Рішення № 139216104, 19.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Справа № 280/5730/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є.,

представників:

позивача - Полулях С.Ю.,

відповідача - Косенко Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «УКРКОМФОРТ» (вул. Лахтінська, буд. 21, кв. 66, м. Запоріжжя, 69076), в особі представника - адвоката Полулях Сергія Юрійовича (вул. Добролюбова, буд. 17, корп. 17, м. Запоріжжя, 69006), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв`язку 05.06.2026, Приватного підприємства «УКРКОМФОРТ» (далі - позивач), в особі представника - адвоката Полулях Сергія Юрійовича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1052108010709 від 28 травня 2026 року.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення винесено відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме відповідачем не враховано того, що фактично позивачем з нерезидентом зовнішньоекономічний контракт не укладався, а грошові кошти перераховані позивачем внаслідок неправомірних дій третіх осіб, які шахрайськими діями ввели позивача в оману щодо укладення договору та необхідності перерахування коштів, як передоплату за товар, що має бути поставлений за договором. При цьому, кошти були перераховані не нерезиденту (постачальнику) зазначеному в договорі, а невстановленій особі, у зв`язку з чим національними правоохоронними органами проводяться відповідні розслідування.

Ухвалою від 11.06.2026 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

16.06.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 22.06.2026 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 22.07.2026.

06.07.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого відповідач зазначає про необґрунтованість тверджень позивача, наведених в позовної заяви, звертає увагу, що з юридичної сторони обставини про злам пошти та шахраїв не звільняє підприємство від відповідальності за порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18), в частині, якого було не дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків під час виконання імпортного контракту №010724/2 від 01.07.2024, укладеного з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай) по операції із перерахування 17.07.2024 авансового платежу на користь нерезидента у сумі 45 100,00 дол. США, як внаслідок нарахування пені за період прострочення з 13.01.2025 по 31.03.2026, тобто на 443 дні. Позивачем було порушено принцип належної обачності, не проведено вертифікацію контрагента перед укладенням контракту, переказом коштів та не було підписання офіційної додаткової угоди, яка була б скріплена мокрою печаткою або КЕП/ЕЦП для страхування товариства, а не просто повідомленням в електронній пошти товариства. Податковий орган, наголошує на тому, що матеріали справи не містять жодної інформації, про звернення позивача, як до Товарно-Промислової Палати України, за сертифікатом, щодо підтвердження форс мажорних обставин, видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Крім, того позивач не звертався до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України з позовною заявою, на підставі порушення умов по імпортному контракту №010724/2 від 01.07.2024, укладеного з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай). Отже, позивач не скористалося правом та можливістю звернутися до суду про стягнення заборгованості із нерезидента до настання граничного строку надходження товару за імпортною операцією. Будь-які підстави, визначені Законом України №2473 щодо продовження або зупинення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України по імпортній операції позивача відсутні в матеріалах справи. Зазначає, що сам по собі факт відкриття кримінального провадження, внесення відомостей до ЄРДР або перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності, зокрема, від нарахування пені за порушення строків у сфері ЗЕД та не спростовує висновків податкової перевірки, якщо немає фінального вироку суду. Просить відмовити у задоволенні позову.

09.07.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представника позивача зазначає, що договір №010724/2 від 01.07.2024 року між позивачем та нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd на поставку (імпорт) товару був укладений шляхом обману та шахрайських дій, що свідчить про відсутність між вказаними особами (резидентом та нерезидентом) зовнішньоекономічних відносин і відповідно, не здійснення ними жодних операцій з імпорту товару, що виключає можливість порушення позивачем граничного строку розрахунків за операцією з імпорту товару за неукладеним договором №010724/2 від 01.07.2024 року, унеможливлює застосування до позивача заходів відповідальності згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №2473 та спростовує висновки акту перевірки №7407/08-01-07-09/357194 від 29.04.2026 року. Позивач вжив усіх належних дій для якнайшвидшого початку слідства та відновлення свого порушеного права, а твердження відповідача про невжиття жодних заходів для повернення коштів не відповідає дійсним обставинам. Крім того, зазначає про невірне тлумачення відповідачем постанов Верховного Суду.

13.07.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що висновок контролюючого органу обґрунтований тим, що позивач не надав доказів, які б підтвердили настання обставин непереборної сили, які зумовили неможливість виконання умов за контрактом №010724/2 від 01.07.2024 року з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd. Всі обставини справи та факти викладені в акті перевірки підтверджують позицію контролюючого органу щодо виникнення порушень позивача під час проведення перевірки. Наголошує, що не достатньо лише самого факту вжиття підприємством певних заходів, такі заходи мають відповідати та бути вчинені у відповідності до передбачених законодавством процедур та свідчити про направленість на отримання реального результату та бути ефективними.

Протокольною ухвалою від 22.07.2026 було закрите підготовче провадження, судовий розгляд справи по суті призначений на 05.08.2026.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.08.2026.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, а представник відповідача заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 19.08.2026 проголошено скорочене рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як зазначив позивач, він співпрацює з компанією Hangzhou Wateriand Environmental Technologies Co., Ltd 1-1012 Juzili, Hangzhou, China 310030 у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 2021 року. Спілкування завжди велося лише електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1.

В подальшому, невідомими особами було незаконно отримано доступ до електронної пошти позивача ukrkomfort@ukr.net та здійснено доступ і управління.

Далі в програмному коді листів, які отримує підприємство, було змінено електронну пошту контрагента на maria@waterlandtach.com, та встановлено фільтрування листів шляхом автоматичного видалення повідомлень від відправника ІНФОРМАЦІЯ_1. Як вбачається з найменування електронної адреси зловмисників, вони є майже ідентичними, відмінність є майже непомітною. Погодження умов договору та інвойсу вже відбувалося з шахраями.

Зазначені обставини ввели в оману керівництво позивача, у зв`язку з чим підприємство було впевнено, що раніше розпочатий процес погодження специфікації на товар та укладення договору продовжувалося за участі компанії-нерезидента з використанням електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.

01.07.2024 року позивачем шляхом електронного листування з контрагентом було укладено договір постачання №010724/2, у зв`язку із чим підприємство було переконане в дійсності та легітимності підписаного договору, розцінювало договір як укладений. Також до договору була виписана форма-інвойс №202405057 від 01.07.2024 року з підписом та печаткою нерезидента.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №19 від 17.07.2024, позивачем з валютного рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» перерахувало валютні кошти у сумі 45 100,00 дол. США/1 860 713,25 грн. на банківський рахунок НОМЕР_2, призначення платежу: «Prepayment supply contract no.010724/2 of 01.07.2024, equipment and materials for water treatment».

Граничний строк надходження товару за цією операцією - 12.01.2025.

Однак, у встановлені договором №010724/2 від 01.07.2024 року строки поставки товар позивачу як покупцю поставлено не було, причини затримки повідомлено також не було. З метою з`ясування вказаних обставин позивач проводило перевірку документації та листування з контрагентом, в ході якої було виявлено невідповідність електронних адрес, встановлені фільтри на автоматичне видання повідомлень та несанкціонований доступ невідомих осіб до електронної пошти підприємства.

З метою з`ясування обставин позивачем проведено перевірку документації та листування з контрагентом, в ході якої було встановлено, що невідомі особи незаконно отримали доступ до електронної пошти позивача, змінили електронну адресу контрагента, надіслали договір та проформу-інвойс з підписом та печаткою нерезидента Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай).

З приводу шахрайських дій та підроблення документів позивач звернувся із заявою до відділу поліції №2 Запорізького районного управління НП в Запорізькій області.

02.08.2024 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення та розпочате досудове розслідування.

24.02.2025 до відповідача надійшов лист ДПС України від 24.02.2025 №4953/7/99-00-07-04-02-07 з інформацією Національного банку України станом на 01.02.2025 (лист НБУ від 18.02.2025 №25-0009/12372), наданою АТ «ПУМБ», про встановлені факти порушень валютного законодавства, вчинені позивачем при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним договором №010724/2 від 01.07.2024, дата операції 17.07.2024, сума операції 45 100,00 дол. США.

З метою опрацювання отриманої інформації, в порядку положень п.п.20.1.2, п.п.20.1.3, п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.п. 73.3.1 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 69.35 підрозд. 10 розд.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в електронний кабінет позивача направлено запит від 27.02.2025 №10278/6/08-01-07-09-04 про надання інформації та документального підтвердження щодо стану розрахунків в іноземній валюті за договором №010724/2 від 01.07.2024.

Листом від 09.03.2026 №07-03/26 (вх.ГУ №8216/6, 8218/6, 8220/6, 8221/6 від 10.03.2026) ПП «УКРКОМФОРТ» надані пояснення та копії документів щодо операцій за договором №010724/2 від 01.07.2024.

Відповідачем на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.69.351 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку із надходженням листа ДПС від 24.02.2025 №4953/7/99-00-07-04-02-07 з інформацією НБУ станом на 01.02.2025, наданою АТ «ПУМБ», про факти порушень валютного законодавства, та на підставі наказу відповідача від 01.04.2026 № 441-п (зі змінами, внесеними наказом від 17.04.2026 №527-п) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за операцією із здійснення авансового платежу на користь нерезидента Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай), що відбулася 17.07.2024 під час виконання імпортного договору №010724/2 від 01.07.2024, за період діяльності з 17.07.2024 по 31.03.2026.

Перевіркою встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України №2473, пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме: під час виконання імпортного договору №010724/2 від 01.07.2024, укладеного з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай) товар, за який позивачем 17.07.2024 сплачено авансовий платіж у сумі 45 100,00 дол. США, у законодавчо встановлений Національним банком України 180-денний строк, на територію України не ввезений, період прострочення з 13.01.2025 по 31.03.2026 (443 дні).

За результатами перевірки складено Акт від 29.04.2026 №7407/08-01-07-09/35719484 (далі - Акт), згідно з висновками якого за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені ЗЕД у розмірі 1 860 713,25 грн., зазначений акт перевірки отримано керівником підприємства особисто під підпис.

Платник податків не погодився з висновками Акта та у встановленому порядку 12.05.2026 подав Заперечення до акта перевірки (далі - Заперечення). На засіданні Комісії з питань розгляду заперечень, яке відбулось 21.05.2026 були розглянуті питання, викладені в запереченнях позивача до акта документальної позапланової виїзної перевірки від 29.04.2026 №7407/08-01-07 09/35719484. У Запереченнях позивач не погоджувався з висновками Акта, вважаючи висновки про порушення норм валютного законодавства безпідставними та необґрунтованими виходячи із того, що договір №010724/2 від 01.07.2024 з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd був укладений шляхом обману та шахрайських дій, що свідчить про відсутність між вказаними особами зовнішньоекономічних відносин і відповідно не здійснення ними жодних операцій з імпорту товару, що виключає можливість порушення позивачем граничного строку розрахунків за операцією з імпорту товару за неукладеним договором №010724/2 від 01.07.2024 унеможливлює застосування заходів відповідальності згідно з ч.5 ст.13 Закону №2473.

За результатами розгляду Заперечень від 12.05.2026 б/н (вх.№18027/6 від 12.05.2026), висновки акта перевірки залишено без змін та підтверджено правильність висновків про порушення позивачем вимог частини 3 статті 13 Закону №2473, пункту 14-2 Постанови №18, в частині не дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків під час виконання імпортного контракту №010724/2 від 01.07.2024, укладеного з нерезидентом Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай) по операції із перерахування 17.07.2024 авансового платежу на користь нерезидента у сумі 45 100,00 дол.США та правомірність нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1 860 713,25 грн. на підставі частини 5 статті 13 Закону №2473.

22.05.2026 позивачу направлено лист №20363/6/08-01-07-09-04 про результати розгляду Заперечень, який отримано керівником підприємства особисто під підпис 22.05.2026.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, контролюючим органом 28.05.2026 за №1052108010709 прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені ЗЕД у розмірі 1 860 713,25 грн., яке отримано керівником підприємства особисто під підпис 28.05.2026.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з наступного.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Закону №2473, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, встановлено таке.

Валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами;

б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (п.1 ст.1 Закону №2473).

Валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (п.3 ст.1 Закону №2473).

Суб`єкти валютних операцій - резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції (п.10 ст.1 Закону №2473).

Відповідно до частин 1-3 статті 3 Закону № 2743 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону №2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

При цьому, ч.5 ст. 13 Закону №2473 встановлена відповідальність за порушення резидентами строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у вигляді нарахування пені у відсотковому розмірі від вартості товару (у разі імпортної операції) за договором.

За п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено у пункті 14-2 Постанови №18, і становлять 180 календарних днів.

Як зазначено у ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність":

зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Тобто, виходячи з положень наведених норм права, визначальним для підтвердження факту здійснення резидентом операції з експорту чи імпорту товарів є факт укладення зовнішньоекономічного контракту.

За матеріалами справи, позивач здійснив переказ коштів згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №19 від 18.07.2024 на суму 45 100 доларів США на реквізити, які не належать Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай).

Після виявлення дій шахрайського характеру позивач звернувся до правоохоронних органів (01.08.2024) з метою проведення розслідування виниклої ситуації.

Суд вважає, що умовою застосування заходів валютного контролю на підставі ст.13 Закону № 2473 є здійснення резидентом України операції імпорту, тобто наявності між резидентом України та особою-нерезидентом відповідних договірних відносин, за якими здійснюється поставка (купівля-продаж).

Водночас, у спірному випадку позивач фактично здійснив платіж на рахунок невідомої особи-нерезидента, яка не є постачальником та не має жодних зобов`язань перед позивачем за відповідним договором.

Оскільки у спірному випадку між позивачем та компанією Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай) не було укладено жодного договору (контракту), а також компанією Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай) не було отримано жодних грошових коштів від позивача, що свідчить про відсутність між вказаними особами (резидентом та нерезидентом) зовнішньоекономічних відносин і відповідно не здійснення ними жодних операцій з імпорту товару, то вказане виключає можливість порушення позивачем граничного строку розрахунків за операцією з імпорту товару за неукладеним контрактом №010724/2 від 01.07.2024, а відповідно унеможливлює застосування до позивача заходів відповідальності згідно з ч.5 ст. 13 Закону №2473.

З огляду на це, на переконання суду, відсутні підстави для застосування пені, оскільки:

- не виникла операція з імпорту товарів внаслідок здійснення резидентом України платежу на реквізити банківського рахунку особи-нерезидента, яка не є постачальником та/або отримувачем платежу за договором,

- не застосовуються вимоги щодо граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у разі здійснення платежу на реквізити банківського рахунку особи-нерезидента, яка не є постачальником товару та/або отримувачем платежу за договором, а відлік цих строків не розпочинається.

Отже, перерахування позивачем коштів у розмірі 45 100 доларів США на рахунок невідомої особи не є операцією з імпорту, ця операція не відноситься до торгівельних операцій, оскільки вона не здійснювалася у межах відповідного договору та не спричинила реальних господарських наслідків, а відтак заходи валютного впливу та контролю відповідно до положень Закону №2473 не застосовуються.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що існування факту недодержання граничного строку розрахунку відповідачу було достовірно відомо 24.02.2025 з листа ДПС України від 24.02.2025 №4953/7/99-00-07-04-02-07.

27.02.2025 відповідачем в електронний кабінет позивача надіслано запит №10278/6/08-01-07-09-04 про надання інформації та документального підтвердження щодо стану розрахунків в іноземній валюті за договором №010724/2 від 01.07.2024.

Лише наказом відповідача від 01.04.2026 № 441-п (зі змінами, внесеними наказом від 17.04.2026 №527-п) була призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за операцією із здійснення авансового платежу на користь нерезидента Henan Aijia Biotechnology Co., Ltd (Китай), що відбулася 17.07.2024 під час виконання імпортного договору №010724/2 від 01.07.2024, за період діяльності з 17.07.2024 по 31.03.2026.

Тобто, в період з 27.02.2025 (дата запиту) до 01.04.2026 (дата наказу) відповідач, маючи інформацію про недодержання граничного строку розрахунку (більше ніж рік) не вчиняв жодних дій.

На переконання суду необґрунтована бездіяльність відповідача протягом зазначеного періоду мала наслідком виникнення у позивача обґрунтованих очікувань того, що його позиція врахована податковим органом, тобто у позивача виникли обґрунтовані підстави вважати свою поведінку правомірною, а вчинені дії достатніми для оцінки контролюючим органом такої поведінки як правомірної.

Подальші висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку розрахунку та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на переконання суду було непередбачуваним.

Зазначена тривала бездіяльність відповідача на переконання суду має ознаки свавілля спрямованого на збільшення суми пені через збільшення періоду прострочення, оскільки в разі прийняття рішення про нарахування пені за прострочення граничного строку розрахунку в строк більш наближений до дати отримання відповідачем інформації від НБУ строк прострочення був би значно меншим, а відтак меншою була б і сума пені.

При цьому, з урахуванням обставин даної справи, суд не наділений повноваженням самостійно визначити строк прострочення та розмір пені.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів, суд висновує, що податкове повідомлення-рішення від 28.05.2026 №1052108010709 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №580/1341/23 (адміністративне провадження №К/990/42066/23, № К/990/785/24).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 27 910,70 грн, який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «УКРКОМФОРТ» (вул. Лахтінська, буд. 21, кв. 66, м. Запоріжжя, 69076), в особі представника - адвоката Полулях Сергія Юрійовича (вул. Добролюбова, буд. 17, корп. 17, м. Запоріжжя, 69006), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1052108010709 від 28.05.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства «УКРКОМФОРТ» судовий збір у розмірі 27 910,70 грн (двадцять сім тисяч дев`ятсот десять гривень 70 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2026.

Суддя Р.В. Кисіль