Рішення № 139228989, 18.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 638/10517/24

н/п 2/953/91/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Губської Я.В.,

За участю секретаря судових засідань Мисниченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості та згідно прохальної частини позову просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 127053,00 грн, а також судовий збір.

06.08.2024 вказана цивільна справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена судді Глос М.Л.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.2020 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №1298/20-Т/Х/01, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

13.06.2021 по вул. Літературна у м. Харкові при виїзді на перехрестя з вул. Данилевського, 17, сталася ДТП за участі транспортного засобу марки «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Порушення ПДР спричинила ОСОБА_1 , що підтверджується Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова по справі №638/9283/21. Внаслідок ДТП транспортний засіб «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, а його власник матеріальні збитки.

Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку, то він складає 592803,00 грн.,що перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент укладання договору і згідно п.31.3.4 Договору є повною загибеллю ТЗ.

Шляхом вивчення попиту та пропозиції через онлайн-аукціон встановлено, що вартість придатних залишків становить 301 000,00 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до умов Договору страхування, страхового акту №006.01265121-1 сплатило на рахунок ОСОБА_3 , страхове відшкодування у розмірі 255 053,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40404598 від 20.07.2021.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota RAV4», д.н.з НОМЕР_2 , була застрахована ПАТ «СК «Ю.Бі.Ай-КООП» (поліс №ЕР/203150713, ліміт за шкоду майну 130 000,00 грн, франшиза 2000,00 грн, останнє відповідно до рішення Господарського суду м.Києва по справі №910/15048/22, має компенсувати виплачене страхове відшкодування в межах ліміту, у розмірі 128 000,00 грн. Таким чином, невиплаченою залишається частина (різниця) у розмірі 127 053,00 грн.

У зв`язку з викладеним позивач має право зворотної вимоги до відповідача та просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Харкова від 12.08.2024 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

04 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав, вважає, що документи, надані позивачем до суду не можуть бути належними та допустимими доказами. Крім того, зазначає, що вартість матеріального збитку (ринкова вартість) автомобіля марки BMW 520, реєстраційний номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , 2015 року випуску, значно завищена, а вартість залишків зазначеного ТЗ значно занижчені, внаслідок чого Страховиком завищено суму страхового відшкодування.

30 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідач подала клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

10 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 15.10.2024 року клопотання відповідача про призачення експертизи задоволено, призначено у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

04.03.2025 на адресу суду на дійшло клопотання експерта разом з матеріалами цивільної справи.

18 грудня 2025 року на підставі Розпорядження №01-06/464 керівника апарату Київського районного суду міста Харкова здійснено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 , вищевказана справа надійшла в провадження судді Губської Я.В.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05.01.2026 провадження у справі поноволено та призначено до судового розгляду.

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, належним чином повідомлена, заяв про відкладення до суду не надходило.

Суд, дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті справи, та надані під час судового розгляду, об`єктивно оцінивши докази,представлені вматеріалах справи та всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги,доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені позовні вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що 14.08.2020 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №1298/20-Т/Х/01, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Строк дії даного договору є з 15.08.2020 до 14.08.2021 (пункт 16 договору).

При цьому, при пошкодженні транспортного засобу ремонт здійснюється «на базі авторизованої СТО (не діє для ТЗ, що використовуються як таксі або маршрутні таксі)» (пункт 17.2 договору), тобто, страхове відшкодування для відновлення пошкодженого транспортного засобу, визначене згідно з п. 27.10 договору, здійснюється на рахунок авторизованої СТО. Авторизована СТО, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування ТЗ певної марки згідно вимогам заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підставі відповідних документів (угод з дилером, тощо).

Даний договір містить розділ, який регламентує дії страхувальника в разі настання страхового випадку, зокрема, страхувальник зобов`язаний негайно, але не пізніше 1 (однієї) години повідомити про настання події компетентні органи, страховика або його представника за телефоном, а також викликати відповідні компетентні органи. Протягом трьох робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про страховий випадок встановленої страховиком форми.

13.06.2021 по вул. Літературна у м. Харкові при виїзді на перехресті з вул. Данилевського, 17, сталася ДТП за участі транспортного засобу марки «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

14.06.2021 ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (№ справи 006.01265121), у якій вказав, що інший учасник, керуючи ТЗ, не поступився дорогою, внаслідок чого відбулося зіткнення.

Згідно висновків щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №404/06-21 від 17.06.2021, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», вартість матеріального збитку, спричиненого автомобілю «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , складає 592 803,00 грн, що перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент укладання договору і згідно п.31.3.4 Договору є повною загибеллю ТЗ.

