Ухвала суду № 139229188, 24.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20198/26

Провадження № 2/127/5620/26

УХВАЛА

24 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суду Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, які вже стягуються з відповідача на підставі судового наказу, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 31 березня 2021 по справі №127/7148/21, про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від всіх видів доходу (заробітку) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір стягуваних аліментів просить змінити на тверду грошову суму у розмірі 400 євро, що еквівалентно станом на 19 травня 2026 року становить 20622,00 грн, та стягувати з відповідача на її користь щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням по справі законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року справу передано для розгляду судді Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 10 червня 2026 року судом отримано інформаційну довідку з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради №21098 про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2026 року у вищевказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 липня 2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання відповідачем державного кордону. Запитувана інформація отримана судом 24 серпня 2026 року.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.

З наявних матеріалів справи слідує, що позивач та відповідач є громадянами України, але фактично проживають за межами України.

Так, в обґрунтуваннях позовної заяви серед іншого позивачем ОСОБА_1 зазначено обставини її фактичного проживання разом з сином ОСОБА_3 на території Республіки Польща, про що надано відповідні докази, зокрема: ксерокопії паспортів громадян України для виїзду за кордон з відмітками перетинання ними державного кордону; ксерокопії Повідомлень про надання позивачу та дитині номеру ПЕСЕЛ (PESEL) Міністром компетентним у справах інформатизації Уряду гімни м. Кошалін (3261011) Республіки Польща; ксерокопії довідки ТОВ «Експерсен Польща» щодо середньомісячної чистої (нетто) та середньомісячної валової (брутто) заробітної плати працівника ОСОБА_1 за період з 01 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року; ксерокопії договору оренди від 14 вересня 2025 року щодо найму позивачем разом з сином квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; ксерокопії виписки банку «PKO Bank Polski» по рахунку позивача ОСОБА_1 за період з 21 листопада 2025 року по 15 грудня 2025 року; ксерокопії довідки початкової школи №7 ім. І Армії Війська Польського в м. Кошаліні щодо прийняття у вересні 2022 року та відвідування закладу ОСОБА_3 ; ксерокопій картки візиту та інформаційної картки про лікування в лікарні про надання ОСОБА_3 медичних послуг закладинами охорони здоров`я м. Кошалін.

Крім того, позивач зазначає про обставину фактичного проживання відповідача за межами України та ймовірно в Кіпрській Республіці, що слідує, зокрема з: ксерокопії письмової згоди відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд сина ОСОБА_3 за кордон, складеної 09 серпня 2022 року в м. Лімасол країни Кіпр з нотаріальним посвідченням його підпису та з Апостилем за підписом Голови окружної адміністрації у м. Лімасол, Міністерства Внутрішніх Справ, підтвердженого підписом постійного замісника міністра Міністерства юстиції та громадського порядку у м. Лімасол від 11 серпня 2022 року; ксерокопіями платіжних документів міжнародної системи грошових переказів «Intel Express» від платника ОСОБА_2 на користь позивача.

Згідно отриманої судом на виконання ухвали від 27 липня 2026 року відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19.5.1/59947-26-Вих. від 05 серпня 2026 року відповідач по справі громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , останній раз здійснив перетин державного кордону 12 січня 2020 року в напрямку «виїзд» у пункті пропуску Київ (Жуляни), рейс 6259 «Київ-Ларнака», іншої інформації в базі даних Держприкордонслужби немає.

У відповідності до ст. 29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Зважаючи на те, що сторони у справі, які є громадянами України, проживають за її межами, з метою недопущення порушення правил підсудності, права на справедливий суд установлений законом у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини до Верховного Суду для визначення підсудності відповідно до вимог ст. 29 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини направити до Верховного Суду (вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ, 01043, код ЄДРПОУ 41721784) для визначення її підсудності суддею Верховного Суду у порядку статті 29 Цивільно-процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: