Ухвала суду № 139221328, 20.08.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 940/448/23

Провадження № 4-с/378/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А. О.,

скаржника: ОСОБА_1 ,

її представників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника (боржника) -

ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області справу за скаргою ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , про визнання протиправною та скасування дії старшого державного виконавця, зобов`язання державного виконавця визнання оскаржуваної вимоги такою, що не підлягає до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з вказаною скаргою звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку примусового виконання перебуває виконавчий лист від 31.05.2025 у справі №940/448/23, виданий Володарським районним судом Київської області щодо встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_7 та будь-яких інших осіб, з 10:00 години кожного першого понеділка по 10:00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10:00 години кожного третього понеділка місяця по 10:00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 10.09.2025р. старшим державним виконавцем Ковтун В.М. постановлено вимогу, якою стягувача, ОСОБА_1 , зобов`язано надати письмову згоду до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб на проведення психологічної роботи з дитиною. З листа Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА від 02.09.2025 (який був додатком до Листа Дніпровського РЦСС від 23.09.2025) вбачається, що метою звернення батька до служби є «з`ясування психологічного стану дитини, особливостей дитячобатьківських відносин, прихильності до кожного з батьків», отже дія, яка не пов`язана з виконавчим провадженням, цілями виконавчого провадження та не призначена державним виконавцем. Тобто, жодного запиту, який мав би на меті сприяння виконання судового рішення, налагодження спілкування матері та доньки, виявлення підстав небажання дитини спілкуватись з матір`ю - боржником запитано не було, крім того з листа Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА вбачається, що відповідні дії не стосуються виконавчого провадження, які б були призначені у встановленому законом порядку. Відтак, вбачається, що згоду, яку вимагає державний виконавець від матері - вимагається поза межами виконавчого провадження з перевищенням повноважень державного виконавця. Зазначена Вимога є протиправною, постановлена з перевищенням повноважень та такою, що підлягає скасуванню.

Скаржник просить: визнати протиправною дію старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, яка вбачається у винесенні вимоги від 10.09.2025 року та зобов`язати державного в иконавця визнати оскаржувану вимогу від 10.09.2025 року такою що не підлягає до виконання або вчинення державним виконавцем інших дій, які унеможливлюють виконання вимоги від 10.09.2025 року; визнати протиправною та скасувати вимогу старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни від 10.09.2025 року у в иконавчому провадженні №75371998; стягнути судові витрати з органу державної виконавчої служби.

Скаржник ОСОБА_1 , її представники адвокати Чокля Є.Ю. та Шахновський О. О. в судовому засіданні підтвердили обставини, що викладені у скарзі, заявлені у скарзі вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

ОСОБА_4 до суду для участі у розгляді скарги не з`явився, належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду по справі. До суду подав письмові заперечення на скаргу (т. 1 а. с. 211 225), відповідно до яких просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі з тих підстав, що вимога державного виконавця від 10 вересня 2025 року винесена відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Винесення такої вимоги є правом державного виконавця та в межах його повноважень і обумовлюється наданою йому законом дискрецією у прийнятті рішень, виходячи із фактичних обставин, що встановлюються у кожному конкретному випадку при здійсненні примусових виконавчих дій. Разом з цим, в порушення п. 10 ч. 3 ст. 448 ЦПК України скаржником не надано доказів на підтвердження наведених у скарзі доводів, що є недостатньою підставою для задоволення скарги.

Представник ОСОБА_4 , - адвокат Сербінова А.А. в судовому засіданні підтримала заперечення ОСОБА_4 на скаргу з викладених у ньому підстав та просить відмовити у задоволенні скарги.

Представник Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, до суду направив відзив на скаргу (т. 1 а. с. 188 197), відповідно до якого просить розгляд скарги проводити без його участі та відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі в зв`язку із її необгрунтованістю. На виконанні Дарницького відділу ДВС перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання батька ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_6 для зустрічей дитини з матір`ю ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень. На підставі Постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 року, резолютивною частиною якого визначено: тимчасово до набрання законної сили рішенням руду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_6 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень. 31.07.2025 року до Дарницького відділу ДВС надійшов оригінал виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року. Після надходження вказаного оригіналу виконавчого документу державним виконавцем організовано подальше примусове виконання. Вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України не передбачено можливості оскарження окремої постанови як процесуального документа. Неправильне обрання скаржником способу судового захисту та невідповідність предмета скарги встановлених законом вимогам дає підстави вважати, що така скарга не може бути розглянута по суті та підлягає залишенню без розгляду. Крім того, за умови небажання дитини спілкуватись з матір`ю не вбачається належної результативності проведення виконавчих дій за відсутності участі психолога (експерта, спеціаліста), оскільки виконати рішення суду без добровільного бажання дитини є фактично неможливим. Оскільки сама дитина не бажає спілкуватись із стягувачем, на сьогодні відсутні підстави застосування штрафних санкцій відносно ОСОБА_4 (боржника). Саме дитина ОСОБА_6 відмовляється спілкуватись із матір`ю, а остання, в свою чергу, згоди на роботу з психологом не надає, вимогу державного виконавця від 10.09.2025 року не виконує. Стягувач від організації спілкування з профільним та кваліфікованим спеціалістом відмовляється. Старшим державним виконавцем Ковтун В-М. С. скеровано ряд запитів до державних установ та організацій щодо залучення відповідного спеціаліста до роботи из дитиною в межах виконавчого провадження, і тільки Дніпровський центр соціальних служб у м. Києві повідомив про наявність такого спеціаліста, який може проводити соціальну роботу з дитиною, проте за умови згоди двох батьків дитини. 24 вересня 2025 року боржник повідомив про надання ним згоди на таку роботу, стягувач же своєї згоди не надала й до сьогодні. Питання щодо залучення психолога до проведення виконавчих дій залишається невирішеним, подальше проведення перевірки виконання рішення суду без залучення психолога є недоречним та нерезультативним, з огляду на вочевидь відвертий супротив дитини ОСОБА_6 від спілкування із стягувачем протягом всього періоду виконавчого провадження. Державним виконавцем було повторно направлено запит до Дніпровського центру соціальних служб у м. Києві щодо інформації про можливість їхнього будь-якого залучення, на що 22.10.2025 року надійшла відповідь про те, що психологічна робота з дітьми проводиться виключно за згодою обох батьків. За таких обставин просить відмовити в задоволенні скарги з підстав її необгрунтованості.

Суд, розглянувши вказану скаргу, врахувавши доводи сторін виконавчого провадження та їх представників, представника державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

На виконанні Дарницького відділу ДВС перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання батька ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_6 для зустрічей дитини з матір`ю ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень. На підставі Постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 року, резолютивною частиною якого визначено: тимчасово до набрання законної сили рішенням руду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_6 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень (т. 2 а. с. 175 179, т. 3 а. с. 231 - 238, т. 4 а. с. 9 - 24).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 17.07. 2023 року №161 рекомендовано ОСОБА_4 звернутись до психолога з запитом про надання рекомендацій щодо налагодження позитивного ставлення дитини ОСОБА_6 до її матері ОСОБА_1 , рекомендувати батькам дотримуватись рекомендацій психолога (т. 3 а. с. 87 зв. - 88).

16.08.2024 року постановою старшого державного виконавця Дарницького відділу ДВС Ковтун В М. С. на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження (т. 2 а. с. 185 зв. - 186).

02.09.2025 року спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації направлено лист-клопотання до Центру соціальних служб Дніпровського району м. Києва з метою проведення психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 240).

10.09.2025 року старшим державним виконавцем Дарницького відділу ДВС Ковтун В М. С. винесено вимогу, в якій старший державний виконавець просить боржника та стягувача надати письмову згоду до Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб на проведення психологічної роботи з дитиною (т. 1 а. с. 15 16, т. 2 а. с. 72 73).

Дніпровський районний в м. Києві центр соціальних служб повідомив ОСОБА_4 про можливість залучення психолога у виконавчому провадженні, проте психологічна робота проводиться з дітьми виключно за згодою обох батьків (т. 1 а. с. 244, т. 2 а. с. 10, т. 4 а. с. 110, т. 4 а. с. 142 зв.).

Дніпровський районний в м. Києві центр соціальних служб повідомив Дарницький відділ ДВС про надання згоди на залучення психолога у виконавчому провадженні (т. 1 а. с. 247 - 248).

В письмовій відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на запит представника ОСОБА_4 , - адвоката Сербінової А. А. рекомендовано проведення психологічної роботи з дитиною (т. 1 а. с. 241).

Станом на 30.03.2026 року, на 21.04.2026 року, та на 07.05.2026 року письмової згоди на проведення психологічної роботи з дитиною стягувач не надала, хоч таку роботу рекомендовано Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та Дніпровським районним в м. Києві Центром соціальних служб (т. 1 а. с. 245, 246, т. 4 а. с. 72).

У листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві на запит ОСОБА_4 зазначається, зокрема, що Дарницьким відділом ДВС повідомлено, що для подальшого виконання рішення суду необхідне проведення психологічної роботи з дитиною, для чого державним виконавцем проведені всі можливі дії психолога, який готовий провести дану роботу знайдено, проте відсутня згода матері (стягувача) (т. 2 а. с. 1 3).

Дарницький районний в м. Києві центр соціальних служб повідомив виконавчу службу, що у штаті Центру не передбачені посади психолога або медіатора відповідної кваліфікації для надання соціально-психологічних послуг учасникам виконавчих проваджень для вирішення спірних питань та сприяння у виконанні судового рішення. Оцінку емоційного та психологічного стану дитини (бесіди, зустрічі зі сторонами виконавчого провадження, дитиною, тощо) проводять незалежні психологи, які мають відповідні підготовку та кваліфікаційне свідоцтво державного зразка (т. 2 а. с. 7, т 3 а. с. 147зв. - 148, 150 зв., т. 4 а. с. 33 - 34).

Відповідно до висновку судового експерта від 04.03.2026 року №3/26 подальше застосування примусу до ОСОБА_6 щодо примусових контактів із матір`ю ОСОБА_1 може призвести до поглиблення травматичного досвіду, посилення психоемоційного стресу та більш значних негативних змін в індивідуально-психологічних особливостях дитини ОСОБА_6 (т. 2 а. с. 76 104).

ОСОБА_4 звернувся із заявою щодо можливості проведення психологічної роботи із дитиною ОСОБА_6 до Дніпровського районного в м. Києві Центру соціальних служб (т. 3 а. с. 211, 213, 214, т. 4 а. с. 128). З такою ж заявою до вказаного центру звернулась і скаржник та надала свою згоду на психологічну роботу з дитиною (т. 3 а. с. 220 - 227, т. 5 а. с. 79, 113).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України cторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12?197гс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.».

У постанові від 22 квітня 2020 року у справі №641/7824/18 (провадження № 6110355св19) Верховний Суд зазначив, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.».

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження №612417сво19)).

На виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області № 940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_6 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень.

Тимчасово до набрання законної сили рішенням руду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

16.08.2024р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.03.2025р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно актів державного виконавця, а саме: акту державного виконавця від 27 вересня 2024 року, 07 жовтня 2024 року, 04 листопада 2024 року, 02 грудня 2024 року, 20 січня 2025 року, 03 березня 2025 року, боржника ОСОБА_4 зобов`язано забезпечити надання дитини стягувачу.

Відповідно до постанови про перевірку законності виконавчого провадження від 20.06.2025р. дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75371998 від 14.03.2025р. визнано такими, що вчинені з порушенням вимог пункту 9 частини 1 статті 39, статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №75371998 від 14.03.2025р. винесену старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун В.-М.С..

23.06.2025 державним виконавцем, керуючись статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до Володарського районного суду Київської області для повернення оригіналу виконавчого документа до відділу ДВС.

31.07.2025р. до відділу ДВС надійшов оригінал виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року. Після надходження оригіналу виконавчого документа державним виконавцем організовано подальше примусове виконання.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

В ході проведення виконавчих дій виявлено наявність стійкого конфлікту між сторонами виконавчого провадження, виконавчі дії супроводжуються галасом, виясненням відносин між сторонами при дитині, залученням сторонніх осіб без повідомлення державного виконавця, неправдивих викликів працівників поліції та ігнорування вимог державного виконавця.

Положеннями статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, суд враховує, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено жодного механізму, порядку, методики чи комплексної стратегічної моделі виконання рішень, що були покладені на державного виконавця всупереч установленим межам повноважень, функціональному призначенню та чітко визначеним законом обов`язкам. Тобто такі дії не входять до повноважень державного виконавця, адже останній зобов`язаний діяти виключно на підставі Закону України «Про виконавчого проведення» не перевищуючи наданих законом владних повноважень.

Разом з тим, державним виконавцем здійснюється перевірка виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. №512/5. Старшим державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С., як державним виконавцем, здійснюються всі передбачені законом заходи, спрямовані на повне, своєчасне та ефективне виконання судового рішення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Винесення оскаржуваної вимоги є правом державного виконавця та в межах його повноважень і обумовлюється наданою йому законом дискрецією у прийнятті рішень, але виходячи з фактичних обставин, що встановлені у кожному конкретному випадку при здійсненні примусових виконавчих дій.

Щодо зобов`язання визнати протиправною та скасувати оскаржувану вимогу, як встановлено судом, вона винесена державним виконавцем в межах його повноважень відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», а отже підстави для зобов`язання її скасувати відсутні.

Також слід врахувати, що оскаржувана вимога державного виконавця вичерпала свою дію фактом її добровільного виконання сторонами виконавчого провадження, тобто стягувачем та боржником, що було встановлено під час розгляду справи, ця обставина скаржником та її представниками при зверненні до суду із скаргою залишена поза увагою.

Скаржником не доведено необгрунтованість винесення оскаржуваної вимоги державного виконавця в розумінні ст. 448 ЦПК України.

На підставі наданих суду доказів, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога винесена державним виконавцем обґрунтовано з урахуванням фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено, що державний виконавець діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець вживає всіх можливих дій з метою виконання судового рішення та забезпечення прав стягувача на побачення та спілкування з дитиною, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні по суті скарги стягувача у виконавчому провадженні №75371998, надавши стягувачу можливість доступу до правосуддя і подання своїх доводів у змагальному процесі.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 19, 68, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 18, 26, 39, 41, 64-1, 71, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 152 СК України, ст. ст. 2, 18, 141, 258, 259, 260, 447-1, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , про визнання протиправною та скасування дії старшого державного виконавця, зобов`язання державного виконавця визнання оскаржуваної вимоги такою, що не підлягає до виконання , - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 25 серпня 2026 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко