Рішення № 139221591, 25.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15427/25

Провадження №2/524/1092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., за участі представника позивача ТОВ «Коллект Центр » - Пилипчук С.В. (в режимі відеоконференції) розглянувши в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до суду звернулося ТОВ «Коллект Центр» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 79158, 46 грн. Зазначають, що 06.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №77527935 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону. За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 7500 грн. строком на 30 днів, тобто до 06.10.2021 року, фіксована процентна ставка 1,99 % в день (п. 2.1. та п. 2.2. договору). 2) 24.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено електронний договір № 3746637 про споживчий кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 30 днів, тобто до 24.102021 року, зі сплатою процентів в розмірі 3600грн в грошовому виразі або 1, 50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом () пільгове кредитування та стандартна базова процента ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Первісні кредитори свої зобов`язання за договором виконали та надали позичальнику грошові кошти.

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 77527935 укладеним з відповідачем. 10січня 2023року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги № 10-01/2023,відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників,в тому числі за договором позики № 77527935,укладеним з відповідачем.

13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт-Капітал» укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до вимог якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт-Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами до вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № 3746637 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3746637

За вказаними договорами факторингу до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за зобов`язаннями у загальному розмірі 79158, 46 грн., з яких: за договором позики №77527935 заборгованість у розмірі 25158, 46 грн., саме 7500 грн заборгованість за кредитом грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 17521, 20 грн, інфляційні збитки 120 грн та нараховані 3% річних у розмірі 17,26 грн.; за договором № 3746637 про споживчий кредит у розмірі 54000 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням 8000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 44400 грн., заборгованість за комісіями 1 600 грн., які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 26.02.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

10.07.2026 представником відповідача Геращенко Д.В. сформовано відзив на позов. Просить альтернативно відмовити у задоволенні позовних вимог або відмовити у стягнені процентів нарахованих після спливу погоджених строків та комісії. Звертає увагу, що матеріали справи мають декілька розрахунків в частині нарахування відсотків без належного обґрунтування. Комісія у розмірі 1600 грн не ідентифікована позивачем як самостійна послуга. Позивач не довів належного надання споживачу до укладення договорів повної інформацій про реальну річну процентну ставку,загальну вартість кредиту , наслідки прострочення і порядок пролонгації в тій редакції, яка діяла на дату укладення. Сам факт включення паспорта кредиту до пакета документів не доводить його фактичного надання відповідачу. Умови про автоматичну або односторонню пролонгацію та ставку 5% в день не підтверджена волевиявленням споживача. Заявлено про застосування трирічного строку позовної давності до вимог щодо яких суд встановить їх сплив. Заявлено про відмову у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу.

14.07.2026 представником позивача ТОВ «Коллект Центр» подано відповідь на відзив. Наполягає на задоволенні позовних вимог. У відповідності до п 2.3. договору №77527935 проценти нараховані за період з 06.10.2021 по 03.01.2022 року становлять 13432, 50 з розрахунку ()149 52 *90) Щодо правових підстав для стягнення відсотків за договором № 3746637 така плата передбачена п 2.2. договору, а саме п 2.2.1 позичальник сплачує комісію завдання кредиту та проценти за користування кредитом в розмірах, зазначених у п 1.5.1-1.5.2 договору. П 2.2. передбачено нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом з дати наступної за днем надання кредиту а дату завершення строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожний день користування, з урахування особливостей передбачених п 2.2. договору. П 2.3.1.2 визначений порядок пролонгації договору на стандартних базових умовах а саме позичальник може збільшити строк користування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування але загалом не може перевищувати 60 днів за період з 25.09.2021 по 24.1- 2021 року загальна сума заборгованості за процентами становила 3600 грн. за період з 25.01.2021 по 23.12.2021 (п.3.1.2 проценти за користування кредитом розрахувані за відсотковою ставкою 5% за кожен день користування кредитом та на залишок заборгованості по тілу кредиту становило 24000 (60 днів Х 400 грн у день ) грн. ) та загалом розраховані первісним кредитором відсотки становлять 27600 ( 24 000 +3600) грн.. П 2.2.3 договору передбачено нарахування процентів за пролонговані періоди. Згідно п 4.2. договору нараховані інші проценти, в розумінні ч 2 ст 625 ЦК України. Позивачем, який наділений правом вимоги до відповідача жодних нарахувань не здійснено. Звертає увагу, що комісія, нарахована первісним кредитором відображена в тексті кредитного договору . Строк позовної давності за кредитними договорами де боржником є відповідач не минув, оскільки перебіг строку зупинений згідно норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Коллект Центр» - Пилипчук С.В. підтримує доводи позову, просить задовільнити позовні вимоги.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку

1)06.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №77527935 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону

Зі змісту п. 1 договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позика, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2 вказаного договору позики зазначено, що сума позики складає 7500 грн., строк позики - 30 днів, дата повернення позики 19.10.2021 року, фіксована процентна ставка 1,99% на день. З 09.09.2021 року по 06.10.2021 року діє знижена процентна ставка 0,70 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою ставить 1, 99 % за день.

Пунктом 4 договору встановлено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення на залишок позики.

