Рішення № 139213385, 25.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/746/26

Провадження № 2/590/446/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

До Ямпільського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ "СанфордКапітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0905/82/0257704 в розмірі 91 271,17 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 22.02.2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 (далі Відповідач) було укладено заяву-договір (далі кредитний договір) про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0905/82/0257704, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту (п.1.1. договору).

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 38 132,14 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. договору).

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F. Таким чином Новий кредитор (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 22.02.2019 року.

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Первісний кредитор) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Новий кредитор) 11.09.2025 року уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р. На підставі даного Попереднього договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору аванс у розмірі 100`000,00 (Сто тисяч) гривень 00 копійок, які підлягали зарахуванню в оплату загальної вартості прав вимоги за укладеним Основним договором. 07.10.2025 року вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги №1 07/10. До ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 22.02.2019 року.

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 22.02.2019, сформованої Первісним кредитором (АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК») станом на 29.11.2021 року заборгованість Боржника/Позичальника становила: заборгованість за основним боргом в сумі 34 881,44 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 2 936,11 гривень, що разом складає 37 817,55 гривень.

В подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит.

Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 22.02.2019, сформованої Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») станом на 07.10.2025 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 34 881,44 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 56 389,73 гривень, що разом становить 91 271,17 гривень.

Ухвалою суду від 28.07.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження з участю сторін.

20.08.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач заперечує проти позову ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором та вважає позов необґрунтованим, оскільки позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Маслюженком М.П. без належним чином оформленого ордера, адже долучений до матеріалів справи ордер серії АЕ №1310920 від 19.08.2024 не містить обов`язкового реквізиту назви суду, в якому надається правнича допомога, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України; щодо погодження умов кредитування відповідач зазначає, що надана позивачем заява-анкета про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» в АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.02.2019 не містить процентної ставки та умов щодо її застосування у разі невиконання зобов`язань, а роздрукований з сайту кредитора матеріал про тарифи не може вважатися належним доказом погодження сторонами процентів, оскільки походить виключно від волі банку і може бути наданий у будь-якій вигідній для позивача редакції, тому відсутні підстави вважати, що сторони погодили ціну договору у вигляді процентів за користування кредитними коштами; щодо нарахування процентів відповідач посилається на явну непропорційність і несправедливість заявленої до стягнення суми процентів (56 389,73 грн), яка перевищує тіло кредиту (34 881,44 грн), що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, у зв`язку з чим просить у разі задоволення вимог зменшити розмір процентів щонайменше до розміру тіла кредиту; відповідач звертає увагу на відсутність належних доказів переходу прав вимоги до позивача за договором факторингу, оскільки надані реєстри боржників оформлені у вигляді PDF-файлів з накладеними скан-копіями підписів і печаток без електронного цифрового підпису, не містять підписів сторін договору факторингу та не підтверджують факт оплати новим кредитором первісному кредитору за відступлені права вимоги; по-п`яте, відповідач заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки кредит видано у 2019 році, а до суду позивач звернувся лише 21.07.2026, тобто зі спливом загального трирічного строку позовної давності, і просить застосувати наслідки його пропуску; щодо судових витрат відповідач заперечує проти стягнення 11 200,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки надані документи не містять індивідуалізуючих ознак саме цієї справи, акт приймання-передачі підписаний шляхом накладення скан-копій підписів без ЕЦП, а розмір заявлених витрат є явно завищеним і не відповідає обсягу та складності фактично виконаної роботи.0

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.

Від представник позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання від 21.08.2026 року в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача та повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0905/82/0257704, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту (п.1.1. договору).

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 38 132,14 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. договору).

За умовами якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок та надав кредит строком на 72 місяці, тобто з 24.10.2019 по 24.10.2025, із фіксованою процентною ставкою 39,90% річних.

Судом також встановлено, що вказаній Заяві-Договору передувала Заява-анкета для отримання готівкового кредиту «Кредит готівкою для найкращих клієнтів Банку» №09050257704 від 23.10.2019, підписана особисто ОСОБА_2 , в якій зазначено її персональні, паспортні та фінансові дані.

Одночасно зі укладенням Заяви-Договору сторонам було надано Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», яким визначено суму/ліміт кредиту у розмірі 38 132,00 грн, строк кредитування 72 місяці, тип процентної ставки фіксована у розмірі 39,90% річних, реальну річну процентну ставку у розмірі 40,10%, загальні витрати за кредитом у сумі 63 226,45 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування у сумі 101 358,59 грн.

Вказаний Паспорт споживчого кредиту містить підпис споживача ОСОБА_2 , яким підтверджує про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, загальною вартістю кредиту.

Крім того, судом встановлено, що невід`ємною частиною Заяви-Договору є Графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів (Додаток №1), яким передбачено ануїтетну схему погашення кредиту 72 щомісячними платежами по 1 400,81 грн кожен, із розподілом кожного платежу на частину погашення тіла кредиту та частину погашення процентів за користування кредитними коштами, а датою сплати щомісячного платежу визначено 24 число кожного календарного місяця.

Всі перелічені документи Заява-Договір, Заява-анкета, Паспорт споживчого кредиту та Графік погашення підписані власноруч ОСОБА_2 , що підтверджується наявними на них підписами позичальника.

Після укладення кредитного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором, надавши останньому кредит у сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку клієнта.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк» кредитні кошти у сумі 38 132,14 грн були фактично зараховані на рахунок позичальника 24.10.2019.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» здійснювало оплату придбаних портфелів заборгованості на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» окремими платежами протягом 2020-2021 років, у призначенні платежу кожної з яких зазначено «Оплата портфелю згідно договору № 114/2-31-F від 09.04.2020р. без ПДВ».

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 03.12.2021 до Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F, право вимоги за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 24.10.2019, укладеним з ОСОБА_4 , перейшло від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» станом на 29.11.2021, при цьому загальна сума заборгованості боржниці на дату відступлення становила 37 817,55 грн, з яких 34 881,44 грн заборгованість за основною сумою боргу та 2 936,11 грн заборгованість за відсотками.

Судом також встановлено, що ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», діючи як кредитор за вказаним договором, здійснило власний розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за період з 30.11.2021 по 07.10.2025, згідно з яким на суму основного боргу 34 881,44 грн додатково нараховано 53 453,62 грн процентів за ставкою 39,9% річних, а загальна заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками станом на 07.10.2025 визначена у розмірі 56 389,73 грн, що в сукупності з основним боргом становить загальну суму заборгованості 91 271,17 грн, яка відображена у Довідці-розрахунку заборгованості, підписаній директором ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп».

Таким чином, право вимоги до ОСОБА_2 було відступлено згідно Реєстру Боржників, підписаного 29.11.2021 року. Таким чином Новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 24.10.2019 року.

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Новий кредитор) 11.09.2025 року уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р.

На підставі даного Попереднього договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору аванс у розмірі 100000,00 гривень 00 копійок, які підлягали зарахуванню в оплату загальної вартості прав вимоги за укладеним Основним договором. 07.10.2025 року вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги №1 07/10.

Серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 24.10.2019 року.

Всупереч умовам Кредитного договору, клієнт припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень представника позивача.

Відповідач посилається на те, що ордер адвоката Маслюженка М.П. серії АЕ №1310920 від 19.08.2024 не містить назви конкретного суду, а лише загальне формулювання "у всіх місцевих загальних судах, всіх апеляційних судах, Верховному Суді", що, на думку відповідача, не відповідає вимогам п. 4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 12.4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Формулювання в спірному ордері «у всіх місцевих загальних судах, всіх апеляційних судах, Верховному Суді» за своїм змістом є конкретизованим переліком судових інстанцій.

Вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/847/18, з огляду на те, що у цьому випадку скаржником дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 та постанову Касаційного господарського суду ВС від 17.08.2020 у справі №911/2636/19 суд відхиляє, оскільки обставини цих справ не є тотожними: у зазначених справах ордери взагалі не містили жодної згадки про судові органи, містилося загальне формулювання «у всіх установах, підприємствах та організаціях України» або аналогічне, тоді як у справі, що розглядається, категорія судових органів прямо зазначена з деталізацією за інстанціями.

Щодо доводів відповідача про непогодження умов кредитування.

Відповідач стверджує, що у поданих позивачем документах заяві-анкеті для отримання кредиту процентна ставка не зазначена, а тому відсутні підстави вважати погодженою умову щодо розміру процентів, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/0905/82/0257704, п. 1.2.3 якого прямо визначає: «Проценти за користування Кредитом процентна ставка фіксована, становить 39,9% процентних річних». Цей документ підписаний особисто ОСОБА_2 , що остання не заперечує. Крім того, Додаток №2 до вказаної Заяви-Договору - Розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки також підписаний відповідачкою і містить конкретний показник реальна річна процентна ставка 39,91%.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 стосувалася принципово інших обставин: неможливості вважати частиною кредитного договору «Умови та правила надання банківських послуг», що є окремим документом, розміщеним на сайті банку і не підписаним позичальником. У справі, що розглядається, умова про розмір процентної ставки міститься не в окремих, не підписаних позичальником умовах, а безпосередньо в тексті основного договору, підписаного відповідачкою. Відтак підстави для застосування вказаної правової позиції до спірних правовідносин відсутні.

Щодо доводів відповідача про непропорційність нарахування процентів.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 24.10.2019 року, станом на 07.10.2025 року заборгованість у ОСОБА_2 становить 91 271,17 грн, з яких 34 881,44 грн - основний борг, 56 389,73 грн - залишок заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.

Крім того, із даного розрахунку вбачається наступне: із 30.11.2021 по 07.10.2025 відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитом за незмінною ставкою 39,90% річних, визначеною ще Заявою-Договором від 24.10.2019, при цьому будь-яких платежів на погашення ні основного боргу, ні відсотків відповідачем за вказаний період внесено не було.

Однак, представник відповідача зазначає, що визначений розмір відсотків є непропорційно великою сумою компенсації, яка істотно перевищує розмір тіла кредиту, у зв`язку з чим просить зменшити його розмір щонайменше до розміру основної суми боргу.

Із такими доводами відповідача суд погодитися не може, оскільки розмір нарахованих відсотків сам по собі не є підставою для висновку про їх непропорційність. Нарахування відсотків здійснено відповідно до умов кредитного договору, зокрема Заяви-Договору від 24.10.2019 та Паспорта споживчого кредиту, якими сторонами погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 39,90% річних, а відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем порядку їх обчислення.

При цьому наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та підтверджується матеріалами справи, тоді як відповідач не надав належного та обґрунтованого контррозрахунку, який би спростовував правильність здійснених нарахувань. Відтак доводи представника відповідача про непропорційність суми відсотків суд відхиляє як необґрунтовані.

Щодо доводів відповідача про недоведеність переходу до позивача права вимоги за кредитним договором.

Відповідач заперечує факт набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0905/82/0257704, посилаючись на неналежне оформлення документів, що опосередковують ланцюг відступлення права вимоги від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Санфорд Капітал».

Судом встановлено, що право вимоги до ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором перейшло послідовно за двома договорами відступлення права вимоги (факторингу).

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, дію якого послідовно продовжено додатковими угодами №2 від 25.09.2020 та №5 від 08.10.2021 тобто договір був чинним на дату формування Витягу з Реєстру Боржників щодо ОСОБА_2 . Вказаний Витяг містить повну ідентифікацію боржника (ПІБ, ІПН, номер і дату кредитного договору, розмір заборгованості за тілом та процентами), що відповідає вимогам ч. 2 ст. 517 ЦК України щодо документів, які засвідчують права, що передаються.

Оплату вартості прав вимоги за вказаним договором позивачем підтверджено сукупністю платіжних інструкцій за період з 28.10.2020 по 24.11.2021, кожна з яких містить призначення платежу «оплата портфелю згідно договору №114/2-31-F», відмітку банку про виконання та підтверджена листом АТ «РВС Банк».

07.10.2025 між вказаними товариствами укладено Договір відступлення права вимоги №1-07/10 (якому передував Попередній договір №11/09/2025 від 11.09.2025), за умовами п. 2.3 якого права вимоги вважаються відступленими з моменту підписання сторонами Реєстру Боржників. Відповідний Витяг з Реєстру Боржників від 07.10.2025 підписаний уповноваженими представниками обох сторін і скріплений печатками обох товариств, містить повну ідентифікацію боржника ОСОБА_2 та суму заборгованості, що повністю кореспондується із сумою, заявленою до стягнення в позовній заяві.

Оплату загальної вартості прав вимоги підтверджено платіжними інструкціями з відмітками АТ «Таскомбанк» про виконання.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або не визнана судом; відповідачем не заявлено та не доведено підстав для визнання оспорюваних договорів факторингу недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи відповідача про те, що вказаний Витяг підписаний лише одною стороною (новим кредитором) і не містить підпису та печатки первісного кредитора (банку), а тому не може вважатися належним доказом, суд відхиляє, оскільки відповідач не заявляла зустрічних вимог про визнання Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 недійсним та не оспорювала його правомірність в іншому порядку. За відсутності належних і допустимих доказів протилежного (зокрема, судового рішення про визнання цього договору недійсним) суд виходить із презумпції правомірності вказаного правочину.

За таких обставин суд вважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Щодо доводів відповідача про ненаправлення повідомлення про відступлення права вимоги. Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.11.2015 у справі №6-979цс15, згідно з якою Верховний Суд України дійшов висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання вважатиметься належним; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідач заявляє про пропуск позивачем строків позовної давності щодо вимог, які виникли за три роки до дня звернення до суду (до 21.07.2023), з посиланням на ст.ст. 257, 267 ЦК України.

Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було зупинено перебіг строків позовної давності, встановлених ст.ст. 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, на період дії воєнного стану в Україні. До цього, перебіг строків позовної давності також був зупинений у зв`язку з дією карантинних обмежень, відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» №4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 виключено, і перебіг строків позовної давності відновлено з 04.09.2025.

Таким чином, у період з 02.04.2020 по 04.09.2025 перебіг позовної давності в Україні фактично не здійснювався.

Якщо право на позов виникло у період дії зупинення перебігу позовної давності, а його початком вважається 04.09.2025.

За матеріалами справи, прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 розпочалося в період дії зупинення позовної давності. Відтак трирічний строк позовної давності за цією вимогою розпочав свій перебіг лише з 04.09.2025 і не сплив станом на дату подання позову.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Відповідно до ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, важливу для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання доказів переходу до нього відповідних прав.

В силу ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ст. 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); предметом такого договору може бути право вимоги, строк платежу за якою настав, а фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Крім того, суд звертає увагу, що, дійсно, з огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Разом з тим, відповідач не оспорювала укладений між нею та АТ «Райффайзен Банк Аваль»» кредитний договір та з позовом до суду про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, не зверталася.

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.

Так, у кредитному договорі сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.

Враховуючи викладені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0905/82/0257704 від 24 жовтня 2019 року.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн, посилаючись на відсутність зв`язку наданих документів саме з даною справою, а також на невідповідність заявленого розміру витрат обсягу фактично виконаної роботи.

Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, то судом враховується положення ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22.05.2024 №754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №110165 від 07.05.2026.

З Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги вбачається, що АО «АЛЬЯНС ДЛС» здійснено таку роботу: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1 год.; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 1 год.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію пропорційності до предмета спору, оскільки позивачу було підготовлено один процесуальний документ позовну заяву, яка є типовою з огляду вид діяльності позивача та не потребує значного часу для її складання, також зважаючи на вид діяльності позивача витрати на усну консультацію явно не були необхідними, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає вимогам ч. 3 ст. 141 ЦПК і суд вважає за потрібне присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, такі витрати частково, в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,133,137,141,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) суму заборгованості за кредитним договором № 014/0905/82/0257704 від 24.10.2019 в розмірі 91271,17 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 34 881,44 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 56 389,73 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень; на оплату професійної правничої допомоги в сумі 3000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місце знаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 25.08.2026.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області І.М. Деркач