Рішення № 139216168, 25.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Справа № 280/6206/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Акціонерного товариства «МетаБанк» (пр-т. Металургів, буд. 30, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ 20496061)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «МетаБанк» (далі позивач, АТ «МетаБанк») до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів до Пенсійного фонду України, яким зобов`язано позивача повернути 22229,45 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 45 копійок) та фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів: 11114,73грн (одинадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 73 копійки);

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений за подачу адміністративного позову судовий збір у розмірі 2 662,4 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) гривень.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі №280/6206/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№34741 від 22.06.2026), де зокрема зазначено, що на підставі Акту перевірки правильності використання страхувальником страхових коштів №0800-1002-3/20 від 27.03.2026 (далі - Акт перевірки №0800-1002-3/20) відповідачем було винесено рішення від 22.04.2026 №32/1, яким зобов`язано АТ «МетаБанк» повернути 22 229,45грн та застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів: 11114,73грн. На думку представника позивача в Акті перевірки наявні необґрунтовані висновки стосовно двох випадків «порушення», а саме: щодо випадку за листком непрацездатності № ЕЛН №5463441-2010452241-1 застрахованої особи ОСОБА_1 та щодо випадку за листком непрацездатності АЛВ №878419 від 21.10.2025 застрахованої особи ОСОБА_2 . Зауважено, що висновки Акту перевірки № 0800-1002-3/20 про те, що ЕЛН №5463441-2010452241-1 є новим страховим випадком, повністю не відповідають дійсності та суперечать висновку Лікувального закладу. Більш того, пункт 5 Інструкції по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066 (далі - Інструкція №1066) регулює порядок дій лікуючого лікаря при відкритті паперового листка непрацездатності, тобто встановлює вимоги до медичного персоналу, а не до страхувальника, а тому застосування відповідачем цієї норми до страхувальника всупереч її прямому змісту та сфері дії є порушенням частини другої статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім того відзначено, що в Акті перевірки №0800-1002-3/20 у частині, що стосується листка непрацездатності АЛВ №878419 від 21.10.2025 безпідставно вказано на відсутність підписів ЛКК, з огляду на належне оформлення цього лікарняного та наявність у ньому усіх реквізитів. З огляду на наведене представник позивача вважає, що висновки, покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення є необґрунтованими, зробленими без повного та всебічного дослідження всіх обставин, а саме рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог наведені у відзиві на позовну заяву (вх.№40187 від 15.07.2026). Окрім іншого зазначено, що перевіркою виявлено факт призначення страхувальником допомоги по тимчасовій непрацездатності по електронному листку непрацездатності, як продовження раніше відкритого паперового листка непрацездатності та призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, заповненого без дотримання вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за № 1456/10055 (далі Інструкція № 532), що є порушенням частини другої статті 22, частини третьої статті 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон №1105-XIV) (у редакції, що діяла до 01.01.2023), та частини третьої статті 22 Закону № 1105 (у редакції, що діє з 01.01.2023), про що складено Акт документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів від 27.03.2026 №0800-1002-3/20. Зауважено, що пунктом 5 Інструкції №1066 визначено, що якщо листок непрацездатності відкривається за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження до повного закриття, незалежно від того, у якого суб`єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається виключно в паперовій формі. Відтак, у разі коли первинний листок непрацездатності був оформлений у паперовій формі, його подальше продовження має здійснюватися виключно шляхом видачі нового паперового листка непрацездатності. У зв`язку з цим електронний листок непрацездатності № 5463441- 2010452241-1 вважається окремим страховим випадком, а допомога по тимчасовій непрацездатності за ним має призначатися за рахунок коштів Пенсійного фонду України, починаючи з шостого дня непрацездатності, тоді як перші п`ять днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця. Окрім того вказано, що оскільки підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий та заповнений у встановленому порядку листок непрацездатності, то виявлені недоліки в оформленні листка непрацездатності АЛВ № 878419, а саме відсутність прізвища та підпису голови лікарсько-консультативної комісії мали б бути усунуті до прийняття рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. З огляду на вищевказане, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «МетаБанк» (код ЄДРПОУ 20496061) зареєстроване у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1001031070035025430 (а.с.13).

За результатами документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів відповідачем було складено відповідний Акт від 27.03.2026 № 0800-1002-3/20 (а.с.6-12).

Відповідно до Опису виявлених порушень вимог законодавства, який є невід`ємною частиною Акту перевірки №0800-1002-3/20, в ході перевірки виявлено порушення вимог частини другої статті 22 та частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції до 01.01.2023), частини третьої статті 22 Закону № 1105 (у редакції, що діє з 01.01.2023) та пункту 5 Інструкції №1066, які полягають у тому, що страхувальником було вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду по застрахованим особам:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку: за ЕЛН № 5463441-2010452241-1 за період непрацездатності з 13.10.2022 по 21.10.2022, виданим закладом охорони здоров`я призначена та сплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду за 8 календарних днів у сумі 19116,40 грн, як продовження паперового листка непрацездатності АЛВ №712778 від 13.10.2022 з термінами звільнення від роботи з 04.10.2022 по 13.10.2021 (заява-розрахунок від 05.12.2022 №б/н), виходячи із середньої одноденної заробітної плати 2389,55 грн. Перевіркою встановлено, що ЕЛН №5463441-2010452241-1 є новим страховим випадком, допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду призначається з шостого дня непрацездатності. Сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ЕЛН №5463441-2010452241-1 складає 11947,75 грн.

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку: за паперовим листком непрацездатності від 21.10.2025 АЛВ №878419, виданий закладом охорони здоров`я з невірним заповненням графи «звільнення від роботи» відсутні підписи ЛКК за період звільнення від роботи з 21.10.2025 по 11.11.2025 за рахунок фонду 22 календарних днів у сумі 10281,70 грн. виходячи із середньої одноденної заробітної плати 467,35грн. Відповідно до рішення комісії із соціального страхування страхувальником було вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду за 22 календарних днів у розмірі 100%. За заявою - розрахунком від 19.11.2025 №20490661-2025-49 кошти у сумі 10281,70 за 22 днів були оплачені Фондом та перераховані установою у сумі 10281,70грн. на особовий рахунок ОСОБА_2 21.11.2025. Сума неправомірно витрачених страхових коштів складає 10281,70 грн.

22.04.2026 відповідачем було прийнято рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від №32/1, яким визначено загальну суму, яка підлягає поверненню позивачем, у розмірі 22 229,45грн та нараховано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 11 114,76грн. (а.с.25-26).

Не погоджуючись із правомірністю винесеного відповідачем рішення АТ «МетаБанк» звернулося до Пенсійного фонду України із відповідною скаргою, за результатами розгляду якої ухвалено рішення про результати розгляду скарги, яким рішення відповідача від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів залишено без змін, а скаргу АТ «МетаБанк» - без задоволення (а.с.68-69).

Вважаючи рішення відповідача від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, АТ «МетаБанк» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-ХIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент проведення перевірки) уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 5 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент проведення перевірки) встановлено, що основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування;

2) здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;

3) профілактика нещасних випадків;

4) проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

5) здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.

Відповідно до приписів частини другої статті 5 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент проведення перевірки) уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном;

2) проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування;

5) забезпечують електронну інформаційну взаємодію інформаційно-комунікаційної системи соціального страхування з інформаційно-комунікаційними системами центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, охорони здоров`я, реалізацію державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, формування та реалізацію державної фінансової політики, державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної політики у сферах освіти і науки, формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, для виконання покладених на них функцій і завдань, визначених законодавством;

6) здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником проведення наукових досліджень, розроблення методичного забезпечення;

8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв`язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;

9) здійснюють інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною другою 2 статті 8 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент проведення перевірки) роботодавець, зокрема, зобов`язаний:

- здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п.1);

- вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів (п. 2);

- під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п.3);

- допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6);

- повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).

Відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент проведення перевірки) достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

За обставинами даної справи відповідачем, як уповноваженим органом управління було проведено документальну планову перевірку АТ «МетаБанк» щодо правильності використання страхових коштів за період з 01.10.2022 по 31.12.2025, за результатами якої складено відповідний Акт від 27.03.2026 № 0800-1002-3/20 (а.с.6-12).

Відповідно до Опису виявлених порушень вимог законодавства, який є невід`ємною частиною Акту перевірки №0800-1002-3/20, в ході перевірки виявлено порушення вимог частини другої статті 22 та частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції до 01.01.2023), частини третьої статті 22 Закону №1105-XIV (у редакції, що діє з 01.01.2023) та пункту 5 Інструкції №1066.

В обґрунтування недотримання позивачем вимог частини другої статті 22, частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції до 01.01.2023) та пункту 5 Інструкції №1066 відповідачем зазначено, що страхувальником було вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду по застрахованій особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку: за ЕЛН № 5463441-2010452241-1 за період непрацездатності з 13.10.2022 по 21.10.2022, виданим закладом охорони здоров`я призначена та сплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду за 8 календарних днів у сумі 19116,40 грн, як продовження паперового листка непрацездатності АЛВ №712778 від 13.10.2022 з термінами звільнення від роботи з 04.10.2022 по 13.10.2021 (заява-розрахунок від 05.12.2022 №б/н), виходячи із середньої одноденної заробітної плати 2389,55 грн. Перевіркою встановлено, що ЕЛН №5463441-2010452241-1 є новим страховим випадком, допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду призначається з шостого дня непрацездатності. Сума неправомірно витрачених страхових коштів по листку непрацездатності ЕЛН №5463441-2010452241-1 складає 11947,75 грн.

Надаючи оцінку зазначеним доводам відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV (у редакції чинній до 01.01.2023) встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону №1105-XIV (у редакції чинній до 01.01.2023) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Відповідно до приписів частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції чинній до 01.01.2023) рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19.07.2018 (далі Положення №13), комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно з пунктом 2.2 Розділу ІІ Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у жовтні 2022 року застрахована особа ОСОБА_1 надав Комісії із соціального страхування в АТ «МетаБанк» паперовий листок непрацездатності (лікарняний) серії АЛВ №712778 від 13.10.2022 за період непрацездатності з 04.10.2022 по 13.10.2022, виданий Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та невідкладної медичної допомоги» Запорізької міської ради м. Запоріжжя (а.с.21).

На продовження зазначеного листка непрацездатності ОСОБА_1 було надано електронний лікарняний, оформлений лікувальним закладом Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» (ЄДРПОУ 42596380) у вигляді електронного листка непрацездатності №5463441-2010452241-1 за період непрацездатності з 13.10.2022 по 21.10.2022 (а.с.100 зворотній бік)

Комісією із соціального страхування АТ «МетаБанк» на виконання приписів частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції чинній до 01.01.2023) та пункту 2.2 Розділу ІІ Положення №13 було розглянуто підстави та правильність видачі листків непрацездатності і з метою підтвердження зв`язку між паперовим та електронним лікарняними 17.11.2022 направлено запит №136/1449 до лікувального закладу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» (а.с.20).

Листом від 29.11.2022 №514 Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» було повідомлено позивачу, що лист непрацездатності ОСОБА_1 за номером 5463441-2010452241-1, дата відкриття 13.10.2022, дата закриття 21.10.2022 дійсно є продовженням листа непрацездатності серії АЛВ №712778 та був виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» (а.с.19).

На підставі зазначеного Комісія із соціального страхування АТ «МетаБанк» вирішила призначити ОСОБА_1 відповідну допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду по застрахованим особам, а Фонд соціального страхування України прийняв надані документи до розгляду та здійснив виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в установленому порядку і з урахуванням частини другої статті 22 Закону № 1105-XIV (у редакції чинній до 01.01.2023).

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем виконано у повному обсязі вимоги вимог частини другої статті 22 та частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV (у редакції до 01.01.2023).

Водночас, оцінюючи доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 5 Інструкції №1066, суд насамперед виходить із визначеного цією Інструкцією кола осіб, на яких поширюються її приписи.

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 1066 її розроблено з метою організації процесу формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичні висновки) в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я (далі - Реєстр) та видачі листків непрацездатності за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053, у період дії перехідної моделі.

Пунктом 2 Інструкції № 1066 визначено, що ця інструкція є обов`язковою для закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової непрацездатності, (далі - суб`єкти господарювання) відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 квітня 2008 року № 189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2008 року за № 589/15280, Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066.

Таким чином, із системного аналізу пунктів 1 та 2 Інструкції №1066 вбачається, що її приписи регулюють відносини у сфері здійснення медичної діяльності, пов`язаної з встановленням факту тимчасової непрацездатності, формуванням медичних висновків та оформленням листків непрацездатності, а адресатами встановлених нею обов`язків є саме заклади охорони здоров`я та фізичні особи підприємці, які здійснюють медичну практику.

При цьому позивач у спірних правовідносинах виступає в іншому правовому статусі як страхувальник, тобто роботодавець застрахованої особи, а не як заклад охорони здоров`я чи фізична особа підприємець, яка здійснює медичну практику та проводить експертизу тимчасової непрацездатності.

Отже, сама Інструкція №1066 не встановлює для позивача, як страхувальника обов`язків щодо відкриття, продовження, оформлення або зміни форми листка непрацездатності, оскільки вчинення відповідних дій не належить до його повноважень. Більш того, жодним чином не покладає на страхувальника обов`язку забезпечувати дотримання закладом охорони здоров`я встановленої форми листка непрацездатності та не наділяє страхувальника повноваженнями щодо визначення способу його відкриття чи продовження.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим покладення відповідачем на позивача відповідальності за недотримання вимог пункту 5 Інструкції № 1066, оскільки позивач не є суб`єктом, на якого цією Інструкцією покладено відповідний обов`язок.

Що стосується доводів відповідача про недотримання позивачем вимог частини третьої статті 22 Закону №1105-XIV (у редакції, що діє з 01.01.2023), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в обґрунтування порушення позивачем вимог частини третьої статті 22 Закону №1105-XIV (у редакції, що діє з 01.01.2023) відповідачем зазначено, що страхувальником було вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду по застрахованій особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку: за паперовим листком непрацездатності від 21.10.2025 АЛВ №878419, виданий закладом охорони здоров`я з невірним заповненням графи «звільнення від роботи» відсутні підписи ЛКК за період звільнення від роботи з 21.10.2025 по 11.11.2025 за рахунок фонду 22 календарних днів у сумі 10281,70 грн. виходячи із середньої одноденної заробітної плати 467,35грн. Відповідно до рішення комісії із соціального страхування страхувальником було вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду за 22 календарних днів у розмірі 100%. За заявою - розрахунком від 19.11.2025 №20490661-2025-49 кошти у сумі 10281,70 за 22 днів були оплачені Фондом та перераховані установою у сумі 10281,70грн. на особовий рахунок ОСОБА_2 21.11.2025. Сума неправомірно витрачених страхових коштів складає 10281,70 грн.

Частиною третьою статті 22 Закону №1105-XIV (у редакції, що діє з 01.01.2023) встановлено, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Судовим розглядом встановлено, що у листопаді 2025 року застрахована особа ОСОБА_2 надав Комісії із соціального страхування в АТ «МетаБанк» паперовий листок непрацездатності (лікарняний) серії АЛВ №878419 від 21.10.2025 з амбулаторним режимом за період непрацездатності з 21.10.2025 по 11.11.2025, виданий Комунальним некомерційним підприємством «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради м. Запоріжжя, який є продовженням паперового листка непрацездатності серії АЛВ №807049 від 17.10.2025 із стаціонарним режимом лікування, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради м. Запоріжжя (а.с.23).

За результатами розгляду підстав і правильності видачі документів АТ «МетаБанк», як страхувальником вирішено призначити ОСОБА_2 відповідну допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а Пенсійний фонд України прийняв надані документи до розгляду та здійснив виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в установленому порядку і з урахуванням частини другої статті 22 Закону № 1105-XIV (в редакції, що діяла на дату її призначення).

При цьому суд критично сприймає посилання відповідача щодо невірного оформлення паперового листка непрацездатності серії АЛВ №878419 від 21.10.2025, а саме невідповідності його приписам підпункту 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція №532) та зазначає наступне.

Підпунктом 3.12 Інструкції №532 передбачено, що у графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов`язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.

Дослідивши наявну у матеріалах справи копію листка непрацездатності серії АЛВ №878419 від 21.10.2025, судом встановлено, що такий містить усі необхідні реквізити, у томі числі і підпис та печатку голови лікарсько-консультативної комісії (а.с.23).

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо неналежного оформлення листка непрацездатності серії АЛВ №878419 від 21.10.2025 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, є безпідставними та необґрунтованими, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про порушення позивачем установленого законодавством порядку призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

З огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскарженого рішення від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів, яким АТ «МетаБанк» зобов`язано повернути 22229,45грн та застосовано до нього фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг 11114,73грн.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.295 від 19.06.2026 (а.с.5).

Відтак, судовий збір у розмірі 2662,40грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким прийнято протиправне рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «МетаБанк» (пр-т. Металургів, буд. 30, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ 20496061) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, -, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.04.2026 №32/1 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів, яким Акціонерне товариство «МетаБанк» зобов`язано повернути 22 229,45грн (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 45 копійок) та застосовано до Акціонерного товариства «МетаБанк» фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг 11 114,73грн (одинадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 73 копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» (пр-т. Металургів, буд. 30, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ 20496061) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.08.2026.

Суддя І.В.Садовий