Ухвала суду № 139224231, 17.08.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1105/26

Провадження № 6/515/1767/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» в особі представника адвоката Кролевця Руслана Ігоровича, боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «ФК «Позика») через свого представника Кролевця Р.І. звернулося до суду з вказаною заявою, яку обґрунтував таким.

21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №354750187.

19 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною видано виконавчий напис №25504 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

22 жовтня 2021 року приватним виконавцем Шуляченком М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67236270 з примусового виконання виконавчого напису №25504 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

Станом на день подання заяви виконавче провадження не завершене та перебуває на примусового виконанні.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») укладено Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №354750187 від 21 жовтня 2021 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно з яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №354750187 від 21 жовтня 2021 року.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема, і за кредитним договором №354750187 від 21 жовтня 2021 року у сумі 26716,84 грн.

Враховуючи викладене, заявник просить замінити вибулого стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на правонаступника ТОВ «ФК «Позика» у виконавчому провадженні № 67236270 з примусового виконання виконавчого напису №25504, виданого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник заявника у заяві просив про слухання справи без участі їх представника.

07 липня 2026 року боржник ОСОБА_2 надала до суду заперечення, в якому просила у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні (заміна стягувача) у справі № 515/1105/26 відмовити, посилаючись на наступне. Щодо недоведеності факту правонаступництва та реальності переходу права вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива виключно за наявності фактичних та належних підстав правонаступництва, які мають бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Підставою для заміни стягувача Заявник зазначає укладення договору про відступлення права вимоги (факторингу). Проте, сама лише наявність тексту договору без надання повного витягу з додатків до нього (реєстру боржників), належних доказів сплати за цим договором (якщо це передбачено умовами правочину) та оригіналів/належним чином засвідчених копій первинних документів, не дозволяє беззаперечно ідентифікувати, що право вимоги саме до ОСОБА_2 за конкретним кредитним договором перейшло до Заявника в повному обсязі та на законних підставах.

Щодо неповідомлення Боржника про відступлення права вимоги. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик несприятливих для нього наслідків. Боржник не отримував жодних письмових повідомлень від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» або від ТОВ «ФК «Позика» про відступлення права вимоги в позасудовому порядку. Відсутність такого повідомлення позбавляє Боржника можливості перевірити правомірність вимог нового кредитора та обсяг його повноважень, що свідчить про передчасність звернення Заявника до суду.

Щодо необхідності дослідження статусу виконавчого провадження. Заміна сторони правонаступником у виконавчому провадженні передбачає наявність відкритого та чинного виконавчого провадження або наявність права на пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах встановлених законом строків. Заявником не надано належних доказів того, що на момент звернення із цією заявою виконавче провадження, відкрите приватним виконавцем Шуляченком М. Б., є чинним, не закритим і строки пред`явлення виконавчого листа до виконання не спливли. Зважаючи на вищевикладене, Заявник не надав суду беззаперечних доказів на підтвердження переходу до нього прав стягувача, що унеможливлює задоволення заяви в межах вимог ст. 442 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

22.10.2021 приватний виконавець Шуляченко М.Б. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 67236270 з примусового виконання виконавчого напису №25504 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні(а.с.16-18).

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Згідно з п.2.1. цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, зазначених вказаним договором.

Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 грн (ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору (п. 2.3. Договору факторингу).

Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання Додаткової угоди. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами такого Реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання Додаткової угоди. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (п. 3.1 Договору факторингу).

Відповідно до п.1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором(а.с.19-22).

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с.24 зворот).

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує» (а.с.25-28).

31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.30).

31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 30 зворот).

31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а.с.31).

Відповідно до реєстру прав вимоги №68, укладеного між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що боржником є ОСОБА_3 за кредитним договором №354750187 від 21.10.2019 року на загальну суму 19676,46 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту)- 7206,10 грн., заборгованість по відсотках 12470,36 грн (а.с.32-33).

05 серпня 2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с.35-36 зворот), за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3. договору факторингу №05/0820-01 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п.1.6 договору), встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги - у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого Реєстру прав вимог, якщо іншого строку не передбачено відповідним Реєстром прав вимоги. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 12 цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (п. 3.1 договору факторингу).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору факторингу №05/0820-01).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2 договору факторингу №05/0820-01)(а.с.34-36 зворот).

29 січня 2021 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги №4, з витягу з якого вбачається, що боржником є є ОСОБА_3 за кредитним договором №354750187 від 21.10.2019 року на загальну суму 20116,22 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7206,10 грн., заборгованість по відсотках 12910,12 грн(а.с.39-40).

16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ « ФК «Позика» (Клієнт) укладено договір факторингу №161025-01-ОФ (а.с.41-44), за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» підписано реєстр прав вимоги №1, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором № 354750187 від 21.10.2019 року, сума заборгованості виконавчого документа 27916,84 грн., сума боргу 26716,84 грн., прострочене тіло кредиту - 7206,10 грн, прострочені відсотки 12910,12грн, пеня, штрафи 6600,62 грн., сума фінансування 279,17 грн.(а.с. 51-52).

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року.

Відповідно до п.1, п.2., п.3. Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року, клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №1 в кількості 46564 (сорок шість тисяч п`ятсот шістдесят чотири), після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржники і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Загальна сума заборгованості 639147523,58 грн (шістсот тридцять дев`ять мільйонів сто сорок сім тисяч п`ятсот двадцять три грн. 58 коп ). Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору Факторингу № 161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.53).

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість. Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Звертаючись з заявою, ТОВ «ФК «Позика» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Позика», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020, 16.10.2025 та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Суд виходить з того, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договорами факторингу за № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року .

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ураховуючи додаткову угоду №26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Розділом 3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено аналогічне фінансування та порядок розрахунків, згідно якого фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого Реєстру прав вимог, якщо іншого строку не передбачено відповідним Реєстром прав вимоги. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 12 цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження - оплати за договором факторингу від 28.11.2018 за №28/1118-01 та відповідно за договором № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року , які б засвідчували факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ « ФК «Онлайн фінанс » прав вимоги за кредитним договором №354750187 від 21.10.2019 року.

Усі укладені до договору факторингу від №28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «Позика» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на заявника.

Разом з тим, судом двічі 09 липня 2026 року та 17 липня 2026 року скеровувались листи на адресу ТзОВ "Фінансова компанія "Позика" з пропозицією надати підтвердження оплати фактором клієнту послуг за відступлення прав вимоги за вищевказаними договорами, на які заявником відповіді надіслано не було (а.с.80,84).

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність факту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» права вимоги до боржника, а відтак відсутні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, дослідивши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 442 ЦПК України, ст.ст. 510, 512, 513, 514, 516, 517, 519, 1077, 1078 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 24 серпня 2026 року.

Суддя В.О. Луцюк