Також, матеріали справи містять зобов`язуючу пропозицію ТОВ «Аудатекс Україна», відповідно до якої вартість придатних залишків становить 301 000,00 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до умов Договору страхування, страхового акту №006.01265121-1 сплатило на рахунок ОСОБА_3 , страхове відшкодування у розмірі 255 053,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40404598 від 20.07.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota RAV4», д.н.з НОМЕР_2 , була застрахована ПАТ «СК «Ю.Бі.Ай-КООП» (поліс №ЕР/203150713, ліміт за шкоду майну 130 000,00 грн, франшиза 2000,00 грн, останнє відповідно до рішення Господарського суду м.Києва по справі №910/15048/22, має компенсувати виплачене страхове відшкодування в межах ліміту, у розмірі 128 000,00 грн. Таким чином, невиплаченою залишається частина (різниця) у розмірі 127 053,00 грн.

Щодо наявності вини відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, як підстави покладення на нього цивільно-правової відповідальності за відшкодування завданої шкоди судом встановлено наступне.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 2010.2021 року по справі №638/9283/21 провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. З постанови суду вбачається, що ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій зазначила, що свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнає, що 13.06.2021 о 13-45 год. вона керувала «Toyota RAV4», д.н.з НОМЕР_2 по вул. Літературна у м. Харкові при виїзді на перехрестя з вул. Данилевського, 17, не виконала вимоги д.з 2.2. ПДР здійснила проїзд не зупиняючи транспортний засіб, та не надала переваги в русі «BMW 520», д.н.з НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальні збитки.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №910/18319/16; від 16.04.2019 року у справі №927/623/18 зазначено про те, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 26 січня 2022 року по справі №465/674/19.

У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №641/2795/16-ц (провадження №61-20728св19) зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Незважаючи на те, що вина ОСОБА_1 не була встановлена під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №638/9283/21 суд вважає, що матеріали цивільної справи містять достатню кількість інших документів, які можуть бути оцінені як належні та допустимі докази його вини у порушенні Правил дорожнього руху України, спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та завдання матеріальної шкоди.

Разом із тим судову транспортно-товарознавчу експертизу проведено не було у зв`язку з її неоплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, висновок експерта за результатами призначеної ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року судової транспортно-товарознавчої експертизи у матеріалах справи відсутній.

Суд звертає увагу, що саме відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилалася на завищення позивачем розміру матеріального збитку, заниження вартості придатних залишків транспортного засобу та, як наслідок, завищення розміру виплаченого страхового відшкодування. З метою перевірки зазначених доводів відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, яке судом задоволено.

Однак у зв`язку з неоплатою вартості проведення експертизи відповідне дослідження проведено не було, а тому твердження відповідача щодо неправильності визначення позивачем розміру матеріального збитку, ринкової вартості транспортного засобу та вартості його придатних залишків свого документального підтвердження не отримали.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, посилання відповідача на завищення розміру матеріального збитку та заниження вартості придатних залишків транспортного засобу саме по собі, за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 990 ЦК України.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, суд доходить висновку, що позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем.

Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем документи, а саме договір страхування наземного транспорту №1298/20-Т/Х/01 від 14 серпня 2020 року, документи щодо дорожньо-транспортної пригоди, постанову Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/9283/21, висновок щодо вартості матеріального збитку, страховий акт №006.01265121-1, платіжне доручення №40404598 від 20 липня 2021 року, а також інші матеріали справи, у своїй сукупності підтверджують факт настання страхового випадку, розмір завданої шкоди, здійснення позивачем страхової виплати та виникнення у нього права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Судом також враховується, що розмір заявленої до стягнення суми у 127 053,00 грн не є довільним, а визначений як різниця між фактично виплаченим позивачем страховим відшкодуванням у розмірі 255 053,00 грн та сумою 128 000,00 грн, відшкодованою страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві, належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому суд не знаходить підстав для висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено як факт виникнення у нього права вимоги до відповідача, так і розмір заявленої до стягнення суми, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 127 053,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 3- 5, 11-13, 76-82, 83, 89, 141, 206, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» код ЄДРПОУ 33908322, АТ «ОТР Банк», ІВАN НОМЕР_5 , борг у сумі 127 053 грн. 00 коп. (сто двадцять сім тисяч п`ятдесят три грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» код ЄДРПОУ 33908322, АТ «ОТР Банк», ІВАN НОМЕР_5 , суму судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Я. В. Губська