Рішення № 139216691, 25.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 рокусправа № 380/4063/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» (далі позивач, ТОВ «ДЕКО-ТОРГ») пред`явило позов до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що при митному оформленні товару, який ввозився на митну територію України, він визначив його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту), вказавши її у митній декларації, до якої додав документи, що підтверджують заявлену митну вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови, застосувавши резервний метод. Зазначає, що індивідуальне замовлення, на неподання якого покликається відповідач, є лише офертою покупця, а прийняття такої оферти продавцем засвідчене рахунком-проформою від 24.10.2024 №OF/EX/24/000020 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.10.2024 №F/EXP/24/000013, які подано до митного оформлення. Вказує, що недоліки заповнення міжнародної товарно-транспортної накладної не мають значення для визначення митної вартості, оскільки оцінці підлягає не господарська операція з поставки, а митна вартість товару, а сама накладна засвідчує лише факт транспортування. Наголошує, що ні Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ні умови договору перевезення не забороняли перевізникові залучати до виконання перевезення інших осіб. Стверджує, що, зіставляючи статистичну вартість товару, зазначену в митній декларації країни відправлення, з його фактурною вартістю за інвойсом, відповідач порівняв нерівнозначні величини, а сама митна декларація країни відправлення не входить до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість, і не заповнюється імпортером. Просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою судді від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання належним чином засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, доданих до позовної заяви, та доказу сплати судового збору.

На виконання вимог цієї ухвали 24.03.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано належним чином засвідчений переклад документів, викладених іноземною мовою, та платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 26.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву. Свою позицію мотивує тим, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 31.10.2024 №24UA209190027794U1 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих документах, і встановлено, що вони не містять усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Вказує, що п.2.3 і 2.4 договору купівлі-продажу передбачено формування індивідуальних замовлень, однак жодного замовлення до митного оформлення не надано; п.4.7 цього договору продавець зобов`язаний вказувати номери індивідуальних замовлень у транспортній документації, проте в жодному транспортному документі такого номера немає; надана до митного оформлення CMR від 28.10.2024 №А 449903 містить штамп перевізника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , тоді як документ, який підтверджував би договірні відносини з цим перевізником, відсутній; експортна декларація країни відправлення від 29.10.2024 №24PL394010E1026252 не містить відміток митних органів країни відправлення, а зазначена в ній статистична вартість товару (100457,00 польських злотих) не відповідає фактурній вартості за інвойсом (99602,71 польських злотих). Зазначає, що на вимогу митного органу декларант додаткових документів не надав, у зв`язку з чим митну вартість визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 25.07.2024 №UA209190/2024/017694, за якою митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,75 дол. США за кілограм, а сума донарахованих митних платежів становить 64384,29 грн. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 25.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ», код ЄДРПОУ 43613919, зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: вул. Джорджа Вашингтона, буд.4В, кв.46, м.Львів, 79032.

02.07.2024 між компанією Max-Pol Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№ (63-700, м.Кротошин, вул. Козьмінська, 124В, Республіка Польща), як продавцем, та ТОВ «ДЕКО-ТОРГ», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу товару №02/07/2024 (далі Договір).

За п.1 §1 Договору продавець заявляє, що є виробником свічок, лампадок та вставок до них («Товар»). Згідно з п.1 §2 Договору продавець зобов`язується продати Товар покупцеві на умовах Договору, а покупець зобов`язується вчасно забрати замовлений Товар і сплатити продавцю узгоджену ціну; п.2 §2 Договору сторони спільно заявили, що цей Договір є типовим договором. Пунктом 3 §2 Договору (у рішенні відповідача п.2.3) передбачено, що сторони погоджуються, що за та протягом терміну дії Договору продаж Товару здійснюватиметься відповідно до потреб і замовлень покупця. Пунктом 4 §2 Договору (у рішенні відповідача п.2.4) передбачено, що кожне замовлення Товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії Договору у формі індивідуального замовлення («Індивідуальне замовлення»). Відповідно до п.5 §2 Договору кожне Індивідуальне замовлення Товару, здійснене покупцем, є обов`язком продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим Індивідуальним замовленням (за умови, що Індивідуальне замовлення відповідає положенням Договору та що продавець приймає його відповідно до п.4 §3 Договору), та зобов`язанням покупця забрати Товар і сплатити ціну за Товар, на який поширюється Індивідуальне замовлення.

Пунктом 1 §3 Договору визначено, що Індивідуальні замовлення на Товари будуть щоразу передаватися продавцю покупцем у робочі дні з 7:00 до 15:00 год електронною поштою на одну з електронних адрес, зазначених у Додатку 2 до Договору. Згідно з п.4 §3 Договору сторони погоджуються, що договір, який стосується Товару, на який поширюється Індивідуальне замовлення, вважається укладеним, коли продавець приймає Індивідуальне замовлення протягом 3 робочих днів з моменту отримання Індивідуального замовлення; прийняття Індивідуального замовлення буде здійснено в тій же формі, в якій продавець отримав Індивідуальне замовлення; якщо продавець не приймає Індивідуальне замовлення протягом зазначеного вище терміну, договір на поставку Товару, на який поширюється Індивідуальне замовлення, не укладається, а внесена передоплата повертається. Пунктом 3 §3 Договору передбачено, що у Додатку 1 до Договору міститься каталог товарів із зазначенням типу та специфікації Товару і ціни нетто окремих Товарів, що діють на дату укладення Договору.

Відповідно до п.1 §4 Договору умови доставки Товару підпадають під дію Інкотермс 2010 за формулою EXW. Пунктом 2 §4 Договору передбачено, що продавець надає Товар у розпорядження покупця в Кротошині (63-700), Польща, за адресою: вул. Козьмінська, 124В; п.6 §4 Договору завантаження Товару є відповідальністю покупця і відбувається за рахунок і ризик покупця. Пунктом 7 §4 Договору (у рішенні відповідача п.4.7) передбачено, що продавець зобов`язаний вказувати номери Індивідуальних замовлень у транспортній документації, що дозволяє однозначно ідентифікувати реалізовану доставку.

24.10.2024 продавцем виставлено рахунок-проформу №OF/EX/24/000020 на загальну суму 99765,21 польських злотих, у якому зазначено країну походження товару Польща (ЄС), Договір №02/07/2024 від 02.07.2024 та умову отримання товару до 90 днів після передоплати.

25.10.2024 позивач здійснив передоплату на користь продавця в сумі 99765,21 польських злотих, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №88 від 25.10.2024, у призначенні платежу якої зазначено: «Prepayment for goods, contract 02/07/2024 data 02.07.2024 Prof.OF/EX/24/000020 date 24.10.2024».

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.10.2024 №F/EXP/24/000013 покупець придбав у продавця товар лампадки (znicz) торговельної марки MAX-POL за 29 артикулами, загальною кількістю 17259 шт та загальною вартістю 99602,71 польських злотих; умови поставки ExW Krotoszyn PL; країна походження товару Польща (ЄС); підстава Договір №02/07/2024 від 02.07.2024; дата доставки 28.10.2024. Різниця між сумою рахунка-проформи (99765,21 польських злотих) і сумою інвойса (99602,71 польських злотих), яка становить 162,50 польських злотих, зумовлена зменшенням кількості товару за артикулом 05707 (Znicz L-707) з 91 шт до 81 шт, тобто фактично сплачена позивачем сума перевищує фактурну вартість поставленого товару.

Згідно з пакувальним листом від 28.10.2024 до інвойса №F/EXP/24/000013 товар запакований у 26 палет, маса брутто 9540,37 кг, маса нетто 8880,37 кг.

Перевезення товару здійснено на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 28.10.2024 №А 449903.

29.10.2024 митною службою Республіки Польща (митниця Каліш) видано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU 0254090.

