Ухвала суду № 139218153, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 серпня 2026 року Справа № 520/17104/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження розглянув заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №520/17104/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/17104/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєвої О. В. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №520/17104/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з виконанням рішення.

Від позивача до суду 20.07.2026 надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд:

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №520/17104/24.

В обґрунтування поданої заяви, позивачем зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 520/17104/24, яке набрало законної сили 20.05.2025, відповідачем належним чином не виконано. Хоча ГУ ПФУ в Харківській області провело перерахунок пенсії та визначило її розмір з 01.03.2023 6066,77 грн, а з 01.03.2024 5504,88 грн, позивач вважає такий розрахунок неправильним, оскільки індексація показника середньої заробітної плати мала здійснюватися послідовно: 10 846,37 грн ? 1,197 з 01.03.2023 та ? 1,0796 з 01.03.2024. За розрахунком позивача, після такого перерахунку показник середньої заробітної плати мав становити 12 983,10 грн з 01.03.2023 та 14 016,56 грн з 01.03.2024, а заробітна плата для обчислення пенсії з 01.03.2024 16 816,17 грн, що відповідно мало забезпечити розмір пенсії 6621,07 грн. Натомість відповідач визначив пенсію з 01.03.2024 у меншому розмірі 5504,88 грн, а з 01.03.2025 5607,74 грн, при цьому, за твердженням позивача, з 01.03.2025 повторно застосував доплати по 100 грн замість збереження результатів індексації за 2023 2024 роки. Посилаючись на абзац другий пункту 5 Порядку № 124, позивач вказує, що кожен наступний перерахунок має проводитися з урахуванням збільшеного в попередніх роках показника середньої заробітної плати. У зв`язку з цим позивач вважає, що рішення суду фактично не виконано належним чином, та просить відповідно до статті 382 КАС України зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області подати звіт про його виконання.

У зв`язку з наданням судді Ніколаєвій О.В. з 09.07.2026 довготривалої відпустки з вагітності та пологів, проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 27.07.2026 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою суду від 05.08.2026 заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №520/17104/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - прийнято до розгляду. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області письмові пояснення, щодо викладених позивачем обставин, а також докази виконання рішення суду у справі №520/17104/24.

Представником відповідача до суду подано заперечення, в яких пенсійний орган зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 520/17104/24 набрало законної сили 20.05.2025 та на його виконання ГУ ПФУ в Харківській області здійснило перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації за 2023 та 2024 роки. Доплату за період з 01.03.2023 по 28.02.2025 у сумі 12 854,53 грн фактично виплачено у вересні 2025 року. Водночас 07.08.2026 відповідач додатково переглянув перерахунок та визначив доплату за період з 01.03.2024 по 31.08.2026 у сумі 30 532,52 грн, яку внесено до реєстру судових рішень. На думку відповідача, її виплата наразі неможлива через відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України порядку фінансування ретроспективних судових рішень після визнання нечинною постанови КМУ № 821; з цього питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006. Посилаючись на статтю 23 Бюджетного кодексу України, положення законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки, воєнний стан і необхідність дотримання бюджетних обмежень, відповідач вважає, що не має правового механізму для здійснення зазначеної виплати до врегулювання Кабінетом Міністрів України відповідного порядку. У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні заяви позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Суд розглянувши заяву позивача та подані до нього документи, а також надані відповідачем заперечення, виходив з такого.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" (наразі ст. 382 КАС України).

У вказаній Постанові Пленуму зазначено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі

Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 520/17104/24, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у виплаті індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у виплаті індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №520/17104/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №520/17104/24 - залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 20.05.2025.

Таким чином, судовий розгляд у справі №520/17104/24 охоплював питання індексації пенсійних виплат позивача за 2023 та 2024 роки, шляхом застосування положень відповідних постанов КМУ за вказані роки.

Однак, суд зауважує, що предметом розгляду у справі №520/17104/24 була правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок та нараховано доплату з пенсійного забезпечення.

Водночас, питання розрахунку індексації пенсії, а саме конкретний розмір пенсії з врахуванням такої індексації, як і питання щодо черговості застосування коефіцієнтів збільшення індексації пенсії, не були предметом розгляду справи №520/17104/24.

Оскільки, спірні правовідносини щодо розрахунку індексації пенсії позивача, а саме конкретний розмір пенсії з врахуванням такої індексації, не охоплюються судовим рішенням у справі №520/17104/24 і не були предметом судового розгляду та оцінки.

Також питання щодо застосування до частини нарахованих, але невиплачених сум заборгованості положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», також не було охоплено судовим розглядом в межах рішення даній у справі.

Отже зміст заяви про встановлення судового контролю, яка є предметом розгляду в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що позивач фактично не погоджується із розміром перерахунку на виконання судового рішення.

Оскільки питання щодо визнання методики, яку належить застосовувати відповідачем при нарахуванні позивачу пенсії, а також те, яка саме конкретна сума має бути нарахована та виплачена позивачу відповідачем, не досліджувалося судом при ухваленні вищевказаного рішення, то відповідно такі обставини не підлягають дослідженню при розгляді судом заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, з наданням їм відповідно правової оцінки.

У постанові від 30.03.2023 у справі № 200/2737/21-а Верховний Суд вказав, що питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2023 року (справа № 420/16209/23), від 31 січня 2024 року (справа № 420/14249/23), від 16 травня 2024 року (справа № 400/5726/23), від 04 лютого 2025 року (справа № 420/23189/21) та інші.

Таким чином, дійшов виснвоку, що у даному випадку наявна незгода позивача з фактично нарахованою сумою за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 520/17104/24, що не заперечується позивачем, що свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.

Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, необхідно зауважити, що суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується.

Встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 520/17104/24 відповідачем виконано шляхом проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням індексації за 2023 та 2024 роки та здійснення відповідної доплати. Натомість доводи позивача фактично зводяться до незгоди з методикою проведеного перерахунку, конкретним розміром пенсії та сумою нарахованої заборгованості, тобто стосуються обставин, які не були предметом дослідження та правової оцінки під час розгляду справи № 520/17104/24.

Також суд бере до уваги, що ухвалою суду від 27.04.2026 було прийнято звіт про виконання рішення у даній справі, у зв`язку зі встановленням судом обставин його виконання. Ухвала до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась та набрала законної сили - 27.04.2026.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №520/25664/25, та від 19.06.2026 у справі №520/6025/25.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю у справі у справі №520/17104/24 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Мельников Р.В.