Рішення № 139215936, 25.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/4645/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВС Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) звернулося до Закарпатського окружног адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить:

-Винести судове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , податковий борг у розмірі 47 278,63 грн в т.ч. пеня у розмірі 13 601,01 грн з єдиного податку з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 47 278,63 грн в т.ч. пеня у розмірі 13601,01 грн, та у встановлені строки добровільно його не сплатив. Вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дану ухвалу було надіслано рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, вказана кореспонденція повернулася до суду без вручення, з позначкою "адресат відсутній".

Частиною 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України копія ухвали від 01 липня 2026 року вручена відповідачу належним чином. Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа-підприємець.

За Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 47 278,63 грн в т.ч. пеня у розмірі 13601,01 грн з єдиного податку з фізичних осіб.

Відповідачем до податкового органу самостійно подано:

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи №9288773442 від 01.10.2024 за три квартали 2024 року із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 38 452,61 грн. Податковий борг зменшено на 19 039,41 грн., за рахунок часткової сплати. Тобто, несплаченим залишається борг по даній декларації у розмірі 19 413,20 грн;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи №939947984 від 03.01.2025 за 2024 рік із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 14 264,22 грн. Самостійно задекларована сума єдиного податку Відповідачем не сплачена.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 10.06.2024 №0006588-1305-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку було надіслано засобами поштового зв?язку, однак поштовий конверт повернуто відправнику (повідомлення №0600933227976).

Доказів, які б підтверджували оскарження зазначеної податкової вимоги суду не надано, а тому, визначені у ній зобов`язання є узгодженими.

Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.300.1 ст. 300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПКУ, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідачем до податкового органу самостійно подано:

Відповідачем до податкового органу самостійно подано:

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи №9288773442 від 01.10.2024 за три квартали 2024 року із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 38 452,61 грн. Податковий борг зменшено на 19 039,41 грн., за рахунок часткової сплати. Тобто, несплаченим залишається борг по даній декларації у розмірі 19 413,20 грн;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи №939947984 від 03.01.2025 за 2024 рік із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 14 264,22 грн. Самостійно задекларована сума єдиного податку Відповідачем не сплачена.

Також, у відповідності до ст. 129 ПКУ, Відповідачу було проведено нарахування пені в розмірі 13 601,01 грн за попередні періоди за платежем Єдиний податок з фізичних осіб, яка відповідачем також не сплачена.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджених сум податкових зобов`язань з єдиного податку як платник єдиного податку, такі суми відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України є податковим боргом.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 10.06.2024 №0006588-1305-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку було надіслано засобами поштового зв?язку, однак поштовий конверт повернуто відправнику (повідомлення №0600933227976).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки після виставлення такої вимоги сума податкового боргу відповідача повністю не погашалася, підстав для виставлення нової податкової вимоги не виникало, тому процедура стягнення вважається дотриманою.

З матеріалів справи суд встановив, що станом на день розгляду справи суми податкових зобов`язань узгоджені та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто є сумою податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 ПК України ГУ ДПС у Закарпатській області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу. До справи долучені докази надіслання такої вимоги. Докази її оскарження у справі відсутні.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), податковий борг у розмірі 47 278,63 грн (сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 63 копійки) в т.ч. пеня у розмірі 13 601,01 грн з єдиного податку з фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору