Вирок № 139222786, 25.08.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2879/26

Номер провадження 1-кп/504/576/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164330000118 від 01.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2025 року народження, маючого статус учасника бойових дій, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Протягом спільного проживання однією сім`єю, між ОСОБА_6 та його співмешканкою ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів та побутових сварок склались неприязні відносини, які відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відносяться до правовідносин, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Так, 30 березня 2026 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_6 , спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 перебували в одній із кімнат за місцем постійного мешкання, в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними на ґрунті ревнощів виникла чергова сварка, під час якої у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо бажаючи настання наслідків у виді заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс два удари кулаком правої руки в область черевної порожнини потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_4 були завдані тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів черевної порожнини, розриву селезінки по нижньому полюсу з поширенням на ворота органу, часткової фрагментації селезінки, активної кровотечі, що за критерієм небезпеки для життя відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі та підтвердив обставини його вчинення, визнав заявлені до нього позовні вимоги про відшкодування шкоди завданої здоров`ю потерпілої, разом з цим вважав, що вимоги останньої про відшкодування моральної шкоди є завищеними. При цьому суду пояснив, що у вечір дня події нічого незвичайного не відбувалось, потерпіла запропонувала йому сходити до магазину, купити йому випити. Після повернення додому, вона з ним посиділа, трішки випила, він вжив більше, після цього він попросив її піти у хату та замінити дитині підгузок та подивитись чи не потрібно годувати дитину. Після цього він вийшов покурити, грала музика, але він чув, що дитина плаче, коли повернувся до хати дитина продовжувала плакати, потерпіла дитиною не зайнялась, лежала на ліжку та дивилась в телефон, він підійшов стягнув її за ногу з ліжка та забрав телефон, вона почала пригати та намагатися забрати телефон, він їй сказав, щоб подивитись та помити дитину їй телефон не потрібен, як так вийшло не знає, але він її вдарив двічі у тулуб, думав не сильно, після цього кинув телефон на ліжко та вийшов. Потерпіла пішла до дитини, після цього позвала лягти спати. Подія була вкінці березня, в понеділок була сварка, а в середу вона попала в лікарню. Бив правою рукою, хотів вдарити в область сідниць, але вона якось вивернулась та він попав у бік тулубу, ударив двічі кулаком. Хотів відштовхнути, але вона лізла за телефоном. Вдарив правою рукою у лівий бік. Не розуміє яким чином пошкодив селезінку, оскільки відчував рукою, що попав у ребро. Проживають разом 3 роки, мають доньку, дитина ним довгоочікувана, відносини конфліктні, сварки були від ревнощів та на побутовому підґрунті. У вівторок потерпіла почала скаржитися на біль у боку, але уваги на це не звернув, оскільки у неї болісні жіночі дні, вона випила таблетки, але вони їй не допомогли. У вечері зателефонували її батькові, після цього медсестрі, сказали, якщо не покращиться стан викликати швидку. Швидку викликали наступного дня телефонувала потерпіла, але він розмовляв зі швидкою, пояснював як до них їхати. Коли приїхала швидка, її дивились, нічого не було зрозуміло, але коли вона підвелась у неї почало боліти, вирішили їхати до лікарні. Повідомив, що свідків події не було, його матір паралізована була в іншому приміщенні. Обвинувачений приніс потерпілій свої вибачення, не хотів, щоб так сталося з нею.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що того дня сварка відбулась через ревнощі, обвинувачений сам пив, вона не пила, включив гучно музику, вона йому зробила зауваження, що вже пізно та люди відпочивають, він не відреагував, тому вона пішла дивитись за дитиною. Він позвав, щоб вона посиділа з ним, але вона мала вкладати дитину, він зайшов до кімнати, подивився її телефон чи переписувалась вона з кимось, потім кинув його на ліжко. Через те, що була гучна музика дитина не спала, плакала, коли вона її вклала, сиділа шила іграшку, подивилась час на телефоні, в цей час зайшов обвинувачений, побачив це, почав її шарпати, двічі вдарив лівою ногою від чого вона відлетіла до шафи, через два дні їй стало погано, вона не могла вже дивитись за дитиною через запаморочення, зателефонували її батькові, той сказав набрати лікарку та випити ліки, вони не допомогли, лікарка сказала спостерігати, якщо не буде краще викликати швидку, швидку викликала вона, коли приїхали подивились її та вирішили везти до лікарні. Поїхали втрьох, вона, обвинувачений та дитина, її відвели одразу до лікаря, а ОСОБА_8 з дитиною поїхали до її батька. Розмір моральної шкоди визначила виходячи з того, що вона втратила орган, як це позначиться на її здоров`ї у майбутньому вона не знає, але її це турбує, оскільки цей випадок змінив її звичний образ життя.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу, суд відповідно до приписів ч. 2 ст. 349 КПК України, обмежився у дослідженні доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та представлених стороною обвинувачення письмових доказів по справі, від допиту свідків сторони відмовились.

Так, судом досліджено письмові докази зібрані під час досудового розслідування, а саме:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 01.04.2026 кримінального провадження № 12026164330000118 за ч. 1 ст. 121 КК України, з коротким викладом обставин, що 30.03.2026, близько 17 год. ОСОБА_6 на фоні сварки із своєю співмешканкою ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , завдав два удари кулаком правої руки в ліву частину тулубу ОСОБА_4 спричинивши останній тілесні ушкодження. 01.04.2026 о 14.40 год. ОСОБА_4 було доставлено до Доброславської БДІД з діагнозом: травматичний розрив селезінки;

-консультативний висновок спеціаліста від 01.04.2026, згідно якого у ОСОБА_4 виявлена тупа травма живота, розрив селезінки та інш.;

-протокол огляду місця події від 01.04.2026, проведеного за участю власника ОСОБА_9 та його письмової згоди, об`єктом огляду було домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2026 за участю підозрюваного ОСОБА_10 , який добровільно показав та розказав, за яких обставин відбулась подія внаслідок якої потерпіла отримала тілесні ушкодження;

-висновок експерта № 40 від 22.05.2026 , згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи по медичній документації (медична карта № 1226/145/42 стаціонарного хворого яка перебувала на лікуванні в КНП «Доброславська БЛІЛ») на гр-ку ОСОБА_4 , 2004 року народження, у відповідності з поставленими перед експертом питаннями зроблено наступні підсумки: у гр-ки ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: закрита травма органів черевної порожнини: при оперативному втручанні виявлено розрив селезінки по нижньому полюсу з поширенням на ворота органу, часткову фрагментацію селезінки, активна кровотеча (в черевній порожнині 1500 мл рідкої крові та згустків). Указане ушкодження утворилось від удара (ударів) тупого твердого предмету, приложеного до черевної стінки, та могло бути отримано як зазначено в постанові: «завдав два удари кулаком правої руки в область черевної порожнини, та як вказує потерпіла ОСОБА_4 при обставинах: «…30.03.2026 близько 02:00 год. … мій чоловік ударив лівою ногою у тулуб»). Дане ушкодження, а саме розрив селезінки, було небезпечним для життя, та згідно п.2.1, п.2.1.1 а), п.2.1.2, п. 2.1.3. л), о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень;

-висновок експерта № 242 за результатами судово-психологічної експертизи від 25.05.2026, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рівень інтелектуального розвитку відповідає середній нормі для її вікової групи. З особистісних особливостей слід зазначити прагнення слідувати нормам, прийнятим в суспільстві, високий ступінь ідентифікації з традиційною культурною та соціальною роллю жінки в суспільстві, низьку здатність до витіснення і підвищену увагу до негативних сигналів. Підвищену тривожність, застрягаємість, фіксованість на негативних переживаннях. ОСОБА_4 має зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчиненого відносно неї систематичного домашнього та фізичного насильства. У неї погіршилася якість життя. Ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для потерпілої ОСОБА_4 . Потерпілій ОСОБА_4 завдані психологічні страждання;

-висновок експерта № 229 за результатами судово-психіатричної експертизи від 14.05.2026, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на будь-який психічний розлад не страждав. В період часу, що ставиться до здійснення інкримінованого йому діяння, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. Був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час на будь-який психічний розлад не страждає. Здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні з ним процесуальних дій. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки останній проживаючи однією сім`єю з потерпілою, на ґрунті неприязних стосунків, викликаних ревнощами та раптово виниклого конфлікту наніс їй два удари кулаком своєї правої руки в ліву область тулубу останньої, що спричинило пошкодження, крововтрату та як наслідок втрату органу (селезінки) потерпілою та спричинив їй тим самим тяжкі тілесні ушкодження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату будь - якого органу або його функцій.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченої.

Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_6 , те, що він раніше не судимий, вперше вчинив кримінальне правопорушення, визнав себе винним, визнав заявлені до нього претензії майнового характеру по відшкодуванню шкоди завданої здоров`ю, приніс вибачення перед потерпілою, має на утриманні малолітню дитину 2025 року народження, батьків пенсійного віку, матір обвинуваченого ОСОБА_11 рішенням ЛКК протокол № 508 від 13.03.2024 потребує постійної сторонньої допомоги, обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має статус учасника бойових дій, отримав поранення під час проходження служби, має відзнаки та винагороди, а сам: нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагороджений відзнакою «Кращий водій», нагороджений медаллю «Сильному духом», посередньо характеризується за місцем проживання, за результатом досудової доповіді обвинувачений має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб, орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства у винятковому випадку. Суд також, враховує, що обвинувачений вперше скоїв умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до ст.12 КК України, внаслідок якого потерпіла особа отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до положень ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення у присутності малолітньої дитини, вчинене щодо особи з якою винний перебуває у сімейних та близьких відносинах.

В ході судового розгляду справи з пояснень наданих обвинуваченим ОСОБА_6 , потерпілою ОСОБА_4 судом встановлено перебування обвинуваченого під час вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З огляду на викладену норму закону, суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред`явленого обвинувачення, збільшувати його об`єм, ці повноваження відносяться виключно до компетенції слідчого та прокурора, як сторони обвинувачення.

З урахуванням викладеного, інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України та зазначених судом у даному вироку судом не встановлено.

Прокурор Доброславської окружної прокуратури в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавленні волі, цивільний позов заявлений в інтересах НСЗУ задовольнити у повному обсязі, цивільний позов потерпілої задовольнити частково, в частині стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі, в частині моральної шкоди частково. Потерпіла ОСОБА_4 питання про міру покарання обвинуваченого залишила на розсуд суду, представник потерпілої особи адвокат ОСОБА_5 просила заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Сторона захисту просила, врахувати особу обвинуваченого, його бойові заслуги перед державою, його щире каяття та ставлення до вчиненого та обрати покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки, особи обвинуваченого, матеріалів досудової доповіді, встановлених судом обставин, що пом?якшують покарання, вважає можливим звільнення ОСОБА_6 від відбування у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого можливе в його випадку без ізоляції від суспільства.

Разом з цим, суд враховує висновок, зроблений у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19 (провадження № 51-4000кмо19). ОП ККС ВС вказала, що злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За встановлених обставин справи суд визнає ОСОБА_4 жертвою домашнього насильства та вважає за необхідне, відповідно до положень ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покаранням, застосувати до обвинуваченого як особи, яка вчинила домашнє насильство обмежувальні заходи передбачені п. 5 ст. 91-1КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національної служби здоров`я України заявлений цивільний позов за результатом якого прокурор просить: стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України до державного бюджету кошти на відшкодування витрат закладу охорони здоров`я - КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення в сумі 28430, 93 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA44820172034318000200006375 код отримувача (ЄДРПОУ) 42032422, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

На підтвердження заявлених вимог прокурор надав Довідку - розрахунок КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області № 926 від 06.07.2026, згідно якої медична допомога пацієнтці ОСОБА_4 надавалася відповідно до Договору № 0533-Е126-Р000 від 23.01.2026 про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, укладеного між КНП «Доброславська БЛІЛ» та Національною службою здоров`я України.

Відповідно до постанови КМ України від 31.12.2025 року № 1808 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році» тариф на медичні послуги за пакетами медичних послуг «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах», «Хірургічні операції дорослим та діятям в умовах стаціонару одного дня» та «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій» визначається як комбінація глобальної ставки та ставки на пролікований випадок із застосуванням коригувальних коефіцієнтів.

Пацієнтці ОСОБА_4 проведено оперативне втручання: Спленектомія.

Розрахунок вартості випадку склав: 8735,00 грн. (базова ставка на пролікований випадок)* 3,255 (коефіцієнт складності випадку) = 28 430,93 грн.

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 24.12.2019 № 1086, розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.

Позовна заява подана прокурором з метою захисту інтересів в особі НСЗУ якою здійснено фінансування з державного бюджету витрат КНП «Доброславська БЛІФЛ» на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у зв`язку з чим заявлений позов прокурора суд визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Потерпілою особою ОСОБА_4 також подано цивільний позов за результатом якого потерпіла сторона просить: стягнути з ОСОБА_6 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 7 594, 13 грн. та моральну шкоду у розмірі 300 000, 00 грн.

Згідно положень ч.ч. 1,5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням приведених вимог закону, підстави та розмір заявлених позовних вимог мають бути доведеними відповідними доказами, що відповідають вимогам належності та допустимості.

Суду в якості доказів понесених на лікування витрат (придбання ліків) надано фіскальні чеки.

Розглядаючи вимогу про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 завданої моральної шкоди, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Щодо визначення розміру відшкодування потерпілій моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 лютого 1995 року № 4, який зазначає, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не повинен призводити до збагачення особи, але бути достатнім в світлі компенсації понесених втрат.

Так, моральна шкода потерпілої ОСОБА_4 проявилась у відчутті фізичного болю внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень. У неможливості на протязі тривалого часу доглядати за собою та дитиною. Відчування зі спливом часу фізичного болю, переживань від спогадів події, відчуття емоційної напруги, порушення звичного життя, побоювання за майбутнє життя без органу та вплив цієї втрати на здоров`є та життєву активність молодої жінки.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини обвинуваченого, наслідки, що настали, поведінку обвинуваченого після події, його ставлення до вчиненого, понесені потерпілим моральні страждання, глибину пережитого потрясіння, втрату повноцінного життя, необхідність проходження медичного спостереження у майбутньому, суть позовних вимог, характер діяння особи, суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілій моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілою моральними стражданнями.

Обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий 01.04.2026. Ухвалою слідчого судді Доброславського районного суду Одеської області від 03.04.2026 обвинуваченому обрано запобіжний захід тримання під вартою.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , обраний ухвалою слідчого судді Доброславського районного суду Одеської області від 03.04.2026 у виді тримання під вартою починаючи з 01.04.2026 (дня фактичного затримання) та в подальшому продовжений ухвалами Доброславського райсуду Одеської області - суд вважає необхідним скасувати.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 349, 371-373, 374, 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо протягом 3 (трьох) років іспитового строку ОСОБА_6 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 у виді тримання під вартою скасувати, ОСОБА_6 звільнити з під варти в залі суду.

Цивільний позов прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національної служби здоров`я України заявлений до ОСОБА_6 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України до державного бюджету кошти на відшкодування витрат закладу охорони здоров`я - КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення в сумі 28430, 93 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA44820172034318000200006375 код отримувача (ЄДРПОУ) 42032422, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 7 594, 13 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1