Експортне митне оформлення товару в країні відправлення здійснено за митною декларацією від 29.10.2024 №24PL394010E1026252, у якій зазначено експортера MAX-POL SP.Z O.O., одержувача LLC DEKO-TORG, транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Перевезення товару здійснювалося на підставі договору на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 №14/02/23, укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ «Деко-Торг» (замовник), п.2.2 якого передбачено, що конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці, що є невід`ємною частиною цього договору.

28.10.2024 сторони підписали Договір-Заявку №28-10/24-П, у якому вантажовідправником зазначено MAX-POL Sp. z o. o. sp. k., адресою завантаження Krotoszyn (Польща), прикордонним переходом п.п. Medyka/Шегині, місцем розмитнення Краківець, датою завантаження 28.10.2024, адресою розвантаження м.Львів (Львівська обл.) згідно з CMR, замовником послуги ТОВ «Деко-Торг», вагою вантажу близько 9,5 т, номером автомобіля НОМЕР_1 , номером причепа НОМЕР_2 ; окремо застережено, що страхування вантажу не проводилося.

Відповідно до рахунка-фактури Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 від 28.10.2024 №28.10.2024, виставленого на підставі Договору-Заявки №28-10/24-П від 28.10.2024, вартість послуг становить 27000,00 грн, з яких: транспортні послуги за маршрутом Krotoszyn (Польща) п.п. Medyka/Шегині (у тому числі завантаження 500,00 грн) 24500,00 грн; транспортні послуги за маршрутом п.п. Medyka/Шегині м.Львів (Україна) 2000,00 грн; експедиційні послуги на території України 500,00 грн.

31.10.2024 декларант позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209190027794U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у гр.31 митної декларації: «Світильники не електричні, в якості джерела світла використовуються парафінові свічки (лампадки): торгівельна марка MAX-POL» за 29 артикулами, загальною кількістю 17259 шт, код товару згідно з УКТЗЕД 9405500000, країна походження ЄС, країна виробництва Польща, маса брутто 9540,37 кг, маса нетто 8880,37 кг, кількість місць 26.

Умови поставки EXW PL Krotoszyn (гр.20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною договору (основним методом) у розмірі 1048276,42 грн (гр.12, 45 декларації) і складається з фактурної вартості товару 99602,71 польських злотих, що за курсом 10,27860000 становить 1023776,42 грн, а також заявлених декларантом складових митної вартості, які додаються до ціни договору, витрат на транспортування у сумі 24000,00 грн (код 12) та витрат на навантаження у сумі 500,00 грн (код 11).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209190027794U1, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у гр.44 митної декларації та перелічені у картці відмови від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573, а саме: пакувальний лист б/н від 28.10.2024; рахунок-проформу №OF/EX/24/000020 від 24.10.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F/EXP/24/000013 від 28.10.2024; автотранспортну накладну №А 449903 від 28.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU 0254090 від 29.10.2024; банківський платіжний документ платіжну інструкцію №88 від 25.10.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №02/07/2024 від 02.07.2024; договір про надання послуг митного брокера №08/02/2022 від 08.02.2022; договір (контракт) про перевезення №28-10/24-П від 28.10.2024; перепустку №86132 від 31.10.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024.

31.10.2024 митний орган повідомленням декларанту зазначив, що відповідно до ст.53 МК України необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

На цій вимозі декларант 31.10.2024 власноручно зазначив, що з вимогою ознайомлений та що для визначення митної вартості надає зовнішньоекономічний договір, інвойс, рахунок-проформу, платіжну інструкцію, рахунок на перевезення, договір-заявку на перевезення, прайс-лист і декларацію країни відправлення, інших документів надати не може, і просив визначити митну вартість на основі поданих документів.

01.11.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000648/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 15,0022 польських злотих за кілограм, а загальну суму скоригованої фактурної вартості 133225,09 польських злотих на 8880,37 кг (гр.30 рішення).

У гр.33 вказаного рішення зазначено таке. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: поставка даного товару здійснюється на підставі Договору купівлі-продажу №02/07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «ДЕКО-ТОРГ» та Компанією «MAX-POL Sp.zo.o.»; пунктом 2.3 передбачено, що сторони погоджуються, що за та протягом терміну дії Договору продаж Товару здійснюватиметься відповідно до потреб і замовлень Покупця; пунктом 2.4 передбачено, що кожне замовлення Товару Покупцем буде здійснено протягом терміну дії Договору у формі індивідуального замовлення, однак жодного замовлення до митного оформлення не надавалось; пунктом 4.7 даного Контракту передбачено, що Продавець зобов`язаний вказувати номери Індивідуальних замовлень у транспортній документації, що дозволяє однозначно ідентифікувати реалізовану доставку, однак у жодному транспортному документі, який надавався до митного оформлення, не наявний номер такого Індивідуального замовлення; надана до митного оформлення СМР №А 449903 від 28.10.2024 містить штамп перевізника ФОП ОСОБА_1 , однак документ, який би підтверджував договірні відносини з даним перевізником, відсутній; експортна декларація країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваних товарів саме на підставі такої митної декларації, при цьому вартість товару, зазначена у експортній декларації країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024, не відповідає вартості, зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно з інвойсом №F/EXP/24/000013 від 28.10.2024 становить 99602,71 польських злотих, а в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 100457,00 польських злотих), а також не відповідає задекларованій митній вартості товару.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Декларантом додатково жодних документів не надано. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 25.07.24 №UA209190/2024/017694, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (світильники неелектричні (ритуальні лампадки), імпортер ТОВ «ДЕКО-ТОРГ») становить 3,75 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

01.11.2024 Львівською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2024/000573, у якій причиною відмови вказано, що у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2 необхідне внесення змін у гр.12, В митної декларації, гр.42, 43, 44, 45, 46, 47 товару.

Не погодившись із вказаними рішенням та карткою відмови відповідача, підприємство звернулось з адміністративним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень п.п.23, 24 ч.1 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення ст.53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.5 ст.55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 28.10.2024 №F/EXP/24/000013 на суму 99602,71 польських злотих, збільшивши її на витрати з транспортування (24000,00 грн) та витрати з навантаження (500,00 грн), унаслідок чого заявлена митна вартість склала 1048276,42 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією від 31.10.2024 №24UA209190027794U1 документи, визначені ч.2 ст.53 МК України та зазначені у гр.44 цієї декларації, а саме: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №02/07/2024 від 02.07.2024; рахунок-проформу №OF/EX/24/000020 від 24.10.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F/EXP/24/000013 від 28.10.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №88 від 25.10.2024; пакувальний лист від 28.10.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №А 449903 від 28.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU 0254090 від 29.10.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024; прайс-лист виробника від 21.10.2024; договір (контракт) про перевезення №28-10/24-П від 28.10.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; договір про надання послуг митного брокера №08/02/2022 від 08.02.2022.

Аналіз вказаних документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових). Так, найменування та асортимент товару (29 артикулів лампадок торговельної марки MAX-POL), його кількість (17259 шт), кількість вантажних місць (26 палет), маса брутто (9540,37 кг) і маса нетто (8880,37 кг) та загальна фактурна вартість (99602,71 польських злотих) повністю збігаються у рахунку-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, міжнародній товарно-транспортній накладній, сертифікаті EUR.1, митній декларації країни відправлення та митній декларації, поданій до митного оформлення в Україні.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, які підтверджують усі складові митної вартості.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача, суд керується таким.

Стосовно посилань відповідача на те, що п.2.3 і 2.4 Договору передбачено формування індивідуальних замовлень, однак жодного замовлення до митного оформлення не надано, суд зазначає таке.

Індивідуальне замовлення не належить до переліку документів, наведеного у ч.2 ст.53 МК України, а ч.5 цієї статті прямо забороняє вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті. Крім того, за змістом п.5 §2 та п.4 §3 Договору Індивідуальне замовлення є лише зверненням покупця до продавця, тоді як договір щодо конкретної партії товару вважається укладеним з моменту прийняття такого замовлення продавцем. У спірних правовідносинах прийняття замовлення продавцем засвідчене рахунком-проформою від 24.10.2024 №OF/EX/24/000020 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.10.2024 №F/EXP/24/000013, які містять асортимент, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару і які подані до митного оформлення. Ціни на товар визначені Додатком 1 до Договору та прайс-листом виробника від 21.10.2024, а не Індивідуальним замовленням. Відповідач не навів жодного обґрунтування того, яким чином відсутність Індивідуального замовлення впливає на визначену сторонами ціну товару та на числове значення заявленої митної вартості.

Щодо посилань відповідача на те, що в жодному транспортному документі не зазначено номера Індивідуального замовлення, як цього вимагає п.4.7 Договору, суд зазначає, що цей обов`язок покладено умовами Договору на продавця, а не на покупця, і його дотримання є питанням виконання зобов`язань за правочином, яке не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з достовірністю ціни товару. Відсутність такого номера у транспортних документах не створює жодної невизначеності щодо ідентифікації товару, оскільки у гр.5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №А 449903 від 28.10.2024 зазначено доданими документами саме інвойс і пакувальний лист, а кількість вантажних місць (26 палет), найменування вантажу (ZNICZE) і маса брутто (9540 кг) відповідають цим документам. Суд наголошує, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган перевіряє числове значення заявленої митної вартості (ч.1, 2 ст.54 МК України), а не належність виконання сторонами зовнішньоекономічного правочину його умов.

Стосовно посилань відповідача на те, що надана до митного оформлення CMR №А 449903 від 28.10.2024 містить штамп перевізника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , тоді як документ, що підтверджував би договірні відносини з цим перевізником, відсутній, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що перевезення оцінюваного товару здійснювалося на підставі договору на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 №14/02/23 та Договору-Заявки від 28.10.2024 №28-10/24-П, укладених ТОВ «Деко-Торг» з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . У Договорі-Заявці зазначено номер автомобіля НОМЕР_1 та номер причепа НОМЕР_2 , які є тотожними тим, що вказані у гр.16 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №А 449903 від 28.10.2024, у гр.18 і 21 митної декларації №24UA209190027794U1 та у митній декларації країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024. Отже, транспортний засіб, яким фактично здійснено перевезення, ідентифікується документами, поданими до митного оформлення.

Суд зауважує, що відповідно до ст.3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V, для цілей цієї Конвенції перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди. Ні наведена норма, ні умови договору від 14.02.2023 №14/02/23 не забороняють перевізникові залучати до виконання перевезення третіх осіб. До того ж міжнародна товарно-транспортна накладна є документом, що засвідчує факт перевезення вантажу, і не містить відомостей про вартість такого перевезення, а тому не є документом, який підтверджує числове значення транспортної складової митної вартості.

Транспортну складову митної вартості у розмірі 24500,00 грн (з яких 24000,00 грн витрати на транспортування і 500,00 грн витрати на навантаження) позивач підтвердив Договором-Заявкою від 28.10.2024 №28-10/24-П і рахунком-фактурою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 28.10.2024, у якому окремо виділено вартість перевезення за маршрутом Krotoszyn (Польща) п.п. Medyka/Шегині у сумі 24500,00 грн, у тому числі завантаження 500,00 грн, тобто витрати, понесені до місця ввезення на митну територію України. Витрати на перевезення територією України (2000,00 грн) та експедиційні послуги на території України (500,00 грн) до митної вартості обґрунтовано не включалися. Розміру цих витрат, порядку їх розподілу та повноти їх включення до митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не заперечував і жодних зауважень щодо них не висловлював.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, за яким якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-и) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами; Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Стосовно доводів відповідача про те, що митна декларація країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення, суд зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення це документ, який підтверджує проходження товаром митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює таке оформлення. Позивач як імпортер не є суб`єктом заповнення такої декларації і не несе відповідальності за дії митних органів іноземних держав чи за технічні особливості оформлення відповідних документів; таку декларацію позивач подав митниці в тому вигляді, в якому отримав її від відправника.

Крім того, згідно з положеннями ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається за наявності (п.7 ч.3 ст.53 МК України), та не входить до переліку документів, які обов`язково підтверджують митну вартість за ч.2 ст.53 МК України, тобто має факультативний характер.

Разом з тим доводи відповідача про відсутність відміток митних органів країни відправлення спростовуються самим змістом цього документа. Так, митна декларація країни відправлення №24PL394010E1026252 від 29.10.2024 містить номер MRN, дату видачі (2024-10-29) та код митного органу, який її оформив (PL394010), код митного пункту на кордоні (PL401060), а також результат митної перевірки: «А2 Визнано відповідним (у місці виходу/призначення)». Крім того, факт експорту оцінюваного товару з митної території Європейського Союзу підтверджується сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 29.10.2024 №PL/MF/AU 0254090, засвідченим печаткою митного органу Республіки Польща, у якому зазначено ті самі масу брутто (9540,37 кг), кількість товару (17259 шт), кількість палет (26) та номер інвойса (F/EXP/24/000013).

Стосовно доводів відповідача про невідповідність між фактурною вартістю товару за інвойсом (99602,71 польських злотих) та статистичною вартістю, зазначеною у митній декларації країни відправлення (100457,00 польських злотих), суд зазначає таке.

Статистична вартість товару, що зазначається в експортній декларації, обчислюється за правилами держави експорту та за своєю природою не є ціною договору, тобто ціною, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар у розумінні ч.4, 5 ст.58 МК України. Відповідач не навів жодного розрахунку, з якого було б видно, що ця розбіжність свідчить про заниження позивачем ціни товару, і не зазначив, яким саме чином вона впливає на числове значення заявленої митної вартості.

Більше того, посилання відповідача на те, що статистична вартість товару «не відповідає задекларованій митній вартості товару», є хибним. Статистична вартість 100457,00 польських злотих за курсом 10,27860000, застосованим у митній декларації №24UA209190027794U1, становить 1032557,29 грн, тоді як заявлена позивачем митна вартість товару складає 1048276,42 грн, тобто перевищує статистичну вартість на 15719,13 грн. Отже, задекларована позивачем митна вартість є більшою, ніж вартість, зазначена в митній декларації країни відправлення, а тому виявлена відповідачем розбіжність у жодному разі не могла свідчити про заниження митної вартості.

Суд також враховує, що поставка товару здійснювалася на умовах EXW Krotoszyn (п.1 §4 Договору), за яких обов`язки з навантаження товару та його доставки покладаються на покупця (п.6 §4 Договору), а відтак витрати, понесені до пункту виходу товару з митної території Європейського Союзу, не входять до фактурної вартості товару, зазначеної продавцем в інвойсі, але враховуються при формуванні статистичної вартості. Наведене додатково пояснює різницю між цими величинами.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2025 у справі №280/7653/23, згідно з якою визначений перелік документів, що мають бути подані декларантом разом з митною декларацією на підтвердження заявленої вартості, не містить такого документа, як митна декларація країни відправлення, а недоліки такого додаткового документа за відсутності обґрунтованих зауважень до основних документів не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні.

Поряд з тим суд зауважує, що, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, відповідач повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Стосовно зазначеного у гр.33 оскаржуваного рішення твердження про те, що декларантом додатково жодних документів не надано, суд зазначає таке. Матеріалами справи підтверджено, що на письмовій вимозі митного органу від 31.10.2024 декларант того ж дня власноручно зазначив, що з вимогою ознайомлений, і перелічив документи, які надає для визначення митної вартості (зовнішньоекономічний договір, інвойс, рахунок-проформу, платіжну інструкцію, рахунок на перевезення, договір-заявку на перевезення, прайс-лист, декларацію країни відправлення), повідомивши про неможливість надання інших документів та просивши визначити митну вартість на основі поданих документів. Отже, декларант відреагував на вимогу митного органу у встановлений спосіб. Суд звертає увагу і на те, що за ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом «за наявності», а тому об`єктивна відсутність у декларанта окремих документів сама по собі не може мати наслідком коригування митної вартості.

Крім того, вимога митного органу від 31.10.2024 за своїм змістом є відтворенням переліку документів, наведеного у ч.3, 4 ст.53 МК України, і не містить конкретизації того, які саме числові значення складових митної вартості не підтверджені та які саме документи здатні усунути сумніви митного органу. Витребування ж документів, які вже були подані декларантом разом з митною декларацією (зовнішньоекономічний договір, банківський платіжний документ, транспортні документи, прайс-лист, копія митної декларації країни відправлення), не відповідає меті, з якою ч.3 ст.53 МК України наділяє митний орган відповідним повноваженням.

Суд звертає увагу на те, що відповідач в оскаржуваному рішенні не вказував на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеного у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні або не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; не встановив розбіжностей у числових значеннях ціни товару, його кількості чи ваги. З наведеного слідує, що висновки відповідача стосовно непідтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, обмежившись відтворенням переліку, наведеного у ч.3, 4 ст.53 МК України, що ставить під сумнів проведення таких консультацій взагалі. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Стосовно застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію з цінової бази даних, а саме митну декларацію від 25.07.2024 №UA209190/2024/017694, за якою рівень митної вартості товару становить 3,75 дол. США за кілограм.

Суд вказує, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не навів опису та характеристик товару, взятого за основу, не зазначив його асортименту, обсягу партії, умов та комерційних рівнів поставки, не порівняв ці характеристики з характеристиками оцінюваного товару, а також прямо зазначив у рішенні, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Більше того, з наявної в матеріалах справи копії митної декларації від 25.07.2024 №24UA209190017694U2, взятої відповідачем за основу, вбачається, що за нею оформлювалося два товари, з яких товар №2 світильники не електричні (код УКТЗЕД 9405500000) масою нетто 4868,1 кг за ціною 64151,70 польських злотих, а його митна вартість, зазначена у гр.45 цієї декларації, становить 752441,61 грн. При цьому у гр.43 цієї декларації щодо товару №2 зазначено код методу визначення митної вартості « 6», тобто митна вартість цього товару визначалася не за ціною договору, а за резервним методом. Отже, взята відповідачем за основу вартість не є ціною, за якою відповідний товар фактично продавався на експорт в Україну, а є результатом раніше здійсненого коригування.

Суд також враховує, що асортимент і обсяг партії товару за митною декларацією від 25.07.2024 №24UA209190017694U2 (4868,1 кг товару №2 іншого асортименту лампадок) істотно відрізняються від оцінюваної партії (8880,37 кг, 29 артикулів, 17259 шт, 26 палет), а поставки здійснювалися з інтервалом у три місяці. За таких умов твердження відповідача про «схожі характеристики» товарів є нічим не підтвердженим припущенням, а вимоги ч.2 ст.64 МК України щодо обґрунтованості обраної основи для визначення митної вартості не дотримано.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17.

Суд також враховує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24 та від 11.02.2026 у справі №560/2740/25, які в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII повинні враховуватися судом під час вирішення цього спору.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2 є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям обґрунтованості, чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573 суд зазначає таке.

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Оскільки картка відмови від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573 прийнята виключно на підставі та у зв`язку з рішенням про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2, що зазначено у самій картці відмови, то визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості зумовлює протиправність і такої картки відмови, а тому вона також підлягає скасуванню.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 цієї норми регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за пред`явлення цього позову сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцією №743 від 21.03.2025.

За таких умов, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» (місцезнаходження: вул. Джорджа Вашингтона, буд.4 В, кв. 46, м.Львів, 79032; ЄДРПОУ 43613919).

Відповідач Львівська митниця (місцезнаходження: вул.Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна