Рішення № 139222937, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.08.2026Справа № 554/8194/26 Провадження № 2/554/4260/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 690329212 від 01.02.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 690329212 на суму 5 500,00 грн. строком на 30 календарних днів з відсотковою ставкою 0,98% на день.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн.

Надалі право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/30 від 08.04.2025 року, а згодом від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року.

Позивач зазначає, що відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 18.03.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 19 790,10 грн., яка складається з 5 500,00 грн. тіло кредиту, 11 265,10 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 275,00 грн. заборгованість за комісією, 2 750,00 грн. штрафні санкції.

Посилаючись на норми цивільного законодавства та у зв`язку із дією обмежень воєнного стану, позивач зменшив розмір вимог та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 040,10 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву чи заперечень проти позову в установлений судом строк не подав.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Згідно з положеннями ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів шляхом ухвалення заочного рішення.

Зазначеною ухвалою було також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «ПУМБ» щодо емісії картки та зарахування коштів.

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» надав письмову інформацію та виписку по рахунку ОСОБА_1 , згідно з якою платіжна картка з маскою № НОМЕР_1 XX-XXXX-3834 була емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) і на вказаний картковий рахунок 01.02.2025 року о 15:47:09 було зараховано платіж від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» у розмірі 5 500,00 грн. із призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору № 690329212 від 01.02.2025 року».

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що кредитний договір № 690329212 від 01.02.2025 року був укладений в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора QQMZ-3994, надісланого в SMS-повідомленні на його перевірений фінансовий номер телефону.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Згідно зі ст. 207 ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за своїми наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25).

Верховний Суд наголосив, що за умови дотримання процедури підписання договору одноразовим ідентифікатором і верифікації клієнта електронний правочин є дійсним, а ризики передачі доступу до власних пристроїв третім особам покладаються на споживача. Оскільки матеріалами справи підтверджується послідовна верифікація відповідача через систему BankID НБУ ПриватБанку та введення SMS-коду, суд відкидає заперечення відповідача щодо неукладення договору.

Щодо реального отримання кредитних коштів, то матеріалами справи та випискою банку АТ «ПУМБ», наданою на вимогу суду, достеменно доведено зарахування 5 500,00 грн. на платіжну картку відповідача № 5355-28XX-XXXX-3834 у день укладення договору 01.02.2025 року.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту. Оскільки доказів добровільного повернення тіла кредиту суду не надано, вимога позивача про стягнення 5 500,00 грн. основного боргу є законною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення одноразової комісії у розмірі 275,00 грн. за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 8.4 укладеного Кредитного договору, зазначена комісія встановлена за адміністрування та надання кредиту і не є платою за окремі супутні послуги.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та практики Верховного Суду (зокрема, постанови КЦС ВС від 13.01.2025 року у справі № 336/6542/21), установлення банком або іншою фінансовою установою комісії за обслуговування чи видачу кредиту, які не є самостійними послугами, а лише внутрішніми процедурами кредитодавця, суперечить закону та є безпідставним.

Споживач не повинен сплачувати за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь. У зв`язку з цим, вимога про стягнення 275,00 грн. комісії задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 11 265,10 грн., суд приходить до таких висновків. Згідно з паспортом споживчого кредиту та кредитним договором, кредит надавався строком на 30 днів із кінцевим терміном повернення відсотків до 03.03.2025 року. Протягом цього строку підлягали нарахуванню відсотки за ставкою 0,98% на день.

Розрахунок відсотків у межах строку договору становить 30 днів ? 53,90 грн. (5 500 грн. ? 0,98%) = 1 617,00 грн.

Водночас, позивач заявляє до стягнення відсотки у розмірі 11 265,10 грн., нараховані за період з 01.02.2025 року по 29.08.2025 року за ставкою 0,98% на день, тобто нараховував їх і поза межами строку дії кредиту.

Відповідно до сталої та обов`язкової для застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом за погодженою ставкою припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту.

Після закінчення строку договору поведінка боржника переходить у площину охоронних правовідносин, які регулюються нормами ст. 625 ЦК України, і нарахування щоденних договірних відсотків є протиправним.

Суд зазначає, що хоча пункт 12.4 Кредитного договору передбачає право кредитодавця нараховувати відсотки після закінчення строку як плату за ст. 625 ЦК України за ставкою 357,70% річних (тобто ті самі 0,98% на день), однак пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України імперативно встановлює, що у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від будь-якої відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань. Будь-які нарахування, здійснені на підставі ст. 625 ЦК України під час дії воєнного стану, підлягають безумовному списанню та не підлягають стягненню судом.

З огляду на вищезазначене, нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування після 03.03.2025 року є незаконним.

До стягнення на користь позивача підлягають відсотки, нараховані виключно в межах 30-денного строку дії кредиту за ставкою 0,98% на день, що становить 1 617,00 грн. У стягненні решти суми відсотків 9 648,10 грн. слід відмовити.

Таким чином, обґрунтований розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню, становить: 5 500,00 грн. тіло кредиту та 1 617,00 грн. відсотки в межах строку в загальній сумі 7 117,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було заявлено вимоги на суму 17 040,10 грн., з яких судом визнано обґрунтованими вимоги на суму 7 117,00 грн., що становить 41,77% від ціни позову. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно задоволеній частині позову, що становить 1 112,08 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., які позивач просить покласти на відповідача на підставі Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 р. та Акту прийому-передачі від 20.03.2026 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 137 та 141 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Суд, оцінюючи складність цієї справи, зазначає, що даний кредитний спір відноситься до категорії малоскладних та типових справ, позовна заява є шаблонною та не потребувала значних аналітичних зусиль чи тривалого вивчення законодавства.

Таким чином, сума в 7 000,00 грн. є вочевидь завищеною, неспівмірною зі складністю справи та ціною позову. Суд вважає за доцільне зменшити загальний розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до співмірного та справедливого обсягу в 1 500,00 грн.

Застосовуючи принцип пропорційності задоволених вимог 41,77% з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 1 500,00 грн ? 41,77% = 626,55 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 81, 84, 137, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 207, 525, 526, 530, 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1055, 1077-1082 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк») 5 500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) заборгованість за тілом кредиту та 1 617,00 грн. (одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 00 копійок) заборгованість за відсотками, нарахованими в межах строку дії договору, 1 112,08 грн. (одна тисяча сто дванадцять гривень 08 копійок) витрати на сплату судового збору та 626,55 (шістсот двадцять шість гривень 55 копійок) витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення комісії у розмірі 275,00 грн. та відсотків у сумі 9 648,10 грн. - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко