Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 рокусправа № 380/2028/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в перерахунку пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про стаж та заробітну плату.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.12.2025 звернувся до відповідача через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додав документи для ідентифікації, а також скановані оригінали довідок про стаж та заробітну плату; заяву та додатки до неї підписано з використанням кваліфікованого електронного підпису. Наголошує, що станом на день звернення продовжує працювати, а тому має право на перерахунок пенсії. Стверджує, що рішенням від 25.12.2025 №913190146975 відповідач відмовив у перерахунку пенсії з підстав того, що з попереднього перерахунку не пройшло 24 місяці страхового стажу, а надані довідки не враховані, оскільки подані у вигляді сканованих копій, а не оригіналів. Зазначає, що пенсіонер має право обирати період стажу до 01.07.2000, який враховується для обчислення пенсії, і саме цим правом він скористався, надавши належно завірені документи. Покликаючись на те, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 06.02.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних документів процесуального характеру від нього на адресу суду не надходило. Про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
За змістом ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 ст.262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.02.2009.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 .
Станом на час звернення із заявою про перерахунок пенсії позивач продовжував працювати.
За твердженням позивача, 16.12.2025 через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся до відповідача із заявою №1963 про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
До заяви позивач надав, зокрема: паспорт громадянина України; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію довідки №2208025/7 від 22.08.2025, виданої Державним агентством водних ресурсів України басейнове управління водних ресурсів річок західного Бугу та Сяну з додатками; копії довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2025 №04/62, №04/63 і №04/64, виданих тим самим органом за періоди з листопада 1982 по грудень 1987, з січня 1988 по грудень 1993 та з січня 1994 по грудень 1997 відповідно. Скановані копії оригіналів документів підписано позивачем з використанням кваліфікованого електронного підпису.
За принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ в Харківській області розглянуло заяву та прийняло рішення від 25.12.2025 №913190146975 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За змістом цього рішення «…За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу відповідно до абз.1 п.4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 20.11.2025. Стаж зараховано по 31.10.2025. Загальний трудовий стаж складає 48 років 09 місяців 3 дні.
Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в щодо перерахунку пенсії частина 4 статті 42 згідно заяві від 16.12.2025 за №1963 оскільки після попереднього перерахунку не набуто 24 місяці страхового стажу. Надані до заяви копії довідок про заробітну плату від 11.09.2025 №04/62, №04/63, №04/64 не розглядались, оскільки документи про заробітну плату подаються тільки в оригіналах».
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачу на підставі поданих через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України довідок про заробітну плату, підписаних кваліфікованим електронним підписом.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Частиною 1 ст.40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
Абзацом 5 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Абзацами 1-4, ч. 4 ст.42 Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Згідно з ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - порядок №22-1).
Згідно з абз. 1-3 п.2.23 порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Закон України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII) регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб`єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Частиною 6 ст.18 Закону №2155-VIII унормовано, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ч.4 ст.42 Закону №1058-IV передбачає декілька самостійних підстав для перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру. Абзацом 1 цієї частини врегульовано перерахунок з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, який проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Натомість абз. 2 цієї частини передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними вище нормами слідує, що перерахунок пенсії за бажанням пенсіонера із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, тобто, зокрема, за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, не поставлений законодавцем у залежність від набуття пенсіонером після попереднього перерахунку 24 місяців страхового стажу. Умова про наявність не менш як 24 місяців страхового стажу, встановлена абзацом 1 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, стосується перерахунку пенсії з урахуванням стажу, а не перерахунку із заробітної плати за періоди страхового стажу до 01.07.2000, право на який реалізується за бажанням пенсіонера.
За змістом оскаржуваного рішення до заяви позивача від 16.12.2025 №1963 та наданих до неї довідок про заробітну плату за періоди з листопада 1982 по грудень 1997 вбачається, що позивач реалізував право на перерахунок пенсії із заробітної плати за період страхового стажу до 01.07.2000. За таких обставин покликання відповідача у рішенні про відмову на те, що після попереднього перерахунку не набуто 24 місяці страхового стажу, не може вважатися достатньою та правомірною підставою для відмови у перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за період до 01.07.2000.
Стосовно мотиву відмови про те, що надані до заяви копії довідок про заробітну плату не розглядались, оскільки документи про заробітну плату подаються тільки в оригіналах, суд зазначає таке.
Пунктом 2.23 порядку №22-1 дійсно передбачено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Разом з тим ця вимога стосується подання заяви в паперовій формі. Той самий пункт окремо врегульовує подання заяви в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія та встановлює, що до такої заяви додаються скановані копії оригіналів документів, на які заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Як установлено судом, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії саме в електронній формі через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, додавши скановані копії оригіналів довідок про заробітну плату та наклавши на створені електронні копії кваліфікований електронний підпис. Такий спосіб подання документів прямо передбачений п.2.23 порядку №22-1 для звернень в електронній формі, а тому подання позивачем сканованих копій документів, а не їх паперових оригіналів, відповідає встановленому порядку та не могло бути підставою для залишення довідок про заробітну плату без розгляду.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що документи про заробітну плату подаються тільки в оригіналах, оскільки таке посилання не враховує окремого регулювання подання документів в електронній формі через вебпортал, а також не узгоджується із ч.6 ст.18 Закону №2155-VIII, згідно з якою кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Накладення позивачем кваліфікованого електронного підпису на скановані копії оригіналів довідок надає таким електронним документам юридичної сили, рівнозначної оригіналам, підписаним власноручно.
У контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в цьому випадку відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії, не надав належної правової оцінки суті заяви позивача та наданим до неї документам, а обмежився формальним посиланням на невідповідність форми поданих документів, що не відповідає змісту п.2.23 порядку №22-1 та вимогам Закону №2155-VIII.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 у справі №580/710/24 сформував висновок про те, що формальне посилання органу Пенсійного фонду на невідповідність заяви вимогам форми, передбаченої Порядком №22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності, а такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.
Наведені висновки Верховного Суду застосовні до обставин цієї справи, оскільки відмова відповідача ґрунтується на формальній оцінці способу подання документів (сканованих копій замість оригіналів) без дослідження їх змісту та суті заявленої позивачем вимоги про перерахунок пенсії.
Крім того, за приписами п.4.2 порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). За змістом абз. 1 п.4.7 порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії орган, що призначає пенсію, зобов`язаний розглянути подану заяву та надані до неї документи по суті і прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, незалежно від того, яким способом подано заяву.
Оцінюючи рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, суд дійшов висновку, що воно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною відмову органу пенсійного фонду, проте саме актом індивідуальної дії позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, тому вимога немайнового характеру підлягає задоволенню шляхом визнання рішення відповідача від 25.12.2025 №913190146975 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує таке.
Позивач просить зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву про перерахунок пенсії. З матеріалів справи слідує, що відповідач у рішенні про відмову не дослідив по суті надані позивачем довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000 та не встановлював наявність або відсутність передбачених законом підстав для перерахунку пенсії з урахуванням цих довідок, а обмежився залишенням їх без розгляду з формальних мотивів.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад адміністративного судочинства, враховує, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, а не підміна такого суб`єкта у здійсненні наданих йому законом повноважень. Оскільки встановлення достатності поданих документів та наявності підстав для перерахунку пенсії за результатами всебічного, повного і об`єктивного розгляду заяви належить до дискреційних повноважень органу, що призначає пенсію, суд не може перебирати на себе повноваження відповідача та самостійно вирішувати питання про проведення перерахунку пенсії за відсутності прийнятого уповноваженим органом рішення по суті поданих документів.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 245 КАС України унормовано, що у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з урахуванням наданих довідок про стаж та заробітну плату, за результатами розгляду якої прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення від 25.12.2025 №913190146975 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16.12.2025 №1963.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про стаж та заробітну плату, за результатами розгляду якої прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: Майдан Свободи, 5, Держпром, під. 3, поверх 2, м. Харків, 61022; ЄДРПОУ 14099344).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна
Судове рішення № 139216663, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 25.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/2028/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: