Рішення № 139229382, 25.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6488/25

Провадження №2/367/1182/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Опанасенко А.А.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочна Оксана Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочна Оксана Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, щоприблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . 24 жовтня 2023 року на підставі поданої ОСОБА_3 , заяви, була заведена спадкова справа №53/2023 рік щодо майна померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Вказують, спадкоємцями за законом є дружина померлого, ОСОБА_3 та син померлого, ОСОБА_2 , які прийняли спадщину у встановлений законом строк та спосіб. У заяві про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом заявники зазначили, що до складу спадщини входять:

- 58/100 (п`ятдесят вісім сотих) часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з яких: 1/8 (одну восьму) частку житлового будинку, він прийняв за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого батька, ОСОБА_5 , але не оформив своїх спадкових прав; 1/8 (одну восьму) частку житлового будинку, він прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, які ОСОБА_7 прийняла за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав; 33/200 (тридцять три двохсотих) часток житлового будинку, він прийняв за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого батька, ОСОБА_5 , але не оформив своїх спадкових прав, які ОСОБА_5 прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав; 33/200 (тридцять три двохсотих) часток житлового будинку, він прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, які ОСОБА_7 прийняла за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав, які ОСОБА_5 прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з якої:

1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, він прийняв за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого батька, ОСОБА_5 , але не оформив своїх спадкових прав;

1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, він прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, які ОСОБА_7 прийняла за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

- Земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовии призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з якої:

1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, він прийняв за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого батька, ОСОБА_5 , але не оформив своїх спадкових прав;

1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, він прийняв після смерті своєї матері, ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, які ОСОБА_7 прийняла за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

Зазначають, що відповідно до Інформації про об`єкт нерухомого майна, виданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» 25 жовтня 2023 року за №Ір1023086, житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за: ОСОБА_8 - 33/100 частки, ОСОБА_5 - 1/4 частка, ОСОБА_9 - 42/100 частки.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 . Згідно з відповіддю, наданою на запит нотаріуса №57/02-14 від 27 лютого 2025 року, Київським обласним державним нотаріальним архівом за №266/01-17 від 12 березня 2025 року та витягів зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 01 лютого 2024 року за №75662854, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02 лютого 2024 року за №75668779, інформація про заповіти та про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.

Стверджують, що спадкоємцями не було надано свідоцтво про народження ОСОБА_5 , по причині його відсутності. У відповідь на запит нотаріуса від 06 червня 2024 року за №182/02-14 про надання копії актового запису про народження ОСОБА_5 , Державним архівом міста Києва було надано відповідь 28 червня 2024 року за №08-08/1314, у якій зазначено, що надати копію актового запису про народження ОСОБА_5 немає можливості у зв`язку з відсутністю книг реєстрації актових записів про народження громадян села Чепелівка за 1919-1947 роки.

Також зазначають, що на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з померлою ОСОБА_8 були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 . Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24 жовтня 2023 року за №74453337, інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня. Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 01 лютого 2024 року за №756662831, 31 серпня 2002 року ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, яким він заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, своїй дружині, ОСОБА_11 та своєму синові, ОСОБА_4 , в рівних частках кожному. Спадкоємці за заповітом ОСОБА_7 та ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли, шляхом проживання разом з померлим за адресою: АДРЕСА_1 .

Також зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 . Згідно з витягами зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 25 березня 2025 року за №80580845, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24 жовтня 2023 року за №74453518, інформація про складання заповітів та про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня. На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з померлою ОСОБА_12 були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Позивачі стверджують, що вони є єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 . Оформлення права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку спадкування є необхідним і юридично обґрунтованим, оскільки відсутність документально підтвердженого права власності їх спадкодавця ОСОБА_5 унеможливлює державну реєстрацію їхніх спадкових прав.

У зв`язку з наведеним позивачі змушені звернутися до суду за захистом свого права щодо визнання за ними права власності в порядку спадкування та просять визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на: 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на: 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочної Оксани Анатоліївни належним чином завірену копію спадкової справи № 53/2023, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

22 вересня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочної Оксани Анатоліївни на виконання ухвали суду від 20 серпня 2025 року надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 53/2023, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів адвокат Ластовка Владислав Вадимович позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Ірпінської міської ради Київської області Джумагельдієва Г.Д. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, спір просить вирішити за доказами, наявними у матеріалах справи.

Третя особа Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочна Оксана Анатоліївна в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст.74 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Керуючись ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 помер приблизно 10 жовтня 2023 року, про що 17 жовтня 2023 року зроблено відповідний актовий запис № 943.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_13 , про що 07 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області складено відповідний актовий запис № 225.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого Ірпінським міським відділом запису актів цивільного стану Київської області 22 березня 1983 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_10 .

Отже судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дружиною ОСОБА_4 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є його рідним сином.

Згідно матеріалів спадкової справи № 53/2023, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 24 жовтня 2023 року звернулася до Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочної Оксани Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначила, що крім неї спадкоємцем за законом є син померлого, ОСОБА_2 , який проживає в Грецькій Республіці.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №78/02-31 від 26.03.2025 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочною Оксаною Анатоліївною відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за законом, на: 58/100 (п`ятдесят вісім сотих) часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частках кожному, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Підставами для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стали відсутність підтвердження виникнення права власності у ОСОБА_5 на спадкове майно, а також відсутність документів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_5 із його матір`ю ОСОБА_8 , а саме: документів що підтверджують факт вступу батька спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в управління чи володіння майном після смерті його матері, ОСОБА_8 ; документів що підтверджують родинні відносини ОСОБА_5 з його матір`ю, ОСОБА_8 ; документа, що підтверджує виникнення права власності ОСОБА_5 на вищезазначені земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини входять:

-58/100 (п`ятдесят вісім сотих) часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовии призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації про об`єкт нерухомого майна, виданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» 25 жовтня 2023 року за №Ір1023086, житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за: ОСОБА_8 - 33/100 частки, ОСОБА_5 - 1/4 частка, ОСОБА_9 - 42/100 частки.

Відповідно до рішення Шістнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської місьскої ради Київської області №500/16-XXIV від 4 грудня 2003 року вирішено передати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0243 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із копією Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №411041, виданого 05 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_5 , на підставі рішення 16 сесії ХХІV скликання Ірпінської міської ради від 04.12.2003 №500-16-ХХІV, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:031:0059 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер 3210900000:01:031:0071, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер 3210900000:01:031:0071, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:031:0059, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 08 квітня 1993 року зроблено відповідний актовий запис № 136.

Згідно з відповіддю, наданою на запит нотаріуса №57/02-14 від 27 лютого 2025 року, Київським обласним державним нотаріальним архівом за №266/01-17 від 12 березня 2025 року та витягів зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 01 лютого 2024 року за №75662854, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02 лютого 2024 року за №75668779, інформація про заповіти та про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.

На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з померлою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , були зереєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується довідкою, виданою відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області 27 травня 2024 року за №08.2- 07/2505.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зазначені: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 18 квітня 2005 року зроблено відповідний актовий запис № 195.

На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 разом з померлим ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , були зереєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується довідкою, виданою відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області 27 травня 2024 року за №08.2-07/2506.

Згідно із копією заповіту від 31 серпня 2002 року, серії ВАА №792683, посвідченого державним нотаріусом Копиловою В.В., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , заповів все своє майно дружині - ОСОБА_11 та сину - ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24 жовтня 2023 року за №74453337, інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня.

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Положеннями ст.ст. 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також в разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України регламентовано, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Право спадкування тісно пов`язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших способів набуття права власності і відповідно є захистом цього права. Фактично спадкування це правонаступництво, за яким відбувається перехід прав та обов`язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), визначених або самим спадкоємцем за життя (заповіт ), або які стали такими за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як визначено в ст. 81 ч. 1 п. «г» ЗК України.

Також, як вбачається з ч. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, яка діяла до 01.01.2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Стаття 125 ЗК України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.п. 3.1., 3.5. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в п.п. 10, 11 ППВСУ від 30.05.2008 року № 7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

При цьому суд бере до уваги, що процес приватизації земельної ділянки є стадійним і тривалим. ОСОБА_5 за життя вчинив всі залежні від нього дії: звернувся до відповідних органів, ініціював виготовлення технічної документації та погодження меж. Видача Державного акта на підставі рішення Шістнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської місьскої ради Київської області №500/16-XXIV від 4 грудня 2003 року є лише фінальною стадією державного підтвердження вже існуючого права.

Отже, враховуючи вказану вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, якщо спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації, але не встиг отримати документ через смерть, право на завершення приватизації та отримання власності переходить до спадкоємців.

Однак в даному випадку процес державної реєстрації відповідних прав на вказану земельну ділянку за спадкоємцем завершився видачею вказаного акту.

Спадкоємець не може нести відповідальність за те, що державні органи видали документ після смерті особи, якщо рішення про передачу землі базувалося на законному праві цієї особи

Суд зазначає, що в даному випадку державна реєстрація акта на ім`я померлої особи, хоча і відбулася після смерті спадкодавця, однак остання фактично підтверджує, що держава визнала ОСОБА_5 власником цієї земельної ділянки.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 18 квітня 2005 року зроблено відповідний актовий запис № 195.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 01 лютого 2024 року за №756662831, 31 серпня 2002 року ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Копиловою В.В. 31 серпня 2002 року за реєстровим №2-3424, яким він заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, своїй дружині, ОСОБА_11 та своєму синові, ОСОБА_4 , в рівних частках кожному.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 02 вересня 2014 року зроблено відповідний актовий запис № 338.

На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 разом з померлою ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується довідкою, виданою відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області 27 травня 2024 року за №08.2-07/2507.

Тобто, в силу положень ст. 1261, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_4 є спадкоємцем І-ї черги, який фактично прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадкова справа № 53/2023, в тому числі на належну йому земельну ділянку (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, цільовии призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які прийняли спадщину. Відомості щодо інших спадкоємців відсутні.

Відповідно до ч. 1ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Як визначено Законом, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналізвище наведених норм чинного законодавства України дозволяє суду дійти висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлені можливості в нотаріальному порядку оформити спадщину після смерті свого чоловіка та батька ОСОБА_4 , а тому, обґрунтовано звернулися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п.2 ч.1 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Як вбачається з роз`яснень в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Враховуючи наведене та те, що позивачі позбавлені можливості оформити спадкові права в досудовому порядку, суд приходить до висновку про правомірність позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст. 328, 331, 392, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочна Оксана Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на:

- 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на:

- 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0059) площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0071) площею 0,0199 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук