Рішення № 139217028, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16001/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ТОВ СП «СТЕФАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ТОВ СП «СТЕФАН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2026 оформленого листом № 7745/6/15-32-04-08-06;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «СТЕФАН» з реєстру платників єдиного податку, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Стефан» в реєстрі платників єдиного податку, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026 року про що видати відповідну довідку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти датою фактичного подання податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529745 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529700 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529882 з додатками, уточнюючу податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» від 20.03.2026 № 9069708087 до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік № 9019529882 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 20.03.2026 року № 9069707866 з додатками, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 06.02.2026 № 9019517347.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при заповненні Загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок з яких справляється податок № 9019529882 від 06.02.2026 року, позивачем в графі «Тип декларації» не вказано позначку, що ця декларація є «Загальною», хоча по змісту та наповненню вона є загальною. Однак, відповідач, в листі зазначив, що позивачем всупереч п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України не було подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік. Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

17.06.2026 року від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) платники єдиного податку четвертої групи це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року. Отже для набуття або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподирським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками. Так, згідно даних інформаційно комунікаційної системи ДПС ТОВ СП «Стефан» (ЄДРПОУ 32096961) в порушення вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) не подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік, у зв`язку із чим Головним управлінням ДПС в Одеській області не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, про що повідомлено платника листом від 19.03.2026 № 7745/6/15- 32-04-08-06. Звертаємо увагу, що заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків (з підтверджуючими документами) відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від ТОВ СП «Стефан» (ЄДРПОУ 32096961) не надходила. З огляду на вище зазначити, враховуючи приписи вказаних норм законодавства, у спірних правовідносинах ДПС України, як суб`єкта владних повноважень, права позивача жодним чином не порушено.

Заяви чи клопотання від сторін не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, справу розглянуту 25.08.2026 року.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Обставини справи.

ТОВ СП «Стефан» (ЄДРПОУ 32096961) перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області з 01.01.2026 року та є платником єдиного податку четвертої групи.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України ТОВ СП «Стефан» (ЄДРПОУ 32096961) подано податкові декларації за 2026 рік, а саме:

- звітну декларацію від 06.02.2026 року № 9019529882 (Додатки до вказаної декларації: Відомості про наявність земельних ділянок з квитанцією № 2, Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік з квитанцією № 2 щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок),

- звітну декларацію від 06.02.2026 року № 9019529745 щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Іванівської сільської ради Березівського (раніше Іванівського) району Одеської області за кодом НОМЕР_1 (с. Бузинове),

- звітну декларацію від 06.02.2026 року № 9019529700 щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Коноплянської сільської ради Березівського (раніше Іванівського) району Одеської області за кодом UA51020110010032278 (с. Конопляне),

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 06.02.2026 року № 9019517347.

19.03.2026 року Головне управління ДПС в Одеській області на адресу ТОВ СП «Стефан» направило лист за № 7745/6/15-32-04-08-06 в якому зазначило, що згідно даних інформаційно комунікаційної системи ДПС ТОВ СП «Стефан» в порушення вимог п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) не подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік. З урахуванням вищезазначеного, Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що ТОВ СП «Стефан» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2026 році.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п.15.1. ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом

Згідно з пп.16.1.3. п.16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 291.4. ст.291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу п. 295.9.1. ст.295.9. ПК України, платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За приписами ст.298.8 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.9 цієї статті.

Відповідно до п..298.8.1. ст. 298.8 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п.п.48.1-48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У відповідності до п.48.7 ст.48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.1., п.49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.п.49.9.-49.11. ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.299.6 ст.299 ПК України, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст.299 ПК України передбачено, що Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця - з дати смерті такої фізичної особи;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Висновки суду.

З аналізу положень Податкового кодексу вбачається, що платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов`язані підтверджувати статус платника єдиного податку шляхом подання до 20 лютого поточного року необхідного визначеного ПК України пакету документів. У свою чергу, за змістом наведених норм реєстрація платником єдиного податку є безстроковою і законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку позивачем 06.02.2026 року подано до податкового органу:

- податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529700 щодо земельних ділянок розташованих на адміністративно-територіальній одиниці UA51020110010032278 (Коноплянська селищна рада), що підтверджується квитанцією №2;

- податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529745 щодо земельних ділянок розташованих на адміністративно-територіальній одиниці UA51020090070077902 (Іванівська селищна рада), що підтверджується квитанцією №2;

- звітну декларацію від 06.02.2026 року № 9019529882 (Додатки до вказаної декларації: Відомості про наявність земельних ділянок з квитанцією № 2, Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2025 рік з квитанцією № 2 щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок), що підтверджується квитанцією №2;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 06.02.2026 року № 9019517347, що підтверджується квитанцією №2.

Проте, податковий орган відмовив у реєстрації платником єдиного податку IV групи у 2026 році, в зв`язку з відсутністю загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка подається контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Судом встановлено, що на поданій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529882 в розділі «тип виду декларації» стоїть позначка 04 «звітна», тоді як повинна стояти позначка 01 «загальна», тому дану декларацію не було прийнято як загальну декларацію.

Зі змісту даної декларації вбачається, що це загальна податкова декларація з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок.

Суд зазначає, що вказана податкова декларація з єдиного податку на поточний 2026 рік була подана, отримано електронні квитанції про її прийняття, відмови в прийнятті податкової декларації зі сторони податкового органу не було. За таких обставин вважається, що податкова декларація є прийнятою. Отже, податкова декларація прийнята податковим органом без зауважень. При цьому, від контролюючого органу не надходило повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.

Суд звертає увагу, що лист Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2026 року № 7745/6/15-32-04-08-06 не є повідомленням про неприйняття саме податкової декларації № 9019529882, а є відмова в підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку 4-ї групи на 2026 рік.

Отже, зазначення в декларації № 9019529882 неправильного типу декларації замість 04 «звітна», треба було вказати 01 «загальна», не стало підставою для її неприйняття.

Крім того, суд зауважує про те, що у листі відповідач не зазначає конкретну причину такої відмови, не роз`яснює причини того, що подана позивачем декларація має помилку у визначенні типу декларації, вказуючи тільки на загальний факт неподання загальної декларації, що не відповідає фактичним обставинам.

Суд зауважує, що згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, суд вважає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, нормами ПК України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи відповідно до передбаченого ПК України порядку.

Суд зазначає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги, передбачені ПК України. Водночас, відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, від 16.04.2018 у справі № 808/657/16, від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, були подані усі необхідні документи, передбачені як підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України так і підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, отже відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні будь-які підстави для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

З огляду на встановлений судом факт протиправності рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ СП «СТЕФАН», оформленого листом від 19.03.2026 року № 7745/6/15-32-04-08-06, ефективним засобом порушеного права позивача суд визнає зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області включити позивача до реєстру платників єдиного податку з дати його виключення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ СП «СТЕФАН» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ СП «СТЕФАН» (вул. Перемоги, буд. 1 А, с. Конопляне, Іванівський район, Одеська обл., 67220, код ЄДРПОУ 32096961) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформленого листом № 7745/6/15-32-04-08-06 від 19.03.2026 року.

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо виключення ТОВ СП «СТЕФАН» (код ЄДРПОУ 32096961) з реєстру платників єдиного податку, як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026 року.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ СП «СТЕФАН» (код ЄДРПОУ 32096961)як платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, та видати відповідну довідку щодо підтвердження статусу такого платника.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти датою фактичного подання податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529745 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529700 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 06.02.2026 року № 9019529882 з додатками, уточнюючу податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» від 20.03.2026 № 9069708087 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік № 9019529882 з додатками, податкову декларацію ТОВ СП «СТЕФАН» платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік від 20.03.2026 року № 9069707866 з додатками, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 06.02.2026 № 9019517347.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь ТОВ СП «СТЕФАН» (код ЄДРПОУ 32096961) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко