Ухвала суду № 139216273, 20.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

"20" серпня 2026 р. Справа № 300/3384/26

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.

за участю: представника позивача Белей О.Б.

представника відповідача Леськів Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі, також - позивач, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго") звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 15.04.2026 № 80775297 про стягнення виконавчого збору, № 80946397 від 07.05.2026 та № 80943899 від 07.05.2026 про відкриття виконавчого провадження.

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є протиправне на переконання позивача, винесення відповідачем постанов від 15.04.2026 № 80775297 про стягнення виконавчого збору, № 80946397 від 07.05.2026 та № 80943899 від 07.05.2026 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 продовжено Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 01.06.2026 у справі № 300/3384/26.

29.06.2026 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України та призначити судовий розгляд на "12" червня 2026 р. о 14:00 год.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.08.2026 та міститься в матеріалах справи, згідно якого серед іншого представник відповідача просить суд закрити провадження у даній справі, щодо розгляду позову боржника в частині визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 15.04.2026 у ВП 80775297. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що у межах даного адміністративного позову, позивач окрім іншого, оскаржує постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесену в межах ВП №80775297 від 15.04.2026, відкритого з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 909/643/24. При цьому, за змістом частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (що є спеціальною нормою щодо примусового виконання судових рішень), в редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026 (набула чинності з 24.04.2026), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, зокрема, постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. З наведеного вбачається, що позивач звернувся з даним позовом з порушенням правил предметної юрисдикції, оскільки оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору у цьому випадку віднесено законом до компетенції суду, який видав виконавчий документ, а саме до Господарського суду Івано-Франківської області. Таким чином, на думку заявника даний позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримав з заведених у відзиві мотивів, просив його задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні щодо закриття провадження не заперечив, вказав на наявність ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 про скасування такої постанови.

Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі та заперечення представника позивача, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України), кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відтак суд зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суд зазначає, що процесуальні відносини, пов`язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 287), Цивільним процесуальним кодексом України (розділ VII), Господарським процесуальним кодексом України (розділ VI).

Так, згідно частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Між тим, судом встановлено, що 24.04.2026 набули чинності окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07.04.2026 №4833-IX, зокрема, пунктом 18 означеного Закону викладено у новій редакції частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої:

«Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07.04.2026 №4833-IX, цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: п. 1 та 2, п. п. 1 п. 4, п. 6 та 9, п. п. 1, 5, 6, 8, 11, 13, 15 - 18, 19 (щодо доповнення розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» п. 10-11, 10-12, 10-14) п. 10, п. 12 розділу I цього Закону, п. 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Отже, з 24.04.2026 (дата набуття чинності пунктом 18 Закону №4833-IX) постанови державного виконавця, щодо виконання судового рішення, можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову у виконавчому провадженні від 15.04.2026 № 80775297 про стягнення виконавчого збору, відкритому на виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 909/643/24.

При цьому, суд бере до уваги, що позовна заява у справі № 300/3384/26 була подана 19.05.2026, тобто після набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» № 4833-IX, оскільки окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07.04.2026 №4833-IX, зокрема, пунктом 18 набули чинності 24.04.2026.

Відтак, суд враховує вищенаведений факт подання позивачем позовної заява після 24.04.2026 дати набуття чинності пунктом 18 Закону №4833-IX, а тому використовує положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка дії на момент реєстрації та здійсненого автоматизованого розподілу цього позову.

Таким чином, за викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що дана позовна заява не віднесена до юрисдикції адміністративного суду, оскільки оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору у цьому випадку з 24.04.2026 віднесено законом до компетенції суду, який видав виконавчий документ, а саме до Господарського суду Івано-Франківської області.

Крім того, суд зазначає, що Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/643/24, постановлено ухвалу від 26.06.2026, згідно якої:

- скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. (вих. № 07/853 від 28.05.2026; вх. № 5019/26 від 28.05.2026) задоволено частково.

- визнано протиправним та скасовано п.3 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Людмили Зіновіївни про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026.

- визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Людмили Зіновіївни від 15.04.2026 у виконавчому провадженні № 80775297 про стягнення виконавчого збору.

- закрито провадження за скаргою (вих. № 07/853 від 28.05.2026; вх. № 5019/26 від 28.05.2026) Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. в частині визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Людмили Зіновіївни: про відкриття виконавчого провадження № 80946397 від 07.05.2026; про арешт коштів боржника № 80946397 від 18.05.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського від 03.08.2026 у справі №909/643/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24.

Відтак, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо неналежності розгляду даного спору в частині позовних вимог щодо визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 15.04.2026 у ВП 80775297, оскільки такі підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, провадження по даній справі в цій частині підлягає закриттю.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За правилами частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини 1статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 9, 19, 20, 47, 189, 238, 248, 250, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог - задовольнити.

Провадження у справі №300/3384/26 за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов стягнення виконавчого збору від 15.04.2026 ВП № 80775297 - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Микитин Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 25.08.26.