Рішення № 139216685, 25.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23316/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 30.06.2025, а саме: №1706093-2412-1313 на суму 89 850 грн 50 к; №1706094-2412-1313 на суму 94 657 грн 20 к; №1706095-2412-1313 на суму 4 501 грн 40 к; №1706096-2412-1313 на суму 18 005 грн 60 к; №1706097-2412-1313 на суму 4 657 грн 60 к; №1706098-2412-1313 на суму 23 941 грн 20 к; №1706099-2412-1313 на суму 5 694 грн 20 к.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що йому на праві власності належать нежитлові будівлі сільськогосподарського призначення, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 а саме, зерносклади, склад автозапчастин, ремонтна майстерня, автомобільна вага. Позивач як власник вказаних об`єктів нежитлової нерухомості є сільськогосподарським товаровиробником єдиним засновником та власником Фермерського господарства «Бонсай», використовує ці об`єкти нежитлової нерухомості безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому такі на підставі підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктами оподаткування. На думку позивача, ГУ ДПС у Львівській області протиправно склало та направило оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тому такі є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності податкових повідомлень-рішень. Вказує, що сам по собі факт набуття права власності на відповідні об`єкти нерухомості є достатньою та самостійною підставою для виникнення податкового обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відзначає, що відповідно до наявної податкової інформації ОСОБА_1 не є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки не перебуває на обліку як фізична особа-підприємець зі здійсненням сільськогосподарської діяльності. До того ж у позовній заяві позивач зазначає, що відповідні об`єкти нежитлової нерухомості використовуються Фермерським господарством «Бонсай», у якому ОСОБА_1 є засновником, чим засвідчує, що такі об`єкти передані для використання в господарській діяльності юридичній особі, що унеможливлює застосування норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

З наведеного відповідач висновує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2024 року прийняті ГУ ДПС у Львівській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим є законними та такими, що не підлягають скасуванню. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.12.2025 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 15.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач 31.12.2026 (вх. № 103798) подав відзив на позовну заяву.

Позивач 04.02.2026 (вх. №8708) подав відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 12.10.2017 є власником та кінцевим бенефіціаром Фермерського господарства «БОНСАЙ».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ІКС «Податковий блок» за ОСОБА_1 обліковуються об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- склад запчастин (автопарку), поз. 10 загальною площею 65,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975509546248);

- автомобільна вага, поз. 1 загальною площею 63,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975337646248);

- зерносклад № 2 поз. 2 загальною площею 1265,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 979912346248);

- зерносклад № 3 поз. 4 загальною площею 253,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975547546248);

- зерносклад № 1 поз. 8 загальною площею 1333,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 979931346248);

- ремонтна майстерня (автопарку) поз. 9 загальною площею 337,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975416846248);

- зерносклад № 4 поз. 3 загальною площею 80,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975579846248).

Вказані будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, відносяться до будівель і споруд, призначених безпосередньо для використання у сільськогосподарській діяльності.

ГУ ДПС у Львівській області в автоматизованому режимі обчислено податок з зазначених об`єктів нерухомого майна за 2024 рік та сформовано податкові повідомлення-рішення від 30.06.2025:

- №1706093-2412-1313 на суму 89 850 грн 50 к;

- №1706094-2412-1313 на суму 94 657 грн 20 к;

- №1706095-2412-1313 на суму 4 501 грн 40 к;

- №1706096-2412-1313 на суму 18 005 грн 60 к;

- №1706097-2412-1313 на суму 4 657 грн 60 к;

- №1706098-2412-1313 на суму 23 941 грн 20 к;

- №1706099-2412-1313 на суму 5 694 грн 20 к.

Всі вказані податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 12.08.2025 оскаржив до ДПС України.

ДПС України листом від 03.09.2025 повідомила позивача про продовження розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 16.10.2025 №10011/6/99-00-06-01-02-06 залишено спірні ППР без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу податок на майно належить до місцевих податків.

Згідно з підпунктом 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, визначені підпунктами «а» - «л» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу .

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII, який набрав чинності 01 січня 2019 року, внесено зміни до Податкового кодексу України і підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, законодавець уточнив з 01 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи. Умовою звільнення об`єктів нерухомості від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тож установлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і спрямована на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

З аналізу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу слідує, що підставою їх застосування є одночасна сукупність двох умов: 1) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 2) такий об`єкт нерухомості віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності особи.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас включає такі підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Суд встановив, що позивач є власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 22 липня 2016 року, а саме:

нежитлової будівлі - склад запчастин (автопарку), поз. 10 загальною площею 65,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975509546248);

нежитлової будівлі - автомобільна вага, поз. 1 загальною площею 63,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975337646248);

нежитлової будівлі - зерносклад № 2 поз. 2 загальною площею 1265,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 979912346248);

нежитлової будівлі - зерносклад № 3 поз. 4 загальною площею 253,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975547546248);

нежитлової будівлі - зерносклад № 1 поз. 8 загальною площею 1333,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 979931346248);

нежитлової будівлі - ремонтна майстерня (автопарку) поз. 9 загальною площею 337,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975416846248);

нежитлової будівлі - зерносклад № 4 поз. 3 загальною площею 80,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975579846248).

Як слідує з матеріалів справи, попереднім власником наведених вище об`єктів нежитлової нерухомості було Фермерське господарство «Захід-Агро».

22 липня 2016 року позивач, уклавши відповідні договори купівлі-продажу, переоформив на себе право власності на вказані об`єкти Фермерського господарства «Захід-Агро».

Позивач у жовтні 2017 року заснував Фермерське господарство «Бонсай», яке зареєстроване в с. Карів, Сокальського району, Львівської області та здійснює свою фактичну діяльність на території цієї сільської ради, де розташовані вищезазначені об`єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення. Основним видом діяльності фермерського господарства є сільськогосподарське товаровиробництво, засноване на цільовому використанні земельних ділянок, наданих для цих цілей відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до акта приймання-передачі № 2 та рішення № 2 ОСОБА_1 , як єдиного засновника та голови Фермерського господарства «Бонсай» від 06 жовтня 2017 року, вказані об`єкти передані до складеного капіталу Фермерського господарства «Бонсай» для використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, вказані вище об`єкти нежитлової нерухомості, що розташовані за адресою вул. Угнівська, 14, с. Карів, Сокальський район, Львівська область, кваліфікуються як споруди сільськогосподарського призначення.

Що стосується поняття «сільськогосподарський товаровиробник», то суд зауважує, що визначення сільськогосподарського товаровиробника, як юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми або фізичної особи-підприємця, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання, наведене у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, застосоване бути не може, позаяк воно прямо передбачене лише для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу, тобто виключно для застосування такого спеціального податкового режиму, як спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ сільськогосподарським товаровиробником називає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23 вересня 2008 року № 575-VI виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Тобто належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі використовуються для ведення фермерського господарства, а саме для використання у виробництві сільськогосподарської продукції та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку. Своєю чергою, позивач є єдиним засновником та головою Фермерського господарства «Бонсай», яке є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є сільськогосподарське товаровиробництво.

Відповідно до цього в розумінні наведених норм законодавства, позивач вважається сільськогосподарським товаровиробником.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 400/2283/20, яку суд ураховує при розгляді цієї справи на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Викладене у сукупності зумовлює висновок суду, що належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі, а саме: склад запчастин (автопарку), поз. 10 загальною площею 65,6 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 975509546248); автомобільна вага, поз. 1 загальною площею 63,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 975337646248); зерносклад № 2 поз. 2 загальною площею 1265,5 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 979912346248); зерносклад № 3 поз. 4 загальною площею 253,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 975547546248); зерносклад № 1 поз. 8 загальною площею 1333,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 979931346248); ремонтна майстерня (автопарку) поз. 9 загальною площею 337,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 975416846248); зерносклад № 4 поз. 3 загальною площею 80,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкту 975579846248) не є об`єктами оподаткування відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу.

Тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем неправомірно.

Даючи оцінку твердженням відповідача про те, що позивач не надав контролюючому органу експертний висновок щодо приналежних йому об`єктів нежитлової нерухомості, стосовно яких йому спірними податковими повідомленнями-рішеннями визначено суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до певного класу будівель за класифікатором, суд зазначає, що норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 травня 2023 року у справі № 380/10802/22 та урахований судом при розгляді цієї справи.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Наведені обставини вказують на те, що позивач займається виробництвом сільськогосподарської продукції, що підтверджує його статус як сільськогосподарського товаровиробника, а належні ОСОБА_1 як засновнику ФГ «БОНСАЙ» на праві власності об`єкти нерухомості є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а тому такі не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу.

Доводи відповідача про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706093-2412-1313; №1706094-2412-1313; №1706095-2412-1313; №1706096-2412-1313; №1706097-2412-1313; №1706098-2412-1313; №1706099-2412-1313, суд дійшов висновку, що такі прийняті відповідачем з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів та без урахування вимог Податкового кодексу, тому їх необхідно визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 413 грн, сплаченого згідно із квитанцією від 10.11.2025 №31.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706093-2412-1313.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706094-2412-1313.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706095-2412-1313

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706096-2412-1313

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706097-2412-1313.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706098-2412-1313.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2025 №1706099-2412-1313.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.