Рішення № 139216154, 25.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Справа № 280/6704/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії по інвалідності позивачу за другою групою інвалідності з 01 квітня 2025 року;

зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії по інвалідності позивачу за другою групою інвалідності з 01 квітня 2025 року.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з прийняттям рішення про невизнання його особою з інвалідністю ГУ ПФУ в Запорізькій області з 01.04.2025 було припинено виплату пенсії по інвалідності. Наголошує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №280/6809/25, яке набрало законної сили згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-1727/172, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.02.2024 №357 про встановлення позивачу інвалідності другої групи безстроково. Зауважує, що неодноразово через свого представника звертався до відповідача із заявами щодо поновлення виплати йому пенсії по інвалідності. Водночас відповідачем поновлення виплати пенсії по інвалідності здійснено не було, у зв`язку із чим змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 07.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 22.07.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву (вх. №41724), у якому наголошує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 280/6809/25, на яке посилається позивач, на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначеним рішенням жодних зобов`язань не покладено. Враховуючи усе наведене вище вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

23.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №41908), у якій проти доводів позивача заперечує та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №461210 від 26.02.2024 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (причина інвалідності: загальне захворювання) інвалідність встановлено безстроково. Підстава: акт огляду МСЕК №357 від 26.02.2024.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та у період з 26.02.2024 по 31.03.2025 отримував пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

У зв`язку з неотриманням пенсійної виплати за квітень 2025 року, представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом від 27.05.2025.

Листом від 29.05.2025 №0800-0205-8/52240 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило позивача, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» проведено перевірку обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. За результатами перевірки Головному управлінню надана інформація про скасування рішення МСЕК (лист від 24.03.2025 № 539/01-16). На підставі зазначеної інформації виплату пенсії позивачу призупинено з 01.04.2025 (рішення від 26.03.2025 №083950020954).

У зв`язку з не отриманням належним чином завіреної копії рішення, на підставі якого припинено виплату пенсії, представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом від 11.06.2025.

Листом від 13.06.2025 №0800-0205-8/59023 Головне управління повідомило позивача, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» проведено перевірку обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. За результатами перевірки листом від 24.03.2025 № 539/01-16 надана інформація про скасування рішень за результатами перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медик-соціальними експертними комісіями.

17.07.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання копії рішення про результати перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією щодо позивача.

21.07.2025 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на адресу позивача засобами поштового зв`язку надіслано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11.02.2025 №ЦО-1727/172, яким позивачу скасовано другу групу інвалідності з таких підстав: Клініко-функціональні порушення опорно рухової системи в легкому ступені обмежують життєдіяльність, та не дає підстав для встановлення групи інвалідності. Вказано, що позивач не є особою з інвалідністю з 26.02.2024.

Не погоджуючись з рішенням про скасування йому другої групи інвалідності, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Вказані обставини встановлені судом в ході розгляду справи №280/6809/25 та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2025, яке набрало законної сили згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-1727/172, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.02.2024 № 357 про встановлення ОСОБА_1 інвалідності другої групи безстроково.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст.78 КАС України).

20.05.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо поновлення виплати йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, листом від 09.06.2026 № 26835-27052/П-02/8-0800/26 відповідач повідомив, що на згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/6809/25 від 15.10.2025, яке набрало законної сили 23.03.2026, на Головне управління жодних зобов`язань не покладено. Станом на теперішній час від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішень про встановлення позивачу інвалідності до Головного управління не надходило. Після надходження відповідного рішення можливо буде повернутися до питання нарахування пенсійної виплати.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо поновленні пенсії по інвалідності, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

За приписами статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виплату пенсії позивачу ГУ ПФУ в Запорізькій області було припинено з 01.04.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-1727/172, яким позивачу скасовано другу групу інвалідності з таких підстав: Клініко-функціональні порушення опорно рухової системи в легкому ступені обмежують життєдіяльність, та не дає підстав для встановлення групи інвалідності. Вказано, що позивач не є особою з інвалідністю з 26.02.2024.

При цьому, судом враховано, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось без прийняття будь-яких формальних рішень територіального органу Пенсійного фонду України. Принаймні, жодних рішень з цього приводу відповідач суду не надав, і представник відповідача у заявах по суті про прийняття таких рішень не стверджував.

Як вже зазначалося, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №280/6809/25, яке набрало законної сили згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-1727/172, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.02.2024 №357 про встановлення позивачу інвалідності другої групи безстроково.

Внаслідок набрання законної сили цим судовим рішенням правове становище ОСОБА_1 повернуто до попереднього стану і на даний час є чинною довідка до акта огляду МСЕК серія 12ААГ № 461210 від 26.02.2024, видана на підставі рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.02.2024 №357, яким позивачу встановлено 2 групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 26.02.2024 безстроково, та на підставі якої у подальшому було здійснено призначення, нарахування та виплата пенсії по інвалідності.

Тому формальні підстави у вигляді зазначеного рішення експертної команди, що зумовлювали припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відпали.

Вказане означає, що визнання цього акту протиправним та скасування його судовим рішенням зумовлює втрату юридичної сили цього акту від самого моменту його прийняття, що, у свою чергу, означає правову неможливість існування юридичних наслідків протиправного акту у будь-який час його існування.

Оскільки інвалідність встановлена довічно, а рішення про її скасування скасоване судом, право позивача на отримання пенсії по інвалідності є безперервним.

Також суд враховує, що інших правових та фактичних підстав для припинення виплати ОСОБА_2 судом не встановлено, а відповідачами доказів зворотного не надано.

За таких обставин, дії Головного управління щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2025 є протиправними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії по інвалідності з моменту її припинення, тобто з 01.04.2025.

Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про наявність в бездіяльності ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо поновлення позивачу виплати пенсії по інвалідності, починаючи з 01.04.2025 ознак протиправності та відповідно про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії по інвалідності, починаючи з моменту припинення.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо поновлення нарахування та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з дати її припинення 01.04.2025.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак