Рішення № 139217241, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/43302/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ОДЕСЬКОЇ МИТНИЦІ (код за ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000017/1 від 11.11.2025 року.

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000062 від 11.11.2025 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Одеська митниця в своєму рішенні про коригування митної вартості не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим. В пункті 33 Рішення митний орган лише констатує неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів у зв`язку із відсутністю у Митниці такої інформації, як і неможливість застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості (ст.ст.62 , 63 МК України товару. Посилання Відповідача в Рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

20.01.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Одеська митниця вказує, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500590001548U2 від 10.11.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000017/1 від 11.11.2025. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості . Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500590001548U2 від 10.11.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

06 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 37678707), (Покупець) та REGEN GIDA TARIM URUNLERI ITH. LTD. STI (Продавець) укладено контракт № 1108/TR/2025 на поставку товару.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, передавати у власність Покупцеві товар, що зазначається в Інвойсах до цього Контракту, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати Товар.

Товар, що поставляється, має бути виготовлений і поставлений в повній відповідності з узгодженими замовленнями по кількості, асортименту та вимогах та умовах Контракту, що складаються в письмовій формі, а також по цінах, вказаних в інвойсах до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1 Контракту, асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в інвойсах до контракту, які є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, орієнтована сума контракту складає 500 000 ЄВРО або еквівалентну суму в доларах США.

10.11.2025 року декларантом ТОВ «СІТНЕЙ ОТД», діючи в інтересах ТОВ "Копійка-Центр" подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500590001548U2 щодо товару, який отриманий від постачальника REGEN GIDA TARIM URUNLERI ITH. LTD. STI. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) № RGG2025000000719 від 31.10.2025 року;

автотранспортна накладна № 907462 від 01.11.2025 року;

фітосанітарний сертифікат № EC/TR A6226851 від 01.11.2025 року;

сертифікат про походження товару № D1601946 від 31.10.2025 року;

документи митного брокера;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA500420/2025/001992 від 07.11.2025 року;

банківський платіжний документ № U251106--46RU054 від 07.11.2025 року;

довідка про транспортні витрати № 03/11-1 від 03.11.2025 року;

зовнішньоекономічний контракт № 1108/TR/2025 від 06.08.2025 року;

договір про надання послуг митного брокера № 003/21 від 02.02.2021 року;

сертифікат здоров`я від 31.10.2025 року;

копія митної декларації відправлення № 25330100EX00187152 від 01.11.2025 року,

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000017/1 від 11.11.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000062 від 11.11.2025 року.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що:

- Пунктом 3.6. контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025 визначений перелік товаросупровідних документів разом з товарів, які не в повному обсязі надані декларантом до митного оформлення.

Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 МКУ).

Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.

До митного оформлення декларантом не надано платіжну інструкцію в іноземній валюті. Таким чином, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари.

- Відповідно до пункту 5.2. контракту від 06.08.2025 № 1108/ TR/2025 товар оплачується перед відвантаженням. Згідно з міжнародною автотранспортною накладною CMR від 01.11.2025 № 907462, відвантаження оцінюваної партії товару здійснено 01.11.2025. Згідно з наданим swift-переказом оплата здійснена 06.11.2025, що не відповідає вимогам контракту. У призначені платежу зазначені виключно реквізити контракту, при цьому партія товару сформована згідно з рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною договору.

Відомості графи 52 А swift-переказу не відповідають відомостям розділу 12 контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025.

Відповідно до пункту 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже, належні документальні підтвердження ціни, що фактично мало бути сплачена за оцінювані товари, не надано.

- Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 МКУ визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування товарів.

Заявлення обов`язкових складових митної вартості-витрати на транспортування (частина десята статті 58 МКУ) на умовах поставки FCA Mersin (Туреччина) здійснено декларантом виключно на підстави довідки про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11 1. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Договір перевезення до митного оформлення не надано. Що свідчить про ненадання основних документів. що підтверджують заявлену декларантом митну вартість (пункт 6 частини другої статті 53 МКУ) та недотримання вимог Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 в частині повноти та переліку документів транспортних витрат. Копія довідки про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11-1 не є бухгалтерським документом, оскільки не відображає господарську операцію, не може виступати документом оплати. Інших транспортних документів у підтвердження заявлених витрат на транспортування, передбачених пунктом 6 частини другої статті 53 МКУ не надано.

Довідку про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11-1 складено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Водночас, подані разом із МД документи, не підтверджують наявність договірних відносини між зазначеною особою та покупцем або продавцем товарів. Згідно з відомостями, які містяться в міжнародній автотранспортній накладній CMR від 01.11.2025 № 907462, перевізником товарів є інша фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або не достовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина шоста статті 54 МКУ).

Відомості, щодо вартості транспортних витрат, які зазначені у декларації митної вартості від 10.11.2025 б/н, не відповідають відомостям, які містяться у довідці про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11-1, що свідчить про неправильно проведений розрахунок митної вартості товарів: у МД зазначено 177259,47 грн, у довідці 173999,08 грн.

Підсумовуючи викладене, митний орган дійшов висновку, що декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари, не надано до митного оформлення визначених пунктом 6 частини другої статті 53 МКУ належних транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.

- У графі 44 МД для Контракту зазначено код 4104, який згідно з Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.12 № 1011, відповідає зовнішньоекономічному контракту купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак надані разом із МД документи не містять відомостей, що сторона Контракту є виробником товарів.

- Крім того, у Контракті виявлено розбіжності щодо валюти оплати: відповідно до пункту 5.1. Контракту оплата здійснюється у євро, тоді як згідно з пунктом 5.3. Контракту оплата передбачена у доларах США. Вказані невідповідності ставлять під сумнів автентичність поданого Контракту.

- Митна декларація країни відправлення від 01.11.2025 № 25330100EX00187152, складена турецькою мовою, подана без перекладу на українську мову, що суперечить вимогам статті 254 МКУ. Вказані обставини унеможливлюють перевірку достовірності даних, які містяться у зазначеному документі, а також перевірку числових значення складових митної вартості.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частини 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що документи, які подані з метою підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено пунктом 3.6. контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025 визначений перелік товаросупровідних документів разом з товарів, які не в повному обсязі надані декларантом до митного оформлення.

Згідно пункту 3.6 контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025 продавець разом з товаром зобов`язаний передати покупцеві на кожну партію товару оригінали наступних документів:

Інвойс (рахунок-фактура)

Міжнародна автомобільна накладна (CMR) та/або коносамент в разі морського переведення 1 примірник та 5 копій

Сертифікат безпеки

Пакувальний листопад сертифікат якості або інших документ із підтвердженням якості, що передбачений в країні продавця

Експортна декларація

Сертифікат ЄВРО чи сертифікат походження товару

Фіто санітарний сертифікат (ветеринарний сертифікат), видається на всю партію продукції примірник (оригінал) та 5 копій.

Проте, декларантом ТОВ «СІТНЕЙ ОТД», діючи в інтересах ТОВ "Копійка-Центр", не подано до митного органу всі визначені п. 3.6 контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025 документи, що не спростовано позивачем.

Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.

Проте, до митного оформлення декларантом не надано платіжну інструкцію в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 5.2 контракту від 06.08.2025 № 1108/ TR/2025 товар сплачується перед відвантаженням після отримання від продавця інформації про готовність замовленої партії товару (якщо інше не передбачено в інвойсі до цього контракту).

З матеріалів справи слідує, що товар поставлявся відповідно до рахунку-фактура № RGG2025000000719 від 31.10.2025 року. Вартість товару 19034,50 доларів США.

Вказаний рахунок-фактура не містить інший умов оплати товару, аніж ті, що визначені в п. 5.2 контракту.

Згідно з міжнародною автотранспортною накладною CMR від 01.11.2025 № 907462, відвантаження оцінюваної партії товару здійснено 01.11.2025.

Однак, оплата здійснена 06.11.2025, що підтверджується наданим swift-переказом, що не узгоджується з умовами контракту від 06.08.2025 № 1108/ TR/2025.

При цьому, наданий swift-переказ хоч і містить посилання на контракт від 06.08.2025 № 1108/ TR/2025, проте не містить жодних посилань на рахунок-фактура № RGG2025000000719 від 31.10.2025 року, що дозволило б ідентифікувати дану оплату та пов`язати між собою переказ коштів та поставляємий товар.

Відтак, є правомірними зауваження митного органу, що наданий swift-переказ не повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється, що фактично свідчить про ненадання позивачем належного документального підтвердження ціни, що фактично мало бути сплачена за оцінювані товари та порушення вимог частини 2 статті 53 МК України.

Водночас, суд не бере до уваги зауваження про те, що відомості графи 52 А swift-переказу не відповідають відомостям розділу 12 контракту від 06.08.2025 № 1108/TR/2025, оскільки реквізити swift-переказу визначені сторонами контракту в п. 5.3, а не розділу 12.

Також, митним органом не враховано, що згідно із інвойсом № RGG2025000000719 від 31.10.2025 року сторони Контракту визначили виробником товару юридичну особу за законодавством Туреччини REGEN GIDA TARIM URUNLERI ITH. LTD. STI , а тому посилання на те, що надані разом із МД документи не містять відомостей, що сторона Контракту є виробником товарів, є безпідставними.

Крім того, у Контракті від 06.08.2025 № 1108/TR/2025 дійсно містяться розбіжності щодо валюти оплати, проте такі розбіжності впливають на числове визначення митної вартості товарів, а тому вказана обставина не може слугувати самостійною підставою для коригування митної вартості.

При цьому, посилання відповідача незабезпечення позивачем перекладу українською мовою копії митної декларації країни відправлення з огляду на положення стаття 254 МК України, суд не приймає з огляду на правове регулювання та навантаження норми цієї статті.

Вказана норма права визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року (справа №160/7049/19).

Що стосується такої підстави для прийняття оскаржуваного рішення як те, що заявлення обов`язкових складових митної вартості-витрати на транспортування (частина десята статті 58 МКУ) на умовах поставки FCA Mersin (Туреччина) здійснено декларантом виключно на підстави довідки про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11, суд зазначає наступне.

У матеріалах справи наявна довідка про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11, видана ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якої транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом м.Мерсін (Туреччина) Одеса, Україна, а/м держ. № AB6113KB/AB5458XF становить 197259.47 грн. На ділянці м.Мерсін (Туреччина) м/п Орлівка, транспортні витрати становлять 177259.47 грн без ПДВ. На ділянці м/п Орлівка Одеса, Україна, становить 20 000 грн без ПДВ.

Суд зазначає, що вищезазначена довідка не містить посилання на договір перевезення, що може поставити під сумнів суму витрат на транспортування, які не включалися до вартості товару.

Інших транспортних документів у підтвердження заявлених витрат на транспортування, передбачених пунктом 6 частини другої статті 53 МКУ не надано.

Довідку про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11-1 складено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Водночас, подані разом із МД документи, не підтверджують наявність договірних відносини між зазначеною особою та покупцем або продавцем товарів.

При цьому, відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення.

Однак, договір перевезення до митного оформлення декларантом позивача не надано.

Крім того, судом встановлено невідповідність між особою, яка надала відомості про вартість перевезення, та фактичним виконавцем робіт.

Довідка про витрати була видана ФОП ОСОБА_1 , тоді як згідно з відомостями, які містяться в міжнародній автотранспортній накладній CMR від 01.11.2025 № 907462, перевізником товарів є інша фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що згідно із законодавством, підтвердженням витрат експедитора є виключно первинні документи (рахунки, накладні), видані безпосередньо суб`єктами господарювання, що здійснювали перевезення.

Тобто, вказані обставини свідчить про залучення третіх осіб, та, як наслідок, про те, що позивачем не були підтверджені належним чином витрати на транспортування під час митного контролю, що, своєю чергою, стало ще однією підставою для неможливості визнання задекларованої митної вартості за основним методом.

Суд не приймає до уваги надані позивачем до суду копії договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 29.08.2025, акту наданих послуг від 12.11.2025, рахунку на оплату від 31.10.2025 року, оскільки вказані документи не надавались відповідачу.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 29.01.2020 року по справі № 814/1460/16 вказав, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Також, є обгрунтованими зауваження митного органу про те, що відомості, щодо вартості транспортних витрат, які зазначені у декларації митної вартості від 10.11.2025 б/н, не відповідають відомостям, які містяться у довідці про транспортні витрати від 03.11.2025 № 03/11-1, що свідчить про неправильно проведений розрахунок митної вартості товарів: у МД зазначено 177259,47 грн, у довідці 173999,08 грн.

В постанові від 13 січня 2023 року у справі № 813/713/18 (адміністративне провадження № К/9901/4029/19) Верховний Суд вказав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Необхідно зазначити, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару за митною декларацією від 10.11.2025 року № 25UA500590001548U2 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості задекларованого товару, оскільки документи містили розбіжності в частині включення складових митної вартості товарів.

Як вище з`ясовано судом, подані до митного оформлення документи дійсно містили розбіжності, тому митним органом виправдано витребувано додаткові документи.

Враховуючи викладене, оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, Одеською митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA500590/2025/000017/1 від 11.11.2025 року.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо того, що проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

Джерелом числового значення митної вартості за товаром № 3 з урахуванням: коду згідно з УКТ ЗЕД 0704101000, опису товару та фізичних характеристик: «капуста цвітна свіжа», країни виробництва Туреччина, торговельної марки «ASZIRVE», обсягу партії 485 кг, випущеного у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості за МД від 04.11.2025 № 25UA500540001336U1 (товар № 11) з рівнем митної вартості 1,8500 дол. США за кг, який є більшим, ніж заявлений декларантом 1,2654 дол. США за кг; товаром № 4 з урахуванням: коду згідно з УКТ ЗЕД 0805219000, опису товару та фізичних характеристик: «мандарин», країни виробництва Туреччина, торговельної марки «REGEN FOOD», виробника «REGEN GIDA TARIM URUNLERI ITHALAT IHRACAT LTD. STI», обсягу партії 2200,00 кг, визнаного митним органом та випущеного у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості за МД від 20.10.2025 № 25UA500590001429U5 (товар № 2) з рівнем митної вартості 1,2700 дол. США за кг, який є більшим, ніж заявлений декларантом 0,8965 дол. США за кг.

Доводи позивача про те, що митний орган у спірному рішенні обмежився лише формальним посиланням на реквізити попередніх декларацій без належного порівняння характеристик товарів, суд визнає необґрунтованими, з огляду на те, шо матеріалами справи підтверджено, що графа 33 оскаржуваного рішення містить деталізовану інформацію, де наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, аналіз впливу комерційних умов та вичерпні пояснення щодо здійснених коригувань на обсяги партії та умови поставки.

При цьому, згідно з пунктами 7 та 8 частини 3 статті 52 МК України декларант має право вимагати від митниці письмових роз`яснень щодо причин невизнання вартості та методів її обчислення, однак позивач таким правом не скористався.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях під час прийняття спірного рішення судом не встановлено.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 194, 205, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.