Рішення № 139218100, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 серпня 2026 р. Справа №520/4870/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (вул. Старонікольська, буд. 57, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 22647162) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємства м. Чугуєва (надалі за текстом - КЖРЕП, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (надалі за текстом - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Вимогу від 25.12.2025 № 202006-14/5424-2025 Про усунення порушень законодавства, винесену Північно-Східним офісом Держаудитслужби.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з Вимогою, вважає її необґрунтованою, а відповідно протиправною та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства України, оскільки включення КЖРЕП до переліку підприємств, які підлягали ревізії у ІІІ кварталі 2025 року, здійснено за відсутності передбачених законодавством правових підстав, а відтак Ревізію підприємства вчинено поза межами повноважень суб`єкта перевірки.

Крім того вимога, в частині зобов`язання Вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості робіт з капітального ремонту житлових будинків на розмір податку на додану вартість (20%), який нарахований на операції з постачання будівельно-монтажних робіт, на суму 592001,77 грн. та в подальшому перерахувати грошові кошти в дохід бюджету Чугуївської міської територіальної громади (п. 1 оскаржуваної Вимоги) є такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства, оскільки: Висновки щодо наявності порушення зроблені відповідачем за межами повноважень, визначених законодавством України. КЖРЕП продемонстровано відповідальний підхід з метою уникнення ризиків порушення вимог чинного законодавства у частині особливостей застосування податкової пільги за п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України через відсутність правової визначеності щодо вказаного питання. Відповідачем у акті ревізії наведено суперечливі дані щодо кількості договорів на капітальний ремонт, що, відповідно, вказує на неповноту, поверхневість та недосконалість проведення ревізії, за наслідком чого висновки такої перевірки є недостовірними, такими, що суперечать дійсним обставинам.

Відсутність підстав для застосування податкової пільги, встановлену п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України свідчить про дотримання позивачем приписів чинного законодавства, за наслідком чого Вимога (в частині п.1.) є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідачем помилково ототожнено поняття державні кошти та бюджетні кошти, що відповідно, свідчить про правомірність включення 20 % ПДВ до суми договорів по капітальному ремонту та є підтвердженням безпідставності висновків ревізорів про допущення позивачем вимог чинного законодавства.

Серед іншого зазначено, що пункт 2 Вимоги наразі є виконаним внаслідок вжиття КЖРЕП заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості робіт з капітального ремонту житлових будинків, виконаних підрядною організацією ТОВ Дорстрой Монтаж Київ на суму 48230,89 грн.

Також зазначено, що вимога в частині зобов`язання Вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КЖРЕП внаслідок незаконного витрачання коштів на оплату праці на загальну суму 72422,78 гривень. виконана КЖРЕП у спосіб, передбачений трудовим законодавством, навіть попри її недостатнє мотивування та не доведення контролюючим органом причинно-наслідкового зв`язку між діями КЖРЕП та нормами закону.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав до Харківського окружного адміністративного суду 26.03.2026 відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вимога винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, а позов Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва є таким, що не підлягає задоволенню та керуючись статтями 6, 8, 44, 55, 59, 162, 175 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 вирішено клопотання про розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження за участю представників Північно-східного офісу Держаудитслужби, судом в задоволенні окресленого клопотання відмовлено.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 31.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно зі змістом якої зазначено, що відзив відповідача не містить жодних нових доказів, що спростовують позов. Навпаки, він підтверджує протиправність дій Офісу: перевищення повноважень, необґрунтоване планування ревізії, суперечливість висновків та ігнорування принципу належного урядування (ст. 19 Конституції України, практика ЄСПЛ у справах Лелас проти Хорватії, Рисовський проти України).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 31.03.2026 через систему "Електронний суд" представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Північно-східного офісу Держаудитслужби оригінал або належним чином засвідчену копію картки планування включення Комунального житлово-ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року (з усіма додатками, поясненнями, резолюціями та супровідними документами).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 судом ухвалено:

"Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити частково.

Витребувати у Північно-східного офісу Держаудитслужби належним чином засвідчену копію картки планування включення Комунального житлово-ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року (з усіма додатками, поясненнями, резолюціями та супровідними документами).

Зобов`язати Північно-східний офіс Держаудитслужби надати до суду витребувані судом документи протягом п`яти календарних днів з дня отримання копії ухвали.".

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно зі змістом яких з боку відповідача зазначено, що вважає подану позивачем позовну заяву та відповідь на відзив необґрунтованими, висновки позивача жодним чином не спростовують обґрунтувань Північно-східного офісу Держаудитслужби наведених у відзиві, відтак Офіс підтримує викладені у відзиві на позовну заяву твердження та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від відповідача 08.04.2026 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли документи на виконання ухвали від 02.04.2026.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Північно-Східний офіс Держаудитслужби на адресу Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва сформовано лист № 202006-14/4152-2025 від 12.09.2025 (вх. № 243 від 18.09.2025), в якому підприємство повідомлено, що керуючись ч. 3 ст. 11 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (із змінами), п. 8 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, відповідно до п. 1.4.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2025 року передбачено проведення у період з 24.09.2025 по 04.11.2025 року ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва за період з 01.01.2021 по 31.08.2025 року.

Відповідачем 23.09.2025 сформовано направлення № 596 на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КЖРЕП.

Період проведення ревізії зазначено з 24.09.2025 по 04.11.2025.

Підстава - ч. 1 ст. 11 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (із змінами), п. 1.4.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2025 року, направлення отримано директором КЖРЕП.

Листом за № 202006-14/4418-2025 від 03.10.2025 Офіс повідомив КЖРЕП (вх. № 258 від 06.10.2025), що «Враховуючи необхідність проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, на підставі п. 22 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами), ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва за період з 01.01.2021 по 31.08.2025 буде зупинена з 06.10.2025».

Листом за № 202006-14/4667-2025 від 23.10.2025 Офіс повідомив КЖРЕП (вх. № 277 від 23.10.2025), що «Керуючись п. 2.2 Порядку проведення інспектування державною службою, територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, (зі змінами) повідомляємо, що проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва поновлюється з 24.10.2025. З метою раціонального та ефективного використання робочого часу як фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби, так і працівників Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва, прошу сприяти в організації проведення ревізії та забезпечити оперативність надання документів.».

У подальшому, листом за № 202006-14/4688-2025 від 27.10.2025 Офіс повідомив КЖРЕП (вх. № 279 від 28.10.2025), що … «Враховуючи необхідність проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, на підставі п. 22 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами), ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва за період з 01.01.2021 по 31.08.2025 буде зупинена з 28.10.2025.».

Крім того листом за № 202006-14/4806-2025 від 04.11.2025 Офіс повідомив КЖРЕП (вх. № 293 від 05.11.2025), що… «Керуючись п. 22 Порядку проведення інспектування державною аудиторською службою, територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, (зі змінами) повідомляємо, що проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва поновлюється з 05.11.2025. З метою раціонального та ефективного використання робочого часу як фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби, так і працівників Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва, прошу сприяти в організації проведення ревізії та забезпечити оперативність надання документів.».

На підставі вказаного, строк проведення ревізії було продовжено на період з 05.11.2025 по 02.12.2025, що зафіксовано у відомості щодо продовження строку дії направлення на проведення ревізії № 596 від 23.09.2025.

Зі змістом вказаної відомості ознайомлено начальника КЖРЕП 05.11.2025.

У період з 24.09.2025 по 02.12.2025 Північно-Східним офісом Держаудитслужби, відповідно до п. 1.4.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 23.09.2025 № 596, виданого в.о. начальника Північно-східного офісу Держаудитслужби Єгіозаряном А.Г., головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Північно-східного офісу Держаудитслужби Бріженко Л.О. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЖРЕП за період з 01.01.2021 по 31.08.2025, за результатом чого складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва за період з 01.01.2021 по 31.08.2025 від 09.12.2025 №202006 07/108, (надалі за текстом - Акт ревізії)

КЖРЕП 18.12.2025 скеровано на адресу Північно-Східного офісу Держаудитслужби заперечення № 01-14/01/568 (вх. від 18.12.2025) на акт ревізії від 09.12.2025 №202006-07/108.

В.о. Начальника Північно-Східного офісу Держаудитслужби 25.12.2025 затверджено висновок на заперечення до акту від 09.12.2025 №202006 - 07/108 ревізії фінансово-господарської діяльності КЖРЕП за період з 01.01.2021 по 31.08.2025, який скеровано на адресу Підприємства (вх. № 368 від 26.12.2025).

Північно-Східним офісом Держаудитслужби 25.12.2025, за результатом проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КЖРЕП, прийнято вимогу «Про усунення порушень законодавства» за № 202006-14/5424-2025.

В окресленій вимозі з боку відповідача:

1. вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості робіт з капітального ремонту житлових будинків на розмір податку на додану вартість (20%), який нарахований на операції з постачання будівельно-монтажних робіт, на суму 592001,77 грн., та в подальшому перерахувати грошові кошти в дохід бюджету Чугуївської міської територіальної громади;

2. вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості робіт з капітального ремонту житлових будинків, виконаних підрядною організацією ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» на суму 48230,89 грн., яку в подальшому перерахувати в дохід бюджету Чугуївської міської територіальної громади;

3. вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КЖРЕП внаслідок незаконного витрачання коштів на оплату праці на загальну суму 72422,78 грн..

КЖРЕП скерувала до Офісу свої заперечення на Вимогу (лист від 15.01.2026 р. № 01-14/01/28).

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року, № 2939-XII (надалі за текстом - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону № 2939-XII визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 указаного Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року за 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі також - Положення № 43).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (надалі за текстом - Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550 встановлено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16) та Верховного Суду (постанови від 22 жовтня 2020 у справі №820/3089/17, від 31 травня та 02 листопада 2021 року у справах № 826/18686/16 та №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 29 березня 2023 року у справі №160/17775/21) правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована».

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі, у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Такий правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі, у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Той факт, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, а також від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі № 1740/2398/18 та інших.

Право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти у контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень.

Водночас правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення.

Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №280/10314/23.

Стосовно посилань відповідача на п. 7 Порядку № 955 та Інструкцію № 319, та включення КЖРЕП до плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІІ квартал 2025 року (п.1.4.5) здійснено за критеріями «значний обсяг фінансових потоків» та «ризики допущення фінансових порушень», з урахуванням публікацій у ЗМІ, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Принагідно суд зазначає, що п.п. «г» п. 7 Порядку №955 визначено, що однією з підстав для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю, є, зокрема, ініціатива, виявлена органами державного фінансового контролю з урахуванням таких критеріїв, як: економічна та соціальна важливість питань, які обов`язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період; значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів; публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном; імовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього контролю; у ризики допущення фінансових порушень у підконтрольних установах.

З наведеного слідує, що підстава, як «ініціатива, виявлена органами державного фінансового контролю» (п.п. «г» п. 7 Порядку №955), може бути застосована органом ДФК виключно за умови дотримання ним чітко визначених у цьому підпункті критеріїв.

При цьому критерій «значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм» не може бути замінений формулюванням «утримання комунального підприємства.

Водночас, можливість вільного трактування та/чи доповнень таких критеріїв законодавцем не унормовано, що, відповідно, не може свідчити про наявність у суб`єкта владних повноважень права вільного тлумачення норм права на власну користь в залежності від конкретних ситуацій та обставин.

Відповідач поєднує в один декілька критеріїв для проведення перевірки відповідача за власною ініціативною.

Суд зазначає, що у листі Північно-Східного офісу № 202012-09/1024-2026 від 18.02.2026, сформованим у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 11.02.2026, відповідач посилається на те, що ревізія КЖРЕП «була запланована відповідно інформації, отриманої із засобів масової інформації, яка може свідчити про порушення об`єктом контролю законодавства з фінансових або бюджетних питань, наслідком яких будуть збитки…основною причиною включення КЖРЕП до плану ДФК на ІІІ квартал 2025 року є потреба перевірки коштів, виділених на відновлення об`єктів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів, перевірки використання бюджетних коштів, що спрямовувалися на утримання комунального підприємства, достовірності витрат, понесених підприємством для здійснення господарської діяльності, законності і правильності операцій з активами, повноти і правильності визначення доходів, повноти виконання умов договорів».

Суд звертає увагу, що у відзиві на позов відповідач уже зазначає, що «..причина подання пропозицій:

- значний обсяг фінансових потоків, інших комунальних ресурсів, що спрямовувались на утримання комунального підприємства;

- ризики завищеної допущення можливих фінансових порушень у підконтрольному підприємстві, зокрема, незаконне витрачання бюджетних коштів на оплату вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт;

- незаконне витрачання коштів підприємства на оплату праці; придбання товарів та послуг;

- недоотримання доходів внаслідок надання послуг безоплатно або за заниженими цінами тощо».

Суд констатує, що вказані підстави для включення позивача до плану ревізії на ІІІ квартал 2025 року взагалі не відповідає критеріям, які зазначені у підпункті «г» пункту 7 Порядку №955, що є свідченням безпідставного включення підприємства до плану ревізії.

Суд зазначає, що КЖРЕП є суб`єктом господарювання комунальної форми власності (ст. 1.3, 1.4 Статуту), а не бюджетною установою-розпорядником коштів у розрізі розуміння абз. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, оскільки кошти за КПКВ 1216017, 1217375, 1218110 тощо спрямовувалися на виконання конкретних заходів з відновлення пошкоджених об`єктів, а не на «утримання» підприємства як такого.

Суд зазначає, що публікації на сайті anticor-kharkiv.org не є «публічною інформацією про факти порушень» у розумінні п.п. «г» п. 7 Порядку № 955.

Суд акцентує увагу, шо у відзиві на позов відповідач вказує, що «..при включенні КЖРЕП м. Чугуєва до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно східного офісу Держаудитслужби на IIІ квартал 2025 року передбачалось і відображено в картці планування, метою планування було:

- потреба перевірки коштів, виділених на відновлення об`єктів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів, перевірки використання бюджетних коштів, достовірності витрат, понесених підприємством для здійснення господарської діяльності, законності і правильності операцій з активами, повноти і правильності визначення доходів, повноти виконання умов договорів тощо.

- причина подання пропозицій:

- значний обсяг фінансових потоків, інших комунальних ресурсів, що спрямовувались на утримання комунального підприємства;

- ризики завищеної допущення можливих фінансових порушень у підконтрольному підприємстві, зокрема, незаконне витрачання бюджетних коштів на оплату вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт;

- незаконне витрачання коштів підприємства на оплату праці;

- придбання товарів та послуг;

- недоотримання доходів внаслідок надання послуг безоплатно або за заниженими цінами тощо».

Суд зазначає, що відповідач посилається на те, що ревізія КЖРЕП «була запланована відповідно інформації, отриманої із засобів масової інформації, яка може свідчити про порушення об`єктом контролю законодавства з фінансових або бюджетних питань, наслідком яких будуть збитки», а потім вказує, що «основною причиною включення КЖРЕП до плану ДФК на ІІІ квартал 2025 року є потреба перевірки коштів, виділених на відновлення об`єктів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів, перевірки використання бюджетних коштів, що спрямовувалися на утримання комунального підприємства, достовірності витрат, понесених підприємством для здійснення господарської діяльності, законності і правильності операцій з активами, повноти і правильності визначення доходів, повноти виконання умов договорів».

Враховуючи наведене суд зазначає, що по-перше, відповідачем у відзиві на позов та у листі №202012-09/1024-2026 від 18.02.2026 наведено кардинально різні критерії для включення підприємства до плану ревізії на ІІІ квартал 2025 року за власною ініціативною суб`єктом владних повноважень.

Вказане свідчить про відсутність законодавче визначених підстав для проведення перевірки підприємства.

Крім того положеннями законодавства не зафіксовано право суб`єкта владних повноважень (відповідача) на власний розсуд обирати «основні» та «додаткові» підстави для проведення ревізії та взагалі не унормовано сепарацію підстав для проведення ревізії на «основні» та «не основні/додаткові».

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що включення КЖРЕП до плану здійснено поза межами повноважень відповідача, як наслідок ревізія є незаконною, а вимога, що складена за її результатами, підлягає скасуванню.

Принагідно суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 року у справі №640/10063/21 констатовано, що «..перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо призначення та проведення ревізії призводить до визнання такої перевірки незаконною і такою, що не породжує правових наслідків, акт ревізії, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом».

Стосовно вимоги в частині відшкодування «завищеної» вартості робіт на суму ПДВ 592001,77 грн. (згідно зі змістом документу - п. 1 Вимоги) суд зазначає, що висновки ревізії зроблено за межами повноважень відповідача, оскільки наявне твердження, що перевірка правильності визначення вартості ремонтно-будівельних робіт (включаючи ПДВ) входить до компетенції відповідача.

Принагідно суд зазначає, що відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно зі змістом приписів ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII), орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Отже, орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями здійснювати податковий контроль та давати обов`язкові тлумачення норм Податкового кодексу України щодо застосування податкових пільг (ст. 8 Закону № 2939-XII, Положення про Держаудитслужбу).

Питання правильності нарахування ПДВ віднесено виключно до компетенції органів ДПС (п.197.15 ст. 197 ПК України, ст. 5 ПК України).

Посилання Відповідача на Узагальнюючу податкову консультацію Мінфіну № 397 від 09.08.2024 не може виправдовувати перевищення повноважень. Консультація не є нормативно-правовим актом і не може замінити податкову перевірку.

Залучення фахівців ДПС до ревізії є правом, а не обов`язком (п. 10 Порядку № 550), але його невикористання за наявності сумнівів щодо ПДВ не грунтується на положеннях законодавства в рамках проведеної ревізії.

Суд зазначає, що в даному випадку виконані роботи, як капітальний ремонт пошкоджених об`єктів (демонтаж, гідроізоляція, заміна покриття тощо) за стандартними договорами підряду, а не будівництво нового житла в межах державної цільової програми, що виключає можливість застосування податкової пільги за п. 197.15 ст. 197 ПК України та звільнення таких господарських операцій від ПДВ.

Принагідно суд зазначає, що підрядники позивача не були виконавцями регіональної програми будівництва (придбання) доступного житла, протилежного з боку відповідача не доведено, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Фінансування здійснювалося за КПКВ, що не передбачають будівництво житла за державні кошти.

За таких обставин ототожнення «бюджетних коштів» і «державних коштів» у контексті п.197.15 ПКУ не грунтується на положеннях законодавства.

Бюджетні кошти це ресурси бюджетної системи (ст. 2 БК України), тоді як «державні кошти» у податковому значенні передбачають фінансування саме будівництва житла в рамках державних програм.

Стосовно виконання п. 2 та п. 3 вимоги, то відповідач у відзиві жодним чином не спростовує факт виконання позивачем п. 2 Вимоги (відшкодування 48230,89 грн. від ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ» платіжною інструкцією № 5930 від 19.12.2025) та п. 3 вимоги (утримання сум у межах середньомісячної заробітної плати на підставі наказів № 79/1-ос, № 79/2-ос від 26.12.2025 відповідно до ст. 130, 132, 133 КЗпП України).

Вимога в цій частині є виконаною.

Суд зважаючи на правову позицію позивача, що виконання вимоги є наслідком її скасування, оскільки втратила свій предмет, суд зазначає, що добровільне виконання вимоги Держаудитслужби (або усунення порушень самою установою) унеможливлює її подальше скасування в суді, оскільки такий індивідуально-правовий акт припиняє свою дію у зв`язку з його фактичним виконанням.

Таким чином позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (вул. Старонікольська, буд. 57, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 22647162) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати пункт 1 (перший) Вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) від 25.12.2025 № 202006-14/5424-2025 «Про усунення порушень законодавства», винесену Північно-Східним офісом Держаудитслужби.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (вул. Старонікольська, буд. 57, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 22647162) на користь Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 25.08.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супруна Ю.О.