Рішення № 139219789, 24.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/6626/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №253850006919 від 24.04.2026 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.12.1987 з 12.03.2001 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 22.07.2006, з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991, з 19.05.1995 по 10.03.2000, з 04.07.2000 по 06.12.2000, з 01.08.2006 по 25.01.2007, з 01.04.2009 по 25.10.2009, 08.04.2010 по 25.11.2010, з 05.09.2011 по 12.01.2012, з 10.04.2012 по 26.12.2013, з 12.05.2014 по 10.12.2014, з 18.05.2015 по 22.07.2015, з 24.07.2015 по 10.01.2017, з 29.03.2017 по даний час як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також періоди з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991 та призначити пенсію з 16.04.2026.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до якої додав всі необхідні документи на підтвердження необхідного стажу, водночас спірним рішенням йому відмовлено за відсутністю пільгового стажу. Вважає відмову відповідача у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист, гарантований чинним законодавством та Конституцією України.

05.02.2026 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві позов не визнав, посилаючись на те, що у позивача відсутній пільговий стаж, який надає йому право на призначення пенсії за пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.12.1987 позивач у періоди:

- з 13.02.1990 по 21.03.1991 працював трактористом 4 р. на ДТ-75 ;

- з 01.04.1991 по 30.05.1991 працював в Актюбінський хім. завод ім. С. М. Кірова прийнятий тимчасово трактористом в цех №22;

- з 19.05.1995 по 10.03.2000 - трактористом в КПСП «Хлібороб»;

- з 04.07.2000 по 06.12.2000 - трактористом в АТЗТ «Марконі»;

- з 01.08.2006 по 25.01.2007 - трактористом в ПП «Агро-Трейдер»;

-з 01.04.2009 по 25.10.2009 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ТОВ «Агрікор Холдинг».

Дані періоди підтверджуються також Довідкою №312 від 17.03.2026, де зазначені також наступні періоди трудової діяльності на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Агрікор Холдинг»: з 08.04.2010 по 25.11.2010, з 05.09.2011 по 12.01.2012, з 10.04.2012 по 26.12.2013, з 12.05.2014 по 10.12.2014, з 18.05.2015 по 22.07.2015. Довідкою № 125 від 08.04.2026 підтверджуються періоди трудової діяльності з 24.07.2015 по 10.01.2017 на посаді тракториста-машиніста СТОВ «Інтер» та період з 29.03.2017 по даний час.

16.04.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії.

За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності відповідачем прийнято рішення №253850006919 від 24.04.2026 про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності пільгового стажу.

До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 16.12.1987: з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991, оскільки відсутня інформація, що заявник не отримує пенсійних виплат в Казахстанській РСР та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, що передбачено пунктом 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від.16.05.2025 №562. Також у спірному рішенні вказано: дата звернення 16.04.2026, вік заявника 57 років 8 місяців 8 днів, страховий стаж 38 років 11 днів, пільговий стаж 14 років 10 місяців 29 днів.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Щодо відмови у зарахуванні періодів роботи з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, (далі Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Однак до страхового стажу позивача спірний період не зараховано, оскільки відсутня інформація, що заявник не отримує пенсійних виплат в Казахстанській РСР та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, що передбачено пунктом 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від.16.05.2025 №562.

Щодо таких доводів пенсійного органу суд звертає увагу, що Законом України від 25.04.2024 за №3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» (який набрав чинності з 23.06.2024) внесено зміни до Закону №1058-IV.

Так, Закон №1058-IVдоповнено статтею 24-1 «Періоди трудової діяльності за межами України, які зараховуються до страхового стажу».

За змістом частини другої статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Разом з тим, станом на момент прийняття спірного рішення про відмову у призначенні пенсії Кабінетом Міністрів України не визначено порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат.

Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №2-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Таким чином, встановивши, що позивачем не подано повідомлення про нездійснення іншою державою колишнього Союзу РСР пенсійної виплати, відповідач повинен був письмово повідомити про це позивача і надати можливість подати таке повідомлення, проте цього не зробив.

Як передбачає частина третя статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

У контексті досліджуваного правого регулювання слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

У даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, зазначеної у поданих документах.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для не зарахування позивачу періодів роботи з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991 в Республіці Казахстан згідно з даними трудової книжки.

Відсутність документального підтвердження неотримання пенсії не може впливати на конституційні права позивача щодо соціального захисту, складовою якого є право на пенсію.

Отже, за наведеними вище висновками суду позивачу підлягає зарахуванню до страхового стажу період роботи з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991.

З огляду на те, що єдиною підставою прийняття ГУ ПФУ у Волинській області рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу було не зарахування періодів роботи з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991 в Республіці Казахстан згідно з даними трудової книжки, суд доходить висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зарахування позивачу до пільгового стажу періодів роботи з 16.12.1987 з 12.03.2001 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 22.07.2006, з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991, з 19.05.1995 по 10.03.2000, з 04.07.2000 по 06.12.2000, з 01.08.2006 по 25.01.2007, з 01.04.2009 по 25.10.2009, 08.04.2010 по 25.11.2010, з 05.09.2011 по 12.01.2012, з 10.04.2012 по 26.12.2013, з 12.05.2014 по 10.12.2014, з 18.05.2015 по 22.07.2015, з 24.07.2015 по 10.01.2017, з 29.03.2017 по даний час як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до Порядку № 22-1, розгляд заяви про призначення пенсії мав завершитися прийняттям індивідуального правового акта (рішення про призначення або про відмову в призначенні із зазначенням причин та порядку оскарження).

Водночас рішення ГУ ПФУ у Волинській області № 253850006919 від 24.04.2026 в цій частині не містить мотивації щодо не зарахування до пільгового стажу вказаних періодів роботи, а також підстав для відмови у зарахуванні таких.

Відтак, з огляду на вказане, суд зауважує, що відповідач ухилився від проведення встановленої Порядком № 22-1 процедури, не надав належної правової оцінки наявного у позивача пільгового стажу.

Враховуючи наявність дискреційних повноважень щодо оцінки наявного пільгового стажу, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (як територіального органу, що порушив права позивача) повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у цій справі, та прийняти відповідне рішення за результатами цього розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №253850006919 від 24.04.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 13.02.1990 по 21.03.1991, з 01.04.1991 по 30.05.1991 та повторно розглянути заяву від 16.04.2026 з урахуванням висновків викладених у рішенні суду, та прийняти відповідне рішення за результатами цього розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп), сплачений відповідно до квитанції від 31.05.2026.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області майдан Київський майдан, 6,м. Луцьк,Луцький р-н, Волинська обл.,43027 код ЄДРПОУ 13358826.

Повний текст рішення виготовлено 24 серпня 2026 року.

Суддя І.І. Соломко