Ухвала суду № 139229161, 17.08.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/176/26

Провадження №2-п/148/17/26

УХВАЛА

17 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Тульчина заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Шкрабалюк Юлія Валеріївна, про перегляд заочного рішення від 14.05.2026, ухваленого в цивільній справі №148/176/26 за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки -

встановив:

В червні 2026 року адвокат Шкрабалюк Ю.В. в інтересах відповідачки ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаною вище заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 у справі №148/176/26 за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Заява мотивована тим, що за весь період перебування спірної земельної ділянки в оренді відповідачів вона використовувалась виключно за її цільовим призначенням. Посів кукурудзи був здійснений лише з метою збільшення продуктивності злаково-бобового травостою, підвищення родючості грунтів та недопущення погіршення корисних властивостей земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану впродовж використання з 2014 року. Поліпшення угідь для сінокосіння шляхом засіву кукурудзи відбувалось не на всій земельній ділянці, що була передана в оренду з цільовим використанням для сінокосіння, а лише на її невеликій частині, яка потребувала реального докорінного поліпшення шляхом здійснення культуртехнічних робіт з метою видалення дрібнолісся, чагарників та бур`янів та підживлення земельної ділянки азотом у природній спосіб через посів кукурудзи без розорювання земельної ділянки та хімічного підживлення рослин, як того вимагає товарне сільськогосподарське виробництво.

Багаторічні насадження, на які посилається прокурор в своій позовній заяві було фактично чагарником, які були відповідачами викорчувані, що підтверджується протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 0524383200:01:002:0706 від 16.10.2025 року про те, що на вказаній земельній ділянці за допомогою техніки «Manitov» проводиться викорчовування плодових дерев (а.с. 75-77, 78-81) .

Ухвалюючи рішення в справі суд мав з`ясувати, чи триває використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню та чи не усунуто відповідачами використання земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню на момент ухвалення рішення в цій справі. Дана обставина залишилась недослідженою в справі.

Адже на момент ухвалення судом заочного рішення відповідачами було повністю усунуто порушення шляхом повного викорчовування плодових дерев та посівів кукурудзи (Частина земельної ділянки була засіяна кукурудзою з метою покращення якості земельної ділянки та для корму худоби) з відшкодуванням відповідачами коштів за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власніть, внаслідок самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням без спеціального дозволу відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим використанням земельних ділянок.

Відповідачем не змінювалось цільове призначенням земельної ділянки та вид її цільового використання.

У п. 29 договору серед прав орендаря передбачено: «самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі» та «отримувати продукцію і доходи».

Відтак, належить зробити висновок, що надана в оренду спірна земельна ділянка належить до тієї категорії пасовищ, які незаборонено розорювати за умови докорінного поліпшення та під кормовими трав`яними культурами задля сінокосіння та випасання, а також міжряддя садів, які використовуються сінокосіння та випасання.

Позиція відповідача, що на спірній земельній ділянці вирощувалася кормова трав`яна культура (частина - кукурудза для випасання і силосу, та частина трави), а для забезпечення використання цієї земельної ділянки за призначенням, така потребувала пересівання для поліпшення грунтів, не спростована належними і допустимими доказами.

За таких обставин вважає, що допущене відповідачем відхилення від визначеного договором виду використання земельної ділянки не носило істотного характеру та не створювало підстав для застосування до нього наслідків, на яких наполягає позивач.

Також вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт розорювання відповідачем спірної земельної ділянки, а також не встановлено використання цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням у розумінні вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі. Докази додані до позовної заяви не підтверджують наявності істотних порушень з боку відповідача, які могли б бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції, маючи інформацію з копії протоколу огляду земельної ділянки з кадастровим номером 0524383200:01:002:0706 від 16.10.2025 про те, що на вказаній земельній ділянці за допомогою техніки «Manitov» проводиться викорчовування плодових дерев (а.с. 75-77, 78-81), мав зясувати чи триває використання відповідачем змельної ділянки всупереч її цільовому призначенню та чи не усунуто відповідачами використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню на момент ухвалення рішення в цій справі. Дана обставина, на думку представника відповідачки Олійник Л., залишилась недослідженою судом.

В заяві про усунення недоліків від 17.08.2026 адвокат Шкрабалюк Ю.В. зазначила, що з`явитися в судове засідання ОСОБА_1 не мала можливості через вік та стан здоров`я. Вона розраховувала, що саме Тульчинська міська рада надасть суду об`єктивну інформацію щодо усунення відповідачами порушень при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 0524383200:01:002:0706 площею 14,00 га, яка перебуває в них в оренді.

Однак позивач не надав в суд об`єктивної інформації про стан використання земельної ділянки з кадастровим номером 0524383200:01:002:0706 площею 14,00 га. Хоча в матеріалах справи, відповідно до протоколу огляду спірної земельної ділянки від 16.10.2025, проведеного слідчим СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області за участю головного спеціаліста відділу земельних відносин Тульчинської міської ради Халамана П.М. та орендаря ОСОБА_2 , була інформація про те, що на момент огляду на спірній земельній ділянці за допомогою техніки проводилось викорчовування плодових дерев.

Звертає увагу, що використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню - це протиправні дії, які тривають у часі, існують на момент звернення позивача до суду та ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

Вважає, що усунення відповідачами порушення, тобто припинення використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню на момент розгляду справи в суді є підставою для відмови в позові. Тим паче, що збитки позивачу компенсовані.

З огляду на викладене адвокат Шкрабалюк Ю.В. вважає, що наявні підстави для скасування заочного рішення.

В судовому засіданні адвакат ОСОБА_7 вказану заяву підтримала. Суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_1 отримувала повістки про виклик до суду, однак не з`являлася в судові засідання через вік та стан здоров`я. Вважає, що на момент ухвалення рішення суд мав би встановити, чи триває використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню та чи не усунуто відповідачами використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню. Відповідачами повністю усунуто порушення використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що підтверджується листом ТОВ "Вінницький науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою" від 26.06.2026 № 487, згідно якої на місцевості багаторічних насаджень не виявлено. Ця інформація не була відома суду на час ухвалення рішення, однак є важливо. для ухвалення обєктивного рішення. Тому просила скасувати заочне рішення від 17.08.2026 та призначити справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор Тульчинської окружної прокуратури заперечила щодо задоволення заяви про скасуваня заочного рішення, посилаючись на письмові заперечення, наявні у справі (а.с. 90-92 Т.2), та зводяться до того, що відповідачкою ОСОБА_1 не підтверджено жодними доказами поважності неприбуття в судові засідання, про які вона була обізнана.

Так, відповідач ОСОБА_1 19.03.2026 зверталась до Тульчинського районного суду Вінницької області із заявою про відкладення судового розгляду у справі № 148/176/26 для можливості ознайомитись з матеріалами справи та укладення договору про правову допомогу для надання суду відзиву на позовну заяву, у подальшому знову не з`явилася, без будь-яких повідомлень для розгляд справи 21.04.2026 та у подальшому, станом на час та дату розгляду справи 14.05.2026 (майже два місяці з моменту написання нею заяви про ознайомлення з матеріалами справи) також не з`явилася в судове засідання.

У даній справі, відповідачу ОСОБА_1 , а також і іншим відповідачам судом чотири рази (за їх зареєстрованим місцем проживання) надсилалися судові повістки про виклик до суду, суд тричі здійснював оголошення про виклик відповідачів, а також судом рекомендованими листами за зареєстрованим місцем проживання відповідачів направлялась копія позовної заяви із долученими додатками.

Відповідачі, у тому числі ОСОБА_1 , повідомлялися про розгляд вказаної справи у встановленому законом порядку.

Крім тог прокурор зазначила,що для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, або неподання відзиву, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.

Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.

В заяві відповідачки ОСОБА_1 про скасування заочного рішення відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України. Заявником не представлено відповідних доказів, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду та можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Таким чином, прокурор вважає, що процесуальна поведінка відповідача та строки, протягом яких справа знаходилась у провадженні суду, свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 не проявляла інтересу до позову. Справа відповідно до вимог процесуального закону була розглянута у заочному порядку та суд надав належну правову оцінку викладеним в позові вимогам та доказам.

Враховуючи зазначене, прокурор просила відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення являється лише непогодженням з ухваленим рішенням по суті.

Вислухавши представника відповідачки, прокурора, вивчивши доводи заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи №148/176/26, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.05.2026 Тульчинським районним судом Вінницької області ухвалено заочне рішення про задоволення позову керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (а.с. 228-233).

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту цієї норми слідує, що скасування заочного рішення судом, який ухвалив рішення, можливе лише у випадку встановлення одночасно сукупності таких обставин: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не надав відзив на позов, 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути встановлена судом в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то в справі було б ухвалене інше рішення.

Судом встановлено, що ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті 19.02.2026 (а.с. 108).

Копію вказаної ухвали, повістку та копії позовної заяви та доданих до неї документів 28.01.2026 надіслано відповідачці ОСОБА_1 за адресою її зареєстрованого місця проживання, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_1 . Вказані документи відповідачкою ОСОБА_1 не отримані, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 148).

В матеріалах справи наявна заява відповідачки ОСОБА_1 від 19.03.2026, в якій вона просила розгляд справи відкласти, надати матеріали для ознайомлення. Зазначила, що про розгляд справи вона дізналася випадково із застосунку «ДІЯ» (а.с. 166).

23.03.2026 судове засідання у даній справі було відкладено та призначено судовий розгляд 21.04.2026, судова повістка про виклик відповідачки в судове засідання на вказану дату направлялася відповідачці ОСОБА_1 за вказаною вище адресою. Вказані документи відповідачкою ОСОБА_1 не отримані, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 181).

21.04.2026 судове засідання у даній справі було відкладено та призначено судовий розгляд 14.05.2026, судова повістка про виклик відповідачки в судове засідання на вказану дату направлялася відповідачці ОСОБА_1 за вказаною вище адресою та отримана нею 11.11.2025, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 206).

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 вчетверте не з`явилась в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила, з заявою про відкладення судового засідання не зверталась, а також беручи до уваги, що і інші відповідачі в судове засідання не зявлялись з невідомих причин, відзиву на позов у встановлені строки не подали (відзив на позов від відповідача ОСОБА_2 надійшов до суду лише 14.05.2026 та переданий судді після судового засідання), 14.05.2026 цивільну справу за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки розглянуто та ухвалено заочне рішення.

Встановлено судом і те, що копію вказаного заочного рішення судом направлено за адресою ОСОБА_1 28.05.2026 та отримано нею 07.06.2026, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 62).

Згідно заяви про відкладення судового розгляду ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 166). Тобто, за тією ж адресою, на яку їй надсилалась поштова кореспонденція (судові повістки). Про зміну місця проживання чи перебування вона суд не повідомляла.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань, однак до суду на розгляд справи не з`явилася, про причини своєї неявки жодного разу суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала. Цей факт представником відповідачки ОСОБА_1 , адвокатом Шкрабалюк Ю.В., не спростовано в судовому засіданні.

Отже, твердження представника відповідачки в заяві про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення про те, що з`явитися в судове засідання ОСОБА_1 не мала можливості через вік та стан здоров`я, жодними доказами не підтверджено.

Окрім цього, ні в заяві про перегляд заочного рішення, ні в судовому засіданні представником відповідачки ОСОБА_1 не вказано та судом не встановлено обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, не зазначено та не надано жодних доказів, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, які не були відомі суду та не враховані судом при ухваленні заочного рішення.

Доводи представника відповідачки ОСОБА_1 про те, що при ухваленні заочного рішення судом не враховано та ненадано оцінки як доказу протоколу огляду земельної ділянки з кадастровим номером 0524383200:01:002:0706 від 16.10.2025, в якій наявна інформація про те, що на вказаній земельній ділянці за допомогою техніки «Manitov» проводиться викорчовування плодових дерев, безпідставні, адже даний доказ оцінено судом в сукупності з іншими, про що вказано у самому заочному рішенні. Фактично представник відповідачки бажає, щоб даний доказ суд розцінив як такий, що підтверджує припинення використання відповідачами земельної ділянки не за призначенням, тобто переоцінив його, а також і інші докази.

Що стосується листа ТОВ "Вінницький науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою" від 26.06.2026 № 487, на який представник відповідачки також посилається як на доказ припинення використання земельної ділянки не за призначенням, то суд зауважує, що даний документ отримано відповідачкою вже після розгляду справи, а не на час зясування обставин.

Отже, судом не встановлено сукупності двох обов`язкових підстав, які відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, є єдиною правовою підставою для скасування заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 280-288ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Шкрабалюк Юлія Валеріївна, про перегляд заочного рішення від 14.05.2026, ухваленого в цивільній справі № 148/176/26 за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала оскаженню не підлягає.

Повна ухвала складена 25.08.2026.

Суддя Л.А. Штифурко