Рішення № 139217098, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16568/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Одеська обласна державна адміністрація, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати акт від 11.05.2026 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положай В.С. та постанову державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браснуєвої А.С. від 12.05.2026р. про накладення на ТОВ «Мельниченко» штрафу у розмірі 10 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та необґрунтованою, так як складена на підставі неправомірного акту державного виконавця. Зокрема, під час проведення виконавчих дій 11.05.2026 були присутні сторонні особи (представники національного парку та інший виконавець), однак постанови про їх залучення в матеріалах справи відсутні. Виконавець не роз`яснив їм права й обов`язки, а місце складання акта (м. Одеса) не відповідає фактичному місцю проведення дій. Крім того, демонтаж об`єктів у рішенні суду прив`язаний до точних географічних координат. Виконавець здійснював перевірку формально, без залучення спеціалістів та використання вимірювальних приладів, фактично переписавши дані з виконавчого документа. Державний виконавець наклав штраф на наступний день після складання акта іншим виконавцем, не з`ясувавши наявності чи відсутності поважних причин невиконання рішення. Оскаржувана постанова не містить належної мотивувальної частини, а лише посилається на акт від 11.05.2026. Також позивач не отримував вимоги виконавця про виконання рішення у 10-денний строк і не був належним чином повідомлений про проведення виконавчих дій 11.05.2026, що позбавило його права брати участь у виконавчих діях та надавати пояснення.

Ухвалою судді від 09.06.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» у відкритті провадження по справі за його позовом до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування акту державного виконавця від 11.05.2026 (виконавча група 77931533); в іншій частині позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам КАС України.

Ухвалою судді від 23.06.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» у відкритті провадження по справі за його позовом до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування акту державного виконавця від 11.05.2026 (виконавча група 77931533); в іншій частині позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено судове засідання.

29.06.2026 до суду від Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що посадові особи Нижньодністровського НПП були присутні під час огляду лише для забезпечення безпеки та доступу до природоохоронної території. Вони не здійснювали виконавчих дій і не впливали на зміст акту, а їхній підписи підтверджують лише фактичну присутність на місці. Метою перевірки 11.05.2026 встановлювалася фактична наявність або відсутність конкретних споруд, прямо визначених у судовому рішенні, а не проведення геодезичних вимірювань чи геодезичних зйомок. Боржник не надав жодних доказів того, що огляд вимагав спеціальних галузевих знань. Позивач обмежується формальними зауваженнями до документів і жодним чином не спростовує факт невиконання судового рішення. Боржник не повідомив про усунення порушень, не надав доказів демонтажу об`єктів та не зазначив жодної об`єктивної чи непереборної причини, яка б унеможливлювала виконання рішення суду. Законодавство зобов`язує виконавця перевіряти стан виконання рішення після закінчення наданого строку, проте не вимагає попереднього узгодження з боржником дати та часу проведення такої перевірки. Про обов`язок виконати рішення позивач був обізнаний з постанов про відкриття провадження та про накладення першого штрафу, який він не оскаржував.

Ухвалою суду від 25.08.2026, занесеною до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача, Одеської обласної прокуратури відмовлено.

До суду з`явився представник ТОВ «Мельниченко», який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. При цьому в судовому засіданні представник позивача пояснив, що частина споруд, що підлягали демонтажу згідно рішення суду, зруйновані, а частина ще є в наявності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Їх неявка відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не є перешкодою для розгляду справи..

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в січні 2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Нижньодністровського національного природного парку та ТОВ «Мельниченко» про визнання недійсним договору про співпрацю № 3-Р від 31.05.2018 та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні лісовими ділянками.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі № 916/101/24 позовні вимоги прокурора було задоволено повністю та зобов`язано ТОВ «Мельниченко» привести у попередній стан лісові ділянки Біляївського лісництва філії «Одеське лісове господарство» ДП «Ліси України» (квартал 35 виділ 1 та квартал 34 виділ 2, кадастрові номери 512800000:01:001:0040, 512800000:01:001:2235) шляхом демонтажу визначеного переліку будівель, споруд, причалів та туалетів із відповідними географічними координатами на лівому та правому берегах річки Глибокий Турунчук.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Мельниченко» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 - без змін.

17.07.2024 Господарським судом Одеської області видано виконавчий документ (наказ) № 916/101/24 про зобов`язання ТОВ «Мельниченко» вчинити відповідні дії щодо демонтажу об`єктів. Зокрема, привести у попередній стан лісові ділянки Біляївського лісництва філії «Одеське лісове господарство» ДП «Ліси України» в кварталі 35 виділу 1 та кварталі 34 виділу 2 (кадастрові номери земельних ділянок 512800000:01:001:0040, 512800000:01:001:2235) Одеського району Одеської області шляхом демонтажу наступних будівель та споруд : лівий берег річки Глибокий Турунчук: - остов дерев`яного помосту з координатами ш:46.355063,д:30.233582; - остов дерев`яного помосту з координатами ш: 46.354759, д:30.233182; - будівля із газобетонних блоків з координатами ш: 46.355386, д:30.233990; - дерев`яний будиночок з причалом №1 з координатами ш:46.355522, д: 30.234201; - дерев`яний будиночок з причалом №2 з координатами ш:46.355938, д: 30.234718; - дерев`яний будиночок з причалом №3 з координатами ш:46.356069, д: 30.234819; - туалет дерев`яний №1 з координатами ш: 46.356439, д: 30.235260; - дерев`яний будиночок з причалом №4 з координатами ш:46.356462, д: 30.235469; - туалет дерев`яний №2 з координатами ш: 46.356835, д: 30.235669; - дерев`яний будиночок з причалом №5 з координатами ш:46.357031, д: 30.235929; - туалет дерев`яний №3 з координатами ш: 46.357605, д: 30.236520; - дерев`яний будиночок з причалом №6 з координатами ш:46.357954, д: 30.236868; - дерев`яний будиночок з причалом №7 з координатами ш:46.358158, д: 30.237052; - дерев`яний будиночок з причалом №8 з координатами ш:46.358350, д: 30.237192; - туалет дерев`яний №4 з координатами ш: 46.358718, д: 30.237472; - дерев`яний будиночок з причалом №9 з координатами ш:46.358841, д: 30.237575; - туалет дерев`яний №5 з координатами ш: 46.359078, д: 30.237712; - дерев`яний будиночок з причалом №10 з координатами ш:46.359511, д: 30.237990; - дерев`яний будиночок з причалом №11 з координатами ш:46.359624, д: 30.238070; - туалет дерев`яний №6 з координатами ш: 46.359881, д: 30.238212; - дерев`яний будиночок з причалом №12 з координатами ш:46.361637, д: 30.238950; - дерев`яний причал №1 з координатами ш: 46.362239, д:30.239203; - дерев`яний причал №2 з координатами ш: 46.365644, д:30.242374; - дерев`яний причал №3 з координатами ш: 46.365911, д:30.242748; - дерев`яний причал №4 з координатами ш: 46.366113, д:30.243123; - дерев`яний причал з альтанкою з координатами ш: 46.366738, д:30.244137; - альтанка з координатами ш: 46.367703, д: 30.243620; - дерев`яний причал з металевим контейнером з координатами ш:46.367539, д: 30.245447; - металевий кунг з координатами ш: 46.379629, д: 30.253950; правий берег річки Глибокий Турунчук: - причал дерев`яний №1 з координатами ш: 46.366391, д:30.243507; - остов дерев`яного причалу №1 з координатами ш: 46.367873, д:30.246087; - остов дерев`яного причалу №2 з координатами ш: 46.371503, д:30.251814; - причал дерев`яний №2 з координатами ш: 46.372917, д:30.251780; - курінь №1 з координатами ш: 46.378867, д: 30.253866; - курінь №2 з координатами ш: 46.379200, д: 30.253847.

29.04.2025 державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77931533 з примусового виконання вказаного судового наказу.

30.04.2025 начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області було винесено постанову про утворення виконавчої групи з виконання виконавчого провадження № 77931533 при Біляївському відділі ДВС.

13.05.2025 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою розташування об`єктів та зафіксовано в акті від 13.05.2025 факт невиконання ТОВ «Мельниченко» рішення Господарського суду Одеської області.

14.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ТОВ «Мельниченко» штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн; зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Дану постанову боржник в судовому порядку не оскаржував.

26.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 77931533 на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.05.2025 про зупинення виконання за судовим наказом.

18.03.2026 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Мельниченко» залишено без задоволення, судові рішення попередніх інстанцій - без змін, а також поновлено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі № 916/101/24.

04.05.2026 начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області за поданням відділу винесено постанову про внесення змін до складу виконавчої групи у ВП № 77931533, до якої, зокрема, увійшли керівник групи - заступник начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткаченко С.А.; старші державні виконавці Косюта В.І., ОСОБА_1 , Браснуєва А.О., Тирновий М.В., Балінський Б.В.

05.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77931533.

08.05.2026 керівником виконавчої групи Світланою Ткаченко надано доручення за вих. № 27196/19.12-26 щодо проведення перевірки виконання наказу суду.

11.05.2026 старший державний виконавець Положай В.Є. у супроводі посадових осіб Нижньодністровського національного природного парку (Лесьника Ю.М., Гордієнка М.П.) та старшого державного виконавця Косюти В.І. здійснив огляд лівого та правого берегів річки Глибокий Турунчук.

За результатами огляду 11.05.2026 старшим державним виконавцем Положаєм В.Є. складено акт державного виконавця із фотофіксацією, відповідно до якого більшість вказаних у рішенні суду споруд залишалися на місці, окремі об`єкти були візуально демонтовані або їх не вдалося ідентифікувати, у зв`язку з чим зроблено висновок про те, що рішення суду залишається невиконаним.

12.05.2026 старшим державним виконавцем Біляївського відділу ДВС Браснуєвою А.О. на підставі акта від 11.05.2026 винесено постанову про накладення на ТОВ «Мельниченко» штрафу у подвійному розмірі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

12.05.2026 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області.

20.05.2026 ТОВ «Мельниченко» засобами поштового зв`язку отримало копію постанови про накладення штрафу від 12.05.2026, не погодившись із якою звернулося до адміністративного суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 75 Закону, у разі невиконання рішення у встановлений законом строк, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону, у разі повторного невиконання рішення боржником виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 8 розділу І Інструкції № 512/5 передбачено, що акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Вирішуючи спір, суд враховує, що присутність посадових осіб Нижньодністровського НПП під час здійснення огляду 11.05.2026 була зумовлена специфікою об`єкта перевірки, який розташований на території природно-заповідного фонду з особливим режимом охорони.

Зазначені особи забезпечували доступ виконавця до території та безпеку проведення дій.

Вони не мали процесуального статусу залучених суб`єктів у розумінні ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснювали процесуальних дій і не впливали на зміст установлених обставин.

Підписання ними акта лише засвідчує факт їхньої присутності при огляді, що не суперечить п. 8 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Крім того, посилання позивача на невідповідність місця складання акта (м. Одеса) місцю проведення дій не спростовує достовірності зафіксованих у ньому фактичних обставин.

При цьому позначка «м. Одеса» у правому куті першого аркушу акту державного виконавця виконана друкованим способом, що свідчить про складання акту на стандартному бланку із заздалегідь надрукованому місці «м. Одеса». Водночас у констатуючій частині частині, яка власноручно написана державним виконавцем рукописним способом, вказано безпосередньо місце (адреса, вказаною у судовому наказі), суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти тощо.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18 наведено висновок, що не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Щодо аргументів сторони позивача про необхідність залучення спеціаліста та використання спеціального обладнання суд зазначає таке.

Згідно з ст. 20 Закону України «По виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Доводи позивача про те, що факт невиконання рішення міг бути встановлений лише за участю спеціаліста в галузі геодезії з застосуванням спеціальних приладів суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, судовим рішенням у справі № 916/101/24 було чітко визначено конкретний перелік конкретних споруд (будинки, причали, туалети, альтанки), що підлягали демонтажу.

Метою виконавчих дій 11.05.2026 було не встановлення нових координат чи межування земельних ділянок, а візуальна перевірка фактичної наявності або відсутності чітко ідентифікованих об`єктів; проведення робіт з демонтажу тощо.

Так, державним виконавцем здійснено огляд та фотофіксацію, за результатами яких установлено факт продовження існування споруд.

Залучення спеціаліста для з`ясування обставин, які не потребують спеціальних знань і сприймаються шляхом візуального огляду, законом не вимагається.

Водночас, позивачем не надано жодних доказів того, що зазначені в акті споруди були фактично демонтовані на момент перевірки.

Згідно зі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для застосування до боржника штрафу є невиконання ним рішення суду у встановлений строк без поважних причин. При цьому саме на боржника покладається обов`язок надати виконавцю докази на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливили вчинення належних дій.

З огляду на матеріали справи, ТОВ «Мельниченко» не надавало виконавцю жодних повідомлень, пояснень чи доказів на підтвердження вжиття заходів щодо добровільного виконання рішення суду або наявності поважних причин його невиконання після поновлення виконавчого провадження. Жодних подібних доказів (актів виконаних робіт, договорів на демонтаж тощо) не надано і під час розгляду цієї справи.

При цьому в судовому засіданні представник позивача підтвердив факт наявності спору, що підлягали демонтажу за рішенням суду, що свідчить про його невиконання.

Доводи позивача про швидкість прийняття постанови, зокрема 12.05.2026 - наступного дня після складання акта, не свідчить про її протиправність, оскільки за відсутності будь-яких відомостей від боржника у виконавця були всі законні підстави констатувати невиконання рішення без поважних причин та притягнути боржника до встановленої законом відповідальності.

При цьому Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція № 512/5 не містять норм, які зобов`язують державного виконавця попередньо погоджувати із боржником час здійснення перевірки стану виконання рішення, що зобов`язує боржника особисто вчинити певні дії, у зв`язку із чим суд відхиляє відповідні аргументи сторони позивача.

Таким чином, оскаржувана постанова державного виконавця від 12.05.2026 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2- M; ЄДРПОУ 20981307) до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (67602, Одеська обл., Одеський р-н, м. Біляївка, вул. Костіна буд. 9; ЄДРПОУ 38723891), третя особа - Одеська обласна державна адміністрація (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ЄДРПОУ 00022585), про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя І.В. Завальнюк

.