За п. п. 5.1. та 5.2 договору позичальник ознайомився на сайті позикодавця з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також до моменту підписання договору позичальник ознайомився з правилами програми лояльності, в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також правилами постійно діючої акції, діючої для споживачів фінансових послуг.

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 77527935 укладеним з відповідачем. 10січня 2023року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги № 10-01/2023,відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників,в тому числі за договором позики № 77527935,укладеним з відповідачем.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним договором позики складає 25158, 46 грн., саме 7500 грн заборгованість за кредитом грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 17 521, 20 грн, інфляційні збитки 120 грн та нараховані 3% річних у розмірі 17,26 грн.

2) 24.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено електронний договір № 3746637 про споживчий кредит який підписано електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 30 днів, тобто до 24.10.2021 року, зі сплатою процентів в розмірі 3600грн в грошовому виразі або 1, 50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом пільгове кредитування та стандартна базова процента ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом п. 4.2. договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб - сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті позичальника.

Зі п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством, що розміщені на веб - сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Кредитором розраховано суму кредиту в розмірі 8 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 3600 грн.. До укладання договору про споживчий кредит, позичальник ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатора

Укладений договір про споживчий кредит розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 8 000грн., відповідно до умов п. 1.2. договору на його банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт-Капітал» укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до вимог якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт-Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами до вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором № 3746637 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3746637

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 цього Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договори підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений у смс-повідомленні на мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору позики №77746939 від 19.09.2021 року та договір № 4734165 про споживчий кредит від 30.10.2021 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договори саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження N 61-7203св20).

Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведено перехід права вимоги за договором позики №77527935 від 06.09.2021 року та договором № 43746637 про споживчий кредит від 24.09.2021.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вказаними договорами перед новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним договором.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми позики за договором позики №77527935 від 06.09.2021 року та договором № 43746637 про споживчий кредит від 24.09.2021 року, як первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан», так і його правонаступникам ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 7 500 грн. та 8 000 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо доводів відзиву в частині розміру заборгованості за процентами за договором позики №77746939 від 19.09.2021 року в розмірі 11 552,16 грн та договором № 4734165 про споживчий кредит від 30.10.2021 в розмірі 46 375 грн., суд зазначає наступне.

Так, із безпосередньо дослідженого в судовому засіданні розрахунку за договором позики № 77527935 від 06.09.2021 року позикодавця ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 27.01.2022 року, - на день укладення між товариством та ТОВ «Вердикт Капітал» договору факторингу № 27.01/2022, розмір заборгованості відповідача перед первинним позикодавцем по сплаті процентів за користування отриманими у позику коштами становить 4 328,25 грн грн. Ця заборгованість ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахована позичальнику ОСОБА_1 за період із з 06.09.2021 по 04.10.2021 року включно.

Надалі, означена вище сума заборгованості по сплаті відповідачем процентів за договором позики № 77527935 від 06.09.2021 року, без будь яких змін та корегувань, переходила від первинного до нового кредитора, тобто від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр», на підставі відповідно договору факторингу № 22/02/2022 та Договору про відступлення № 10-01/2023.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц сформувала правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Відповідно до підпункту 2.2 п. 2 у взаємозв`язку із умовами п. 4 договору позики сторони погодили, що строк позики становить 29 днів, а проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором позики, в частині сплати процентів за користування сумою позики протягом усього строку позики, не виконав, то розмір заборгованості за процентами складає 1522, 50 грн. (7 500х 29 х 0, 70% (зниженої процентна ставка згідно п. п. 2.3 п. 2 договору)).

Отже, за умов договору позики, що були погоджені сторонами, позивач як правонаступник первинного позикодавця ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» має право на стягнення процентів лише у межах строку позики у розмірі зниженої процентної ставки, оскільки саме така ставка застосована первинним позикодавцем у розрахунку заборгованості і узгоджується із положеннями п. п. 2.3. п. 2 договору позики №77527935 від 06.09.2021 року.

Доводи позивача, як на підставу для нарахування процентів у розмірі 17521, 20 грн. на положення п. 6.5 та 6.9 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) так і часткове погашення кредиту 06.10.2021 в розмірі 239, 55 грн судом відхиляються з огляду на таке.

До позовної заяви позивачем долучені Правила, зміст яких містить п. 6.5, 6.9, що надавали право позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювати нарахування відсотків, розмір яких обумовлений у п. п. 2.3 п. 2 договору позики №77527935 від 06.09.2021 року, починаючи з першого дня понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Однак із Правил надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики встановлено, що їх умови не містять підпису позичальника ОСОБА_1 в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За умовами укладеного між сторонами договору ( п.п. 5.1 п. 5), не містить інформації, що відповідач ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ саме із Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що затверджені рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (протокол № 11/02/2021 від 11.02.2021).

Судом застосовані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 460/4070/18-ц, від 13 травня 2021 року у справі № 359/4430/18,

Враховуючи викладене, надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за процентами у розмірі 17521, 20 грн. не відповідають умовам договору позики та нормам чинного законодавства, а відтак розмір заборгованості по несплаченим відповідачем процентам перед первісним позикодавцем за договором позики становить 1522, 50 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 77527935 від 06.09.2021 року, у загальному розмірі 9022, 50грн., а саме 7500 грн. заборгованості за кредитом, 1522, 50 грн. заборгованості за процентами

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими у відповідності до п 4.2. кредитного договору , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.В той же час, з 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи вищевикладене, надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, призводить до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 137,26 (120+17,26) грн., нарахованими відповідно до п.4.2 кредитного договору не підлягають задоволенню.

2) Із долученого розрахунку первісного кредитора, останнім нараховані проценти за користування кредитом за договором № 43746637 про споживчий кредит від 24.09.2021 по дату виготовлення розрахунку заборгованості, тобто по 23.12.2021 року.

У п. 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування, а саме: продовження вказаного в п.1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах наступним чином: п. 2.3.1.2 пролонгація на стандартних (базових) умовах . Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження)строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування , але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку , якщо внаслідок червоно продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації нас стандартних (базових ) умовах перевищить 60 днів таке користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту)

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користуванням кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п 1.6. договору.

За п. 2.3.2 розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и) щодо якої (их) невідомо настане вона (и) чи ні відповідно до ст. 212 ЦК України і яка полягає (ють)у:

А) здійсненні платежу (ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно п.2.3.1 договору та розділу 6 правил

Б) продовження кредитування кредитними коштами позичальником відповідно до строку кредитування визначеному згідно п.1.3., п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. договору

Оскільки ОСОБА_1 продовжила користування кредитними коштами після строку кредитування визначеному у п 1.3 кредитного договору , тому до нього застосовано пролонгацію на стандартних (базових) умовах передбаченого п 2.3.1.2 кредитного договору, а тому строк кредитування продовжено на 60 днів з відповідним нарахуванням відсотків визначених договорами.

Із наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором вбачається, що 24.09.2021 відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 8 000 грн.

У період з 24.09.2021 по 24.10. 2021 ) щодня нараховується процент у розмірі 1, 50 % від тіла кредиту, які визначені п. 1.3. та п. 1.5.2. кредитного договору, що станом на 24.10.2021 становить 3600грн.

Пролонгація на стандартних умовах відбулася 24.10.2021 за якої щодня протягом 60 днів нараховувалися проценти у розмірі 5,00 % від тіла кредиту, які визначені п. 2.3.1.2. та п.1.6. кредитного договору, що станом на 23.12.2021 становить 24 000 грн.

По закінченню строку кредитування заборгованість відповідача складалася з тіла кредиту 8 000 грн, відсотків за користування кредитом нарахованих первісним кредитором у розмірі 27600 грн,

Починаючи з 23.12.2021 року позивач не вправі був нараховувати договірні проценти, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті комісій, суд зазначає наступне.

Частинами 1,3ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому, держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»-10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статі12 Закону.

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування»

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону № 1734-VIII).

Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16затверджено Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно пункту 1 яких до загальної вартості кредиту для споживача можуть включатися комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту).

Проте, у спірному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту позичальнику, та за які позивачем встановлена комісія.

Враховуючи що позивачем не зазначено та не надано суду доказів наявності, переліку послуг, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору позовна вимога про стягнення з відповідача комісії. необґрунтована та задоволенню не підлягає, оскільки в силу вимог частин першої, п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» такі умови договору про споживчий кредит є нікчемними та не породжують відповідних прав та обов`язків сторін.

Вимога про стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1600 грн. задоволенню не підлягає

Позовні вимоги позивача є обґрунтованими лише в частині стягнення заборгованості в розмірі 35600 грн, а саме 8 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 27600 грн. заборгованість за процентами

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність згідно ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що визначено частиною 1 статті 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Разом з цим, згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України було установлено карантин з 12 березня 2020 року.

В подальшому, відповідними постановами Кабінету Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, карантин було продовжено.

Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений на всій території України лише з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 року № 651).

Отже, строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувались на весь строк дії карантину, тобто у період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.

Крім того, Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

В подальшому, Законом 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» було виключено з ЦК України лише на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Отже, строк, визначений, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувався на строк дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року і до 03 вересня 2025 року.

Враховуючи наведені положення Законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» при зверненні 05.12.2025 року до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , строк позовної давності не було пропущено.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1365, 53 грн. (56, 37% ).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат нам правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Пунктами 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Згідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №2345 від 01.10.2025 року на суму 25000 грн., копію витягу з акту № 10про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року. Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі. З огляду на подані представником позивача процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх обсяг, враховуючи виконані роботи,принципи співмірності та розумності судових витрат,реальності адвокатських витрат, затрачений час, суд вважає,що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями10,12,81,141,264,265,273, 352,354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за:

договором позики №77527935 від 06.09.2021 у загальному розмірі 9022, 50грн., а саме 7500 грн. заборгованості за кредитом, 1522, 50 грн. заборгованості за процентами

договором № 3746637 про споживчий кредит від 24.09.2021 року у загальному розмірі 35600 грн, а саме 8 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 27 600 грн. заборгованість за процентами,

у повернення сплаченого судового збору в розмірі 1365, 53 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова будинок 3 офіс 306

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк