Рішення № 139217031, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13750/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2026 року № 80786363;

- визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у неперевірці виконання рішення немайнового характеру та нескладанні відповідного Акта.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80786363 на підставі Наказ Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08 квітня 2026 року № 65/30-Ю/2026. Позивач зазначає, що станом на момент відкриття виконавчого провадження, жодних поштових вкладень, описів чи підтверджень отримання рішення від 06.11.2025 року № 65/170-р/к, та Наказу від 08 квітня 2026 року № 65/30-Ю/2026 Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ані на адресу фактичного проживання, а ні на адресу місця здійснення підприємницької діяльності позивача не надходило. В супереч вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскаржувана постанова про відкриття провадження містить суперечності, що виключають можливість її виконання, а саме у п. 2 Постанови, виконавець вимагає виконати «рішення суду», хоча виконавчим документом є Наказ Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Виконання неіснуючого судового рішення є юридично неможливим. Також в п. З Постанови вказано про стягнення «основної винагороди приватного виконавця», що прямо суперечить ст. 45 Закону, оскільки державний виконавець не має права на таке стягнення. Конструкція «виконавчий збір/основна винагорода» порушує принцип правової визначеності. Також стверджує, що Державний виконавець порушив вимоги ст. 4 Закону «Про виконавче провадження», оскільки прийняв до виконання Наказ, котрий не набрав чинності у зв`язку з відсутністю належного повідомлення Позивача як сторони. Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення органів Антимонопольного комітету України, відповідних колегій та територіальних відділень мають бути доведені до відома осіб, які беруть участь у справі. Неповідомлення позивача про прийняте рішення та розгляд справи позбавило останню можливості подати заперечення або оскаржити рішення в судовому порядку у встановлені законом строки.

16.06.2026 року від Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що у наказі № 65/30-Ю/2626 виданого 08.04.2026 року Антимонопольним комітетом України Південного міжобласного територіального відділення зазначений строк набрання законної сили, а саме 06.11.2025 року.також у резолютивній частини рішення чітко вказано заходи примусового виконання, а саме «Визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ,дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поширення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей у період з 18.03.2025 по 23.10.2025 на зовнішній рекламі (фасад будівлі на вебсайті готелю www.hotelalarus.com.ua щодо відповідності готелю «ALARUS LUXE» категорії «чотири зірки» (****) порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15' Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. 3. Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення»». У державного виконавця під час прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження були відсутні підстави щодо повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання.

18.06.2026 року від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення по справі в яких зазначено, що Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 06.11.2025 № 65/170-р/к, яким, зокрема, на позивача було покладено відповідні зобов`язання у зв`язку із визнанням її дій порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Копію рішення адміністративної колегії Відділення від 06.11.2025 № 65/170- р/к направлено позивачу листом Відділення від 11.11.2025 № 65-02/5621е. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R068024841271 конверт із листом Відділення повернуто до Відділення з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній». Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, рішення органу Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі. У зв`язку з неможливістю вручення рішення за останнім відомим місцем проживання / реєстрації позивача Відділення забезпечило оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, а саме в газеті «Урядовий кур`єр» від 11.12.2025 № 253 (8178). Отже, відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення адміністративної колегії Відділення від 06.11.2025 № 65/170-р/к вважається врученим позивачу через десять днів з дня такого оприлюднення, тобто 21.12.2025. Доводи позивача про те, що рішення не було отримано особисто, не спростовують факту його належного доведення до відома у спеціальному порядку, прямо передбаченому статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Крім того, рішення органу Антимонопольного комітету України набирає чинності з дня його прийняття. Закон не пов`язує сам факт набрання чинності рішенням органу Комітету з моментом його фактичного отримання особою, щодо якої таке рішення прийнято. Одержання рішення має значення для обчислення строку добровільного виконання встановлених ним зобов`язань, однак не змінює загального правила щодо набрання рішенням чинності. Також варто додати, що рішення адміністративної колегії Відділення від 06.11.2025 № 65/170-р/к не оскаржувалось до Господарського суду Одеської області в порядку та строки передбачені статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Таким чином, твердження позивача про те, що рішення адміністративної колегії Відділення від 06.11.2025 № 65/170-р/к нібито не набрало чинності або не могло бути пред`явлене до виконання, є необґрунтованими.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

У зв`язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, справу розглянуту 25.08.2026 року.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Обставини справи.

06.11.2025 року Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольним комітетом України прийнято рішення адміністративної колегії № 65/170-p/к у справі № 65/106- 03/2025 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», яким на позивача накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

08.04.2026 року Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольним комітетом України прийнято наказ № 65/30-Ю/2026 про примусове виконання рішення адміністративної колегії від 06.11.2025 року № 65/170-p/к, яке набрало чинності 06.11.2025 року.

17.04.2026 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вітріченко Ігорем Андрійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80786363 на підставі наказу № 65/30-Ю/2026 від 08.04.2026 року виданого Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольним комітетом України про «Визнати дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поширення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей у період з 18.03.2025 по 23.10.2025 на зовнішній рекламі (фасад будівлі на вебсайті готелю www.hotelalarus.com.ua щодо відповідності готелю «ALARUS LUXE» категорії «чотири зірки» (****) порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15' Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

3. Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення».

Боржником у виконавчому провадженні згідно до виконавчого документу є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

РНОКПП: НОМЕР_1 .

Адреса: АДРЕСА_1 .

Стягувачем є Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 29.04.2026 року.

Позивач вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, прийнятою з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Частиною 1 ст. 4 Закону №1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами другою, третьою статті 42 Закону №1404-VIII передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Так, відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Висновки суду.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 80786363 з примусового виконання наказу № 65/30-Ю/2026 від 08.04.2026 року виданого Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольним комітетом України та вчиненням у вказаному провадженні виконавчих дій.

Суд зазначає, що надходження до органу державної виконавчої служби постанови органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, за умови набрання нею законної сили та відповідності її форми і змісту вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

У відповідності до частини 9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

На підставі заяви Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вітріченко Ігорем Андрійовичем винесено постанову від 17.04.2026 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №65/30-Ю/2026 від 08.04.2026 року, виданого Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 рішення адміністративної колегії № 65/170-p/к від 06.11.2025 року Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольним комітетом України не оскаржувала, у зв`язку з чим рішення набрало законної сили 06.11.2025 року.

Беручи до уваги викладене, установивши, що рішення адміністративної колегії № 65/170-p/к від 06.11.2025 року Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольним комітетом України та наказ №65/30-Ю/2026 від 08.04.2026 року містить обов`язкові реквізити та набрала законної сили, у відповідача не було передбачених у частині четвертій статті 4 Закону №1404-VIIІ перешкод для відкриття виконавчого провадження № 80786363 з примусового виконання наказу №65/30-Ю/2026 від 08.04.2026 року.

Відповідно до статті 26 Закону № 1404-VII обов`язок державного виконавця розпочати примусове виконання рішення пов`язується з отриманням, зокрема, від стягувача відповідної заяви та належним чином оформленого виконавчого документа.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях державного виконавця під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 80786363.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у неперевірці виконання рішення немайнового характеру та не складанні відповідного Акта, суд зазначає наступне.

З аналізу положень ст. 63 Закону №1404-VIIІ вбачається, що обов`язок виконавця перевірити виконання рішення боржником виникає не одразу, а виключно наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для добровільного виконання (загальний строк становить 10 робочих днів з дня відкриття провадження відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону). Якщо рішення підлягає негайному виконанню, така перевірка проводиться не пізніше третього робочого дня.

Суд зазначає, що на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець лише встановлює строк для добровільного виконання (якщо це передбачено законом) або відразу зобов`язує боржника виконати відповідне рішення, в той час як обов`язок виконавця перевірити виконання рішення боржником виникає після спливу 10 робочих днів з дня відкриття провадження, наданих виконавцем для виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині, що є підставою для відмови у їх задоволенні .

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ 41404999), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, 32, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 20992104) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

.