Ухвала суду № 139217051, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10024/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (сформована в системі «Електронний суд» 06.04.2026 року) до Виконавчого комітету Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Вилківської міської ради та Виконавчого комітету Вилківської міської ради щодо невчинення дій, спрямованих на розроблення та затвердження, відповідно до вимог законодавства, історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту - м. Вилкове Одеської області; зобов`язати Вилківську міську раду та Виконавчий комітет Вилківської міської ради вчинити дії в межах компетенції, спрямовані на завершення розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного пункту - м. Вилкове Одеської області.

Ухвалою судді Аракелян М.М. від 13.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче провадження на 07.05.2026 року; зобов`язано заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області у строк до 01.05.2026 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.07.2026 року.

В процесі розгляду справи надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просить суд залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також 18.08.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просить відвести суддю Одеського окружного адміністративного суду Аракелян Марію Мінасівну від розгляду справи №420/10024/26.

20.08.2026 року суддя Аракелян М.М. заявила самовідвід по справі, подавши письмову заяву, мотивуючи заяву тим, що вона призначена на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду Указом Президента України №843/2008 від 19.09.2008 року та разом із ОСОБА_1 працювала на посадах судді цього суду до призначення його на посаду судді Окружного адміністративного суду м.Києва у 2010 році. Самовідвід заявлений з метою уникнення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи №420/10024/26.

Ухвалою суду від 20.08.2026 заяву судді Аракелян М.М. про самовідвід у справі №420/10024/26 задоволено, а справу передано для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026, головуючим по справі визначено суддю Завальнюка І.В.

Під час вирішення питання щодо прийняття до провадження вказаної справи суддя дійшов висновку про необхідність заявити самовідвід щодо його розгляду, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 39 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 1, 2 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: Ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів (пункти 1.1-1.6).

Відповідно до п.п.2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Під час вирішення питання щодо прийняття справи до провадження, суддя дійшов висновку про неможливість прийняття вказаної справи до провадження та наявності підстав заявити самовідвід з огляду те, що ОСОБА_1 у період з 2007 року по 2010 рік працював на посаді судді Одеського окружного адміністративного суду.

Враховуючи, що під час роботи в Одеському окружному адміністративному суді у період з 2008 по 2010 рік, судді Завальнюк І.В. та Аблов Є.В. неодноразово входили до складу спільних колегій під час розгляду справ та мали колегіальні стосунки, вказані обставини обумовлюють необхідність головуючим суддею заявити самовідвід у справі.

Зазначені обставини унеможливлюють прийняття до провадження та подальший розгляд цієї справи, оскільки можуть утворити підґрунтя виникнення сумнівів стосовно неупередженості судді при розгляді справи, вчинення ним відповідних процесуальних дій та може перешкоджати вирішенню спору у розумний строк. Такі мотиви заявленого самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та спираються на положення ст. 36 КАС України, ст. 15 Кодексу суддівської етики.

Враховуючи викладене, головуючий суддя Завальнюк І.В. вважає необхідним, в силу ст.39 КАС України, заявити собі самовідвід до прийняття до свого провадження справи № 420/10024/26.

При цьому необхідно врахувати, що за аналогічних підстав головуючим суддею вже заявлявся самовідвід у справі № 420/26708/24. А тому прийняття рішення відносно ОСОБА_1 у межах даної справи безумовно створить сумніви у стороннього спостерігача стосовно упередженості головуючого судді.

Переконаний, що навіть формальні зв`язки вимагають самовідводу, а жодне професійне завдання не є важливішим за абсолютну довіру суспільства до неупередженого суду. А тому, керуючись найвищими стандартами безсторонності та довіри, вважає за необхідне застосувати у цій справі принцип превентивного самовідводу.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 40, 41 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід головуючого судді Завальнюка І.В. до прийняття до свого провадження справи № 420/10024/26.

Матеріали адміністративної справи № 420/10024/26 передати для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк