Постанова № 139222415, 25.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/1093/2026

Справа № 537/5359/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Фадєєва Світлана Олександрівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з БПП у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 568168 06.08.2026 о 19:40 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , яке полягало у словесних образах та погрозах, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

У судове засідання, призначене на 25.08.2026, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, законом не встановлено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на наведене суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`активне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які насильницькі діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Для домашнього насильства є характерним чітке розподілення ролей: кривдник та жертва і прагнення кривдника встановити владу чи контроль над потерпілою особою, принизити, залякати чи образити її.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суддя вважає, що особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено достатніми доказами наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , в яких нею зазначено, що 06.08.2026 о 19:40 у м. Кременчуці по проспекту Свободи її співмешканець ОСОБА_1 вимагав, щоб вона пішла до магазину та купила йому горілку, вона відмовилася, після чого він почав їй погрожувати, що вижене, вона «скипіла» та «викинула» його з квартири, так як він був дуже п`яний, викликала поліцію; внаслідок дій ОСОБА_1 їй була завдана шкода психічному здоров`ю. Ні заява, ні письмові пояснення ОСОБА_2 не містять вказівки на те, в чому саме полягало насильство з боку ОСОБА_1 та яка шкода була завдана або могла бути завдана ОСОБА_2 . Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, у зв`язку з її неявкою суд позбавлений можливості допитати потерпілу з приводу події та наслідків.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 , долучених до матеріалів справи, останнім зазначено, що він проживає разом з співмешканкою ОСОБА_3 06.08.2026 він вживав алкогольні напої вдома, під час вживання ним алкоголю виник сімейний конфлікт через побутові проблеми.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 є жертвою домашнього насилля. Домашнім насильством, яке підпадає під кваліфікацію за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є не будь-який конфлікт між особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, а саме діяння насильницького характеру, внаслідок якого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Долучені до справи форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та рапорт поліцейського не можуть бути належними доказами у справі та не підтверджують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Свідки у протоколі не зазначені. З записів з бодікамер поліцейських, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 заперечує застосування до співмешканки будь-якого насильства, вказує, що ніяких погроз на її адресу він не висловлював, поведінка спокійна.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні достатні, належні та достовірні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, а саме умисному вчиненні домашнього насильства, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч.1,247, 283 , 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду напротязі 10 днів з моменту її винесення.

Суддя: С.О.Фадєєва