Рішення № 139213800, 25.08.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1288/26

Провадження № 2/682/1166/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретарки судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області під час судового розгляду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Улашанівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Улашанівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гута Шепетівського району помер її батько - ОСОБА_3 , який згідно заповіту, посвідченого старостою Хоровецького старостинського округу сіл Хоровець, Пашуки, Гута Улашанівської сільської ради Хмельницької області 16.02.2024 р. все своє майно заповів своїй доньці - ОСОБА_1 . Позивачка, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , своєчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Якимчук І.П. та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та облсуговування житлового будинку, господарських будівель і сопорруд (присадибна ділянка), однак їй приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючого документу на цей будинок. Житловий будинок з надвірними будівлями за життя належав її батькові ОСОБА_3 , який був головою дворогосподарства, але не оформив документів на житловий будинок з надвірними будівлями та йому не було видане свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями. На даний час позивачка не може оформити спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, хоча відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. ОСОБА_4 , не отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок з невідомих причин, хоча будинок був побудований ще в 1959 році. Зазначений житловий будинок з надвірними будівлями належав батькові позивачки, ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Улашанівської сільської ради Хоровецького старостинського округу, виданої на підставі записів в погосподарській книзі виконкому №5 за 2024-2025 роки.

Просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 25.06.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.08.2026 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Жилюк О.В. у судове засідання не з`явилися, в своїй заяві просили розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги підтримали.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позов визнала повністю, пояснила, що відмовилася від спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , не заперечує, щоб спадщину прийняла їх донька - позивачка у справі, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність.

Від Улашанівської сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, приймаючи до уваги заяви сторін по справі, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 6/2025. У матеріалах справи наявна заява про відмову ОСОБА_2 від спадщини за законом та обов`язкової частки у спадщині. Інші спадкоємці відсутні.

З матеріалів справи слідує, що житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 належав за життя ОСОБА_5 - батьку позивачки, що підтверджується довідкою Улашанівської сільської ради Хоровецького старостинського округу, виданої на підставі записів в погосподарській книзі виконкому №5 за 2024-2025 роки.

Згідно з технічним паспортом, житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 має загальну площу - 53,70 м.кв. та житлову площу - 27,40 м.кв, наявна господарська будівля: хлів із літньою кухньою, загальною площею 48,2 кв.м.

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що згідно заповіту, посвідченого старостою Хоровецького старостинського округу сіл Хоровець, Пашуки, Гута Улашанівської сільської ради Хмельницької області 16.02.2024 р. все своє майно ОСОБА_3 заповів своїй дочці - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та облсуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Із повідомлення нотаріуса від 18.06.2026 № 134/02-14 слідує, що ОСОБА_1 приватним нотаріусом Шепетівського районногого нотаріального округу Якимчук І.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючого документу на цей будинок.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Також у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як видно із матеріалів справи, на даний час позивачка позбавлена можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.

Як зазначено в пункті 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 10.10.2018 року № 557/1209/16-ц, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 № 8.4-35//18/1).

Ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, є вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Такі висновки підтверджені постановами Верховного Суду від 11 лютого 2025 року у справі № 751/2484/22 (провадження 61-9282ск24), від 23 липня 2024 року в справі № 204/8935/22 (провадження № 61-7194св24), від 25 вересня 2024 року в справі № 707/2877/22 (провадження № 61-2621св24), від 03 січня 2025 року в справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).

Отже, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті батька ОСОБА_3 , через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, право власності ОСОБА_3 ніким не оспорюється, суд, беручи до уваги, що позивачка згідно з вимогами ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , зокрема на земельну ділянку, вважає що її позовні вимоги щодо визнання за нею в порядку спадкування за заповітом права на житловий будинок з надвірними будівлями ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

З цих підстав позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 328, 1216-1218, 1268, 1297 ЦК України, ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва