Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/19976/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"24" серпня 2026 р. м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови №10А/01-22 від 03.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником УДАБК Рівненської міської ради Стародуб А.В., відповідно до якої ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Відповідно до ч. 1ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172цьогокодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивачем не сплачено судовий збір та не надано доказів на підставу звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-УІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2026 року, становить 3328 грн.
Суд роз`яснює позивачу, що за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн.
Відповідно до вимог ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2ст. 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно з ч. 6ст. 161 КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як слідує з матеріалів справи оскаржувана постанова ухвалена 03.08.2026, а з позовом до суду позивач звернувся 18.08.2026.
На підставу поновлення строку позивач зазначає, що оскаржувану постанову отримала 04.08.2026, а 18.08.2026 ознайомилася з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, долучена до позовної заяви копія оскаржуваної постанови містить підпис особи в графі про отримання копії постанови, власне 04.08.2026.
Частиною 1 ст.121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу даних норм вбачається, що подання клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів, які доводили б поважність такого пропуску є обов`язком позивача та зобов`язує його надати такі докази до відкриття провадження у справі, оскільки витребування таких доказів не покладається на суд.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі N 140/721/19 та від 24 лютого 2021 року по справі N 540/2097/18.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").
Таким чином, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та необхідності його поновлення, наданні відповідних доказів, та наданні доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169,293,294 КАС України, суддя,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви.
Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.О.Гордійчук
Судове рішення № 139224485, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/19976/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: