Рішення № 139216856, 25.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р. № 400/10520/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2025 року № 104350010489; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:?визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 104350010489 від 01.05.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;?зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23.04.2025 року; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення.

?Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що досягнувши 55-річного віку та маючи 37 років 03 місяці 22 дні страхового стажу, 23.04.2025 року вона звернулася до Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія Спірним рішенням № 104350010489 від 01.05.2025 року відповідач відмовив у призначенні пенсії через нібито недоведеність факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, оскільки період її роботи у м. Києві не відновив права на зарахування до такої зони. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 від 09.10.2001 року є належним і достатнім підтвердженням наявності у неї правового статусу та відповідного пільгового стажу проживання.

?Ухвалою суду від 03.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач на адресу суду 14.10.2025 року подав відзив на позовну заяву, в якому вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідач мотивує відзив тим, що прийняття рішення щодо призначення пенсії належить до виключних дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України, а суд не може підміняти суб`єкт владних повноважень. Пенсійний орган наголошує, що наявність посвідчення потерпілого категорії 4 сама по собі не звільняє позивача від обов`язку надати первинні документи на підтвердження проживання чи роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 тривалістю не менше 4 років відповідно до пунктів 2.1, 2.22 Порядку № 22-1. Оскільки період роботи з червня 1990 року по грудень 2014 року проходив у м. Києві, яке не віднесене до зон радіоактивного забруднення, а довідка про проживання охоплює період у м. Вишгороді менше 4 років станом на 01.01.1993, відповідач вважає своє рішення правомірним, а позовні вимоги в частині зобов`язання призначити пенсію втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

?З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази та оцінивши доводи учасників справи, суд дійшов таких висновків.

?Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 09.10.2001 року.

?Згідно з довідкою Вишгородської міської ради № 789 від 26.03.2025 року, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 у період з 31.05.1990 року по 28.05.2002 року.

?За даними органу Пенсійного фонду України, загальний страховий стаж позивача становить 37 років 03 місяці 22 дні, що не оспорюється відповідачем.

?23.04.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

?За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення № 104350010489 від 01.05.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з непідтвердженням факту проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року не менше 4 років.

?Розглядаючи даний спір по суті, суд виходить з такого.

?Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи местного самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

?Відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю за станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років, передбачено зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII).

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

В своїй відмові від 01.05.2025 відповідач зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж Позивача становить 37 років 03 місяці 22 дні. Вік заявника 55 років 02 місяці. До страхового стажу зараховано всі періоди. Документи про періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення не надано. Не зараховано періоди роботи в зоні посиленого радіологічного контролю з червня 1990 - грудень 2014 в м. Києві, оскільки м. Київ не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Відсутнє право на призначення пенсії у зв`язку з не підтвердженням факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 не менше 4 років.

Документи, які підтверджують проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю:Чорнобильське посвідчення серія НОМЕР_1 , позивач являється громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має 4 категорію. Посвідчення діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Посвідчення видала Київська облдержадміністрація 09.10.2001 року; довідка №789 від 26.03.2025 про реєстрацію місця проживання особи, виданої Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради, за відомостями Вишгородської міської ради, Позивач зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , з 31.05.1990 року по 18.05.2002;трудова книжка НОМЕР_2 від 04.06.1990, згідно якої Позивач з 04.06.1990 року по 13.11.1990, з 19.11.1990 працює в м. Києві. Проживає в м. Вишгород

Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в

Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема, є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дане твердження також підтверджується постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №240/12160/19, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2022 року по справі № 640/18095/20. Із аналізу наведеної норми вбачається, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.

Позивачем до позовної заяви надано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_1 , відповідно до якого пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посвідчення безстрокове і діє на всій території України.

Наявність у Позивача статусу громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, є підтвердженням того, що станом на 1 січня 1993 року вона протягом чотирьох років проживала на радіоактивно забруднених територіях, які належать до зони посиленого радіологічного контролю.

Згідно із п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яка була чинною на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51) передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору.

Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до п. 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Таким чином, Законом № 796-ХІІ та Порядком № 51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 21.11.2006 по справі № 21-1048во06, де, зокрема, вказано, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Наявність у Позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач згідно з абз. 1 п. 2 ч. 1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку №501, дійсно є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

? Оскільки видане позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 є чинним, у встановленому законом порядку не скасоване, не визнане недійсним та не анульоване, відповідач не мав правових підстав піддавати сумніву факт проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю та вимагати додаткового підтвердження обставин, які вже були встановлені під час видачі посвідчення.

?Крім того, факт постійного проживання позивачки у м. Вишгороді Київської області (яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю) з 31.05.1990 року підтверджується довідкою Вишгородської міської ради № 789 від 26.03.2025 року.

?Щодо доводів відповідача про дискреційність його повноважень та неможливість зобов`язання призначити пенсію, суд зазначає таке.

?Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків державних органів, що дають їм змогу на власний розсуд оцінити юридичний факт та обрати один із кількох варіантів законних рішень. Проте у разі, коли особа надала всі необхідні документи, що беззаперечно підтверджують її право на отримання пенсії, а суб`єкт владних повноважень безпідставно відмовляє у її призначенні, дискреція органу зводиться до єдиного законного варіанта поведінки прийняти рішення про призначення пенсії.

?Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Оскільки позивач досягла 55 років, має необхідний страховий стаж та надала чинне посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, її право на призначення пенсії є повністю доведеним, а тому зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію з дня звернення (23.04.2025року) є належним і ефективним способом захисту порушеного права, що усуває дискреційний розсуд.

?З огляду на викладене, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 104350010489 від 01.05.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню з зобов`язанням відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 23.04.2025 року.

?Стосовно позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 КАС України, суд зазначає, що застосування даного заходу є правом, а не обов`язком суду. Зважаючи на обставини справи та відсутність доказів умисного ухилення відповідача від виконання рішень суду на даному етапі, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

?Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. ?Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 104350010489 від 01.05.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

?3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23 квітня 2025 року.

4.?У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.

6. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко