Рішення № 139216678, 25.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 рокусправа № 380/12689/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНІ-АГРО-ТЕХ" до Львівської митниці про скасування рішення,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНІ-АГРО-ТЕХ" звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, Державної митної служби України в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2026 № UA209000/2026/000833/2.

- Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2026 № UA209270/2026/000172.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем для митного оформлення ввезеного товару вживаного легкового автомобіля марки BMW, модель Alpina B8, VIN-код НОМЕР_1 , було подано повний пакет документів відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість за ціною договору (перший метод) у розмірі 24 200,00 євро та витрати на його транспортування. Вказує, що відповідач безпідставно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості, покликаючись на відсутність підпису та печатки покупця на контракті від 01 квітня 2026 року № NAK-04-26-1UA, відсутність підпису особи на платіжному документі, який фактично є SWIFT-повідомленням, а також непідтвердження транспортних витрат через дефекти договору перевезення й акта наданих послуг та ненадання міжнародної CMR і митної декларації країни відправлення. Позивач вважає сумніви митниці необґрунтованими, оскільки надані документи не містять розбіжностей і дозволяють достовірно встановити ціну товару та всі його числові показники. Також зазначає, що відповідачем при застосуванні резервного методу (стаття 64 МК України) не здійснено належного порівняння технічного стану, року випуску та індивідуальних характеристик оцінюваного автомобіля з характеристиками транспортного засобу за митною декларацією від 13 березня 2025 року № 25UA209180017536U5, а також не наведено розрахунку коригування з огляду на різні умови поставки. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 25.08.2026 розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №55770 від 29.06.2026), у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що спірне рішення є обґрунтованим та правомірним. Відзив мотивовано тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено розбіжності та дефекти у поданих документах: контракт купівлі-продажу від 01 квітня 2026 року № NAK-04-26-1UA не містить підпису і печатки покупця, у зв`язку з чим не набув чинності; надане SWIFT-повідомлення від 27 квітня 2026 року не містить підпису платника або коду автентифікації, що не відповідає вимогам до платіжних інструкцій; акт надання послуг з перевезення та договір не містять підписів і печаток виконавця, а також не надано заявки на перевезення та витрат на навантаження й вивантаження товару; не надано транспортно-перевізних документів та митної декларації країни відправлення. Враховуючи виявлені недоліки та ненадання додаткових документів на вимогу, митний орган правомірно застосував резервний метод визначення митної вартості на підставі відомостей про оформлення подібного товару за МД від 13 березня 2025 року № 25UA209180017536U5. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№56149 від 29.06.2026) у якій позивач критично оцінює доводи відповідача наведені у відзиві. Підтримує позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

01 квітня 2026 року між Позивачем та NAKATOMI TRADING CO., LTD, укладено контракт № NAK-04-26-1UA від 01.04.2026 (письмовий оригінал наявний у Позивача), згідно якого NAKATOMI TRADING CO., LTD., продає, а Позивач купує вживаний автомобіль BMW Alpina B8, ВІН: НОМЕР_1 , 1998 р. (п. 1.1 контракту). Ціна автомобілю 24 200,00 Євро (Двадцять чотири тисячі двісті ЄВРО) (п. 2.1 контракту). Інвойс має містити таку інформацію: відомості про Товар, найменування моделі, рік випуску, країна походження, кількість, ціна, валюта платежу (EURO), загальну суму (п. 2.3 контракту). Відвантаження Товару здійснюється на умовах EXW Przemysl, Польща на протязі 10 (десяти) днів з моменту отримання коштів Продавцем. (п. 2.2 контракту.).

На виконання зобов`язання з поставки Товару 07 квітня 2026 року NAKATOMI TRADING CO., LTD надано комерційний інвойс № IN-Y070426EU та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.06.2010 № VK254098.

Оплата Товару здійснена Позивачем в повному об`ємі, що підтверджується SWIFT № SW27042683704 від 27.04.2026 на суму 24200, 978 Євро.

Доставка Товару з Przemysl, Польща в Україну здійснювалося Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до договору № 22/04-01 організації перевезення вантажів від 22.04.2026 (письмовий оригінал наявний у Позивача), акту надання послуг № 24/04-1 від 24.04.2026 на суму 15 300,00 грн та платіжною інструкцією кредитового переказу грошей № 719780501.2 від 30.04.2026.

13 травня 2026 року Позивачем подано електрону митну декларацію № 26UA209270011190U2 на Товар. Митна вартість Товару визначена декларантом із застосуванням основного методу за ціною контракту, яку було фактично сплачено, а також було включено вартість витрат на перевезення.

З митною декларацією № 26UA209270011190U2 від 13.05.2026 Позивач подав Відповідачу наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IN-Y070426EU від 07.04.2026,

декларацію про походження товару (Declaration of origin) № IN-Y070426EU від 07.04.2026,

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.06.2010 № НОМЕР_3 ,

калькуляція транспортних витрат,

акт надання послуг № 24/04-1 від 24.04.2026,

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NAK-04-26-1UA від 09.12.2024,

договір про надання послуг митного брокера № б/н від 28.04.2026,

інші некласифіковані документи довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам № Д-26.04091 від 13.05.2026,

інші некласифіковані документи свіфт за транспортування від 27.04.2026,

інші некласифіковані документи свіфт на оплату авто від 30.04.2026,

інші некласифіковані документи фото тз від 30.04.2026.

Відповідачем 20 травня 2026 року було прийнято Картку відмови та Рішення, в якому зазначено, що

«Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:

- Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту купівлі продажу №NAK-04-26-1UA від 01.04.2026, укладений між ТОВ «Міні-Агро-Тех» та Компанією «NAKATOMITRADINGCO.,LTD.». Пунктом 8.1. передбачено, що цей Контракт складено двома мовами: англійською та українською у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, та набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Однак Контракт не містить підпису і відтиску печатки Покупця. За даних обставин такий Контракт не вважається таким, що узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, оскільки він не набрав чинності.

- Згідно з рахунком-фактурою №IN-Y070426EU від 07.04.2026 умовами оплати є 100% попередня оплата. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів. На підтвердження такої оплати декларантом надано платіжний документ №б/н від 27.04.2026. Відповідно до п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити, серед інших, такий обов`язковий реквізит як підпис відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації. Однак на платіжному дорученні №б/н від 27.04.2026 такий реквізит відсутній, що не дозволяє його розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості.

- Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. На підтвердження транспортних витрат декларантом надано Акт надання послуг №24/04-1 від 24.04.2026, виданий ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору №22/04-01 від 22.04.2026. Слід зазначити наступне, вказаний Акт надання послуг не містить підпису і печатки виконавця послуг, вказаний Договір нечитабельний і теж не містить підпису і печатки виконавця послуг, що у свою чергу не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат.

- Згідно з пунктом б, ч.1 ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу такі документи та відомості, зокрема транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте жодних транспортно-перевізних документів декларантом не надано.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості…

Додатково слід зазначити, що на вимогу не надавалася і митна декларація країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості..

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA209180017536U5 від 13.03.2025, де митна вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки BMW, модель Alpina B8, тип двигуна: бензиновий) визнана митним органом на рівні 41000 дол. США, що на дату прийняття рішення становить 35290,04 євро. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».

За результатами вказаного розрахунку митним органом додатково донараховано до сплати в бюджет 177 170,16 грн, що складається з податку на додану вартість в сумі 121 804,49 грн та ввізного мита 55 365,67 грн

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" звернулося з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався таким.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 26UA209270011190U2 від 13.05.2026.

До декларації декларантом долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IN-Y070426EU від 07.04.2026, декларацію про походження товару (Declaration of origin) № IN-Y070426EU від 07.04.2026, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.06.2010 № НОМЕР_3 , калькуляція транспортних витрат, акт надання послуг № 24/04-1 від 24.04.2026, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NAK-04-26-1UA від 09.12.2024, договір про надання послуг митного брокера № б/н від 28.04.2026, інші некласифіковані документи довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам № Д-26.04091 від 13.05.2026, інші некласифіковані документи свіфт за транспортування від 27.04.2026, інші некласифіковані документи свіфт на оплату авто від 30.04.2026, інші некласифіковані документи фото тз від 30.04.2026.

Митним органом сформовано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України наступного змісту: «Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митного органу декларант подав лист, у якому зазначив, що всі необхідні документи для митного оформлення товару долучені до декларації, у зв`язку із чим надання додаткових документів неможливе.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо зауваження про відсутність підпису і відтиску печатки покупця на контракті від 01.04.2026 № NAK-04-26-1UA суд зазначає таке.

Суд відхиляє цей довід, оскільки факт укладення та реального виконання зовнішньоекономічного правочину підтверджується послідовною сукупністю інших первинних та розрахункових документів.

Зокрема, продавцем (компанією «NAKATOMI TRADING CO., LTD.») було виставлено комерційний інвойс від 07.04.2026 № IN-Y070426EU із посиланням на вказаний контракт, що є беззаперечним волевиявленням ініціатора на продаж товару, а покупцем (ТзОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ») здійснено повну оплату за цим рахунком згідно з банківським документом.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України та положень Цивільного кодексу України, прийняття до виконання замовлення/рахунку та його оплата свідчить про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору в спрощений спосіб.

Сама лише відсутність підпису покупця на примірнику зовнішньоекономічного договору не свідчить про його недійсність чи недійсність числового показника вартості товару, що безпосередньо відображений в інвойсі та платіжному документі.

Щодо зауваження про неналежність банківського платіжного документа (відсутність підпису особи/коду автентифікації на платіжному документі від 27.04.2026 № SW27042683704 з посиланням на постанову Правління НБУ № 216), то суд вказує таке.

Суд вважає посилання митниці на пункт 14 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216, безпідставними та юридично помилковими.

Наданий позивачем документ є SWIFT-повідомленням (міжбанківським електронним повідомленням про здійснення міжнародного переказу коштів за системою SWIFT), а не внутрішньою клієнтською платіжною інструкцією банку в розумінні Закону України «Про платіжні послуги». SWIFT-повідомлення формується та передається міжнародними каналами банківського зв`язку після виконання банком операції, засвідчує реальне списання валюти та зарахування коштів у сумі 24 200,00 євро іноземному продавцю та за своєю природою не передбачає накладення власноручного підпису клієнта чи внутрішньодержавного коду автентифікації на вихідному звіті.

Щодо зауваження про відсутність підпису та печатки виконавця на договорі організації перевезення від 22.04.2026 № 22/04-01 та акті надання послуг від 24.04.2026 № 24/04-1, а також ненадання заявки на перевезення.

Суд зазначає, що транспортні витрати у розмірі 15 300,00 грн були задекларовані та документально підтверджені банківською платіжною інструкцією від 30.04.2026 № 719780501.2 про перерахування коштів перевізнику ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що незначні дефекти або формальні недоліки первинних документів щодо перевезення не є підставою для відхилення числового значення заявленої митної вартості, якщо фактичні витрати підтверджено платіжними документами. Визначальним є те, що митний орган у самому рішенні про коригування митної вартості взагалі не змінював числового значення транспортних витрат позивача, а скоригував виключно ціну самого придбаного автомобіля; відтак сумніви щодо вартості перевезення не можуть бути підставою для невизнання ціни контракту на сам товар.

Щодо зауваження про ненадання міжнародних товаротранспортних накладних (CMR) згідно з п. «б» ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України, то суд вказує, що стаття 335 МК України регламентує перелік документів, які подаються під час безпосереднього переміщення товарів через митний кордон у пункті пропуску, тоді як правовідносини щодо контролю правильності обчислення митної вартості регулюються виключно статтями 53 58 Розділу ІІІ МК України.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено надання документів, які містять відомості про вартість перевезення, лише у разі, якщо такі витрати не включені до вартості товару.

Позивачем на підтвердження вартості доставки надано договір, акт та платіжний документ, що є достатнім для підтвердження розміру витрат, а відсутність накладної CMR на стадії оформлення у внутрішній митниці (коли товар уже фактично ввезений на митну територію та перебуває в зоні митного контролю) не спростовує числового значення понесених витрат на транспортування.

Щодо зауваження про ненадання митної декларації країни відправлення (експортної декларації), то суд наголошує, що згідно з положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення належить до категорії додаткових документів і надається виключно «за наявності».

Ненадання декларантом експортної декларації іноземної держави само по собі не є самостійною правовою підставою для відмови у прийнятті заявленої митної вартості за основним методом та для застосування другорядних методів оцінки, оскільки декларант не зобов`язаний мати в наявності документи іноземних митних органів третіх країн, а обов`язковий пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 МК України, був наданий декларантом у повному обсязі.

Щодо зауваження про невключення до митної вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, суд вказує таке.

Суд зазначає, що відповідно до частини 10 статті 58 МК України до ціни додаються витрати на навантаження/вивантаження виключно у разі, якщо такі витрати фактично мали місце і не були включені до вартості товару. За умовами поставки EXW Przemysl та наданим договором з перевізником надання послуг транспортування автомобіля покривало комплекс дій з його переміщення.

Митний орган, висуваючи припущення про наявність окремих неврахованих витрат на вантажні операції, не надав жодного належного доказу, який би свідчив про здійснення додаткових платних операцій з навантаження поза межами вартості послуг перевізника.

Суб`єкт владних повноважень не має права ґрунтувати рішення про коригування на ймовірностях та абстрактних припущеннях без документального підтвердження факту здійснення таких додаткових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем до митного оформлення подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є неконкретизованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, в оскаржуваному рішенні, крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2026 № UA209000/2026/000833/2.

А тому, як наслідок, вищезазначене рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що картка відмови від 20.05.2026 № UA209270/2026/000172 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та картки відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» (адреса: 08130, Київська обл., Бучанський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 5, ЄДРПОУ 41912349) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправним та скасувати рішення про визначення(коригування) митної вартості товару - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2026 № UA209000/2026/000833/2.

3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2026 № UA209270/2026/000172.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНІ-АГРО-ТЕХ» (ЄДРПОУ 41912349) з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір на суму 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна