Рішення № 139216496, 25.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/187/21

провадження № 2-кас/340/10/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» (с. Новогригорівка, Долинський район, Кіровоградська область, 28541, ЄДРПОУ 30848402)

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00001610705 від 20.10.2020 , яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 500 000,00 грн;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00001600705 від 20.10.2020 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1020,00 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на протиправність проведення перевірки, відсутність законних підстав для видання відповідачем наказу від 28.09.2020 №1276 про проведення фактичної перевірки Товариства, відсутність в тексті наказу інформації, яка б свідчила про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, виробництва та обігу підакцизних товарів. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, позивач наполягав на тому, що наслідком порушення відповідачем вимог законодавства щодо проведення перевірки, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, є скасування рішень, які прийняті за наслідками такої незаконної перевірки.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області листом ДПС України від 11.08.2020 р. №13939/7/99-00-07-05-03-07, отримало для відпрацювання перелік суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 р. отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Згідно з проведеним доперевірочним аналізом вищезазначеного переліку встановлено, що ТОВ «Перемога» відповідно до Реєстру акцизних накладних, отримувало у 2020 році через пересувні акцизні склади пальне від ТОВ «Інтеграл плюс» на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому ТОВ «Перемога» зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, а саме: Кіровоградська область, Долинський район, с. Новогригорівка Друга. У той же час, у Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, ТОВ «Перемога» (код ЄДРПОУ 30848402) не зазначено. Відповідно до звітності ТОВ «Перемога» відомостей про об`єкти оподаткування платника податків, підприємством звіти про наявні об`єкти оподаткування (форма 20 ОПП), не подавалися. Представник відповідача зазначає, що з огляду на отримання від ДПС України в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «Перемога» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, керівником ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про проведення фактичної перевірки місця зберігання палива за адресою: с. Новогригорівка Друга, Долинський район, Кіровоградська область, що належить ТОВ «Перемога», яке оформлене наказом від 28.09.2020 р. №1276 на підставі ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.18 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України тривалістю 3 доби за період діяльності платника податку з 01.01.2020 р. по 30.09.2020 р., з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевіркою встановлено, що підприємство у 2020 році отримувало пальне дизпаливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) згідно акцизних накладних (АН), а саме: 21.04.2020 р. №30 (реєстраційний номер АН 9084897870) на 23 334,15 л., від 05.05.2020 р. №4 (реєстраційний номер АН 9096052656) на 20196,58 л., від 05.05.2020 р. №6 (реєстраційний номер АН 9096056522) на 21652,4 л., від 18.06.2020 р. №22 (реєстраційний номер АН 9139586852) на 20688,67 л., яке зберігало виключно для власних потреб (вирощування с/г продукції) у ємностях (резервуарах) на складі для ПММ ТОВ «Перемога» за адресою с. Новогригорівка Друга, Долинський район, Кіровоградська область. В порушення пп.63.3 ст.63 Податкового кодексу України підприємством не повідомлено контролюючий орган про наявні об`єкти оподаткування ємності для зберігання палива, згідно з порядком обліку платника податків, за що передбачено відповідальність за абз.2 п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України. Окрім того, встановлено, що ТОВ «Перемога» здійснює зберігання пального у власних ємностях (резервуарах) на складі ПММ за адресою: с. Новогригорівка Друга, Долинський район, без оформлення відповідної ліцензії, що порушує вимоги ч.1 ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та передбачено відповідальність за абз.8 ч.2 ст.17 зазначеного Закону.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2025 року скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування вищевказаних рішень судів Верховним Судом стало те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували місце та спосіб зберігання пального, мету придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального, що відповідно призвело до не з`ясування можливості здійснення діяльності Товариством зі зберіганням пального без отримання відповідної ліцензії.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 адміністративну справу №340/187/21 прийнято до свого провадження в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін. (Т.1, а.с. 248).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога", код ЄДРПОУ 30848402, юридична адреса: 28541, Україна, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., село Новогригорівка Друга, є платником єдиного податку четвертої групи (а.с. 24).

Основний вид діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, у 2020 році підприємством проведено сільськогосподарські роботи на площі 1690,94 га (а.с. 46 зв.б.-51).

Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.09.2020 р. №1276 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Перемога» на підставі ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України призначено проведення фактичної перевірки місця зберігання палива за адресою: с. Новогригорівка Друга, Долинський район, Кіровоградська область, що належить ТОВ «Перемога» з 28.09.2020 р. тривалістю 3 доби за період діяльності з 01.01.2020 по 30.09.2020 року, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (а.с.14, 60).

30.09.2020 р. посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 28.09.2020 р. №1276 та відповідно до направлень №1416 від 28.09.2020 р. (а.с.61), №1417 від 28.09.2020 р. (а.с.62), №1418 від 28.09.2020 р. (а.с.63) проведено фактичну перевірку місця зберігання палива за адресою: с. Новогригорівка Друга, Долинський район, Кіровоградська область, що належить ТОВ «Перемога», за результатами якої складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв №109/11/11/РРО/30848402 від 30.09.2020(а.с.15-18, 70-71).

В акті №109/11/11/РРО/30848402 від 30.09.2020 зазначено, що ТОВ «Перемога» використовує пальне, придбане згідно накладних №4/9096052656 від 05.05.2020 р. 20196,58 л., №22/9139586852 від 18.06.2020 р. 20688,67 л., №6/9096056522 від 05.05.2020 р. 21652,4 л. та №30/9084897870 від 21.04.2020 р. 23334,15 л. виключно для потреб підприємства (вирощування с/г продукції). Вказане пальне зберігається у ємностях, які розташовані на складі ПММ за адресою: с. Новогригорівка Друга. Загальна кількість ємностей 6 (шість), з яких 3 ємності місткістю 25 м3, 1 ємність 10 м3, 1 ємність 5 м3 та одна ємність 3 м3. З яких три ємності використовуються для зберігання дизельного пального. На початок 01.09.2020 залишки пального складали 12850,00 л. Дані резервуари зареєстровані з оформленням відповідних технічних паспортів. На момент перевірки підприємством до органів ДПС не подано заяву за Ф20-ОПП про реєстрацію об`єктів оподаткування, а саме: резервуарів для зберігання пального (а.с.15-18, 70-71).

В додатках до акту зазначені: світлини, пояснення головного бухгалтера, копії накладних та розрахунки корегування.

Перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України (а.с.15-18, 70-71).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00001610705 від 20.10.2020 р., яким до ТОВ «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 500000,00 грн (а.с.19, 89);

- №00001600705 від 20.10.2020 р., яким до ТОВ «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн (а.с.20, 90).

Рішенням Державної податкової служби України від 31.12.2020 р. №37076/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20.10.2020 р. №00001610705, №00001600705, а скаргу без задоволення (а.с.22-27).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону №481/95-ВР.

Стаття 15 Закону №481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Цією нормою встановлено щонайменше 22 випадки, за наявності яких до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів та визначено розмір таких. Визначені цією нормою розміри штрафів є або фіксованими, або у відсотковому співвідношенні до вартості товару із визначенням граничної межі.

Стаття 15 Закону №481/95-ВР містить значну кількість вимог до імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального, а стаття 17 Закону №481/95-ВР містить значну кількість підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в залежності від характеру виявленого правопорушення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З 01.01.2016 ПК України визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

До 01.07.2019 діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 01.07.2019 набрав чинності Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ПК України та Закону №481/95-ВР.

З цього часу Закон №481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень.

Водночас, така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону №481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

За змістом частин сьомої, восьмої, десятої, шістнадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років, а річна плата на право зберігання пального становить 780 гривень.

Частинами тридцять третьою, тридцять восьмою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (частина сорок третя статті 15 Закону №481/95-ВР).

При цьому, згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

У зв`язку з тим, що Закон №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію, суд вважає, що задля вирішення спірного у цій справі питання підлягають врахуванню норми ПК України, які надають визначення поняттям, пов`язаним з обігом пального, зокрема, й місць його зберігання.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм ПК України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку дав підстави для формулювання Верховним Суду у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності у суб`єкта господарювання пального, яке зберігається у ємностях, які розташовані на складі паливно-мастильних матеріалів, не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Згідно зі встановленими обставинами у цій справі, ТОВ «Перемога» здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, має статус платника єдиного податку 4 групи у 2020 році. У періоді, що перевірявся, ТОВ «ІНТЕРГЕЛАР-ПЛЮС» поставило позивачу дизельне паливо у кількості згідно накладних №4/9096052656 від 05.05.2020 р. 20196,58 л., №22/9139586852 від 18.06.2020 р. 20688,67 л., №6/9096056522 від 05.05.2020 р. 21652,4 л. та №30/9084897870 від 21.04.2020 р. 23334,15 л., а всього - 85871,8 л.

Поставлена кількість дизельного палива еквівалента 85,8712 м3.

За висновками акту фактичної перевірки станом на час її проведення (30 вересня 2020 року) ТОВ «Перемога» зберігало пальне у кількості 12 850 л (12,850 м3).

Обсяги споживання пального за рік податковим органом не встановлювались.

Зі звіту про використання та запаси пального за 2020 рік, судом встановлено, що обсяг використаного бензину становить 4,6 тон, палива дизельного 42,4 тони, дистилятів нафтових важких 1,8 тон, залишок пального паливо дизельне 1,7 тон, дистиляти нафтові 0,4 тони, що загалом не перевищує 10 000 кубічних метрів (т.2, а.с. 40-42).

Враховуючи наведені положення підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, встановлені судом обставини справи та правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року (справа №540/4291/20), суд дійшов висновку, що підстави вважати, що діяльність ТОВ «Перемога» підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР відсутні, відповідно, позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00001600705 від 20.10.2020, яким встановлено порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та застосовано штрафні санкції згідно з пунктом 117.1 статті 117 Кодексу, суд зазначає наступне.

За положеннями пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України не може бути предметом фактичної перевірки (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України), оскільки повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

Аналогічні правові висновки містяться постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року по справі № 440/1262/21.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 7515,30 грн. (т 1, а.с. 32), вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00001610705 від 20.10.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 500000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00001600705 від 20.10.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1020,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 7515,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО