Ухвала суду № 139217859, 25.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2026 року Справа № 480/6638/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1064,96 грн.

Разом з тим, позивач надав до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку з інвалідністю та тяжким матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали позовної заяви та клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються виключно особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Разом з позовною заявою позивачем надано посвідчення № НОМЕР_1 від 02.08.2017 особи з інвалідністю III групи, загальне захворювання.

Виходячи з викладеного, чинним законодавством не передбачено пільг щодо звільнення від сплати судового збору для осіб, які мають інвалідність III групи. Таким чином, надане позивачем посвідчення особи з інвалідністю III групи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Разом з тим, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, пенсія є доходом, що підтверджується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

При цьому, довідка про доходи № 4823508210081828, надана позивачем на підтвердження доходів за 2025 рік, не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки сума його річного доходу складає 39 190,00 грн.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги, а тому сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Між тим, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру.

Аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № П/800/559/16, постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 800/473/17 та від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18.

Суд зазначає, що процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо), як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового характеру.

Таке правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 320/3053/19, від 10 квітня 2020 року у справі № 520/5723/19 та від 08 травня 2020 року у справі № 501/531/16-а.

З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:

вимога про визнання протиправним акта, як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;

вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 08 травня 2020 року у справі №501/531/16-а, адміністративне провадження №К/9901/12196/18 (ЄДРСРУ № 89139041).

Таким чином, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1064,96 грн.

Отже, розмір належного до сплати судового збору (1064,96 грн) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Відтак, позивачу необхідно подати суду докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета