Ухвала суду № 139218341, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2026 року Справа № 520/25912/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в у приміщенні суду в м. Харкові матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо ненадання належної адреси для направлення кореспонденції та неприйняття рапорту, також нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення за сімейними обставинами;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання інформації про адресу військової частини для листування;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти та розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення зі служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 задовольнити рапорт про звільнення та прийняти рішення про моє звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме - у зв`язку з тим, що я є одиноким батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якої ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Але, позивачем, в порушення вимог статей 2, 5, 79, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не надано до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: зарахування та перебування позивача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , подання (направлення) рапорту про звільнення з додатками до військової частини НОМЕР_2 , відмітки працівника поштового зв`язку на конверті (довідка ф. № 20) про причини невручення або повернення/досилання поштового відправлення військовій частині НОМЕР_2 , звернення до Міністерства оборони країни, а також доказів його надсилання (направлення, подання) та отримання Міністерством оборони України.

Суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов`язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов`язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.

Іншими словами позивач зобов`язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. І лише у разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інш.), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.

Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн. на одну особу. Відтак розмір судового збору становить 1331, 20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить три непов`язані позовні вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становить 3993, 60 грн. (3328,00 грн.х0,4х3).

Відповідно, судовий збір у межах даної справи позивачем не сплачено.

Водночас, позивач разом з позовною заявою подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, як батька який самостійно виховує неповнолітню дитину та забезпечує належне навчання, лікування.

Дослідивши вказане клопотання позивача про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Суд зазначає, що згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір", відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Однак, до позову позов не надано доказів на підтвердження того, що позивач належить до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", а також не надано належних та допустимих, достовірних та достатніх, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України доказів скрутного фінансового становища, відсутності доходів та перевищення витрат над доходами, а також відсутності доходів у інших членів сім`ї, суми річного доходу та підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача.

Крім того, судом враховано практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Аналіз вказаних норм КАС України та Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

При дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів по справі, суд не має можливості достеменно переконатися в існуючому складному матеріальному становищі позивача, оскільки останнім не наведені обставини та не надано доказів на підтвердження цього.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Крім того, зміст способів захисту та повноважень суду із їх застосування викладений законодавцем у ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненадання інформації про адресу військової частини для листування.

Проте, вимог про зобов`язання вчинити певні дії не заявлено, що не відповідає належним способам захисту та повноваженням суду при вирішення спору в контексті викладених норм.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- позовну заяву з її копіями та копіями доданих документів по кількості учасників справи із визначенням позовних вимог відповідно до вимог ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України та доказами її направлення відповідачам;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме доказів: зарахування та перебування позивача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , подання (направлення) рапорту про звільнення з додатками до військової частини НОМЕР_2 , відмітки працівника поштового зв`язку на конверті (довідка ф. № 20) про причини невручення або повернення/досилання поштового відправлення військовій частині НОМЕР_2 , звернення до Міністерства оборони України, а також доказів його надсилання (направлення, подання) та отримання Міністерством оборони України ;

- документ про сплату судового збору, у розмірі 3993,60 грн., сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви два дні з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у дводенний строк з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Бадюков Ю.В.