Постанова № 139218758, 25.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2937/26

3/154/1096/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Військовими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 02.06.2026 проведено перевірку за фактом можливих неправомірних дій військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 під час здійснення заходів оповіщення громадян на території Володимирської міської територіальної громади Волинської області 30.05.2026.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.05.2026 № 150 направлено наступний особовий склад, що приймає участь в проведенні заходів оповіщення військовозобов`язаних:

- група оповіщення № 1 (автомобіль Volkswagen Transporter 4 н.з. НОМЕР_1 ) в складі 4 військовослужбовців: під керівництвом капітана ОСОБА_1 , та особового складу групи: старший сержант ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 ;

- група оповіщення № 2 (автомобіль Mercedes-Benz Vito н.з. НОМЕР_2 ) в складі 4 військовослужбовців: під керівництвом солдата ОСОБА_5 , та о/с групи: старший сержант ОСОБА_6 , старший солдат ОСОБА_7 , молодший сержант ОСОБА_8 .

Враховуючи те, що капітан ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.05.2026 № 150 призначений старшим групи оповіщення та мав в своєму підпорядкуванні особовий склад, то він виконував організаційно-розпорядчі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування та був військовою службовою особою.

Відповідно до відомостей із Журналу обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів та карт пам`яті ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що групі оповіщення №1 (старший групи капітан ОСОБА_1 ) видано 30.05.2026 засіб фіксації для проведення заходів оповіщення, а саме нагрудну бодікамеру М7 № 040101016.

Разом з цим, вказаний відеореєстратор під час здійснення заходів оповіщення 30.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 особовим складом групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_7 не використовувався, не вмикався, записів не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 4-7 Розділу II Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.08.2024 № 532 (надалі за текстом Інструкція), під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Уповноважений представник, який застосовує портативний відеореєстратор, інформує осіб, відносно яких проводиться фото- і відеофіксація.

Під час здійснення повноважень уповноважений представник забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора.

Згідно з п.1, 2 Розділу III Інструкції № 532, під час виконання своїх повноважень уповноваженому представнику забороняється: видалення відеозаписів з портативного відеореєстратора та зміна їх системної дати та часу; примусове виключення портативного відеореєстратора, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; перешкоджання здійсненню фото- та відеофіксації; використання портативного відеореєстратора у випадках, не пов`язаних із здійсненням ним повноважень; копіювання, передавання інформації з портативного відеореєстратора, карти пам`яті стороннім особам. Уповноважений представник забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язує капітана ОСОБА_1 виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У свою чергу, ст.ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів. Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов`язано додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

У порушення наведених вимог законодавства та посадових обов`язків, капітан ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов`язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме не зважаючи на покладений на нього обов`язок щодо здійснення фото-відеофіксації при проведенні заходів оповіщення не здійснював відеофіксації, чим вчинив порушення вимог Інструкції № 532 та адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що 30.05.2026 його, як старшого групи оповіщення, повідомили працівники Національної поліції України про те, що вони на АДРЕСА_2 , при перевірці документів у громадянина ОСОБА_9 , який не впорався з керуванням та з`їхав з проїзної частини, встановили, що останній є порушником військового обліку. При прибутті на місце їм від працівників поліції був переданий вказаний громадянин, який був доставлений до обласного збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відеозапис факту оповіщення вказаного громадянина не здійснювався, оскільки він по факту був переданий представниками поліції. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_9 відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації здійснювали працівники поліції, що відповідає положенням частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Диспозиція ч.2 ст. 172-15 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Оскільки така норма закону, як ст.172-15 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

Відповідно до вимог ст. 11, 16 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, накази командирів і положення чинних нормативних актів. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Ці обов`язки мають загальнонормативний характер і визначаються законами, статутами та наказами Міністерства оборони України.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом МО України від 06 серпня 2024 року №532 (надалі - Інструкція), в частині обов`язковості ведення безперервної фото- відеофіксації під час здійснення заходів оповіщення.

Вказана Інструкція була затверджена відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Інструкція регулює механізм застосування уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, доступ до відеозаписів посадових осіб, здійснених за допомогою таких приладів та засобів, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до п.п.4-7 Розділу ІІ Інструкції під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Уповноважений представник, який застосовує портативний відеореєстратор, інформує осіб, відносно яких проводиться фото- і відеофіксація.

Під час здійснення повноважень уповноважений представник забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора уповноважений представник доповідає про це відповідальній особі та керівнику ТЦК та СП.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор та карта пам`яті передаються відповідальній особі.

Згідно п.п.1,2 Розділу ІІІ Інструкції під час виконання своїх повноважень уповноваженому представнику забороняється: 1) видалення відеозаписів з портативного відеореєстратора та зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення портативного відеореєстратора, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- та відеофіксації; 4) використання портативного відеореєстратора у випадках, не пов`язаних із здійсненням ним повноважень; 5) копіювання, передавання інформації з портативного відеореєстратора, карти пам`яті стороннім особам.

Уповноважений представник забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом ЛВЛ №207 про військове адміністративне правопорушення вд 03.06.2026;

- Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ( з питань мобілізації та мобілізаційної підготовки) від 30.05.2026 № 150, відповідно до якого, з метою якісного проведення заходів загальної мобілізації на території Володимирського району та Волинської області, а також здійснення ротації особового складу, що задіяний для роботи у складі груп оповіщення, протягом 30 травня 2026 року направлено до ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_3 ) наступний особовий склад, що приймає участь в проведенні заходів оповіщення військовозобов`язаних:

- група оповіщення №1 (автомобіль Volkswagen Transporter 4, н.з. НОМЕР_1 ) в складі 4 військовослужбовців: ід керівництвом капітана ОСОБА_1 та особового складу групи: старший сержант ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 ;

- група оповіщення №2 (автомобіль Mercedes-Benz Vito, н.з. НОМЕР_2 ) в складі 4 військовослужбовців: під керівництвом солдата ОСОБА_5 , та о/с групи: старший сержант ОСОБА_6 , старший солдат ОСОБА_7 , молодший сержант ОСОБА_8 ;

- журналом обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт памьяті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно якого групі оповіщення №1 видано 30.05.2026 засіб фіксації для проведення заходів оповіщення,а саме нагрудну бодікамеру №040101016;

- поясненнями самого ОСОБА_1 , згідно яких відеофіксація заходів оповіщення громадянина ОСОБА_9 30.05.2026 дійсно не здійснювалася.

З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особо, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис процесу оповіщення та перевірки військово-облікових документів не був обов`язком його групи, оскільки відповідні дії нібито вже здійснювалися працівниками Національної поліції України із застосуванням засобів відеофіксації, суд критично оцінює та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки військово-облікових документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням відповідних технічних засобів.

Зазначена норма визначає самостійний обов`язок уповноважених представників відповідних органів здійснювати фото- і відеофіксацію під час реалізації наданих їм повноважень. Сам по собі факт здійснення відеофіксації працівниками Національної поліції не звільняє уповноважених представників ТЦК та СП від виконання встановлених для них вимог спеціальної Інструкції у разі фактичного здійснення ними заходів оповіщення та інших службових дій, для виконання яких вони були направлені.

Інструкцією № 532 передбачено, що портативний відеореєстратор видається уповноваженим представникам ТЦК та СП для застосування під час здійснення ними відповідних службових повноважень. Його включення здійснюється з моменту початку виконання уповноваженими представниками службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян та перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання таких заходів, за винятком прямо визначених Інструкцією випадків.

Отже, обов`язок щодо належного застосування виданого портативного відеореєстратора виникає безпосередньо у зв`язку з початком виконання уповноваженим представником службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів. При цьому Інструкція не містить положень, які б звільняли уповноваженого представника ТЦК та СП від виконання цього обов`язку лише з тієї підстави, що до цього аналогічні або пов`язані дії здійснювали працівники Національної поліції України.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не був сторонньою особою чи випадковим учасником події, а прибув на місце саме у складі групи оповіщення № 1 на виконання наказу № 150 від 30.05.2026 та виконував функції її старшого. Групі, яку він очолював, для виконання службових завдань було видано портативний відеореєстратор. Після передачі громадянина ОСОБА_9 працівниками поліції ОСОБА_1 та підпорядкований йому особовий склад фактично здійснювали подальші службові дії стосовно цієї особи в межах виконання завдань, покладених на групу оповіщення.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції раніше здійснювали відеофіксацію процесу перевірки документів громадянина, не спростовує встановленого факту невикористання виданого його групі відеореєстратора під час виконання нею власних службових обов`язків.

Крім того, сам ОСОБА_1 не заперечував факту того, що відеозапис під час здійснення відповідних заходів його групою не проводився. Доказів наявності обставин, які відповідно до Інструкції № 532 могли б бути підставою для невключення або припинення відеозапису, суду не надано.

Доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до його власного тлумачення положень ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як таких, що нібито допускають заміну обов`язку уповноваженого представника ТЦК та СП щодо належного застосування виданого йому технічного засобу відеофіксації діями іншого уповноваженого органу. Проте таке тлумачення не ґрунтується на змісті зазначеного Закону та Інструкції № 532.

Сам факт наявності у працівників поліції власного засобу відеофіксації та можливого здійснення ними відеозапису не припиняє обов`язку військовослужбовців групи оповіщення належним чином виконувати вимоги нормативно-правових актів, що регулюють їх власну службову діяльність.

Вказані вище доводи ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення за ч.2 ст.172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено

Суддя: А.М. Лутай