Рішення № 139224328, 25.08.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/901/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника адвоката Усенка М.І. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 27422,86 грн, судовий збір та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору про споживчий кредит від 08 травня 2024 року № 8122804 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» відповідачка отримала кредит в сумі 3800,00 грн загальним строком на 360 днів з 08 травня 2024 року до 03 травня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість, яку ТОВ «Мілоан» за договором відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року відступило для ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Право вимоги на указану суму за договором 111-МЛ позивач набув 28 жовтня 2024 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 27422,86 грн, яка складається з 3800,00 грн тіла кредиту, 16904,86 грн несплачені проценти, 418,00 грн комісія за надання кредиту, 6300,00 грн неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 31 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву. Копію ухвали було отримано відповідачкою особисто 11 серпня 2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067244254893. Відзиву не подала.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 08 травня 2024 року між фінансовою установою ТОВ «Мілоан» та відповідачко. ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 8122804, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 3800,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за процентною ставкою 1,16 % в день строком до 03 травня 2025 року.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 733625 08.05.2024 13:28. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 08 серпня 2024 року договір про споживчий кредит № 8122804 ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п. 1.1.-1.6. цього договору та графіку платежів (п.3.3.2. Договору).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників.

Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 10 вересня 2025 року стверджується, що ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17474,46 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8122804 від 08 травня 2024 року у період з 29 жовтня 2024 року по 05 травня 2025 року позивачем застосовано процентну ставку в розмірі 1,40% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, хоча договором про споживчий кредит № 8122804 розмір процентів сторонами узгоджено на рівні1,16% в день.

Проте, умови як указаного договору про споживчий кредит так і встановлена позивачем в односторонньому порядку процентна ставка у розмірі 1,40% в день є нікчемними і до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Зміни до цієї статті набрали чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Натомість відповідачці, всупереч вище наведених норм права за договором від 08 травня 2024 року нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1 % в день.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 08 травня 2024 року договір за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ні ТОВ «Мілоан» ні ТОВ Фінансова компанія «Кредит Капітал» не мали права визначати проценту ставку у розмірі 1,16% чи 1,40% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір про споживчий кредит № 8122804 укладений 08 травня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,16% та 1,40 % є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд доходить висновку, що розмір заборгованості по процентах необхідно зменшити та розраховувати за процентною ставкою 1% в день.

За договором про споживчий кредит № 8122804 заборгованість по тіл кредиту становить 3800,00 грн, відповідно 1% в день становить 38,00 грн, у зв`язку з чим розмір заборгованості по процентах за 360 днів становить 13680,00 грн (38*360=13680).

Суд погоджується з нарахованою позивачем сумою комісії за надання кредиту, оскільки право такого нарахування передбачено п. 1.5.1. Договору про споживчий кредит, а її сума у 418,00 грн не перевищує обумовлену сторонами.

Позов в частині стягнення 6300,00 грн заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до правової позиці Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання.

Пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України унормовано, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків по ст. 625 ЦК України за Договором про споживчий кредит №8122804 від 08 травня 2024 року в сумі 6300,00 грн є незаконними та безпідставними.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем складає 17898,00 грн (3800+13680+418=17898).

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні будь якому попередньому кредитору відповідачкою не надано, а тому позов потрібно задовольнити саме в сумі 17898,00 грн.

Пред`являючи позов, позивач поніс 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 65,27% відтак з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1737,75 грн судового збору (2662,40*65,27%=1737,75).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такі послуги адвоката, як надання усної консультації щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, тривалістю 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалістю 2 години, погодження правової позиції клієнта у справі, тривалістю 30 хв, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, тривалістю 3 год, на загальну суму 8000,00 грн є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 352 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8122804 від 08 травня 2024 року в сумі 17898,00 грн (Сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1737,75 грн (Одна тисяча сімсот тридцять сім гривень сімдесят п`ять копійок) судового збору та 1000,00 грн (Одна тисяча гривень) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний