Рішення № 139229389, 18.08.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/430/26

Провадження № 2/525/374/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

07.04.2026 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 23.09.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №23.09.2025-100000007, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн., строком на 168 днів. Крім того, 23.09.2025 між Сторонами було укладено додатковий договір за яким було збільшено суму Кредиту на 2000 грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 3000 грн. та 2000 грн. У свою чергу відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 14650 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.

14.04.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду на 22.05.2026. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.

Сторони в судове засідання 18.08.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 23.09.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №23.09.2025-100000007 шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора електронних документів, що містять істотні умови договору, а саме: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору №23.09.2025-100000007 (кредитної лінії), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (а.с. 11-18).

Відповідно до умов кредитування, датою надання кредиту є 23.09.2025; сума кредиту становить 3000 грн., строк - 168 днів з дати його надання; датою повернення (виплати) кредиту є 09.03.2026. За умовами договору продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачено. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 5% від суми Кредиту та дорівнює 150 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

23.09.2025 Сторони уклади Додатковий договір (оферти) до кредитного договору (кредитної лінії), згідно якого домовилися внести зміни до Договору, а саме: сума кредиту 5000 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й транш) та в укладених Сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000 грн., дата надання 2-го траншу 23.09.2025. Строк на який надається 2-й транш 168 днів з дати його надання. Комісія пов`язана з наданням 2-го траншу 5% від суми 2-го траншу, що дорівнює 100 грн. Комісія за обслуговування встановлюється в розмірі 250 грн. починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом ( а.с. 18 на звороті 21).

23.09.2025 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3000 грн. та 2000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (а.с. 26, 27).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №23.09.2025-100000007 від 23.09.2025 станом на 25.03.2026 загальна сума заборгованості відповідача становить 14650 грн., з яких: основний борг - 5000 грн., залишок відсотків - 6650 грн., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 2000 грн., залишок заборгованості за комісією 1000 грн. (а.с. 23-25).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки відповідачем не повернуті кредитні кошти, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №23.09.2025-100000007 від 23.09.2025 у розмірі 11900 грн., з яких: заборгованість за кредитом 5000 грн.; заборгованість за процентами - 6650 грн.; заборгованість за комісією за надання кредиту - 250 грн. У цій частині заявлені вимоги є обґрунтованими, розрахунок відповідає умовам укладеного договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за відсотками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 2000 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні з 24.02.2022 воєнний стан, який діє і донині.

Таким чином заявлені вимоги у частині стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 750 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, передбачена кредитним договором №23.09.2025-100000007 від 23.09.2025 та додатковим договором, які є споживчим кредитом. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем установлена комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено, доказів, які б підтверджували надання таких послуг суду не надано .

Оскільки позивач під час розгляду справи не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які позивачем встановлена періодична комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 висловила позицію, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону.

Ураховуючи викладене, суд приходить до переконання, що в цій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ0093686 від 06.04.2026 (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 14650 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 11900 грн. (81,23%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2162,67 грн. ( 2662,40 х 81,67 % = 2162, 67 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №23.09.2025-100000007 від 23.09.2025 у розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати по справі у розмірі 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 67 копійок.

У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032;

представник позивача: Бітнер Наталія Степанівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 24.08.2026.

Суддя Я.В. Прасол