Рішення № 139222794, 25.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2184/26

Номер провадження 2/541/1764/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозовської О.А., за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним. 28.04.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1141775. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 8500,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно з п. 5 договору кредиту визначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Відповідно до п. 4.2. договору кредиту позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 8500,00 грн строком на 30 днів, шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №1141775 від 28.04.2021 року станом на 30.11.2021 року (дата відступлення права вимоги ) заборгованість становить 18 395,14 грн , яка складається з: заборгованості за основним боргом - 8 500,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 9895,14 грн.

10 липня 2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

30 листопада 2021 року між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги № 120 за договором факторингу № 10072020, відповідно до якого право вимоги за договором позики № 1141775 від 28.04.2021 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

У зв`язку із не виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором станом на 30 листопада 2021 року заборгованість становить 18 395,14 грн, яка складається з: - заборгованості за основним боргом - 8 500,00 грн; - заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 9895,14 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 18395,14 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.06.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Щодо розгляду справи у змішаній формі, відповідно до пункту 113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджено-го рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд», примірник позовної заяви разом з додатками до неї, був направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями доказів відправлення.

Відповідачу надсилалася ухвала суду від 09.06.2026 року про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №2855292 від 08.06.2026, також відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду Полтавської області. Крім того до суду повернулося поштове повідомлення із відміткою про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження. Однак відповідач у встановлений судом строк не скористалася своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань до суду не надходило.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28.04.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1141775, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8500,00 грн, зі строком позики 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), знижена процентна ставка 0,79 %. Дата надання позики 28.04.2021 року. Дата повернення позики (останній день) 28.05.2021 року. Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, позичальник/відповідач, з яким укладено договір позики № 1141775 від 28.04.2021 року, ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Одноразовий ідентифікатор: gMRC324jJh. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 28.04.2021 року о 16:26, електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02 квітня 2024 № КД-0000142044/ТНПП, наданого на звернення ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 28.04.2021 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховані грошові кошти в сумі 8500,00 грн.

У відповідності з розрахунком заборгованості за договором позики заборгованість відповідача станом на 30 листопада 2021 року становить 18 395,14 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9895,14 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за весь час користування кредитними коштами. Оплати клієнта становлять 12283,06 грн, сплачені за період з 26.05.2021 року по 20.08.2021 року.

Відповідно до договору факторингу № 10072020 від 10 липня 2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено вказаний договір, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за плату та на умовах, визначених договором факторингу.

Відповідно витягу з реєстру боржників № 120 від 30 листопада 2021 року до договору факторингу № 10072020 від 10 липня 2020 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору від 28.04.2021 року № 1141775, загальна сума заборгованості по якому становить 18395,14 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за весь час користування кредитними коштами у розмірі 9895,14 грн, які по факту є заборгованістю по процентам за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає наступне.

В п. 6.5 правил надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», приєднаних до позовної заяви, зазначено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвосчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

В розділі 7 правил зазначені умови продовження строку користування позикою, тобто умови пролонгації договору, в якому зазначено, що у разі, якщо позичальник не сплатив заборгованість в повному обсязі та/або не оформив пролонгацію, вважається що позичальник почав користуватися позикою понадстроково (п. 7.4 Правил).

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач оформив пролонгацію договору, тобто вважається що він почав користуватися позикою понадстроково, а заборгованість в розмірі 9895,14 грн - це заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи ч.ч. 2,3 ст. ст. 6, ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч.1 ст. 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак, останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст. 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті).

Виходячи з вищезазначеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 дійшла висновку про те, що домовленість сторін договору про врегулювання відносин у супереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі № 5017/1987/2012 зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19).

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як юридичні особи, діяльність яких пов`язана з наданням фінансових послуг, є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.

Як встановлено судом, за умовами договору позики від 28 квітня 2021 року № 1141775, кредитодавець чи його правонаступник відповідно до ст. 1048 ЦК України мають право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 28 травня 2021 року включно, а після закінчення строку кредитування у кредитодавця чи його правонаступника відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання вони мають право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на зазначене, сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом стягненню з відповідача не підлягає.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість за договором позики № 1141775 від 28 квітня 2021 року, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 8500,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 28 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року з урахуванням базової ставки 1,99 %, що становить 8500,00 х 1,99 % х 30 = 5074,50 грн.

З урахуванням фактично сплаченої відповідачем на рахунок кредитодавця суми в розмірі 12283,06 грн, залишок обґрунтованої заборгованості становить 1291,44 грн ((8500,00+5074,50)-12283,06), яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що в п. 8.4 правил вказано, що якщо під час дії особливих умов виконання договору, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати процентів акційних), позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов договору проценти підлягають сплаті позичальником в повному об`ємі за весь період дії договору згідно умов договору і незалежно від пропонованих особливих умов програми лояльності. Однак, в п. 8.4 правил вказано, що у випадку позитивного вирішення питання щодо рефінансування заборгованості між Товариством та Позичальником укладається (підписується) новий договір позики (на умовах ануїтету), в якому фіксуються нові істотні умови, в тому числі ( але не виключно) залишок заборгованості за Договором позики, на погашення якого надається нова Позика, процентна ставка, строк кредитування.

Позичальник підтверджує та розуміє, що після підписання (укладення) нового договору позики (на умовах ануїтету) з метою рефінансування заборгованості за Договором позики, укладеним за цими Правилами, правовідносини сторін за Договором позики, укладеним за цими Правилами , припиняються з одночасним виникненням прав і обов`язків, передбачених новим договором позики ( на умовах ануїтету) та правилами, визначеними у такому новому договорі.

Таким чином, позивач посилається на п. 8.4 правил кредитування, стверджуючи, що він регулює скасування умов програми лояльності (акційних процентів) у разі порушення зобов`язань позичальником. Фактично п. 8.4 правил, долучених до справи, містить зовсім інше положення, а саме - новий договір позики (на умовах ануїтету). Позивач будує свої вимоги на нормі, якої фактично немає у наданій редакції правил.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Докази правомірності скасування пільгового періоду в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного договору позики № 1141775 від 28 квітня 2021 року в обумовлені договорами строки, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики №№ 1141775 від 28 квітня 2021 року в розмірі 1291,44 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

За приписами ч. 1.ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 8). Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 7,02%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 186,90 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано копії договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, додаткової угоди № 1/1 від 01 липня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, акту № 45 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 13 травня 2026 року, згідно яких витрати на правничу допомогу становлять 7 000 грн; платіжну інструкцію № 2076 від 14 травня 2026 року про оплату 210 000,00 грн, з яких 7 000 грн - за одну позовну заяву.

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 7000,00 грн, які повністю підтверджені наданими суду належними доказами.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог на 7,02%, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 491,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 514, 516, 526, 530, 610, 611, 627, 1046, 1048, 1056-41 ЦК України, , ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» код банку 322001, за договором позики від 28.04.2021 року №1141775 заборгованість в розмірі 1291 (одна тисяча двісті дев`яносто одна гривня 44 копійки, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 186 (сто вісімдесят шість) гривень 90 копійок, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 491,40 (чотириста дев`яносто одна) гривня 40 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження юридичної особи: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська