Ухвала суду № 139216264, 25.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"25" серпня 2026 р. справа № 300/2535/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши заяву про продовження процесуального строку в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних позивача;

- зобов`язати відповідача розглянути питання щодо коректного відображення облікових даних позивача з урахуванням факту зняття з військового обліку у 2020 році та прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати відповідача внести зміни до облікових даних позивача, а саме: відобразити факт зняття з військового обліку у 2020 році; зазначити підставу зняття; усунути некоректну позначку щодо неуточнення даних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрити провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

13.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про продовження процесуального строку, відповідно до якої просить суд:

- визнати поважними причини пропуску процесуального строку для подання заяви про збільшення (зміну) позовних вимог;

- поновити процесуальний строк для подання відповідної заяви;

- прийняти до розгляду заяву позивача від 03.08.2026 у частині вимоги про стягнення 250 000 грн моральної шкоди та розглянути її разом із первісними позовними вимогами.

Вказане клопотання вмотивоване тим, що процесуальний строк на подання заяви про збільшення позовних вимог пропущено з поважних причин, оскільки істотна частина обставин, якими обґрунтовується вимога про відшкодування 250 000 грн. моральної шкоди, виникла вже після відкриття провадження та початку розгляду справи по суті. Позивач зазначає, що у червні-липні 2026 року відомості щодо його військово-облікового статусу неодноразово змінювалися: після усунення первісної позначки про порушення з`являлися нові записи щодо ВЛК та неприбуття за повісткою, а також інформація про звернення ТЦК до Національної поліції. На момент спливу строку, передбаченого статтею 47 КАС України, позивач об`єктивно не міг передбачити виникнення цих обставин та пов`язаних із ними негативних наслідків. На думку позивача, зазначені події не утворюють нового самостійного спору, а є продовженням тих самих публічно-правових відносин, що вже становлять предмет справи, оскільки безпосередньо пов`язані з правовими наслідками його зняття з військового обліку у 2020 році та подальшим веденням відповідачем його військово-облікових даних. У зв`язку з цим позивач просить на підставі статті 121 КАС України поновити процесуальний строк та прийняти заяву про збільшення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи та заяви позивача, суд вказує на таке.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналіз вказаної норми свідчить, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у цій справі відкрито ухвалою суду від 11.05.2026 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, заява про збільшення позовних вимог від 03.08.2026 подана після спливу встановленого процесуальним законом строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Водночас, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З системного аналізу вимог статей 47 та 121 КАС України встановлено, що оскільки спеціальна норма не містить застереження щодо неможливості поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду заяви про збільшення (зміну) позовних вимог, то у такому випадку застосовуються загальні положення КАС України, що регулюють питання поновлення та продовження процесуальних строків.

Внаслідок чого, пропущений процесуальний строк на вчинення процесуальних дій, передбачених статтею 47 КАС України, може бути поновлений судом у випадку наявності поважних причин його пропуску.

Однак, варто зазначити, що при поновленні пропущеного процесуального строку на вчиненні певної процесуальної дії, суд повинен враховувати, що на позивача як ініціатора судового розгляду покладається обов`язок цікавитися перебігом розгляду його справи з метою, зокрема, належного користування своїми процесуальними правами.

Така позиція кореспондує висновку Європейського суду з прав людини у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі Karakutsya v. Ukraine, де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (параграф 53).

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.02.2022 у справі № 9901/480/19.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску процесуального строку, суд враховує, що істотна частина обставин, якими позивач обґрунтував необхідність заявлення вимоги про відшкодування моральної шкоди, виникла у липні 2026 року, тобто після спливу встановленого статтями 47 та 262 КАС України строку.

Так, позивач посилається, зокрема, на появу 14.07.2026 відомостей щодо неприбуття на військово-лікарську комісію, подальше усунення такого запису, виникнення 22.07.2026 нового запису щодо неприбуття за повісткою та відображення інформації щодо звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Національної поліції.

Зазначені обставини на момент спливу встановленого законом процесуального строку об`єктивно не існували, внаслідок чого, позивач не міг посилатися на них при реалізації свого права, передбаченого частиною першою статті 47 КАС України.

За таких обставин суд вважає наведені позивачем причини пропуску процесуального строку поважними та доходить висновку про наявність підстав для поновлення строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Дослідивши зміст заяви позивача про збільшення (зміну) позовних вимог від 03.08.2026, суд зазначає таке.

Так, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас, предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову, є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права статті 47 КАС України викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 08 лютого 2021 року у справі № 460/3525/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19, від 25 квітня 2025 року у справі № 340/5532/24.

У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Окрім того, верховний Суд у постанові від 09.05.2024 у справі № 580/9034/23 зазначив, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Зміна предмета позову може відбуватися, зокрема, шляхом заміни одних вимог іншими або доповнення первісних позовних вимог новими, при цьому, доповнення позову новою вимогою є саме зміною предмета позову, а не збільшенням розміру позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2025 у справі № 340/5532/24 зробив висновок про те, що: «…Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин…».

Водночас, Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі № 640/21016/19 звернув увагу, що: «…не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 у справі № 210/2289/17, від 30.01.2020 у справі № 817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970…».

Внаслідок чого, для вирішення питання про допустимість заяви від 03.08.2026 суду необхідно встановити, чи наведені в ній нові обставини лише доповнюють первісну фактичну основу спору, чи утворюють самостійну фактичну основу нової матеріально-правової вимоги.

Суд вказує, що відповідно до змісту первісної позовної заяви, фактичними підставами позову є зняття позивача з військового обліку у 2020 році, повторне відображення його відомостей у системі військового обліку у 2024 році, відсутність відомостей про дату та підставу зняття з військового обліку, наявність позначки про неуточнення даних та невнесення відповідачем відповідних змін після звернень позивача.

Водночас, вимогу про стягнення 250 000 грн моральної шкоди позивач обґрунтовує не лише наслідками первісно оскаржуваної бездіяльності, а й іншими обставинами, які виникли після звернення до суду, а саме: внесенням запису про нібито неприбуття на ВЛК; наявністю інформації про адміністративний штраф; подальшим внесенням запису про неприбуття за повісткою; відображенням відомостей про звернення до Національної поліції; ненаданням відповідачем документів щодо вручення повісток та адміністративних стягнень; іншими подальшими рішеннями та діями відповідача.

Більше того, у прохальній частині заяви від 03.08.2026 позивач прямо просить відшкодувати моральну шкоду, завдану «протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача», тоді як первісним предметом судового оскарження є конкретна бездіяльність відповідача щодо невідображення факту зняття позивача з військового обліку у 2020 році та невнесення відповідних змін до його облікових даних.

Тобто, незалежно від визначення цієї заяви самим позивачем як заяви про «збільшення позовних вимог», за своїм процесуальним змістом вона є заявою про зміну предмета позову шляхом доповнення первісного позову новою самостійною вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, для вирішення заявленої 03.08.2026 вимоги у тому вигляді, в якому вона сформульована позивачем, суду було б необхідно надати правову оцінку не лише первісно оскаржуваній бездіяльності, а й правомірності нових адміністративних дій та рішень відповідача: внесення записів щодо ВЛК та неприбуття за повісткою, відображення відомостей про адміністративне правопорушення, звернення до органів Національної поліції та інших дій, які первісними позовними вимогами не оскаржуються.

Вказані обставини не є лише додатковими доказами або деталізацією фактичних обставин первісно заявленої бездіяльності, оскільки позивач надає їм значення самостійних протиправних дій та рішень, з якими безпосередньо пов`язує виникнення та розмір заявленої моральної шкоди.

За таких обставин заява від 03.08.2026 передбачає не лише доповнення предмета позову новою матеріально-правовою вимогою про стягнення 250 000 грн. моральної шкоди, але й формування фактичної основи цієї вимоги за рахунок нових юридично значимих обставин, правомірність яких не становить предмета первісного спору.

При цьому, суд враховує положення частини п`ятої статті 21 КАС України, відповідно до якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити відповідний публічно-правовий спір.

Однак, зазначена норма визначає умови розгляду вимоги про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства та не усуває встановлених статтею 47 КАС України процесуальних вимог щодо порядку зміни предмета або підстав уже поданого позову.

Більше того, заявлена позивачем моральна шкода пов`язується, серед іншого, з рішеннями та діями відповідача, правомірність яких не є предметом первісних позовних вимог, отже, саме по собі існування між сторонами вже відкритого публічно-правового спору не надає можливості включити до нього шляхом заяви про зміну позову будь-які подальші правовідносини між тими самими сторонами без дотримання вимог статті 47 КАС України.

Отже, хоча суд визнає поважними наведені позивачем причини пропуску процесуального строку та вважає за необхідне поновити строк на подання відповідної заяви, зміст заяви від 03.08.2026 свідчить про одночасну зміну предмета і фактичних підстав позову, що не відповідає положенням частини першої статті 47 КАС України.

Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, заяву позивача від 12.08.2026 за вхідним номером 23464/26 в частині вимог про зміну позовних вимог слід повернути заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 44, 47, 121, 167, 204, 243, 248, 256, 261-262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про збільшення (зміни) позовних вимог задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви про збільшення (зміни) позовних вимог.

Заяву позивача від 12.08.2026 за вхідним номером 23464/26 26 частині вимог про зміну позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Панікар І.В.