Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №521/22397/25
Провадження №2/521/2540/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування не облікованого обсягу природного газу,
ВСТАНОВИВ:
Представник Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення донарахування не облікованого обсягу природного газу, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача донарахування не облікованого обсягу природного газу в сумі 50710,25 грн., з яких: 28430,93 сума боргу; 18540,46 інфляційне збільшення; 3738,86 3% річних, а також судові витрати.
Позов обґрунтований такими обставинами.
Між сторонами був укладений договір розподілу природного газу, шляхом подачі заяви приєднання за адресою: АДРЕСА_1 .
15 жовтня 2014 року за вказаною адресою працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» складено Акт на відключення №37, причина відключення: борг за газ у розмірі 1349,0 грн.
05 травня 2021 року працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» за адресою: вул. Приміська 4-А, 70/1, м. Одеса, було виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання, про що складено Акт про порушення №1010 на ОСОБА_1 .
Рішенням комісії Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» №12002аб від 22 червня 2021 року вирішено здійснити донарахування споживачу ОСОБА_1 вартості об`єму природного газу відповідно до Акту-розрахунку №01895 від 22 червня 2021 року в розмірі 28430,93 гривень за зазначене порушення.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 50710,25 грн., з яких: 28430,93 сума боргу; 18540,46 інфляційне збільшення; 3738,86 3% річних.
Сторони та їх представники у відкрите судове засідання не з`явились.
Представник Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність, в якій позов підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність та відзив не подавала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є абонентом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» та споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особистий рахунок: НОМЕР_1 .
15 жовтня 2014 року за вказаною адресою працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» складено Акт на відключення №37, причина відключення: борг за газ у розмірі 1349,0 грн.
05 травня 2021 року працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» за адресою: вул. Приміська 4-А, 70/1, м. Одеса, було виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання, про що складено Акт про порушення №1010 на ОСОБА_1 . Зазначений Акт підписаний представниками Оператора ГРМ.
Рішенням комісії Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» №12002аб від 22 червня 2021 року вирішено здійснити донарахування споживачу ОСОБА_1 вартості об`єму природного газу відповідно до Акту-розрахунку №01895 від 22 червня 2021 року в розмірі 28430,93 гривень за зазначене порушення.
26 червня 2021 року на адресу відповідача направлено супровідний лист №3298 разом з Актом-розрахунком №01895 від 22 червня 2021 року, що підтверджується списком поштових відправлень та рекомендованим повідомленням.
Однак, відповідач вартість нарахованого об`єму природного газу за несанкціоноване відновлення газоспоживання не сплатила.
Статтею 40 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
В пункті 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з частинами другою-п`ятою глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави XI Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Відповідно до п.4 п. 2 Розділу 1 Кодексу ГРС, несанкціоноване відновлення газопостачання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживання, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюються чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях) у тому числі поза обліком.
Відповідно до п.2 ч.З Розділу 11 Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору з дня його закінчення ( розірвання) до дня виявлення порушення ( але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
За правилами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Позивачем надано суду розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, відповідно до якого інфляційне збільшення ставить 18540,46 гривень, 3% річних 3738,86 гривень.
Наданий позивачем розрахунок відповідає нормам закону, а тому суд приймає його до уваги.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача донарахування не облікованого обсягу природного газу в сумі 50710,25 грн., з яких: 28430,93 сума боргу; 18540,46 інфляційне збільшення; 3738,86 3% річних.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5071,0 гривень.
Згідно із ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.
Стороною позивача до суду не надано жодних доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх сплату, тому у задоволені вказаних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, ст. 525, 526, 61, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 133, 137, 141, 265, 280, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування не облікованого обсягу природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ», ЄДРПОУ 03351208, адреса місцезнаходження: вул. Одарія, 1, м. Одеса донарахування не облікованого обсягу природного газу в сумі 50710 (п`ятдесят тисяч сімсот десять) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ», ЄДРПОУ 03351208, адреса місцезнаходження: вул. Одарія, 1, м. Одеса судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.В. Тополева
Судове рішення № 139223055, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 21.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/22397/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: