Ухвала суду № 139215977, 19.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про вiдстрочення i розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення

19 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5220/21

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді Плеханової З.Б.

секретаря Ковач Н.М.

сторони не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Бойко Б.Б., який представляє інтереси ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №260/5220/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії- задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом від 15.09.2021 року №4768-4771/П-02/8-0700/21 у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 р. пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17.08.2021 року за №ХР11448 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019р, за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби, із врахуванням розміру посадового окладу - 8320,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9555,00 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 1248,00 грн. , премія 35% - 2912,00 грн., які передбачені згідно Постанови КМУ № 704.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області код прийняти видану ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку від 17.08.2021 року за №ХР11448 (за формою, передбаченою додатком № 2 до постанови КМУ від 13.02.2008р. № 45) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р. та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17.08.2021 року за №ХР11448 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. N^2262-X-II «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.20І7р, №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру посадового окладу - 8320,00 грн., оклад за військовим званням -1480,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9555,00 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 1248,00 грн. , премія 35% - 2912,00 грн., які передбачені згідно Постанови КМУ № 704, а всього із суми грошового забезпечення 28415,00 грн.

29 липня 2026 року адвокат Бойко Б.Б. звернувся із заявою, у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5220/21 від 15 грудня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 192 984 (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обгрунтована тим, що вищезазначене рішення суду набрало законної сили та згідно зі ст.129-1 Конституції України є обов`язковим для виконання, однак з дати набрання рішенням законної сили і по дату звернення до суду із цією заявою, відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі № 260/5220/21 не виконано в повному обсязі.

Згідно з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за вих. № 0700-0505-8/46078 від 20.07.2026 року, на виконання рішення ЗОАС від 02 грудня 2022 р. у справі №260/4857/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати в розмірі 192984,50 гривень. Проте вказана доплата не була виплачена.

Сторона позивача вважає, що механізм виконання рішення суду, передбачений ч.3 ст.378 КАС України не є виходом за межі позовних вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості. Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України. На підставі вищевикладеного та враховуючи той факт, що з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі минуло більше встановленого законодавцем строку та рішення не виконане відповідачем у повному обсязі, сторона позивача вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі № 260/5220/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17.08.2021 року за №ХР11448 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатського області нарахованої доплати в сумі 192984,50 гривень. на користь ОСОБА_1 .

03 серпня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду вирішено:

Призначити судове засідання для розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №260/5220/21 на 19 серпня 2026 року о 10:00 год, яке відбудеться у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 21.

Зобов`язано представника позивача (стягувача) надати суду в термін 3 дні з дня отримання даної ухвали докази, що позивач є стягувачем у виконавчому провадженні, в т.ч. копію заяви про подання виконавчого листа у виконавчій службі, постанову про відкриття виконавчого провадження; останнє рішення державного виконавця у виконавчому провадженні.

Зобов`язано боржника (відповідача) надати суду в термін 3 дні з дня отримання даної ухвали: матеріали виконавчого провадження стосовно виконання рішення та інші докази виконання рішення.

07 серпня 2026 року представником ГУ ПФУ в Закарпатській області подано заперечення на заяву, в якій зазначено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі №260/5220/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.08.2021 року за №ХР11448. За результатами такого перерахунку різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 склала 192 984,50 грн.

Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 у розмірі 192 984,50 грн., така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.

Посилання, що рішення не виконується Головним управлінням є безпідставним з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, які будуть нараховані, як різниця в пенсії за минулий час за період.

Додатково зазначає, що заявником не надано докази, що рішення суду в межах покладених зобов`язань на Головне управління не виконано та не надано інформацію про те, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що Головне управління створює перешкоди для виконання такого рішення.

Також повідомила суд, що виконавче провадження не відкривалося, ніяких постанов державного виконавця вони не отримували.

Позивачем вимоги ухвали від 03 серпня 2026 року в частині витребування доказів, не виконані.

Розгляд заяви призначено на 19 серпня 2026 року о 10:00 год. Сторони у судове засідання не з`явилися.

Вивчивши подані заяви та матеріали справи суд констатує наступне.

Судом встановлено, що відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області погодився з рішенням ЗОАС по справі №260/5220/21 від 15.12.21 року, не оскаржував його , у зв`язку з чим рішення набуло законної сили 14.01.22 року.

