Ухвала суду № 139217033, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16042/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова площа, 1, код ЄДРПОУ: 26597691) та Одеської міської військової адміністрації (65026, м. Одеса, площа Біржова, 1, код ЄДРПОУ: 45947087) стосовно невжиття заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», площею 0,01 га, який розташований за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру, розроблення та затвердження документації із землеустрою, внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Одеську міську раду (65026, м. Одеса, площа Біржова площа, 1, код ЄДРПОУ: 26597691) та Одеську міську військову адміністрацію (65026, м. Одеса, площа Біржова, 1, код ЄДРПОУ: 45947087) забезпечити відповідно до законодавства України встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», площею 0,01 га, який розташований за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру, шляхом організації робіт з розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», площею 0,01 га, який розташований за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру, встановлення його меж в натурі (на місцевості) та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі пам`ятки природи і пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

24.06.2026 року від представника Одеської міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що з 2015 року прокуратура позбавлена повноважень прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням органами держаної влади та місцевого самоврядування законів. Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Відповідно, законом мають бути чітко визначені повноваження органу (в особі якого звертається прокуратура) на звернення до суду з відповідним позовом. У цій справі прокурор звертається до суду з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідачів забезпечити відповідно до вимог законодавства України встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду - ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», загальною площею 0,01 га, розташованої за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру, шляхом організації проведення робіт з розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», а також пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель. Вважаємо, що прокурором у позовній заяві безпідставно визначено позивачем Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), оскільки остання не має права на звернення до суду з цим позовом.

26.06.2026 року представника Приморської окружної прокуратури м. Одеси надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, клопотання розглянуто 25.08.2026 року.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Перевіряючи доводи Одеської міської ради про недоведення прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема з огляду на невстановлення причин бездіяльності компетентних органів, суд враховує такі висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 та в постанові від 24.03.2026 року у справі № 240/19754/24.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону № 1697-VII передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Суд зазначає, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18 та від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17 визначила «інтерес держави» як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації.

Також суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20 та від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, згідно з якою прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі; достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, тоді як суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень відповідного органу державної влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до листа Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 19.05.2026 року № 2547/1.2, що в розпорядженні Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) інформація щодо розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо розроблення, проєкту землеустрою, про встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення -«Платан західний» за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру відсутня. Позапланові та планові заходи державного нагляду (контролю) з перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині розроблення, проєкту землеустрою, щодо встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення - «Платан західний» за адресою: м. Одеса, сквер Оперного театру - Інспекцією не проводились. Також повідомлено, що заходи позовного характеру у відношенні Одеської міської ради та Одеської міської військової адміністрації щодо визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії з наведеного вище питання, Інспекцією не вживались та найближчим часом вживатись не плануються.

Прокурор зазначив, що останнім вказано уповноваженим на захист інтересів держави органам про наявні порушення та необхідність судового захисту інтересів держави, натомість Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) чітко повідомила про відсутність наміру самостійно звернутись за захистом порушених інтересів держави до суду. Будь-яких відомостей, що вказаний орган у майбутньому буде самостійно вживати заходів для захисту державних інтересів останнім не повідомлено.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII. Зокрема, було вказано на бездіяльність Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), яка не звертається до суду з позовом до органу місцевого самоврядування задля забезпечення реалізації вимог ЗК України.

Позовна заява прокурора містить посилання на норми законодавства, докази листування з Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, а також надано обґрунтування суспільно значущого характеру порушення.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров`я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що Приморська окружна прокуратура м. Одеси є належним позивачем у справі.

За таких обставин суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 248, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко