Рішення № 139218083, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р. № 120/1574/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, 61080, пр. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат пов`язаних із навчанням,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних із навчанням, в якому позивач просив:

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 95 866 (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 41 коп.

Листом Головного управління ДМС у Донецькій області №1401.2.3-757/1401.2.10-26 від 25.03.2026 на запит Вінницького окружного адміністративного суду повідомлено, що за наявними обліками РТГ ІП "Реєстрація місця проживання" ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою - АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 р. адміністративну справу №120/1574/26 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних із навчанням передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом передачі їх на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 було визначено головуючого суддю у справі 120/1574/26.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 прийнято до провадження справу та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.08.2022 №308 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом 1-го курсу денної форми навчання факультету №2 Харківського національного університету внутрішніх справ із 01.09.2022.

01.10.2022 між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено контракт №566 про здобуття освіти у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

За умовами вказаного контракту університет зобов`язався здійснити підготовку відповідача за державним замовленням, а відповідач, зокрема, зобов`язався після закінчення навчання прибути до місця призначення та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою, а в разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.03.2025 №79 о/с, зі змінами, внесеними наказом від 24.06.2025 №224 о/с, ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів навчально-наукового інституту №2 у зв`язку із завершенням навчання за відповідною освітньою програмою та направлено до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для подальшого проходження служби з 15.03.2025.

У вказаному наказі також зазначено, що сума витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання, становить 95866,41 грн.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 18.03.2025 №39 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 15.03.2025.

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 21.11.2025 наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02.12.2025 №203 о/с його звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, із 08.12.2025.

08.12.2025 ОСОБА_1 під підпис вручено повідомлення про зобов`язання протягом 30 діб з моменту його отримання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання, у сумі 95866,41 грн. Повідомлення містило розмір витрат, банківські реквізити для перерахування коштів, а також роз`яснення щодо можливості укладення договору про розстрочення платежу строком до одного року.

Листом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 10.12.2025 №343751-2025 Харківський національний університет внутрішніх справ повідомлено про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання. Вказаний лист надійшов до університету 17.12.2025 та зареєстрований за вхідним №1/3570.

Відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ складено довідку від 18.12.2025 №24/1471 про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період із 01.09.2022 до 14.03.2025.

Відповідно до зазначеної довідки загальна сума витрат становить 95866,41 грн та складається з: грошового забезпечення 21156,74 грн; продовольчого забезпечення 19666,59 грн; медичного забезпечення 269,58 грн; речового забезпечення 16461,00 грн; вартості комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 38312,50 грн.

У встановлений у повідомленні строк відповідач зазначені витрати добровільно не відшкодував, договір про їх відшкодування з розстроченням платежу з університетом не уклав, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Харківський національний університет внутрішніх справ зазначив, що відповідач закінчив навчання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання та був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням до закінчення трирічного строку після завершення навчання. З огляду на це позивач вважає, що у відповідача відповідно до умов укладеного контракту, частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261, виник обов`язок відшкодувати в повному обсязі витрати, пов`язані з його утриманням у закладі освіти.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав частково у частині стягнення витрат на грошове забезпечення в сумі 21156,74 грн, речове забезпечення в сумі 16461,00 грн та медичне забезпечення в сумі 269,58 грн.

Водночас відповідач заперечував проти стягнення витрат на продовольче забезпечення в сумі 19666,59 грн та комунальні послуги і спожиті енергоносії в сумі 38312,50 грн.

На обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що проживав у казармі університету лише протягом одного місяця після початку навчання, а з жовтня 2022 року до березня 2025 року проживав поза межами закладу освіти в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . За твердженням відповідача, за місцем фактичного проживання він самостійно забезпечував себе харчуванням та брав участь в оплаті комунальних послуг.

Відповідач посилався на письмові заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, за його твердженням, підтверджують обставини спільного проживання з ним за вказаною адресою, самостійного забезпечення харчуванням та оплати комунальних послуг.

Також відповідач зазначив, що звільнення зі служби в поліції за власним бажанням було зумовлено необхідністю постійного стороннього догляду за його тяжкохворим батьком. На підтвердження цих обставин відповідач послався на висновок лікарсько-консультативної комісії від 20.11.2025 №44, висновок за формою №080-4/о від 20.11.2025 та акт встановлення факту здійснення догляду від 02.12.2025. Крім того, відповідач указав на наявність у нього статусу внутрішньо переміщеної особи та скрутне матеріальне становище.

У зв`язку із зазначеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв та продовольчого забезпечення, а в разі стягнення визнаної ним суми витрат розстрочити виконання судового рішення на 24 місяці рівними платежами.

Разом із відзивом відповідач подав клопотання про витребування у Харківського національного університету внутрішніх справ документів щодо надання йому дозволу на проживання за межами університету, відомостей із журналів вечірньої перевірки, документів щодо перебування на продовольчому забезпеченні, а також деталізованих розрахунків спірних витрат.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що дозвіл на проживання поза межами університету не змінював його статусу курсанта і не припиняв навчання у закладі вищої освіти. Позивач указав, що витрати на комунальні послуги розраховуються за встановленими нормативами за період фактичного навчання курсанта, а не лише за період його проживання в казармі чи гуртожитку.

Позивач також зазначив, що витрати на продовольче забезпечення визначені відповідно до встановлених норм харчування та фактичної вартості продуктів у відповідні періоди, а довідка про фактичні витрати є передбаченим законодавством документом, який підтверджує розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідача.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав раніше викладену позицію та зазначив, що позивач не надав первинних документів, які б підтверджували фактичне одержання ним харчування та споживання комунальних послуг у заявленому обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково.

Судом витребувано у Харківського національного університету внутрішніх справ документи щодо надання ОСОБА_1 дозволу на проживання поза межами університету, відомості про його присутність або відсутність під час вечірніх перевірок, документи щодо зарахування на продовольче забезпечення та зняття з такого забезпечення, а також деталізовані помісячні розрахунки вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 38312,50 грн та продовольчого забезпечення в сумі 19666,59 грн.

На виконання ухвали суду позивач подав витяги з наказів Харківського національного університету внутрішніх справ від 08.11.2022 №628, від 26.10.2023 №726 та від 13.09.2024 №649, якими ОСОБА_1 надавався дозвіл на проживання за межами університету.

Позивач також повідомив, що рапорти відповідача про надання дозволу на проживання за межами університету та журнали вечірньої перевірки за період із 01.10.2022 до 14.03.2025 в університеті відсутні у зв`язку із закінченням установлених строків їх зберігання та знищенням у визначеному законодавством порядку.

Окремі накази про зарахування курсантів на продовольче забезпечення та зняття з такого забезпечення університетом не видавалися. За поясненнями позивача, продовольче забезпечення організовувалося на підставі щоденних поіменних списків осіб, які підлягали забезпеченню сніданком, обідом та вечерею. Вказані списки за відповідний період не збереглися у зв`язку із закінченням строків їх зберігання.

Крім того, позивач подав розрахунок спожитих комунальних послуг та енергоносіїв від 08.07.2026 №26/55 і довідку-розрахунок витрат на продовольче забезпечення від 08.07.2026 №26/56.

У письмових поясненнях щодо поданих позивачем доказів відповідач зазначив, що накази від 08.11.2022 №628, від 26.10.2023 №726 та від 13.09.2024 №649 підтверджують проживання поза межами університету. Також відповідач звернув увагу на неправильне зазначення навчальних років у первинній довідці-розрахунку витрат на продовольче забезпечення та наполягав на відсутності належного підтвердження фактичного одержання ним харчування.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що дозвіл на проживання поза межами університету змінював лише місце проживання відповідача, але не припиняв його перебування в статусі курсанта, участі в освітньому процесі та користування приміщеннями й інфраструктурою закладу освіти.

Позивач також повідомив, що в довідці-розрахунку витрат на продовольче забезпечення була допущена технічна помилка в назвах навчальних років, яка не вплинула на кількість діб перебування відповідача на продовольчому забезпеченні, вартість харчування та загальну суму витрат.

Для усунення вказаної помилки позивач подав уточнену довідку-розрахунок від 13.07.2026 №26/57, у якій зазначено належні навчальні роки, водночас загальна сума витрат на продовольче забезпечення залишилася незмінною та становить 19666,59 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між закладом освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Частиною четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставах, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставах, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Отже, законодавець пов`язує виникнення обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, із сукупністю таких обставин: навчанням за денною формою за державним замовленням на підставі відповідного контракту; закінченням такого закладу освіти; звільненням зі служби в поліції до спливу трьох років після закінчення навчання з підстав, які не належать до встановлених законом винятків; відмовою від добровільного відшкодування витрат.

Механізм реалізації положень частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» визначений Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі Порядок №261).

Відповідно до пункту 1 Порядку №261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, зокрема у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти з будь-яких підстав, крім звільнення через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції чи у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються відповідно до контракту, укладеного між закладом вищої освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних із:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб, пов`язаних із грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченням, здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок вартості комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному закладі вищої освіти на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, встановлені для населення та чинні у місцевості, в якій розташований заклад вищої освіти, у відповідному навчальному році.

На підставі проведених закладом освіти розрахунків складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №261 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №750 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану.

Доказів проходження відповідачем базової загальновійськової підготовки або його залучення під час навчання до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку в період воєнного стану, витрати за які були включені позивачем до заявленої суми, матеріали справи не містять. Відповідач на наявність таких обставин також не посилався.

За приписами пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення особи керівник органу поліції або за його дорученням інша посадова особа видає такій особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту його отримання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення закладу вищої освіти орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це заклад вищої освіти, в якому особа навчалася.

Згідно з пунктом 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому разі особа укладає із закладом вищої освіти, в якому вона навчалася, договір у письмовій формі із зазначенням строків та розмірів платежів.

Пунктом 8 Порядку №261 визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору про розстрочення платежу таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить заклад вищої освіти, в якому навчалася особа.

Таким чином, Харківський національний університет внутрішніх справ є належним позивачем у справі та наділений повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням відповідача під час навчання.

Аналогічний підхід щодо застосування статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку №261 викладений Верховним Судом у постановах від 13.01.2023 у справі №440/2692/20 та від 27.11.2025 у справі №120/13330/23. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у закладі вищої освіти, а право закладу освіти на звернення до суду виникає після відмови особи добровільно відшкодувати такі витрати.

Застосовуючи наведені положення законодавства до встановлених у справі обставин, суд ураховує, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.08.2022 №308 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням із 01.09.2022.

Навчання відповідача здійснювалося на підставі контракту від 01.10.2022 №566, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області та ОСОБА_1 .

Підписавши зазначений контракт, відповідач добровільно взяв на себе обов`язок після закінчення навчання прибути до місця призначення, приступити до виконання службових обов`язків та в разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти.

Отже, відповідач був обізнаний як з умовою щодо необхідності проходження служби в поліції протягом установленого строку, так і з наслідками її недотримання.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.03.2025 №79 о/с, з урахуванням змін, внесених наказом від 24.06.2025 №224 о/с, відповідача відраховано зі складу курсантів у зв`язку із завершенням навчання та направлено до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для подальшого проходження служби з 15.03.2025.

Водночас 08.12.2025 відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Звільнення за власним бажанням не належить до передбачених частиною четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктом 1 Порядку №261 винятків, за яких витрати, пов`язані з утриманням особи у закладі освіти, не відшкодовуються.

Посилання відповідача на те, що його звільнення було зумовлене необхідністю здійснення постійного догляду за тяжкохворим батьком, не спростовують виникнення в нього обов`язку з відшкодування витрат.

Надані відповідачем медичні документи та акт встановлення факту здійснення догляду підтверджують обставини, які могли бути особистим мотивом подання рапорту про звільнення, однак не змінюють юридичної підстави припинення служби, визначеної наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02.12.2025 №203 о/с.

Вказаний наказ є чинним, доказів його скасування або зміни підстави звільнення відповідача матеріали справи не містять.

Хвороба члена сім`ї поліцейського та необхідність здійснення за ним догляду не визначені статтею 74 Закону України «Про Національну поліцію» або Порядком №261 як самостійні підстави для звільнення особи від обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням під час навчання.

Судом також установлено дотримання передбаченого законом досудового порядку врегулювання спору.

Так, 08.12.2025 відповідачу особисто під підпис вручено повідомлення про необхідність протягом 30 діб відшкодувати витрати в сумі 95866,41 грн. Повідомлення містило розмір витрат, банківські реквізити для їх перерахування та роз`яснення щодо можливості укладення договору про розстрочення платежу.

Отримання цього повідомлення відповідачем підтверджується його особистим підписом і ним не заперечується.

Проте протягом установленого строку та станом на час розгляду справи відповідач витрат не відшкодував, із заявою про укладення договору про добровільне відшкодування витрат із розстроченням платежу до позивача не звернувся та відповідного договору не уклав.

За таких обставин після закінчення тридцятиденного строку у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про примусове стягнення витрат.

Згідно з довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ від 18.12.2025 №24/1471 фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача за період із 01.09.2022 до 14.03.2025, становлять 95866,41 грн, з яких: 21156,74 грн грошове забезпечення; 19666,59 грн продовольче забезпечення; 269,58 грн медичне забезпечення; 16461,00 грн речове забезпечення; 38312,50 грн комунальні послуги та спожиті енергоносії.

Відомості про загальну суму витрат у розмірі 95866,41 грн також зазначені в наказі Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.03.2025 №79 о/с, зі змінами, внесеними наказом від 24.06.2025 №224 о/с.

Витрати на грошове, речове та медичне забезпечення в загальній сумі 37887,32 грн відповідач визнав, їх розмір та правильність нарахування не оспорював.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення витрат на продовольче забезпечення в сумі 19666,59 грн суд зазначає, що пункт 3 Порядку №261 не ставить обов`язок з їх відшкодування у залежність виключно від наявності підпису курсанта про одержання кожної окремої порції харчування. Такі витрати розраховуються відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

На підтвердження спірної суми позивачем подано довідку про фактичні витрати від 18.12.2025 №24/1471, довідку-розрахунок витрат на продовольче забезпечення від 08.07.2026 №26/56, а також уточнену довідку-розрахунок від 13.07.2026 №26/57.

Доказів того, що відповідач у встановленому порядку був знятий із продовольчого забезпечення або відмовився від такого забезпечення, матеріали справи не містять.

Надані відповідачем письмові заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджують лише те, що відповідач проживав разом із ними поза межами університету, придбавав продукти харчування та брав участь в оплаті житлово-комунальних послуг за місцем проживання.

Однак зазначені заяви не підтверджують зняття відповідача із продовольчого забезпечення університету, не спростовують його включення до відповідних норм забезпечення та не містять відомостей про те, що протягом усього спірного періоду відповідач не отримував харчування, організованого закладом освіти.

Суд зауважує, що придбання відповідачем продуктів харчування за власні кошти за місцем проживання не виключає забезпечення його харчуванням під час перебування в університеті та участі в освітньому процесі.

Відсутність на час розгляду справи щоденних поіменних списків осіб, які підлягали продовольчому забезпеченню, також не спростовує відомостей довідки-розрахунку, оскільки позивач пояснив їх відсутність закінченням установлених строків зберігання та знищенням у визначеному порядку. Доказів того, що такі документи були знищені достроково, всупереч установленому порядку або з метою приховування обставин справи, відповідач не надав.

Сукупність поданих позивачем документів підтверджує розмір витрат на продовольче забезпечення відповідача, тоді як його заперечення ґрунтуються переважно на факті проживання поза межами університету та не спростовують наведених у розрахунку показників.

Щодо витрат на оплату комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 38312,50 грн суд ураховує, що на виконання ухвали суду позивач подав розрахунок від 08.07.2026 №26/55, у якому деталізовано відповідні витрати за період навчання відповідача.

Порядок №261 передбачає нормативний спосіб визначення таких витрат виходячи із середнього обсягу споживання у закладі освіти на одну особу за добу, а не шляхом встановлення індивідуального обсягу споживання кожним курсантом за окремими приладами обліку.

Накази Харківського національного університету внутрішніх справ від 08.11.2022 №628, від 26.10.2023 №726 та від 13.09.2024 №649 дійсно підтверджують надання відповідачу дозволу на проживання поза межами університету.

Однак такий дозвіл змінював лише місце проживання відповідача у позанавчальний час і не припиняв його статусу курсанта, не звільняв від участі в освітньому процесі, проходження занять, перебування в навчальних та службових приміщеннях, користування інфраструктурою університету.

Факт проживання поза межами університету не є тотожним факту неперебування в закладі освіти протягом усього періоду навчання. Відповідач продовжував навчатися за денною формою, перебував у складі курсантів до 14.03.2025 та користувався приміщеннями й інфраструктурою, необхідними для проходження навчання.

Пункт 4 Порядку №261 прямо визначає, що відповідні витрати відшкодовуються в повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Порядок №261 не містить положень, які передбачали б автоматичне виключення з розрахунку всіх витрат на комунальні послуги у зв`язку з наданням курсанту дозволу на проживання за межами закладу освіти.

Відповідач не навів конкретних арифметичних помилок у розрахунку від 08.07.2026 №26/55, не подав альтернативного розрахунку та не надав доказів того, що до нього включено періоди, протягом яких він не мав статусу курсанта або не навчався в університеті.

Оплата відповідачем комунальних послуг за місцем проживання стосується самостійних правовідносин з користування орендованим житлом і не спростовує факту понесення закладом освіти витрат на утримання приміщень та забезпечення освітнього процесу, учасником якого був відповідач.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджено як наявність правових підстав для відшкодування витрат, так і їх розмір у сумі 95866,41 грн.

Натомість доводи відповідача не спростовують установленого законом і контрактом обов`язку та не доводять неправильності проведеного позивачем розрахунку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши накази про зарахування відповідача на навчання, закінчення ним навчання, направлення для подальшого проходження служби та звільнення зі служби, контракт від 01.10.2022 №566, повідомлення від 08.12.2025, довідку від 18.12.2025 №24/1471, деталізовані розрахунки витрат, пояснення сторін та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, оскільки відповідач був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням до закінчення трирічного строку після завершення навчання, отримав передбачене пунктом 5 Порядку №261 повідомлення, проте витрати добровільно не відшкодував, з нього на користь Харківського національного університету внутрішніх справ підлягають стягненню витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання, у повному заявленому розмірі 95866,41 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої п`ятої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для цього є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд ураховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тяжке захворювання самої фізичної особи або членів її сім`ї та матеріальний стан. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.

Отже, заявлений відповідачем строк розстрочення виконання судового рішення тривалістю 24 місяці перевищує граничний строк, установлений статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, надані відповідачем документи підтверджують стан здоров`я його батька та здійснення догляду за ним, однак не містять відомостей про доходи відповідача, склад його майна, обов`язкові щомісячні витрати, наявність інших утриманців або інші обставини, на підставі яких суд міг би визначити реальну неможливість виконання рішення у загальному порядку та встановити обґрунтований графік платежів у межах передбаченого законом строку.

Суд зазначає, що статус внутрішньо переміщеної особи, необхідність догляду за членом сім`ї та загальне посилання на скрутне матеріальне становище не є безумовними підставами для розстрочення виконання судового рішення за відсутності належних доказів майнового стану відповідача.

Суд також ураховує, що після отримання повідомлення від 08.12.2025 відповідач не скористався передбаченим пунктом 6 Порядку №261 правом укласти з університетом договір про добровільне відшкодування витрат із розстроченням платежу до одного року та не здійснив жодного платежу, у тому числі в частині визнаної ним суми 37887,32 грн.

За таких обставин клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

Ураховуючи викладене, дослідивши докази у їх сукупності та перевіривши доводи учасників справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, 61080, пр. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат пов`язаних із навчанням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 95 866 (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 41 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях