Рішення № 139217952, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р. № 520/6891/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 58787,71 гривня, у тому числі: 48784,80 гривень на розрахунковий рахунок UA908999980314090699000020577, одержувач ГУК Харків обл/МТГ Балаклія, 18050400, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України; 10002,91 гривня на розрахунковий рахунок UA768999980313000198000020001, одержувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/11011700, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 58787,71 грн, яка виникла внаслідок несплати грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначає, що відповідач з 14.07.2025 року призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , де проходить службу по теперішній час. Вказує про те, що у разі не провадження підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів фізичним особам підприємцями не здійснюється. Отже, вимога Позивача про примусове стягнення коштів є передчасною та грубо порушує гарантії, надані державою військовослужбовцям-підприємцям. Відтак, зазначає, що звернення контролюючого органу до суду є передчасним та необґрунтованим.

На виконання вимог ухвали від 23.07.2026 Міністерство оборони України надали лист від 07.07.2026 № 1149/7154 у якому зазначено, що солдат ОСОБА_1 14.07.2025 був зарахований на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_2 та 21.07.2025 самовільно залишив військову частину. Станом на 07.08.2026 місцезнаходження вищевказаного військовослужбовця невідоме.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.03.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 03.06.2026 суд витребував у відповідача інформацію щодо проходження ним військової служби та відповідні докази.

Ухвалою від 23.07.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача, витребував у Міністерства оборони України та відповідача належним чином засвідчену інформацію та підтверджуючі документи щодо того, до складу якої військової частини зарахований (прикомандирований) громадянин України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), дату його призову (зарахування до списків особового складу).

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та з 25.05.2023 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 58 787,71 грн, який виник в результаті несплати грошових зобов`язань по самостійно поданим деклараціям платника, по наступним податкам:

З єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 48 784,80 гривень, нарахований згідно:

- 32 926,10 гривень залишок основного платежу згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9207277208 від 15.07.2025 (нараховано 34 185,30 гривень, сплачено 1259,20 гривень);

- 15 843,70 гривень основний платіж згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9312996102 від 12.10.2025;

- 15,00 гривень - основний платіж згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9414338506 від 04.01.2026.

З військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмір 10 002,91 гривень, нарахований згідно:

- 6 831,17 гривень основний платіж згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9207277208 від 15.07.2025 (нараховано 6 837,06 гривень, сплачено 5,89 гривень);

- 3 168,74 гривень основний платіж згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9312996102 від 12.10.2025;

- 3,00 гривень - основний платіж згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) № 9414338506 від 04.01.2026.

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу від 13.01.2026 № 0000359-1306-2040 на суму 58 769,71 грн, яка була направлена на адресу відповідача, проте повернулась із зазначенням причин невручення («адресат відсутній за вказаною адресою»).

Доказів оскарження указаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Борг ФОП ОСОБА_1 виник в результаті несплати грошових зобов`язань по самостійно поданим деклараціям платника.

Так, загальна сума податкового боргу з єдиного податку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 58 787,71 грн, що підтверджено розрахунком податкового боргу.

Вказана сума грошового зобов`язання є узгодженою та заявлена позивачем до стягнення у цій справі як податковий борг.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулось з цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 13.01.2026 № 0000359-1306-2040 на суму 58 769,71 грн.

Відповідно до п. 25 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв`язку з виконанням обов`язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".

З відповіді Міністерства оборони України суд встановив, що 14.07.2025 ОСОБА_1 був зарахований на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_2 та 21.07.2025 самовільно залишив військову частину. Станом на теперішній час місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме, копія означеної довідки міститься в матеріалах справи.

Відповідно до витягу із наказу від 21.07.2025 № 206 солдату ОСОБА_1 , призупинено з 21.07.2025 виплату грошового забезпечення за самовільне залишення військової частини відповідно до пункту 15 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення.

Відповідно до витягу із наказу від 10.08.2025 № 226 солдата ОСОБА_1 з 31.07.2025 звільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

Доказів оскарження чи скасування податкової вимоги форми "Ф" № 0000359-1306-2040 від 13.01.2026 відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 58787,71 грн.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Контролюючим органом було направлено податкову вимогу, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять.

Отже суд звертає увагу, що сума заборгованості перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 58787,71 грн., який на час розгляду справи не сплачений.

Таким чином, оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу та відповідач не надав суду доказів погашення вказаної вище суми боргу, суд доходить висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 19, 241-246, 255, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 58787,71 гривня, у тому числі: 48784,80 гривень на розрахунковий рахунок UA908999980314090699000020577, одержувач ГУК Харків обл/МТГ Балаклія, 18050400, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України; 10002,91 гривня на розрахунковий рахунок UA768999980313000198000020001, одержувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/11011700, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України місцезнаходження: місце проживання: вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61057; код ЄДРПОУ 43983495.

Відповідач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.08.2026.

Суддя Пасечнік О.В.