Рішення № 139228608, 13.08.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1930/25

Провадження № 2/675/241/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., представника позивача Гучинського П. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (далі - АТ «Хмельницькобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

В обґрунтування позову зазначає, що 26 березня 2025 року представниками Шепетівського РЕМ за адресою: АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_1 виявлено порушення пунктів 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: зрив пломб 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С оператора системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго», які були встановлені на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007, показник Т1-006227, Т2-006459, а також складено акт про порушення № В001087.

На підставі акта про порушення ПРРЕЕ 25 квітня 2025 року на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Із 25 жовтня 2024 року по 26 березня 2025 року нараховано за актом 31 655 кВт·год на загальну суму 331 476 грн 56 коп із ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного, АТ «Хмельницькобленерго» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у виді вартості необлікованої електричної енергії у сумі 331 476 грн 50 коп, 3 % річних у розмірі 5830 грн 35 коп, інфляційну складову в розмірі 9697 грн 48 коп та судові витрати по справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву АТ «Хмельницькобленерго», у якому ОСОБА_1 просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що пломби на захисному матеріалі зірвані не з його вини, їх було пошкоджено ще в день встановлення. Акт про порушення складено без його участі та підписано його сином, який із ним не проживає. Протокол комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ його змусили підписати шляхом обману. Зауважує, що отримує мінімальну пенсію, електроенергією користується заощадливо, тому покарання вважає неспівмірним порушенню.

Ухвалою судді від 04 грудня 2025 року прийнято позовну заяву АТ «Хмельницькобленерго» до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи проти задоволення позову АТ «Хмельницькобленерго» заперечив із підстав, вказаних у відзиві.

У останнє судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із повідомлення Сахновецької сільської ради Хмельницької області № 490 від 27 липня 2026 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_1 .

Надіслана ОСОБА_1 за вказаною адресою судова повістка повернулася до суду із повідомленням про причини повернення «адресат відсутній». Такі дані наявні у поштовому повідомленні, яке повернулося до суду у зв`язку з неможливістю вручення судової повістки на 13 серпня 2026 року на 10 год 30 хв.

Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_1 суду не повідомлено.

Тому у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації суд вважає, що останній повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частин 1-3 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене судом на 13 серпня 2026 року на 10 год 30 хв, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

У силу положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Тому підстав для відкладення розгляду даної справи суд не вбачав.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із повідомленням Сахновецької сільської ради Хмельницької області № 490 від 27 липня 2026 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_1 .

Відповідачем не заперечується, що він за вказаною адресою користується послугами із споживання електричної енергії із застосуванням приладу її обліку, а також систематично вносить оплату за споживання електричної енергії.

Отже, ОСОБА_1 приєднався до публічного договору з розподілу електричної енергії та повинен виконувати обов`язки, визначені ПРРЕЕ, покладені на нього, як на споживача.

Актом представника АТ «Хмельницькобленерго» № 1 від 28 жовтня 2019 року зафіксовано встановлення на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007 двох пломб: 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_3 .

Вказаний акт № 1 від 28 жовтня 2019 року встановлення/заміни/пломбування/технічної перевірки вузла обліку (засобу обліку) підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

26 березня 2025 року при проведенні працівниками АТ «Хмельницькобленерго» перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 за участі сина споживача ОСОБА_4 складено Акт про порушення № В001087, відповідно до якого зафіксовано факт порушення пунктів 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: зрив пломб 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С оператора системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго», які були встановлені на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007, показник Т1-006227, Т2-006459.

Вказаний акт підписаний трьома представниками АТ «Хмельницькобленерго» та сином споживача ОСОБА_4 .

Також складено Додаток № 1 до акта про порушення № В001087 від 26 березня 2025 року, на якому зображено схему електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ № 19 від 25 квітня 2025 року за результатами розгляду вищевказаного акта комісія прийняла рішення про правомірність складення акта про порушення № В001087 від 26 березня 2025 року та про причетність споживача до виявленого порушення підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, яке здійснено шляхом зриву пломб 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С оператора системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго», які були встановлені на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007, показник Т1-006227, Т2-006459.

Згідно з підпунктом 1 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ прийнято рішення про проведення розрахунку за період з 25 жовтня 2024 року по 26 березня 2025 року. Нараховано за актом 31 655 кВт·год на суму 276 230 грн 47 коп, ПДВ 55 246 грн 09 коп, усього до сплати 331 476 грн 56 коп.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який працює на посаді старшого майстра Шепетівського РЕМ, суду показав, що раніше під час проведення рейдової перевірки він спільно з іншими працівниками РЕМу намагалися перевірити дотримання ПРРЕЕ споживачем ОСОБА_1 у с. Бейзими, однак останній до свого помешкання їх не допустив. При цьому, хапаючись за сокиру, вигнав їх із території свого будинковолодіння. Такі дії відповідач допускав неодноразово. 26 березня 2025 року працівники Шепетівського РЕМ навідали об`єкт ОСОБА_1 за участю поліцейського та представника влади. На території господарства на той час перебував син відповідача ОСОБА_4 , який показав свої документи та допустив фахівців до лічильника. При огляді вузла обліку виявлено відсутність пломб, які були встановлені на ввідному комутаційному апараті. У подальшому було складено акт про порушення, який підписав ОСОБА_4 .

Аналогічні показання надали допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники Шепетівського РЕМ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

При цьому ОСОБА_7 повідомив суду, що при проведенні попередніх перевірок на вказаному об`єкті у 2019-2020 роках відповідні пломби перебували на місці їх встановлення.

Свідок ОСОБА_8 , який станом на час виникнення спірних правовідносин працював електромонтером у Ізяславському РЕМ, суду підтвердив, що, коли встановлювався лічильник на об`єкті ОСОБА_1 , на ньому перебував неопломбований ввідний пристрій. Тому було використано оргскло та опломбовано ввідний комутаційний апарат із двох сторін. На підтвердження факту встановлення пломб свідок склав акт, який відповідач підписав особисто без жодних зауважень.

За положеннями частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01 липня 2019 року запроваджено новий ринок електроенергії.

Роздрібний ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов`язані з постачанням електричної енергії послуги (пункт 160 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Положеннями статті 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Правил роздрібного ринку.

Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників.

11 червня 2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженні постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року.

Відповідно до підпункту 1.1.2 ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил.

Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб) (підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року (справа № 906/513/18) викладений висновок про те, що положення підпункту 2 пункту 2.1 Методики слід тлумачити таким чином, що у разі виявлення вказаного в цьому підпункті порушення - відсутності встановлених пломб з відбитками тавр енергопостачальника на затискній кришці, інших пристроях і місцях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку - підлягають застосуванню передбачені Методикою способи визначення вартості необлікованої електричної енергії без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії.

Велика Палата також звертала увагу на те, що норма підпункту 2 пункту 2.1 Методики встановлює для споживача наслідки відсутності пломб саме таким чином (без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії), а не інакше, через те, що можливість несанкціонованого доступу до приладів та місць, де мають встановлюватись пломби енергопостачальника, створює умови, у яких безоблікове споживання або його відсутність складно зафіксувати.

Отже, за змістом наведених норм і висновків суду касаційної інстанції зафіксований у встановленому порядку факт відсутності пломб є підставою для нарахування і, відповідно, стягнення із споживача вартості необлікованої електричної енергії.

Суд враховує, що акт про порушення ПРРЕЕ № В001087 від 26 березня 2025 року складено у відповідності до вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у присутності представника споживача Кривіцького С. П.

Актом про порушення ПРРЕЕ № В001087 від 26 березня 2025 року було зафіксовано порушення, передбачене пунктами 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: зрив пломб 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С оператора системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго», які були встановлені на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007, показник Т1-006227, Т2-006459.

Будь-яких контррозрахунків обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, здійсненої оператором системи на підставі Акта про порушення, відповідачем суду надано не було.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало особу звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії.

Отже, враховуючи вищевикладену правову позицію, визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією споживачем, що стало підставою для нарахування заборгованості, є самостійним способом захисту, який, відповідно, передбачає дослідження правомірності виявлення порушення, складення акту про порушення та його затвердження (прийняття рішення) на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування заборгованості.

Натомість, будучи належним чином повідомленим про наявність даного спору у суді, ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом (зустрічним позовом) про здійснення перерахунку чи скасування акта, на підставі якого здійснено розрахунок, який оформлено протоколом засідання комісії № 19 від 25 квітня 2025 року. А тому вказані акт та розрахунок є чинними та належними доказами в цій справі.

За таких обставин, суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 щодо порушення процедури складення акта та його підписання відповідачем під впливом обману, так як вказані обставини не є предметом розгляду в даній справі, оскільки правомірність складання позивачем акта про порушення Правил та його затвердження на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування збитків, не є предметом спору у даній справі. А за наявності чинного рішення комісії щодо стягнення збитків такі доводи не можуть бути беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування позовних вимог. Вказаний розрахунок суд оцінює як арифметично правильний та проведений за належними формулами, з урахуванням правильних значень необхідних параметрів.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», який зводиться до обґрунтованості вимог позову у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем здійснено порушення вищенаведених норм законодавства, чим завдано збитків позивачеві у згаданому розмірі, а тому позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у виді вартості необлікованої електричної енергії у сумі 331 476 грн 50 коп підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача відносно того, що акт про порушення № В001087 від 26 березня 2025 року складено без його участі та підписано його неповноважним представником, суд вказує наступне.

Відповідно до матеріалів цієї справи 26 березня 2025 року представники АТ «Хмельницькобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 у споживача ОСОБА_1 виявили порушення пунктів 5.5.5, 8.4.2 ПРРЕЕ, про що склали Акт про порушення № В001087.

Під час проведення вказаної процедури споживач ОСОБА_1 був відсутній. Натомість на вказаному об`єкті був присутній його син ОСОБА_4 .

Зазначена особа знаходилася на об`єкті позивача, мала доступ до його приміщень, допустила представників АТ «Хмельницькобленерго» на об`єкт для проведення перевірки.

У постанові від 06 лютого 2020 року за результатом перегляду справи № 916/2504/18 у подібних правовідносинах Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки особа, яка підписала акт про порушення, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників енергопостачальника на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, то акт про порушення ПРРЕЕ складений за участю уповноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що акт про порушення № В001087 від 26 березня 2025 року складений за участю уповноваженого представника споживча його сина ОСОБА_4 , як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.

Зазначений акт підписаний трьома працівниками електропостачальника та ОСОБА_4 , як уповноваженим представником споживача.

У зв`язку з цим твердження відповідача в частині порушення представниками АТ «Хмельницькобленерго» вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ при складенні акта про порушення є помилковими та суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2504/18, від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17.

Твердження ОСОБА_1 із приводу того, що пломби на захисному матеріалі зірвані не з його вини та їх було пошкоджено ще в день встановлення, суд відхиляє із наступних підстав.

Актом представника АТ «Хмельницькобленерго» № 1 від 28 жовтня 2019 року зафіксовано встановлення на ввідному комутаційному апараті, лічильник тип NIK 2300 АР6Т.1000.МС.11 № 10558007 двох пломб: 52106655-АТ ХОЕ С, 52106656-АТ ХОЕ С.

Вказаний акт ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказаний акт підписаний іншою особою, відповідачем не надано.

Факт встановлення пломб на ввідному комутаційному апараті підтвердив також допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 (працівник оператора системи розподілу).

Відповідно до пункту 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Аналіз змісту пункту та 8.4.1 ПРРЕЕ свідчить про те, що лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих ПРРЕЕ, не застосовується.

З огляду на те, що ОСОБА_1 самостійно та своєчасно не повідомив АТ «Хмельницькобленерго» про виявлені порушення щодо приладу обліку електроенергії, а підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ не вимагає доведення втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з підстав його доведеності належними доказами, не спростованими відповідачем.

При цьому долучені до відзиву відповідача фотосвітлини вузла обліку, встановленого на його об`єкті, жодним чином не спростовують факти встановлення відповідних пломб 28 жовтня 2019 року та їх відсутності станом на 26 березня 2025 року (дату виявлення порушення працівниками АТ «Хмельницькобленерго»).

Тому в суду наявні правові підстави для стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь АТ «Хмельницькобленерго» вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 331 476 грн 50 коп.

Що стосується позовних вимог АТ «Хмельницькобленерго» про стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 5830 грн 35 коп, інфляційної складової в розмірі 9697 грн 48 коп, суд зазначає наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц .

Отже, зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Порушенням зобов`язання згідно з статтею 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру відшкодування.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Суд констатує, що підстава для стягнення на користь позивача шкоди, завданої безобліковим споживанням електроенергії, виникла з часу завдання такої шкоди відповідачем, однак зобов`язання у відповідача сплатити такі кошти виникають лише на підставі судового рішення, яким визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки сторони не домовилися про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди.

Тому підстави для стягнення із ОСОБА_1 3 % річних та інфляційних втрат за період із 25 квітня 2025 року по 24 листопада 2025 року відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 3977 грн 72 коп (331 476,50 ? 4164,05 ? 347 004,33 = 3977,72).

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А; код ЄДРПОУ 22767506) вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 331 476 (триста тридцять одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А; код ЄДРПОУ 22767506) судовий збір у розмірі 3977 (три тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн 72 коп.

У задоволенні решти вимог позову Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А, код ЄДРПОУ 22767506.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складене 21 серпня 2026 року.

Суддя В. І. Столковський