Позивач до суду із заявою про видачу виконавчого листа не звертався.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадц`ятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд констатує, що у відповідності до ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. 2. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець» зобов`язаний звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Згідно частини 3 статті 33 ЗУ "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, з аналізу вищевказаного законодавства , що заміна способу порядку та способу виконання можливо на стадії виконавчого провадження, коли обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Оскільки заявник не ініціював відкриття виконавчого провадження і не має статусу «стягувач» як того вимагає ч. 1 статті 378 КАСУ , то дана стаття застосуванню не підлягає.

Крім того , 23 квітня 2026 року відповідачем було направлено лист, в якому зазначено наступне

« Нарахована різниця в пенсії, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі №260/5220/21 яке набрало законної сили 14.01.2022, за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 в розмірі 192984,50 грн облікована в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 .

Виплата пенсії з 01.03.2022 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення.

Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Повідомляємо, що вищезазначене рішення Закарпатського окружного адміністративного суду обліковане в електронній пенсійній страві пенсіонера ОСОБА_1 28.01.2021 реєстраційним номером 180482.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України має кількісні, часові і цільові обмеження. Визначений пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік та пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі - Закон № 4695) механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17 зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Аналогічний висновок щодо обов`язку розпорядників бюджетних коштів виконувати чинну норму Бюджетного закону, а також те, що будь-яка норма закону вважається конституційною, доки Конституційний Суд України не ухвалить рішення про зворотне, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24.

Водночас, нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень - у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку (підпункти 12, 13 пункту 4 зазначеного Порядку), що з урахуванням пункту 8 частини першої статті 2, статті 20 Бюджетного кодексу України належить до цільових обмежень бюджетних призначень.

З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 y справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Постанова № 821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 4695 не скасований.».

Суд констатує, що сам позивач вказує на факт невиконання рішення в повному обсязі, а не невиконання рішення суду, у зв`язку з чим частина 3 статті 378 КАСУ в даному випадку не підлягає, оскільки відсутні 2 необхідні умови:

1)невиконання рішення суду та

2)невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Частина 3 статті 378 КАСУ підлягає застосування в разі невчинення суб`єктом владних повноважень жодних дій на виконання судового рішення, що і можна трактувати як невиконання судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19.12.2024 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

Як слідує з матеріалів справи відповідач в межах своєї компетенції вчинив дії на виконання рішення суду у справі №260/5220/21 та не відмовляється виконувати рішення та виплатити різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 року у розмірі 192984, 50 грн. Зокрема, така заборгованість обліковується у електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Із матеріалів справи, заперечень пенсійного органу на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення невиплата зумовлена виключно відсутністю необхідних бюджетних асигнувань, які мали б бути виділені з державного бюджету на цю мету. Оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.

Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом (далі БК України), є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період (п.2 ч.1 ст.7 БК України).

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.23 БК України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Із змісту ст.116 БК України слідує, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства (п.20 ч.1 згаданої статті).

Абзацом 2 п.7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління ПФ України № 21-2 від 31.08.2009р. (в редакції постанови №35-1 від 09.12.2021р.) передбачено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

З викладеного необхідно зробити висновок, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зазначає, що виділення коштів із Державного бюджету на погашення заборгованості з виплати пенсії не залежить від волевиявлення територіального органу Пенсійного фонду України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року №260/3147/24.

Оскільки виконання рішення суду у цій справі у розглядуваній частині щодо виплати нарахованих сум залежить виключно від бюджетного фінансування, то як вірно зазначив суд першої інстанції, його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.

Зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення такої виплати не може вважатися законною, оскільки це є зміною рішення по суті. Введення в дію нової редакції статті 378 КАС України не скасовує цього фундаментального принципу. Заявником не надано доказів того, що існуючий порядок виконання рішення є неможливим, або що Відповідач створює перешкоди для його виконання. Заявник не позбавлений права на отримання коштів у встановленому законом порядку черговості. Таким чином, оскільки рішення суду фактично перебуває в процесі виконання у встановлений законодавством спосіб, а обставин, які б унеможливлювали його виконання чи істотно ускладнювали судом не встановлено, і крім того, позивач не набув статусу стягувач, який би надав йому право на звернення в порядку статті 387 КАСУ, підстави для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення відсутні.

На підставі наведеного , керуючись ст. 378 КАСУ суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката Бойко Б.Б., який представляє інтереси ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

Суддя З.Б.Плеханова

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24 серпня 2026 року