Ухвала суду № 139223390, 25.08.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/569/26

Номер проведження 2/508/398/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року селище Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Корсаненкова О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крутоголової Оксани Олександрівни про відвід судді Корсаненкової Олени Олександрівни у розгляді цивільної справи № 508/569/26,

установила:

У червні 2026 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна, звернувся до суду із позовом до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, про визнання права власності на земельні ділянки.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до наказу № 5 В/Г від 03.06.2026 року суддя Корсаненкова О.О. з 06.07.2026 року по 31.07.2026 року включно перебувала у щорічній відпустці.

Підготовче судове засідання від 12.08.2026 року було відкладено за клопотанням представника позивача.

25.08.2026 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крутоголової Оксани Олександрівни надійшла заява про відвід судді Корсаненкової Олени Олександрівни у даній цивільній справі.

В обґрунтування заяви зазначає, що під час ухвалення рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 23.04.2025 року, суддя Корсаненкова О.О. визнала належним обраний позивачем спосіб захисту та задовольнила позов ОСОБА_1 повністю. Постановою

Одеського апеляційного суду від 17.02.2026 року рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 23 квітня 2025 року було скасовано в частині та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про зобов`язання виключити з Державного земельного кадастру відомості про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5123585000:01:001:0270; 5123585000:01:001:0271; 5123585000:01:001:0272; 5123585000:01:001:0273; 5123585000:01:001:0274; 5123585000:01:001:0276 та відновлення реєстраційних відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5123585000:01:001:0236, яка належить йому на праві власності. Таким чином, внаслідок перегляду Одеським апеляційним судом рішення Миколаївського районного суду Одеської області у справі №508/517/24 його стало неможливо реалізувати, у зв`язку з чим перед позивачем постала необхідність у зверненні до суду з новим позовом.

Водночас суддя Корсаненкова О.О. вже сформувала позицію щодо фактичних обставин, які є істотними для нового спору, та висловила її в рішенні Миколаївського районного суду Одеської області від 23 квітня 2025 року у справі №508/517/24, тож її попередня участь може об`єктивно створювати сумніви щодо неупередженості при повторній оцінці тих самих обставин.

Дослідивши заяву про відвід, суддею встановлено наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

З системного аналізу положень закону убачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд констатує, що, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Із поданої представником позивача заяви про відвід судді вбачається, що вона виражає недовіру судді, оскільки останньою вже сформовано позицію щодо спірних правовідносин та викладено її у рішенні Миколаївського районного суду Одеської області від 23.04.2025 року, ухваленому у справі № 508/517/24.

Наявність недовіри до судді, яка склалась у представника позивача, свідчить про наявність сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, тому з метою збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду вбачаю підстави для задоволення заяви про відвід.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм та практики Європейського суду з прав людини, а також враховуючи ті обставини, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна на обґрунтування заявлених вимог посилається на обставини, які установлені Миколаївським районним судом Одеської області рішенням від 23.04.2025 року (справа № 508/517/24), яке ухвалене під головуванням судді Корсаненкової О.О., з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, як з боку сторін у справі, так і з боку будь-якого стороннього спостерігача, вважаю, що заяву про відвід судді Миколаївського районного суду Одеської області Корсаненкової О.О. від розгляду цивільної справи № 508/569/26 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крутоголової Оксани Олександрівни про відвід судді Корсаненкової Олени Олександрівни у розгляді цивільної справи № 508/569/26 - задовольнити.

Відвести суддю Корсаненкову Олену Олександрівну від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна, до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки.

Передати цивільну справу до канцелярії Миколаївського районного суду Одеської області для визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Корсаненкова