Рішення № 139218198, 18.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 серпня 2026 року № 520/5677/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

у складі головуючого судді Шляхової О.М.

за участю секретаря судового засідання Молчанової О.М.,

представника позивача - Гончарова Д.О.,

представника відповідача - Колотіло В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 39820081) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №135000705 від 02 січня 2024 року Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, складене на підставі акту перевірки №636/35-00-07-05-05/39820081 від 12.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "НОВААГРО" з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, за результатами якої складено акт від 12.12.2023 №636/35-00-07-05-05/39820081. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705, яким до позивача за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано пеню у загальному розмірі 21 550 927,60 грн.

Позивач вважає, що під час визначення розміру пені за порушення граничних строків надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами від 28.03.2022 №2803/1, від 05.10.2022 №0510/1, від 10.11.2022 №1011/1 та від 07.11.2022 №0711/1, укладеними з нерезидентом A.X. Agroslavinvest s.r.o., контролюючим органом неправильно визначено курс Національного банку України, за яким суми заборгованості в іноземній валюті підлягали перерахунку в національну валюту України

Зокрема, контролюючим органом застосовано курс Національного банку України, встановлений на перший день після закінчення визначеного законодавством граничного строку розрахунків. Натомість, на переконання позивача, відповідно до частин другої та п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" для обчислення пені підлягає застосуванню курс Національного банку України, встановлений на день виникнення заборгованості, яким у спірних експортних операціях є день митного оформлення продукції, що експортується

Позивач зазначає, що відповідач помилково ототожнив день виникнення заборгованості з днем виникнення порушення граничного строку розрахунків, унаслідок чого розмір пені, покладений в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, визначено неправильно та без дотримання вимог частини п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції"

Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705 необґрунтованим і протиправним та просить скасувати його у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 задоволено заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "НОВААГРО" строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у задоволенні заяви представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи, призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 про призначення судово-економічної експертизи без змін.

18.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 09.06.2026 №15525/15526 разом із матеріалами адміністративної справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №520/5677/25 до судового розгляду по суті.

Відповідач у поданому відзиві на позов зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а розрахунок пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено правильно.

Відповідач вказав, що за результатами перевірки встановлено порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними позивачем як із нерезидентом A.X. Agroslavinvest s.r.o., так і з нерезидентом BERNARDGROUP LIMITED LIABILITY COMPANY.

Щодо застосованого під час розрахунку пені курсу Національного банку України відповідач зазначив, що до закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків грошові кошти не можуть вважатися неодержаними, оскільки строк їх надходження ще не закінчився. Відтак, днем виникнення заборгованості для цілей частини п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" є перший день після закінчення граничного строку розрахунків, на який контролюючим органом правомірно визначено курс іноземної валюти для обчислення пені.

У додаткових поясненнях відповідач послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.09.2025 у справі №160/6138/24, відповідно до якого зобов`язання сторони існує з моменту його виникнення, однак набуває ознак заборгованості після закінчення граничного строку виконання такого зобов`язання. У зв`язку із цим, на переконання відповідача, днем виникнення заборгованості необхідно вважати день, наступний за останнім днем установленого Національним банком України граничного строку розрахунків.

Заперечуючи проти висновку експертів від 09.06.2026 №15525/15526, відповідач зазначив, що експертами фактично надано оцінку правильності застосування норм права та визначено юридичний зміст поняття "день виникнення заборгованості", що не належить до завдань судово-економічної експертизи. На думку відповідача, експерти безпідставно ототожнили дату виникнення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку з днем виникнення заборгованості для цілей нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Крім того, відповідач зауважив, що експертами не досліджено кількість днів прострочення за кожною зовнішньоекономічною операцією, розмір неодержаних грошових коштів, фактичний розрахунок пені за кожним контрактом та загальний розмір пені, визначений оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. З огляду на викладене відповідач просив не брати висновок експертів до уваги та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, не погоджуючись із доводами відзиву, подав до суду відповідні заперечення та додаткові пояснення, в яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/6138/24 позивач зауважив, що наведені у ній висновки зроблено за обставин здійснення імпортної операції та перерахування резидентом попередньої оплати за товар. Натомість, у цій справі спір виник у зв`язку з експортом позивачем товару, за яким частина друга статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" безпосередньо пов`язує початок обчислення строку виплати заборгованості з днем митного оформлення продукції, що експортується.

Позивач також вказав, що висновок експертів від 09.06.2026 №15525/15526 складено на виконання ухвали суду атестованими судовими експертами в межах їх спеціальних знань на підставі дослідження матеріалів справи та первинних документів. Висновком експертів підтверджено, що визначені контролюючим органом дати виникнення заборгованості, застосовані курси Національного банку України та визначена на їх підставі база для нарахування пені за зовнішньоекономічними контрактами з A.X. Agroslavinvest s.r.o. документально та нормативно не підтверджуються.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, запереченнях та додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "НОВААГРО" укладено низку зовнішньоекономічних контрактів з юридичними особами-нерезидентами A.X. Agroslavinvest s.r.o., Республіка Словаччина, та BERNARDGROUP, LLC, Республіка Польща.

Відповідно до контракту №THN-B/1441 від 20.12.2021, укладеного між ТОВ "ТБ "НОВААГРО" як продавцем та BERNARDGROUP, LLC як покупцем, позивач зобов`язався поставити, а нерезидент прийняти та оплатити олію соняшникову.

Згідно з пунктом 11.1 контракту покупець здійснює стовідсоткову оплату відвантаженої партії товару шляхом банківського переказу протягом 30 календарних днів з дати інвойсу та митної декларації.

На виконання умов контракту позивачем здійснено відвантаження товару на загальну суму 52 298 944,00 грн за митною декларацією від 05.04.2022 №UA500370/2022/000731.

За контрактом №THN-B/1442 від 21.12.2021, укладеним з BERNARDGROUP, LLC, позивачем здійснено відвантаження олії соняшникової на загальну суму 77 495 904,00 грн за митною декларацією від 11.04.2022 №UA500370/2022/000799.

Матеріалами справи підтверджено, що нерезидент здійснив оплату товару за вказаними контрактами з порушенням установлених строків.

Крім того, 28.03.2022 між ТОВ "ТБ "НОВААГРО" та A.X. Agroslavinvest s.r.o. укладено зовнішньоекономічний контракт №2803/1 на поставку пшениці продовольчої 2-го та 3-го класу врожаю 2021 року.

На виконання умов контракту в період з вересня 2022 року по січень 2023 року позивачем поставлено товар на загальну суму 4 769 810,60 євро. Нерезидент частково оплатив поставлений товар у сумі 3 697 196,11 євро. Непогашена заборгованість за контрактом становила 1 072 614,49 євро.

Пеню за порушення строків надходження валютної виручки за контрактом №2803/1 контролюючим органом нараховано щодо операцій за митними деклараціями №003188 від 14.10.2022; №037596 від 18.10.2022; №037593 від 18.10.2022; №037590 від 18.10.2022; №037839 від 19.10.2022; №0037834 від 19.10.2022; №037874 від 19.10.2022; №037844 від 19.10.2022; №038219 від 21.10.2022; №038223 від 21.10.2022; №038227 від 21.10.2022; №003274 від 18.10.2022, за якою в розрахунку окремо відображені дві партії відповідно до реєстрів переважування; №003525 від 27.10.2022; №003588 від 28.10.2022; №22UA807200004428U9 від 25.11.2022; №22UA807200004730U2 від 02.12.2022.

05.10.2022 між ТОВ "ТБ "НОВААГРО" та A.X. Agroslavinvest s.r.o. укладено зовнішньоекономічний контракт №0510/1 на поставку кукурудзи врожаю 2021 року.

На виконання умов цього контракту в період з жовтня по листопад 2022 року позивачем поставлено товар на загальну суму 900 328,20 євро. Нерезидент частково оплатив поставлений товар у сумі 390 000,00 євро. Непогашена заборгованість за контрактом становила 510 328,20 євро.

Порушення строків надходження валютної виручки встановлено за операціями, здійсненими за такими митними деклараціями: №36144 від 07.10.2022; №36146 від 07.10.2022; №36147 від 07.10.2022; №36148 від 07.10.2022; №36365 від 08.10.2022; №36368 від 08.10.2022; №36369 від 08.10.2022; №36436 від 08.10.2022; №36439 від 08.10.2022; №36542 від 10.10.2022; №36547 від 10.10.2022; №36361 від 08.10.2022; №36824 від 12.10.2022; №36891 від 12.10.2022; №37095 від 13.10.2022; №37094 від 13.10.2022; №37186 від 14.10.2022; №37098 від 13.10.2022; №37249 від 14.10.2022; №37257 від 14.10.2022; №37180 від 14.10.2022; №37545 від 17.10.2022; №37543 від 17.10.2022; №37546 від 17.10.2022; №37542 від 17.10.2022; №37557 від 18.10.2022; №37561 від 18.10.2022; №37562 від 18.10.2022; №37563 від 18.10.2022; №37544 від 17.10.2022; №37541 від 17.10.2022; №37539 від 17.10.2022; №37535 від 17.10.2022; №37533 від 17.10.2022; №37650 від 18.10.2022; №37666 від 18.10.2022; №37635 від 18.10.2022; №37632 від 18.10.2022; №37639 від 18.10.2022; №37640 від 18.10.2022; №37648 від 18.10.2022; №37783 від 19.10.2022; №37853 від 19.10.2022; №37887 від 19.10.2022; №37886 від 19.10.2022; №37816 від 19.10.2022; №37820 від 19.10.2022; №37824 від 19.10.2022; №37885 від 19.10.2022; №37981 від 20.10.2022; №37978 від 20.10.2022; №37888 від 19.10.2022; №37987 від 20.10.2022; №37986 від 20.10.2022; №38231 від 21.10.2022; №37991 від 20.10.2022; №38233 від 21.10.2022; №38234 від 21.10.2022; №38235 від 21.10.2022; №38236 від 21.10.2022; №38237 від 21.10.2022; №38249 від 22.10.2022; №38250 від 22.10.2022; №38380 від 24.10.2022; №38376 від 24.10.2022; №38345 від 24.10.2022; №38375 від 24.10.2022; №038378 від 24.10.2022; №38354 від 24.10.2022; №38370 від 24.10.2022; №38438 від 24.10.2022; №38363 від 24.10.2022; №38391 від 24.10.2022; №38396 від 24.10.2022; №38450 від 24.10.2022; №38449 від 24.10.2022; №38448 від 24.10.2022; №38572 від 25.10.2022; №38557 від 25.10.2022; №38553 від 25.10.2022; №038558 від 25.10.2022; №38560 від 25.10.2022; №38583 від 25.10.2022; №38564 від 25.10.2022; №38550 від 25.10.2022; №38767 від 26.10.2022; №38954 від 28.10.2022; №38955 від 28.10.2022; №38957 від 28.10.2022; №38958 від 28.10.2022; №38959 від 28.10.2022; №39140 від 29.10.2022; №39141 від 29.10.2022; №39143 від 29.10.2022; №39128 від 29.10.2022; №39144 від 29.10.2022; №39132 від 29.10.2022; №39133 від 29.10.2022; №39136 від 29.10.2022; №39138 від 29.10.2022; №39336 від 31.10.2022; №39331 від 31.10.2022; №39326 від 31.10.2022; №39325 від 31.10.2022; №39304 від 31.10.2022; №39295 від 31.10.2022; №39418 від 31.10.2022; №39485 від 01.11.2022; №39483 від 01.11.2022; №39484 від 01.11.2022; №22UA305130039624U3 від 02.11.2022; №22UA305130040078U8 від 05.11.2022; №22UA305130040075U0 від 05.11.2022; №22UA305130040079U7 від 05.11.2022; №22UA305130040058U9 від 05.11.2022; №22UA305130040062U9 від 05.11.2022; №22UA305130040093U1 від 05.11.2022; №22UA305130040080U0 від 05.11.2022; №22UA305130040094U0 від 05.11.2022; №22UA305130040086U4 від 05.11.2022; №22UA305130040081U9 від 05.11.2022; №22UA305130040090U4 від 05.11.2022; №22UA305130040092U2 від 05.11.2022; №22UA305130040096U9 від 05.11.2022; №22UA305130040115U0 від 07.11.2022; №22UA305130040113U2 від 07.11.2022; №22UA305130040319U1 від 08.11.2022; №22UA305130040318U2 від 08.11.2022; №22UA305130040315U5 від 08.11.2022.

10.11.2022 між ТОВ "ТБ "НОВААГРО" та A.X. Agroslavinvest s.r.o. укладено зовнішньоекономічний контракт №1011/1 на поставку кукурудзи врожаю 2021 2022 років.

На виконання умов контракту в період з листопада по грудень 2022 року позивачем поставлено товар на загальну суму 473 930,00 євро. Доказів оплати нерезидентом поставленого товару матеріали справи не містять.

У додатку №4 до акта перевірки пеню нараховано щодо операцій за митними деклараціями №22UA807200004311U3 від 22.11.2022; №22UA807200004386U0 від 23.11.2022; №22UA807200004426U0 від 25.11.2022; №22UA807200004607U5 від 30.11.2022 на загальну суму 153 500,00 євро.

Актом перевірки також відображено поставки за митними деклараціями №22UA807200004861U2 від 07.12.2022; №22UA807200005352U4 від 21.12.2022; №22UA807200005354U2 від 21.12.2022; №22UA807200005570U2 від 26.12.2022; №22UA807200005575U5 від 26.12.2022. Водночас, пеня за цими операціями у додатку №4 до акта перевірки не нараховувалася.

07.11.2022 між ТОВ "ТБ "НОВААГРО" та A.X. Agroslavinvest s.r.o. укладено зовнішньоекономічний контракт №0711/1 на поставку кукурудзи врожаю 2022 року.

На виконання умов контракту позивачем поставлено товар на загальну суму 273 743,60 євро. Доказів оплати нерезидентом поставленого товару матеріали справи не містять.

Порушення строків надходження валютної виручки встановлено за операціями, здійсненими за митними деклараціями: №22UA305130040502U8 від 09.11.2022; №22UA305130040504U6 від 09.11.2022; №22UA305130040505U5 від 09.11.2022; №22UA305130040508U2 від 09.11.2022; №22UA305130040503U7 від 09.11.2022; №22UA305130040663U1 від 10.11.2022; №22UA305130040652U8 від 10.11.2022; №22UA305130040654U6 від 10.11.2022; №22UA305130040656U4 від 10.11.2022; №22UA305130040634U7 від 10.11.2022; №22UA305130040785U6 від 11.11.2022; №22UA305130040814U2 від 11.11.2022; №22UA305130040817U0 від 11.11.2022; №22UA305130040822U9 від 11.11.2022; №22UA305130040790U5 від 11.11.2022; №22UA305130040782U9 від 11.11.2022; №22UA305130040799U7 від 11.11.2022; №22UA305130040825U6 від 11.11.2022; №22UA305130041006U1 від 14.11.2022; №22UA305130041003U4 від 14.11.2022; №22UA305130041000U7 від 14.11.2022; №22UA305130041014U8 від 14.11.2022; №22UA305130041030U0 від 14.11.2022; №22UA305130041035U6 від 14.11.2022; №22UA305130041037U4 від 14.11.2022; №22UA305130041041U4 від 14.11.2022; №22UA305130041017U5 від 14.11.2022; №22UA305130041309U0 від 16.11.2022; №22UA305130041310U3 від 16.11.2022; №22UA305130041344U3 від 16.11.2022; №22UA305130041312U1 від 16.11.2022; №22UA305130041314U0 від 16.11.2022; №22UA305130041501U2 від 17.11.2022; №22UA305130041497U0 від 17.11.2022; №22UA305130041502U1 від 17.11.2022; №22UA305130041500U3 від 17.11.2022; №22UA305130041498U0 від 17.11.2022; №22UA305130041499U9 від 17.11.2022; №22UA305130041491U6 від 17.11.2022; №22UA305130041503U0 від 17.11.2022; №22UA305130041687U0 від 18.11.2022; №22UA305130041685U2 від 18.11.2022; №22UA305130041694U8 від 19.11.2022; №22UA305130041812U8 від 21.11.2022.

