Рішення № 139223671, 31.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11525/25-Е

Провадження № 2/522/2194/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Шепелюк Р.Ю., ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Позивач обґрунтовує позов тим, що на підставі ордера та подальшого судового рішення спірна квартира була розділена, а її частки закріплені за співвласниками, зокрема у власність доньки позивача було виділено 347/1000 частин майна, які згодом за договором дарування перейшли у власність другого відповідача. Проте під час звернення позивача щодо приватизації її частини квартири з`ясувалося, що державний реєстратор неправомірно та безпідставно вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на всю квартиру в цілому за другим відповідачем, хоча правовстановлюючий документ стосувався лише частки у розмірі 347/1000, чим було порушено права позивача на приватизацію та володіння її частиною житлового приміщення.

Ухвалою суду від 28.05.2025 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

14.08.2025 року від позивача до суду надійшла заява про заміну відповідача.

У зв`язку з тим, що реєстрацію права власності на спірну квартиру проводили працівники Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, позивач на підставі статті 51 Цивільного процесуального кодексу України звернувся до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача, а саме приватного нотаріуса Шепелюк Р.Ю., на належного відповідача зазначене комунальне підприємство.

Протокольною ухвалою від 14.08.2025 року клопотання задоволено, відповідача замінено.

19.09.2025 року від відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач зазначає, що КП «БТІ» ОМР позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, оскільки реєстрація права власності на частку квартири за ОСОБА_2 була здійснена правомірно ще у 2009 році на підставі договору дарування. Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та практикою Великої Палати Верховного Суду, позов про скасування рішень чи записів щодо державної реєстрації не може бути пред`явлений до державного реєстратора чи БТІ, а належним відповідачем у таких спорах має бути особа, право якої зареєстровано. Водночас після 31 грудня 2012 року бюро технічної інвентаризації втратили повноваження у сфері державної реєстрації речових прав, тому підприємство не має повноважень на виконання відповідного судового рішення та не є належним відповідачем у справі.

06.11.2025 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява.

У зв`язку з заміною відповідача, позивач просив виклати прохальну частину позовну у наступній редакції:

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 і скасувати запис про вказану реєстрацію права власності від 27 листопада 2009 року

Ухвалою суду від 29.04.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 28.07.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 . Відпвовідачі про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з`явились, причин поважності неявки до суду не надали.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи оголосив, що проголошення рішення відбудеться 31.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 січня 1990 року виконавчим комітетом Малиновської районної ради народних депутатів м. Одеси ОСОБА_1 було видано ордер на житлове приміщення на право зайняття двох кімнат загальною площею 28,66 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 для проживання сім`ї у складі двох осіб ОСОБА_1 як основного наймача та її доньки ОСОБА_4 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2004 року у справі №2-2171/04г. було змінено договір найму житлового приміщення зазначеної квартири, внаслідок чого ОСОБА_4 виділено для користування окрему ізольовану кімнату площею 9,9 кв.м, а ОСОБА_1 кімнату площею 18,4 кв.м, з покладенням на Приморську районну адміністрацію виконкому Одеської міської ради обов`язку укласти з ними окремі договори найму житлових приміщень.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації №3120 від 21 вересня 2004 року вирішено розподілити особовий рахунок вказаної квартири та видати окремі особові рахунки на кожну з кімнат.

02 грудня 2004 року видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким за ОСОБА_4 визнано право власності на 347/1000 частин зазначеної квартири.

17 листопада 2009 року ОСОБА_4 за договором дарування передала, а ОСОБА_2 прийняла у дар належні дарувальниці 347/1000 частин вказаної квартири.

14 березня 2022 року ОСОБА_1 , маючи намір приватизувати належну їй частину квартири, звернулася до КП «Міське агентство з приватизації житла» із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 653/1000 частин квартири, надавши всі необхідні документи, проте у приватизації їй було відмовлено з тих підстав, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру в цілому зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 01 травня 2025 року №425054905, у розділі «Відомості про право власності» право власності на квартиру в цілому зареєстровано за ОСОБА_2 , водночас у розділі «Інформація про деталізацію» частка власності останньої визначена як 347/1000, а підставою реєстрації вказано договір дарування від 17 листопада 2009 року.

Судом також встановлено, що рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру в цілому було прийнято державним реєстратором, яким на момент подання позову значився приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Ріта Юріївна.

У подальшому, в процесі підготовки справи до судового розгляду, представником позивача було встановлено, що фактичну державну реєстрацію оспорюваного права власності здійснювали працівники Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, у зв`язку з чим 14 серпня 2025 року подано клопотання про заміну первісного відповідача приватного нотаріуса Шепелюк Р.Ю. належним відповідачем Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, яке було задоволено судом у порядку, передбаченому частинами другою та третьою статті 51 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку із заміною відповідача 06 листопада 2025 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою прохальну частину позову викладено у новій редакції, згідно з якою позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати запис про вказану реєстрацію права власності від 27 листопада 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до ст. 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування (анулювання) відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним скасуванням цим рішенням заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій чи відповідного судового рішення, зареєстрованих у базі даних заяв.

Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому ст. 37 цього Закону).

Отже, підставою скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є виключно судові рішення про: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 р. у справі № 914/1201/19, від 20.08.2020 р. у справі № 916/2464/19, від 14.07.2020 р. у справі № 910/8387/19).

Крім того, відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд з метою захисту прав позивача приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 і скасувати запис про вказану реєстрацію права власності від 27 листопада 2009 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 10.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко