Рішення № 139223435, 24.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/585/26

номер провадження 2/546/644/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 546/585/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

28.05.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет електронного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд :

1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", заборгованість за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 у розмірі 10861,21 гривень, що складається з:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок);

- заборгованості за відсотками у розмірі 3 861,21 грн (три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 21 копійка).

3. У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Кредитним договором №2028772484 від 30.01.2020 року (п.2 Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 року) укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Так 30.01.2020 року між AT «ОТП Банк» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 2028772484. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит на придбання товару.

Даний договір є змішаним, якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки.

П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 року, продукт (CARD), що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частиною якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис Позичальника.

Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних.

Шляхом підписання Заяви-Анкети (п.2 Договору) клієнт підтвердив, що: 1) Банк надав Клієнту в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством , що захищає права споживачів; 2) Клієнта перед укладанням Договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримав свій примірник Заяви-Анкети, Інформаційний листок та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна Клієнту для користування банківськими послугами.

Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитними договорами Кредитним договором №2028772484 від 30.01.2020 року (п.2 Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 року) виконав в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунками заборгованості.

Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було внесено 26.07.2021 року.

У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунків заборгованості) загальний розмір заборгованості за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 року становить 10 861,21 гривень, що складається з: заборгованості за продуктом CARD - тіло кредиту - 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок.); заборгованість за відсотками - 3 861,21 грн (три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 21 копійка).

16.03.2026 року Позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором та по карті. Дана вимога не була особисто отримана Відповідачем, а була повернута за закінченням встановленого терміну зберігання.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 28.05.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 29.05.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який 04.06.2026.

Ухвалою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 05.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

10.06.2026 позивачем виконано вимоги ухвали суду від 05.06.2026 та усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 08:00 год 15.07.2026.

У судове засідання 24.08.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання, у якому позивач просив розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.7).

Відповідач у судові засідання призначені на 15.07.2026 та 24.08.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, конверт з повісткою на 15.07.2026 повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 70). 15.07.2026 подав до суду клопотання про відкладенню судового засідання призначеного на 15.07.2026 та ознайомився з матеріалами справи (а.с.71).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.08.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.01.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2028772484 з наступними умовами (а.с.9-10).

Згідно з умовами Договору загальний розмір кредиту становить 12389,00 грн, який надається на придбання товару. Кінцева дата повернення кредиту 30.01.2022 (пункт 1 договору).

На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис Позичальника (пункт 2 договору).

Пунктом 2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028772484 CARD від 30.01.2020 року, продукт (CARD), що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частиною якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис Позичальника.

Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних (пункт 2.1. Договору).

За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та договором. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5,00% в місяць та розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних

Шляхом підписання Заяви-Анкети клієнт підтвердив, що: 1) Банк надав Клієнту в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством , що захищає права споживачів; 2) Клієнта перед укладанням Договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримав свій примірник Заяви-Анкети, Інформаційний листок та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна Клієнту для користування банківськими послугами (пункт 4 договору).

Даний договір містить реквізити сторін та власноручний підпис клієнта ОСОБА_1 (а.с. 9-10).

Також 30.01.2020 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, яким визначено умови кредитування. Згідно даного паспорту, тип кредиту: кредит строком 12389, грн зі строк кредитування 24 місяці та кредитна лінія 4500,00 грн на 36 місяців з правом пролонгації, спосіб надання кредиту - безготівково, передбачено нарахування штрафів та комісії за послугу «СМС+Довідка» (а.с. 11).

Також відповідно до виписки з рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 № 2028772484 сформованої 13.08.2025 АТ «ОТП БАНК» за період з 30.01.2020 по 24.03.2023, відповідач користувався кредитним лімітом шляхом зняття готівки, здійснення покупок та здійснював погашення кредитної заборгованості (а.с. 12-16).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором АТ «ОТП БАНК» станом на 24.03.2023 загальна сума боргу ОСОБА_1 за договором № 2028772484 від 30.01.2020 становила 10861,21 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування. Відповідачем здійснювалися оплати заборгованості на загальну суму 14559,14 грн (а.с.17-28).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " ОТП БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем та банком в подальшому було відступлено право вимоги для позивача.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

04 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов вказаного договору, АТ «ОТП БАНК» відступає ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги, а фактор набуває право вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. (а.с. 29-33).

Відповідно до Витягу з додатку № 2 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року АТ «ОТП БАНК» передало право вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2035063271 від 30.01.2020. Сума заборгованості становить 10861,21 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн та відсотками 3861,21 грн (а.с. 36).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що АТ «ОТП БАНК» надав відповідачу ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем та банком в подальшому було відступлено право вимоги для позивача.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором АТ «ОТП БАНК» станом на 24.03.2023 загальна сума боргу ОСОБА_1 за договором № 2028772484 від 30.01.2020 становила 10861,21 грн. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування. Відповідачем здійснювалися оплати заборгованості на загальну суму 14559,14 грн (а.с.17-28).

Відповідно до Витягу з додатку № 2 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року АТ «ОТП БАНК» передало право вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2035063271 від 30.01.2020. Сума заборгованості становить 10861,21 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн та відсотками 3861,21 грн (а.с. 36).

Таким чином, позивач отримав право вимоги до відповідача за договором № 2028772484 від 30.01.2020 на суму 10861,21 грн.

Згідно до розрахунків заборгованості та виписки по рахунку слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними, з частковим нерегулярним поверненням коштів. Після відступлення права вимоги, відповідачем не здійснювалися погашення заборгованості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредиту № 2028772484 від 30.01.2020 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10861,21 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн та відсотками 3861,21 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 2028772484 від 30.01.2020, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 10861,21 грн, з яких сума кредиту - 7000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 3861,21 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 474 від 06.05.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.53).

Оскільки, вимоги позивача задоволено повністю то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн, що підтверджується: копією договору № 02/01-26 про надання правової допомоги від 02.01.2026 та Додатком № 1 до нього (а.с.42-43, 44-45); копією акту надання правничої допомоги № 1805/1-26 до договору № 02/01-26 про надання правової допомоги від 02.01.2026 (а.с.46); копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Чміль Ю.В. (а.с. 47); копією ордеру на надання правничої допомоги № 1416156 (.с.48).

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.

Оскільки, вимоги позивача задоволено повністю то судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» суму заборгованості за кредитним договором № 2028772484 від 30.01.2020, станом на 14.03.2023, у загальному розмірі 10861,21 грн (десять тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 21 копійка), що складається з:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн;

- заборгованості за відсотками у розмірі 3 861,21 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 24 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 49001, ел.пошта: briteinvest@gmail.com, телефон: +38(063)106-62-37, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 , електронна пошта та зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд «системи ЄСІТС відсутні.

Суддя О.О. Романенко