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 08.12.2023 по 12.12.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТБ "НОВААГРО" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2023 №636/35-00-07-05-05/39820081, яким установлено порушення строків розрахунків за шістьма експортними контрактами: №2803/1 від 28.03.2022, №0510/1 від 05.10.2022, №1011/1 від 10.11.2022, №0711/1 від 07.11.2022, №THN-B/1441 від 20.12.2021 та №THN-B/1442 від 21.12.2021.

Згідно з додатком №4 до акта перевірки контролюючим органом нараховано пеню:

- за контрактом №2803/1 від 28.03.2022 - 2 476 549,60 грн;

- за контрактом №0510/1 від 05.10.2022 - 2 736 098,20 грн;

- за контрактом №1011/1 від 10.11.2022 - 201 064,65 грн;

- за контрактом №0711/1 від 07.11.2022 - 921 196,90 грн;

- за контрактом №THN-B/1441 від 20.12.2021 - 439 011,29 грн;

- за контрактом №THN-B/1442 від 21.12.2021 - 14 777 006,96 грн.

Загальний розмір нарахованої пені становить 21 550 927,60 грн.

На підставі акта перевірки Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 02.01.2024 №135000705, яким до ТОВ "ТБ "НОВААГРО" застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 21 550 927,60 грн.

ТОВ "ТБ "НОВААГРО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з A.X. Agroslavinvest s.r.o. заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №922/2189/23.

У зв`язку з прийняттям господарським судом позовної заяви до розгляду контролюючий орган здійснив нарахування пені за операціями з A.X. Agroslavinvest s.r.o. до 11.06.2023 включно.

01.02.2024 ТОВ "ТБ "НОВААГРО" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №520/2941/24 позов задоволено та оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Звертаючись до суду у цій справі, позивач надав контррозрахунок пені за контрактами №2803/1, №0510/1, №1011/1 та №0711/1, відповідно до якого розмір пені, визначений із застосуванням курсу Національного банку України станом на дату митного оформлення товару, становить 5 729 315,88 грн.

Зокрема, за контрактом №2803/1 позивачем визначено пеню у розмірі 2 222 691,55 грн, за контрактом №0510/1 - 2 452 106,96 грн, за контрактом №1011/1 - 193 220,49 грн, за контрактом №0711/1 - 861 296,87 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі призначено комісійну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

За результатами проведення експертизи складено висновок експертів від 09.06.2026 №15525/15526.

Відповідно до зазначеного висновку датою виникнення заборгованості за зобов`язаннями за зовнішньоекономічними контрактами №2803/1 від 28.03.2022, №0510/1 від 05.10.2022, №1011/1 від 10.11.2022 та №0711/1 від 07.11.2022 є дата завершення митного оформлення товару.

Експертами встановлено, що в податковому повідомленні-рішенні та додатку №4 до акта перевірки контролюючим органом датою виникнення заборгованості визначено дату початку порушення граничних строків розрахунків та застосовано курс Національного банку України, установлений на цю дату.

За висновком експертів, такий підхід вплинув на визначення гривневого еквівалента неповернутої валютної виручки. Розрахунок пені документально та нормативно підтверджено лише в частині застосування ставки пені 0,3 відсотка за кожний день прострочення.

У частині визначення дати виникнення заборгованості, перерахунку валютної виручки у національну валюту та застосування офіційного курсу гривні до іноземної валюти розрахунок пені за контрактами з A.X. Agroslavinvest s.r.o., визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 02.01.2024 №135000705, документально та нормативно не підтверджено.

Водночас, питання щодо документального підтвердження загальної кількості днів прострочення, повноти визначення обсягу неодержаної валютної виручки та правильності загального розміру пені за всіма зовнішньоекономічними контрактами окремо перед експертами не ставилися.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу або якщо за результатами перевірки встановлено факти порушення платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій, а також відповідальність за порушення валютного законодавства визначені Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та галузей економіки.

Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що в разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За приписами частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, установленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором у національній валюті, а в разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором в іноземній валюті - суми такої заборгованості, перерахованої у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором.

Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором, перебіг установленого цією статтею строку зупиняється з дня прийняття такої заяви до розгляду, а пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Водночас, пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених із 05.04.2022.

Порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7).

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції №7 днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів чи строку, встановленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Підпунктом 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком України граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується, або підписання акта чи іншого документа, який засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, - за операціями з експорту товарів.

Аналіз наведених норм свідчить, що у правовідносинах з експорту товарів законодавство розмежовує дату, з якої розпочинається обчислення граничного строку розрахунків, день виникнення порушення такого строку та день виникнення заборгованості, з яким частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII пов`язує визначення курсу Національного банку України для перерахунку суми неодержаної валютної виручки у національну валюту.

Отже, перший день після закінчення встановленого граничного строку розрахунків визначає початок порушення та період, за який може нараховуватися пеня. Водночас, курс іноземної валюти, який застосовується для визначення бази її нарахування, має встановлюватися відповідно до прямої вказівки частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII - на день виникнення заборгованості.

Щодо дня виникнення заборгованості та курсу НБУ, який підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.

Спірним у цій частині є питання визначення дати, на яку має застосовуватися офіційний курс Національного банку України для перерахунку суми неодержаної валютної виручки у національну валюту.

Як убачається з акта перевірки та додатка №4 до нього, контролюючий орган під час розрахунку пені за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними позивачем із нерезидентом A.X. Agroslavinvest s.r.o., застосував офіційний курс гривні до євро, встановлений на перший день після закінчення 180-денного граничного строку розрахунків.

Відповідач виходив із того, що до закінчення зазначеного строку грошові кошти не можуть вважатися неодержаними, а тому заборгованість виникає лише з першого дня порушення граничного строку розрахунків.

Частина друга статті 13 Закону №2473-VIII визначає, що строк виплати заборгованості за операцією з експорту товарів обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Водночас, частина п`ята цієї статті передбачає перерахунок суми неодержаних грошових коштів в іноземній валюті у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим саме на день виникнення заборгованості.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу І Інструкції №7 окремо визначено день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків.

Системний аналіз частин другої та п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII дає підстави для висновку, що для цілей визначення курсу Національного банку України днем виникнення заборгованості за операцією з експорту товарів є день завершення митного оформлення продукції, що експортується. Саме із цієї дати законодавство пов`язує виникнення заборгованості нерезидента за поставлений товар та початок обчислення граничного строку відповідних розрахунків.

Закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків не створює нової заборгованості, а надає вже наявній заборгованості ознак простроченої та зумовлює виникнення підстав для нарахування пені.

Отже, день виникнення заборгованості та день виникнення порушення граничного строку розрахунків не є тотожними поняттями. Пеня нараховується з першого дня після закінчення граничного строку розрахунків, однак її база визначається із застосуванням курсу Національного банку України, встановленого на день митного оформлення товару.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 20.12.2024 у справі №160/6138/24 Верховний Суд, аналізуючи правовідносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товарів, зазначив, що заборгованість нерезидента-покупця перед резидентом-продавцем виникає у день митного оформлення продукції, що експортується, та існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон №2473-VIII не містить вказівки на будь-який інший день виникнення такої заборгованості, зокрема на перший день після закінчення граничного строку розрахунків.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/6138/24 не спростовує наведеного висновку.

У зазначеній постанові Верховний Суд досліджував імпортну операцію, за якою резидент здійснив попередню оплату на користь нерезидента, однак товар у встановлений строк поставлений не був. Саме щодо такої імпортної операції Верховний Суд пов`язав день виникнення заборгованості з наступним днем після закінчення граничного строку розрахунків, а не з датою здійснення авансового платежу.

Натомість у справі, що розглядається, предметом дослідження є операції з експорту товарів. Позивач як резидент-продавець здійснив поставку та митне оформлення товару, внаслідок чого у нерезидента-покупця виник обов`язок сплатити його вартість, а у позивача - право вимоги щодо одержання відповідної валютної виручки.

Таким чином, у зазначених справах відрізняються вид зовнішньоекономічної операції, статус резидента, характер невиконаного нерезидентом обов`язку та подія, з якої законодавство розпочинає обчислення граничного строку розрахунків.

Крім того, вже після прийняття постанови від 17.09.2025 Верховний Суд у постанові від 04.03.2026 у справі №320/57458/24, розглядаючи правовідносини саме з експорту товарів, повторно застосував висновок про те, що заборгованість нерезидента перед резидентом виникає у день митного оформлення продукції, що експортується, та існує до її фактичного погашення нерезидентом.

Отже, правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/6138/24, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки його сформульовано щодо імпортної операції з попередньою оплатою, тоді як у цій справі спір виник щодо визначення дня виникнення заборгованості за операціями з експорту товарів.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом під час розрахунку пені застосовувався курс Національного банку України, встановлений не на дату завершення митного оформлення відповідного товару, а на перший день після закінчення граничного строку розрахунків.

Так, за митною декларацією №003188 від 14.10.2022 до контракту №2803/1 від 28.03.2022 щодо суми неодержаної валютної виручки у розмірі 12 480,49 євро контролюючим органом застосовано курс 39,9677 грн за один євро, встановлений станом на 20.04.2023 - перший день порушення граничного строку розрахунків.

Водночас, офіційний курс Національного банку України станом на 14.10.2022 - день митного оформлення товару - становив 35,6306 грн за один євро.

Наведене підтверджує, що контролюючим органом неправильно визначено гривневий еквівалент неодержаної валютної виручки, який є базою для нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII.

Аналогічний підхід контролюючий орган застосував під час розрахунку пені за іншими експортними операціями позивача з нерезидентом A.X. Agroslavinvest s.r.o.

Отже, контролюючий орган при визначенні гривневого еквівалента неодержаної валютної виручки ототожнив день виникнення заборгованості з днем виникнення порушення граничного строку розрахунків та застосував курс Національного банку України, встановлений на дату, яка не відповідає приписам частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII.

Щодо висновку судово-економічної експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з частинами першою та другою статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має наперед установленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу суду від 16.06.2025 без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з тим, що перевірка документальної та економічної обґрунтованості розрахунку пені потребує спеціальних знань. При цьому перелік завдань і питань судово-економічної експертизи, наведений у Науково-методичних рекомендаціях, є орієнтовним, а не вичерпним.

18.06.2026 до суду надійшов висновок експертів від 09.06.2026 №15525/15526 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи.

Під час експертного дослідження проаналізовано акт перевірки від 12.12.2023 №636/35-00-07-05-05/39820081, додатки №3 та №4 до нього, податкове повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705, зовнішньоекономічні контракти, митні декларації та інші документи, що містяться в матеріалах справи.

За результатами проведеного дослідження експертами встановлено, що контролюючий орган під час визначення бази для нарахування пені застосував офіційний курс гривні до іноземної валюти станом на перший день порушення граничних строків розрахунків.

Водночас, за результатами дослідження митних декларацій експертами здійснено перерахунок із застосуванням курсу Національного банку України, який діяв на дату завершення митного оформлення відповідного товару.

У висновку зазначено, що розрахунок пені за експортними контрактами позивача документально підтверджується в частині застосування ставки пені у розмірі 0,3 відсотка за кожний день прострочення.

Водночас, у частині визначення дати виникнення заборгованості, перерахунку валютної виручки у національну валюту та застосування офіційного курсу гривні до іноземної валюти розрахунок пені за контрактами з нерезидентом A.X. Agroslavinvest s.r.o. документально не підтверджується.

Також експертами встановлено, що датою виникнення заборгованості за контрактами №2803/1 від 28.03.2022, №0510/1 від 05.10.2022, №1011/1 від 10.11.2022 та №0711/1 від 07.11.2022 є дата завершення митного оформлення товару.

При цьому, експертами досліджено відомості, внесені до граф D/J митних декларацій, зокрема відмітки митного органу, що підтверджують завершення митного оформлення відповідного товару.

Відповідач, заперечуючи проти врахування висновку експертів, зазначив, що експерти фактично надали відповіді на питання права, помилково ототожнили бухгалтерське поняття дебіторської заборгованості з днем виникнення заборгованості для цілей застосування частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII, а також не дослідили кількість днів прострочення, обсяг неодержаної валютної виручки та загальний розмір пені.

Оцінюючи наведені заперечення, суд ураховує положення статей 101 та 108 КАС України, відповідно до яких предметом висновку експерта не можуть бути питання права, а висновок експерта не має для суду наперед установленої сили та оцінюється разом з іншими доказами у справі.

Водночас, суд не покладає висновок експертів в основу рішення у частині тлумачення та застосування норм права, оскільки вирішення питань права належить до виключної компетенції суду.

Разом із тим у частині дослідження первинних документів, визначення застосованих контролюючим органом дат і валютних курсів, а також проведення відповідних арифметичних розрахунків висновок експертів містить фактичні дані, встановлення яких потребувало спеціальних знань. У цій частині висновок узгоджується з актом перевірки, додатками до нього та іншими матеріалами справи, а тому враховується судом під час вирішення спору.

Експертами на підставі спеціальних економічних знань та досліджених документів установлено фактичні дані щодо дат завершення митного оформлення товарів, курсів Національного банку України, фактично використаних контролюючим органом, гривневого еквівалента неодержаної валютної виручки та арифметичних наслідків застосування відповідних курсів.

Ці обставини належать до фактичної та розрахункової частини дослідження і можуть бути враховані судом разом з іншими доказами у справі.

Збіг висновку експертів у частині визначення дати виникнення заборгованості з правовою оцінкою, наданою судом на підставі частин другої та п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII, сам по собі не свідчить про недопустимість усього експертного дослідження.

Доводи відповідача про те, що експертами не досліджувалися питання, які не були перед ними поставлені, також не свідчать про неповноту висновку. Експерти надали відповіді на визначені ухвалою суду питання в межах наданих їм матеріалів.

Відповідач не зазначив конкретних арифметичних помилок у здійснених експертами розрахунках, не навів відомостей про використання недостовірних документів, порушення методики дослідження чи відсутність у експертів відповідної кваліфікації.

Іншого висновку експерта, який би спростовував результати проведеного дослідження, відповідачем до суду не надано. Клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи відповідачем не заявлено.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №160/6138/24 також не спростовує фактичної та розрахункової частини висновку експертів, оскільки зазначена постанова стосується імпортної операції з попередньою оплатою, тоді як у цій справі досліджуються операції з експорту товарів.

З урахуванням викладеного суд приймає висновок експертів від 09.06.2026 №15525/15526 у частині встановлених на підставі спеціальних знань фактичних даних та проведених розрахунків і оцінює його в сукупності з актом перевірки, додатками до нього, митними деклараціями, контррозрахунком позивача та іншими доказами у справі.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що під час визначення суми пені контролюючим органом неправильно визначено день виникнення заборгованості за експортними операціями та, як наслідок, застосовано неналежний офіційний курс гривні до іноземної валюти.

Наведені обставини підтверджуються змістом акта перевірки та додатка №4 до нього, відповідними митними деклараціями, контррозрахунком позивача та висновком експертів від 09.06.2026 №15525/15526.

Доводи відповідача не спростовують установленого судом факту застосування під час визначення гривневого еквівалента заборгованості валютного курсу, встановленого не на день виникнення заборгованості, а на перший день порушення граничного строку розрахунків.

Таким чином, розрахунок пені, покладений в основу податкового повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705, здійснено з порушенням положень частини п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Установлена судом помилка не є арифметичною або технічною, а стосується вихідного показника, використаного контролюючим органом для визначення гривневого еквівалента неодержаної валютної виручки та розміру пені.

Унаслідок застосування неналежного офіційного курсу гривні до іноземної валюти визначена у спірному податковому повідомленні-рішенні сума пені не відповідає порядку її обчислення, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії, яким контролюючий орган визначив позивачу конкретну суму грошового зобов`язання. Відповідач не довів, що зазначену в ньому суму пені визначено з дотриманням вимог частини п`ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення від 02.01.2024 №135000705 не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо обґрунтованості та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що за подання цього позову позивачем відповідно до платіжної інструкції від 17.03.2025 №3481489 сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн.

З огляду на задоволення позовних вимог понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 39820081) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.01.2024 №135000705.

Стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" у розмірі 30280 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25.08.2026.

Суддя О.М. Шляхова