Рішення № 139217987, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 серпня 2026 р. справа № 520/14964/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 22.04.2026 року № 056650011506;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 із зарахуванням до страхового та пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні» періоди: 10.05.2006-25.05.2006,15.01.2007-22.01.2007, 21.05.2007-29.05.2007, 16.02.2009-24.02.2009, 02.07.2014-07.07.2014, 02.09.2014-03.09.2014, 08.11.2024-20.11.2024, а також період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2003 по 01.07.2007, служба в армії з 15.11.2007 по 23.10.2008, період знаходження на інвалідності 06.11.2025-15.04.2026, що дає право на призначення пенсії за ч.3 ст.114 ЗУ №1058;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 із зарахуванням до страхового стажу період знаходження на інвалідності з 06.11.2025 ПО 15.04.2026, з урахуванням абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із призначенням пенсії в розмірі пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області застосувати до розміру пенсії положення ст. 8 Закону України Про престижність шахтарської праці (мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 різниці невиплаченої пенсії з дати виникнення права на отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 № 056650011506 йому протиправно відмовлено у перерахунку пенсії за заявою № 4731 від 15.04.2026 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. За доводами позивача, відповідачем безпідставно не враховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи за Списком № 1 у підземних умовах, а саме: з 10.05.2006 по 25.05.2006, з 15.01.2007 по 22.01.2007, з 21.05.2007 по 29.05.2007, з 16.02.2009 по 24.02.2009, з 02.07.2014 по 07.07.2014, з 02.09.2014 по 03.09.2014 та з 08.11.2024 по 20.11.2024, а також період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2003 по 01.07.2007, проходження строкової військової служби з 15.11.2007 по 23.10.2008 та період перебування на інвалідності з 06.11.2025 по 15.04.2026. Позивач вважає, що зарахування зазначених періодів до страхового та пільгового стажу дає йому необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, а також право на застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та відповідний перерахунок пенсії. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення. Зазначив, що заява позивача від 15.04.2026 № 4731 про перерахунок пенсії була розглянута в порядку екстериторіальності, за результатами чого прийнято рішення від 22.04.2026 №056650011506 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За даними відповідача, страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 19 днів при необхідних 35 роках. Також, відповідач зазначив, що первинне призначення пенсії та визначення страхового і пільгового стажу здійснювалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому саме цей орган має здійснювати повторний розгляд питання щодо пенсії позивача. У зв`язку з цим просив залучити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі як співвідповідача та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 задоволено клопотання представника відповідача про залучення відповідача у справі. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як співвідповідача у адміністративній справі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не скористався процесуальним правом надати відзив на адміністративний позов у строк, визначений судом. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 про залучення співвідповідача доставлено до електронного кабінету 08.07.2026, про що свідчить довідка від 08.07.2026.

Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом установлено, що 15.04.2026 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою № 4731 про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною виду розрахунку, а саме призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Заяву було опрацьовано в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 22.04.2026 № 056650011506 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно із зазначеним рішенням страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 19 днів при необхідних 35 роках.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 № 056650011506 протиправним, оскільки, на його думку, відповідачем безпідставно не враховано окремі періоди страхового та пільгового стажу, у тому числі період перебування на інвалідності з 06.11.2025 по 15.04.2026, що призвело до неправильного визначення тривалості його страхового стажу та відмови у перерахунку пенсії. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та іншими формами соціального забезпечення.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини першої статті 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Крім того, абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону №1058-IV передбачено спеціальне правило щодо зарахування до страхового стажу періодів перебування особи на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Такий період зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону.

За періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV у солідарній системі призначаються, зокрема, пенсія за віком та пенсія по інвалідності.

Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 32 Закону №1058-IV особи мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, необхідного залежно від віку особи на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Статтею 33 Закону №1058-IV визначено розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія по інвалідності особам з інвалідністю I групи призначається у розмірі 100 відсотків пенсії за віком, особам з інвалідністю II групи 90 відсотків пенсії за віком, а особам з інвалідністю III групи 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Водночас, частиною другою статті 33 Закону №1058-IV передбачено право визначених законом категорій осіб за їх вибором на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності встановленого законом страхового стажу.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону №1058-IV особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи, врахованого в одинарному розмірі, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 114 Закону №1058-IV передбачено право окремих категорій осіб на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV визначено право на пенсію незалежно від віку працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах, за умови наявності необхідного стажу роботи на таких роботах.

Правове регулювання пільгового пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, здійснюється також з урахуванням Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії, готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також здійснює інші функції, передбачені законом.

Питання підтвердження та обчислення страхового стажу врегульовано також Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Періоди роботи, що підлягають зарахуванню до страхового стажу, можуть підтверджуватися документами, передбаченими законодавством про пенсійне забезпечення, з урахуванням даних персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників.

Порядок обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, визначається також Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2005 року №383.

Відповідно до пункту 2 Порядку №383 під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, коли працівник виконував роботи, передбачені Списками, відповідний стаж підтверджується на підставі записів у трудовій книжці, а у передбачених законодавством випадках уточнюючими довідками підприємств.

Правове регулювання пенсійного забезпечення шахтарів визначається також Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року №345-VI.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, руди марганцю, гірничо-хімічну сировину, а також на працівників шахтобудівних підприємств, зайнятих на підземних роботах повний робочий день.

Згідно зі статтею 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону №345-VI для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом установлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 15.04.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою №4731 про зміну виду розрахунку пенсії, а саме про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 №056650011506 у проведенні такого перерахунку відмовлено з підстав недостатності страхового стажу, оскільки за даними пенсійної справи страховий стаж позивача становив 34 роки 2 місяці 19 днів.

Водночас, позивач не погоджується із визначеним органом Пенсійного фонду України страховим стажем та вказує на необхідність зарахування до нього, а також до пільгового стажу за Списком №1, низки періодів роботи, навчання, проходження військової служби та перебування на інвалідності.

Щодо вимог про зарахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж є періодом, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Таким чином, при вирішенні питання про право особи на пенсію та визначення її розміру орган Пенсійного фонду України зобов`язаний врахувати всі періоди страхового стажу, підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію на пільгових умовах за наявності передбаченої законом тривалості відповідного стажу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено про необхідність зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 10.05.2006 по 25.05.2006, з 15.01.2007 по 22.01.2007, з 21.05.2007 по 29.05.2007, з 16.02.2009 по 24.02.2009, з 02.07.2014 по 07.07.2014, з 02.09.2014 по 03.09.2014 та з 08.11.2024 по 20.11.2024.

Разом з тим, як убачається з відзиву, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області фактично не здійснювало первинного призначення позивачу пенсії та не визначало його страховий і пільговий стаж при первинному призначенні пенсії. Вказаний орган здійснював розгляд заяви позивача від 15.04.2026 саме щодо перерахунку вже призначеної пенсії.

При цьому суд не може погодитися з доводами відповідача про відсутність у нього будь-яких повноважень щодо врахування спірних періодів лише з огляду на застосування принципу екстериторіальності розгляду заяв.

Екстериторіальний принцип розгляду заяв органами Пенсійного фонду України визначає порядок організації роботи та розподілу заяв між територіальними органами Фонду, однак сам по собі не може бути підставою для неврахування документально підтвердженого страхового чи пільгового стажу особи та не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку прийняти законне, обґрунтоване та мотивоване рішення за результатами розгляду заяви.

Водночас суд враховує, що питання щодо зарахування окремих періодів до пільгового стажу потребує перевірки відповідних документів, у тому числі документів про характер та умови роботи, зайнятість повний робочий день, відповідність виконуваної роботи Списку №1, а також інших документів, передбачених законодавством.

Отже, за відсутності належної оцінки таких документів органом Пенсійного фонду України суд не вважає за можливе безпосередньо підміняти відповідний орган та самостійно здійснювати первинний розрахунок страхового і пільгового стажу.

Разом з тим, така обставина не позбавляє позивача права на повторний розгляд його заяви із наданням оцінки усім поданим ним документам та спірним періодам стажу.

Щодо періоду навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2003 по 01.07.2007 суд зазначає, що питання можливості зарахування цього періоду до страхового стажу має вирішуватися відповідно до законодавства, яке діяло у відповідні періоди, з урахуванням характеру навчання та наявних у пенсійній справі документів.

Щодо періоду проходження позивачем строкової військової служби з 15.11.2007 по 23.10.2008 суд виходить із того, що час проходження військової служби за законодавством у відповідних випадках підлягає зарахуванню до страхового стажу, а тому орган Пенсійного фонду України при визначенні страхового стажу повинен надати належну оцінку документам, що підтверджують проходження позивачем військової служби.

Окремо суд вважає за необхідне оцінити період перебування позивача на інвалідності з 06.11.2025 по 15.04.2026.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, на загальних підставах зараховується, зокрема, період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Таким чином, законодавством прямо передбачено врахування відповідного періоду при визначенні страхового стажу для обчислення пенсії по інвалідності.

При цьому доводи відповідача про те, що страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 19 днів, самі по собі не свідчать про правильність визначення такого стажу, якщо при його обчисленні не були враховані всі передбачені законом періоди, належним чином підтверджені документами.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення, зокрема правильність визначення страхового стажу позивача та наявність законних підстав для відмови у проведенні перерахунку пенсії.

У цій справі відповідачем не доведено, що при прийнятті рішення від 22.04.2026 №056650011506 було враховано всі періоди стажу, на зарахуванні яких наполягає позивач, та надано належну оцінку відповідним документам.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії виключно з мотивів недостатності страхового стажу без належної перевірки та оцінки спірних періодів.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком суд зазначає таке.

Відповідно до статті 33 Закону №1058-IV особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, визначеного статтею 28 Закону.

Статтею 28 Закону №1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу встановлюється у відповідному розмірі, визначеному законом.

Отже, для вирішення питання щодо права позивача на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком необхідним є встановлення фактичної тривалості його страхового стажу після належного врахування усіх передбачених законом періодів.

З огляду на те, що відповідач визначив страховий стаж позивача у розмірі 34 років 2 місяців 19 днів, однак питання щодо зарахування спірних періодів належним чином не вирішив, суд вважає передчасним безпосереднє зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Належним способом захисту порушеного права у цій частині є зобов`язання органу Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача від 15.04.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та вирішити питання про наявність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Щодо застосування до пенсії положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» суд зазначає, що наведене питання також безпосередньо залежить від встановлення фактичної тривалості пільгового стажу позивача за Списком №1 та наявності передбачених законом умов для застосування зазначеної норми.

Позивач зазначає, що має понад 15 років підземного стажу за Списком №1, а тому має право на відповідний мінімальний розмір пенсії.

Водночас остаточне вирішення цього питання без попередньої належної перевірки та оцінки всіх документів, що підтверджують пільговий стаж, є передчасним.

Відтак суд вважає за необхідне зобов`язати відповідний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду щодо необхідності належного визначення страхового та пільгового стажу, після чого вирішити питання щодо застосування до пенсії положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Разом з тим суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача здійснити конкретний розрахунок пенсії та виплатити різницю пенсійних виплат до моменту встановлення за результатами повторного розгляду права позивача на відповідний розмір пенсії.

Щодо належного відповідача суд враховує доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про те, що заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності, а пенсійна справа за місцем проживання позивача перебуває у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Водночас саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято оскаржуване рішення від 22.04.2026 №056650011506, яке є предметом судового оскарження у цій справі.

Отже, саме цей орган є належним відповідачем у частині вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Разом з тим питання виконання рішення суду в частині повторного розгляду заяви та здійснення відповідного перерахунку пенсії має вирішуватися з урахуванням компетенції територіальних органів Пенсійного фонду України та фактичного місця перебування пенсійної справи позивача.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 №056650011506 слід визнати протиправним та скасувати, а відповідний орган Пенсійного фонду України зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 з урахуванням висновків суду, надати оцінку всім документам та спірним періодам страхового і пільгового стажу та вирішити питання щодо права позивача на перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог, зокрема щодо безпосереднього зобов`язання призначити пенсію у конкретному розмірі, застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити виплату різниці пенсії за період до проведення повторного розгляду, суд вважає їх передчасними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 № 056650011506 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за заявою від 15 квітня 2026 року №4731.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 15.04.2026 № 4731 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 25 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